Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 1.docx
Скачиваний:
59
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
287.26 Кб
Скачать

9.4. Загальна макроекономічна рівновага: модель сукупного попиту та сукупної пропозиції

Для визначення та пояснення реального ЧНП і рівня цін використовують модель загальної рівноваги, яка визначається через рівень сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Сукупний попит (АD)це сума всіх витрат на кінцеві товари та послуги, вироблені в економіці. Він відображає зв’язок між обсягом сукупного випуску, який готові придбати економічні агенти, та загальним рівнем цін в економіці.

В структурі сукупного попиту можна виділити:

  1. попит на споживчі товари та послуги;

  2. попит на інвестиційні товари;

  3. попит на товари та послуги з боку держави;

  4. попит на наш експорт з боку іноземців (або попит на чистий експорт, якщо попит на імпорт входить до перших трьох компонентів сукупного попиту).

Графічно модель сукупного попиту може бути подана у вигляді спадної кривої, що відображає кількість товарів та послуг, які споживачі готові придбати при кожному можливому рівні цін. Вона дає такі комбінації обсягу випуску і загального рівня цін в економіці, за яких товарний та грошовий ринки знаходяться в рівновазі.

На динаміку ВВП, що споживається (купується), впливають цінові та нецінові фактори. Дія цінових факторів реалізується через зміну в обсязі сукупного попиту на товари та послуги і графічно виражається рухом вздовж кривої АD. Наприклад, зростання рівня цін викличе зменшення величини сукупного попиту і переміщення вздовж кривої з точки В в точку С. Найпростіше ця залежність виражається через рівняння кількісної теорії грошей: MV = PY, звідси Р = MV / Y або Y = MV / Р, де

М –грошова маса;

V – швидкість грошового обігу;

P – рівень цін в економіці (індекс цін);

Y – реальний обсяг випуску.

Від’ємний кут нахилу кривої АD пояснюється наступним: чим вищий рівень цін, тим менші реальні запаси грошових засобів M / Р, а значить, менша кількість і товарів та послуг, на які є попит.

Обернена залежність між величиною сукупного попиту і рівнем цін пояснюється також ефектом відсоткової ставки, ефектом багатства та ефектом імпортних закупок.

Ефект відсоткової ставки свідчить, що за даного обсягу грошової маси більш високий рівень цін підвищить попит на гроші, збільшуючи тим самим відсоткову ставку і зменшуючи обсяг закупок споживчих товарів та устаткування.

Ефект багатства, або реальних касових залишків свідчить, що інфляція скорочує реальну вартість або купівельну спроможність фінансових активів з фіксованою вартістю, якими володіють домогосподарства, і примушує їх тим самим зменшувати витрати на споживання.

Ефект імпортних закупок передбачає, що існує обернена залежність між зміною рівня цін в Україні в порівнянні з іншими країнами та зміною чистого експорту в українському сукупному попиті.

До нецінових факторів сукупного попиту відноситься все, що впливає на споживчі витрати домашніх господарств, інвестиційні витрати фірм, державні витрати, чистий експорт: добробут споживачів, їх сподівання, податки, відсоткові ставки, субсидії та пільгові кредити інвесторам, коливання валютних курсів, умови на зовнішніх ринках тощо.

Нецінові фактори обумовлюють зміну сукупного попиту, переміщуючи криву АD вліво чи вправо.

Сукупна пропозиція (АS) це обсяг сукупного випуску за будь-якого можливого рівня цін. Графічно модель сукупної пропозиції може бути подана кривою, яка виражає пряму залежність між рівнем цін та обсягом виробництва (Рис. 9.2).

При аналізі сукупної пропозиції необхідно взяти до уваги дискусію, яка ведеться в економічній науці, відносно природи та форми цієї кривої. Важливо також зрозуміти, що форма кривої сукупної пропозиції відображає зміни витрат виробництва на одиницю продукції в умовах, коли змінюються обсяги національного виробництва.

В сучасній економічній літературі виділяють три відрізки кривої АS (Рис.9.2).

Класична модель описує поведінку економіки в довгостроковому періоді. Аналіз сукупної пропозиції в класичній теорії базується на наступному:

  • обсяг випуску залежить лише від кількості факторів виробництва і технології і не залежить від рівня цін;

  • зміни у факторах виробництва і технології відбуваються повільно;

  • економіка функціонує в умовах повної зайнятості факторів виробництва, отже обсяг виробництва співпадає з потенційним (економічним потенціалом);

  • ціни і номінальна зарплата – гнучкі, їх зміна підтримує рівновагу на ринках.

Кейнсіанська модель розглядає функціонування економіки на порівняно коротких відрізках часу. Кейнсіанський відрізок горизонтальний, оскільки економіка функціонує в умовах неповної зайнятості факторів виробництва, а тому розширити виробництво можна без збільшення витрат на одиницю продукції і підвищення рівня цін.

На проміжному відрізку, коли у виробництві з’являються вузькі місця і використовуються менш ефективне устаткування та менш кваліфікована робоча сила, витрати на одиницю продукції зростають. Тому на цьому відрізку за умови розширення реального обсягу національного виробництва повинні зростати ціни.

Головні нецінові фактори сукупної пропозиції включають:

  • зміну цін на ресурси (внутрішні та імпортовані);

  • структуру ринку (послаблення або посилення монополістичних тенденцій на ринку);

  • зміни продуктивності факторів виробництва;

  • зміни правових норм, тобто зміну податків з виробників та субсидій, а також державне регулювання.

За рівних умов зміни одного з цих факторів приводять до змін витрат на одиницю продукції при різних обсягах національного виробництва і тим самим до змін у положенні кривої сукупної пропозиції.

Перетин кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний обсяг виробництва та рівень цін в економіці.

Різкі зміни сукупного попиту та сукупної пропозиції – шоки – призводять до відхилення обсягу випуску та зайнятості від потенційного рівня. Шоки з боку попиту можуть виникати, наприклад, внаслідок різкої зміни пропозиції грошей або швидкості їх обертання, різких коливань інвестиційного попиту тощо. Шоки пропозиції можуть бути пов’язані з різкими стрибками цін на ресурси (наприклад, нафтовий шок), зі стихійним лихом, яке впливає на втрату частини ресурсів і можливе зменшення потенціалу, з посиленням активності профспілок, зі змінами в законодавстві і, наприклад, пов’язаним з цим значним зростанням витрат на охорону навколишнього середовища, тощо.

Підводячи підсумки, необхідно зауважити, що загальна модель АD-AS є основою для подальшого аналізу макроекономічних проблем національної економки.