Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 1.docx
Скачиваний:
59
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
287.26 Кб
Скачать

2.2. Споживче благо та його корисність. Закон спадної граничної корисності

Потреби суспільства задовольняються шляхом споживання благ. Благо – це все те, що містить в собі позитивний зміст; це предмет, явище, продукт праці, який задовольняє ті чи інші людські потреби та відповідає інтересам, цілям та прагненням людини. Інакше кажучи, благо – це втілена корисність. Блага підрозділяються на матеріальні і нематеріальні.

Матеріальні блага – це дари природи (земля, клімат) та продукти виробництва (споруди, машини, продукти харчування, одяг тощо). Іноді до матеріальних благ відносять і форми привласнення корисності, наприклад, патенти, авторські права, заставні папери. Нематеріальні блага – це блага, які впливають на розвиток здібностей людини; вони створюються в нематеріальній сфері виробництва, наприклад, освіта, відпочинок, охорона здоров’я тощо.

Крім цього, в сукупності благ виділяють сьогоденні й майбутні, прямі і непрямі, довго- і короткотривалі та інші блага. Для поглибленого розуміння сутності благ найважливіше значення має їх поділ на економічні та неекономічні.

Під економічними благами прийнято розуміти ті, які є об’єктом чи результатом економічної діяльності, тобто ті, які можна одержати в обмеженій у порівнянні з потребами кількості. Неекономічні (вільні, дарові) блага даються природою без будь яких зусиль з боку людини. Вони не обмежені і доступні для будь-кого: вода, повітря, сонячне світло тощо.

Задовольняючи свої потреби, людина керується різними мотивами, виходячи з власного достатку та своїх уподобань. Практика та теоретичні узагальнення доводять, що в “нормальних” економічних умовах споживач веде себе, як правило, раціонально, прагнучи максимізувати свій добробут. При цьому споживач керується власною (суб’єктивною) оцінкою блага, тобто його корисністю, чи спроможністю задовольнити нагальну потребу. В даному випадку оцінка споживчого блага залежить від наявної кількості даного блага або від його запасу. Як правило, при зростанні кількості однорідних благ їх оцінка споживачем буде зменшуватись. Прагнучи задовольнити свої зростаючі потреби, споживач схильний до зміни структури споживання, підбираючи якнайкращий, найоптимальніший для нього набір благ.

При вивченні поведінки споживача важливого значення набуває аналіз загальної корисності блага та його граничної корисності. Якщо загальна корисність визначається як корисність всієї сукупності однорідних благ, то гранична (або додаткова) – як корисність останньої одиниці цього блага.

Відповідно до закону спадної граничної корисності, (який був результатом дослідження одного з напрямків економічної теорії ХІХ ст. – маржиналізму), із задоволенням потреб у якихось благах їх цінність падає, або по мірі збільшення кількості товару його корисність спадає. Перехід до насиченості потреб відбувається не одразу, а поступово. Цю залежність можна проілюструвати на конкретному прикладі.

Звичайно, пояснення поведінки споживача, виходячи лише з його суб’єктивної оцінки, не є бездоганним, оскільки не враховує ні доходу споживача, ні ситуації, що склалась на ринку. Проте така оцінка дуже важлива для аналізу можливого насичення ринку відповідним товаром і прогнозу про переключення попиту на інший товар.