
- •Тема 1. Економічна теорія: предмет і методологія
- •1.1.Економіка, як специфічна сфера людської діяльності і об’єкт наукового аналізу. Предмет економічної теорії
- •1.2. Методологія економічної теорії
- •1.3.Функції економічної теорії, її задачі та місце в системі економічних наук
- •1.4. Основні етапи розвитку економічної теорії
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства
- •2.1. Економічні потреби суспільства, їх суть і класифікація.
- •2.2. Споживче благо та його корисність. Закон спадної граничної корисності
- •2.3. Виробництво і його основні фактори. Економічні ресурси та їх класифікація
- •2.4. Центральні проблеми економіки і виробничі можливості суспільства
- •2.5. Економіка і ефективність. Технологічний прогрес і розширення меж виробничих можливостей
- •Тема 3. Економічна система
- •3.1. Економічна система: суть, структура і суб’єкти
- •Суспільне виробництво і його структура
- •Власність і її місце в економічній системі.
- •Типи економічних систем
- •Тема 4. Загальні основи ринкового господарства
- •Умови виникнення та риси товарного виробництва
- •Розвинуте товарне виробництво характеризується наступним:
- •Гроші та їх функції. Грошова маса
- •Для виконання ролі грошей найповніше підійшло золото завдяки його таких властивостей, як однорідність, подільність, портативність, здатність до збереження і значна вартість його невеликої ваги.
- •Ринок, його структура та інфраструктура
- •4. 4. Ринковий механізм: основи теорії попиту і пропозиції.
- •Тема 5. Економічна роль держави
- •5.1. Недоліки ринку і необхідність сполучення ринкового механізму з державним регулюванням економіки
- •5. 2. Економічні функції держави
- •5.3. Необхідність посилення дієздатності держави в умовах ринкової трансформації
- •Тема 6. Підприємство і система підприємництва
- •Підприємство (фірма) як суб’єкт ринкової економіки. Суть, принципи і функції підприємства
- •Форми і види підприємств
- •Відтворення на рівні підприємства. Капітал (виробничі фонди) фірми та ефективність їх використання
- •Підприємництво: суть, принципи та функції
- •Тема 7. Ціноутворення на ринках продуктів та послуг
- •Сутність, види та функції ціни
- •Виробництво і витрати. Природа витрат
- •Ціноутворення в умовах досконалої, недосконалої конкуренції та монополії
- •Державне регулювання цін.
- •Тема 8. Ціноутворення на ринках ресурсів. Формування доходів
- •Виробництво та попит на ресурси. Сутність та походження доходів.
- •Ціноутворення на ринку праці. Заробітна плата і проблеми її реформування в Україні
- •Доходи від підприємницької діяльності і власності: прибуток, відсоток і економічна рента
- •Тема 9. Національна економіка: мета та результати
- •9.1.Національна економіка: зміст, ознаки та мета функціонування
- •9.2. Головні макроекономічні показники та їх вимірювання
- •9.3. Ввп та суспільний добробут
- •9.4. Загальна макроекономічна рівновага: модель сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Тема 10. Порушення макроекономічної рівноваги: циклічність, безробіття, інфляція.
- •10.1. Макроекономічна рівновага та циклічність. Економічний цикл: суть і фази.
- •10.2. Причини та види економічних коливань
- •Таким чином, безробітними може бути лише активна частина працездатного населення, яке разом з зайнятими складають робочу силу.
- •Чисельність безробітних
- •Кількість працездатних
- •Сутність, причини та наслідки інфляції. Антиінфляційна політика.
- •. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки.
- •Тема 11. Економічне зростання
- •Суть, джерела та фактори економічного зростання.
- •Інвестиції: сутність, структура і двоїста роль в економіці.
- •Макроекономічне регулювання інвестиційної активності. Теорія мультиплікатора
- •Тема 12. Фінансова система та фіскальна політика держави
- •Фінанси і фінансова система. Державні фінанси і державний бюджет
- •12. 2. Сутність і структура податкової системи. Принципи раціонального оподаткування.
- •Фіскальна політика держави та її вплив на обсяг національного виробництва
- •Тема 13. Грошовий ринок та грошово-кредитна політика
- •13.1. Кредит та кредитна система
- •Механізм функціонування грошового ринку.
- •3. Мета та інструменти грошово-кредитної політики
- •Тема 14. Тенденції розвитку світового господарства
- •14.1. Міжнародний поділ праці і формування світового господарства. Інтернаціоналізація виробництва та виробничих відносин
- •14.2. Міжнародні економічні відносини
- •14.3. Міжнародна економічна інтеграція. Формування цілісності сучасного світу: глобалізація та її протиріччя
- •14.4. Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство
Тема 13. Грошовий ринок та грошово-кредитна політика
13.1. Кредит та кредитна система
Розвинене економічне життя неможливе без наявності позичкового капіталу, формою існування якого виступає кредит. За гроші взяті в борг, їх власнику треба платити. Такою платою за використання запозичених грошей є позичковий процент.
Таким чином, кредит – це система економічних відносин, яка виражається у русі майна чи грошового капіталу, що надаються у позику на умовах терміновості, матеріального забезпечення, платності і повернення.
