Робота 7.9. Визначення кольорового показника I вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (вге)

Кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові є відносно постійними показниками здорової тварини даного виду. За анемії спостерігається порушення співвідношення між кількістю еритроцитів та вмістом гемоглобіну. Кольоровий показник (КП) дає уявлення про вміст гемоглобіну в окремих еритроцитах. У нормі КП приймається за одиницю. Якщо він нижче 1, то вміст гемоглобіну понижений (гіпохромія), якщо більше 1 – підвищений (гіперхромія).

Мета роботи. Засвоїти методику визначення кольорового показника і вмісту гемоглобіну в одному еритроциті у різних видів тварин.

Хід роботи

Кольоровий показник виражає ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном. Його визначають за формулою:

,

де Hb₂ – рівень гемоглобіну в піддослідної тварини;

Hb₁ – середній рівень гемоглобіну в нормі у тварин даного виду;

Ер₁ – середня кількість еритроцитів у нормі у тварин даного виду;

Ер₂ – кількість еритроцитів у піддослідної тварини.

У даний час ВГЕ часто виражають в абсолютних величинах – пікограмах (ПГ); ВГЕ в пікограмах визначають шляхом ділення вмісту гемоглобіну в 1 мкл крові на кількість еритроцитів у тому ж об’ємі. В нормі у великої рогатої худоби ВГЕ=15–21 пг.

Контрольні питання

1. Що таке кольоровий показник крові?

2. Методика визначення кольорового показника крові.

3. Вміст гемоглобіну в еритроциті і його визначення.

Робота 7.10. Визначення груп крові I резус-фактора

Матеріали і обладнання. Скарифікатори, предметне скло, восковий олівець, скляні палички, піпетки для очей, цоліклони анти-А і анти-В для визначення груп крові, моноклональні антитіла анти-D супер для визначення резус-фактора, фізіологічний розчин, спирт, ефір, вата, лінзи.

Хід роботи

Визначення груп крові

Для визначення груп крові використовують цоліклони анти-А і анти-В стандартних ізогемаглютинуючих сироваток. Цоліклони анти-А і анти-В являють собою розведену асцитну рідину мишей-носіїв відповідної гібрідоми, в якій містяться специфічні імуноглобуліни класу М, що направлені проти групоспецифічних антигенів А і В людини.

Техніка визначення

Восковим олівцем на предметному склі роблять мітки анти-А і анти-В. Із протилежного боку скла наносять по одній великій краплі відповідного цоліклону.

У досліджуваного протирають подушечку пальця спиртом, потім ефіром, проколюють шкіру скарифікатором. Окремими скляними паличками наносять на предметне скло по краплі крові і перемішують її з відповідною краплиною цоліклону. Читають результати аглютинації і роблять висновки про групу досліджуваної крові.

Дослідження крові на вміст в еритроцитах резус-фактора

Для визначення резус-фактора використовують моноклональні антитіла анти-D СУПЕР. Діючим початком моноклональних антитіл анти-D СУПЕР є моноклональні людські антитіла, які продукуються гетерогібридомою внаслідок злиття лімфобластичної лінії людини з мієломною клітинною лінією мишей.

Техніка визначення

На предметне скло наносять велику краплю реагенту. Поруч розташовують невелику краплю крові, що досліджується, і перемішують її з реагентом. Реакція аглютинації починає розвиватися через 10 с, чітко проявляється через 30–60 с. Результати реакції читають через 3 хвилини.