Необхідність кредиту обумовлена закономірністю кругообороту і обороту капіталу в процесі відтворення: на одних ділянках з’являються тимчасово вільні засоби, а на інших - виникає потреба в них.
Найважливішими джерелами кредиту є:
фонд амортизації до його залучення на потреби виробництва;
фонд заробітної плати в проміжках між термінами її виплати;
фонд нагромадження капіталу до досягнення розміру необхідного для реалізації визначних технічних проектів по розширенню виробництва;
тимчасово вільні грошові заощадження населення та ін.
Отже, кредитна система являє собою функціональну підсистему ринкового господарства, що опосередковує процеси формування капіталу в економічній системі і його рух між суб’єкутами і секторами економіки.
В сучасних умовах частка запозичених коштів у фінансуванні господарств має стійку тенденцію до зростання. Наприклад, японські фірми за рахунок кредиту фінансують до 4/5 всіх коштів на розширення виробництва.
В процесі функціонування кредит може приймати одну із форм:
комерційний кредит – це кредит, що надається одними господарюючими суб’єктами іншим у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу, що оформляється векселем. Об’єктом комерційного кредиту є товарний капітал, а метою – прискорення реалізації товарів і, відповідно, очікуваного прибутку. Розміри цього кредиту обмежені напрямком, термінами та величиною вільних капіталів, що знаходяться у розпорядженні фірм;
банківський кредит надається банками та спеціалізованими кредитно-фінансовими установами суб’єктам підприємницької діяльності, населенню, державі у вигляді грошових позик. Об’єктом цього кредиту є грошовий капітал. Сфера використання банківського кредиту значно ширша, ніж комерційного, оскільки він обслуговує не лише кругообіг товарів, а і накопичення капіталу, перетворюючи в нього частину грошових доходів та заощаджень всіх прошарків населення;
споживчий кредит надається споживачам у формі комерційного (продаж товарів з відстрочкою платежу) і банківського кредиту (позики на споживчі цілі);
державний кредит – специфічний різновид кредиту. У цьому випадку кредитором чи позичальником виступає держава, за її повноваженнями – окремі державні виконавчі структури, місцеві органи влади та управління. Об’єктом державного кредиту є, як правило, позичковий капітал, що реалізується через розміщення на відкритому ринку державних цінних паперів;
міжнародний кредит обслуговує міграцію позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин.
Кредит виконує наступні функції:
перерозподільчу;
економії витрат обігу;
прискорення концентрації та централізації капіталу;
регулюючу.
Таким чином, з огляду на те, що сучасні гроші мають кредитну природу, грошово-кредитну систему можна визначити як сукупність кредитно-розрахункових відносин, форм і методів кредитування для зміни обсягу і динаміки кредиту з метою впливу на господарські процеси.
До складу грошово-кредитної системи входять:
сукупність кредитно-розрахункових відносин, форм, методів та інструментів кредитування і грошового обігу;
ринок позичкових коштів, або фінансовий ринок;
сукупність кредитно-фінансових інститутів або інфраструктура фінансового ринку;
грошово-кредитна політика.
У вузькому значенні грошово-кредитна система ототожнюється із грошово-кредитною інфраструктурою, а саме банківською системою. Сучасна банківська система є дворівневою і включає центральний банк і систему комерційних і земельних (іпотечних) банків. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи, а саме страхові компанії, ощадні установи, пенсійні фонди, трасти, фінансово-інвестиційні компанії, брокерські та лізингові фірми функціонують поза банківською системою.
Загальною рисою національних грошово-кредитних систем є провідна роль центрального банку. Як правило центральний банк – це державна установа, підпорядкована законодавчому органу, рідше уряду.
Функції центрального банку:
грошово-кредитна політика;
банкнотна емісія та організація грошового обігу;
акумуляція та зберігання касових резервів інших кредитних установ і офіційних золотовалютних резервів держави;
кредитування та здійснення розрахункових операцій для уряду, в тому числі при обслуговуванні держбюджету;
управління державним боргом від імені уряду, тобто проведення операцій з державними цінними паперами;
контроль за діяльністю кредитних установ і випуск необхідних інструктивних матеріалів;
кредитування комерційних банків.
На відміну від центробанку, комерційні банки та небанківські фінансові інститути орієнтовані на прибуток. Існує велика чисельність комерційних банків: універсальних, галузевих, інвестиційних тощо. Комерційні банки універсального типу в розвиненій ринковій економіці за деякими оцінками виконують від 100 до 300 видів операцій: ведення депозитних рахунків, безрахункові перекази коштів, приймання заощаджень, надання різноманітних кредитів, купівля-продаж цінних паперів, операції за домовленістю, консультаційні послуги з питань оптимізації господарсько-фінансової діяльності, зберігання цінностей у сейфах тощо. Завдяки цьому комерційні банки постійно і безпосередньо пов’язані майже з усіма ланками відтворювального процесу.
Таким чином, грошово-кредитна система управляє розвитком грошових ринків, формує капітал і організує його переміщення із одних секторів економіки в інші, створює і визначає інвестиційний клімат і впливає на інвестиційну активність, задає правила гри у грошово-кредитному обігу. Грошово-кредитний механізм є системою, яка здебільшого визначає структуру виробництва і сукупного попиту, безпосередньо впливаючи на стан економічної рівноваги.