Тема 4. Загальні основи ринкового господарства

1. Умови виникнення та риси товарного виробництва

Товарне виробництво історично друга з двох відомих форм організації суспільного виробництва. Йому передувало натуральне господарство, при якому продукти праці призначались для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, яке їх виробило.

Такі відносини в чистому вигляді існували лише в умовах первісного суспільства, коли люди ще не знали суспільного поділу праці, не обмінювались між собою продуктами виробництва. Для натурального господарства були характерними:

• замкнутість (панівними економічними відносинами були ті, що діяли всередині окремої общини);

• універсалізація праці;

• прямі економічні зв’язки між виробництвом та споживанням.

Товарна форма господарства виникла як протилежність натурального господарства, поступово проникаючи у відносини між общинами та в середині общин. Зміна натурального господарства товарним – тривалий, складний процес, що в значній мірі зумовлено специфікою умов функціонування натуральної форми господарства, її консерватизмом, інерцією, застоєм. Товарні відносини можна розглядати як диференційовані та ускладнені економічні відносини всередині натуральної форми господарства.

Матеріальною основою виникнення товарних відносин є суспільний поділ праці, тобто спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продуктів або на певній виробничій діяльності. На основі суспільного поділу праці економічні відносини між людьми виникають не лише в сфері безпосереднього виробництва, а й у сфері обміну результатами праці.

Важливою умовою виникнення товарного виробництва була соціально-економічна відокремленість виробників, яка виступає у формі приватної власності на засоби виробництва і проявляється передусім у тому, що виробники привласнюють результати своєї праці. За умов суспільного поділу праці та економічної відокремленості обмін набуває нового характеру, він здійснюється на основі врахування витрат праці виробників. Виникає товарна форма виробництва і товарні відносини між виробниками.

Таким чином, товарне господарство передбачає виробництво продуктів окремими приватними, відокремленими виробниками, кожний з яких спеціалізується на виробництві одного якогось продукту, тому для задоволення суспільних потреб необхідна купівля-продаж продуктів на ринку, їх обмін, опосередкований грошима. Звідси випливає, що головними рисами товарного виробництва є:

• суспільний поділ праці;

• приватна власність на засоби виробництва;

• повна соціально-економічна відокремленість виробників;

• економічні зв’язки між товаровиробниками шляхом обміну;

• використання грошей як посередника обміну;

• стихійність розвитку як форма саморегулювання економіки.

В розвитку товарного виробництва виділяють дві стадії: просте і розвинуте (капіталістичне) товарне виробництво.

Просте товарне виробництво характеризується єдністю безпосередніх виробників із засобами виробництва, базується на їх власній праці. Продукт праці за цих умов належить самому товаровиробнику, а кінцевою метою є задоволення потреб товаровиробника.. Просте товарне виробництво було дрібним і розрізненим, мало обмежений характер: значна частина вироблених у суспільстві продуктів йшла безпосередньо на особисте споживання і лише деяка частка – на ринок.

В умовах розвинутого товарного виробництва товарами стають не тільки продукти праці, а й економічні ресурси в тому числі і робоча сила, а ринкові відносини набувають загального характеру. За цих умов суспільні потреби, що пред’являються ринком, розширяють сферу розвитку суспільного виробництва. Суспільний характер праці та виробленого продукту проявляється не в самому виробництві, а на ринку, в процесі реалізації товару. Товарна форма зв’язків опосередкована ринком. В подальшому вона стає панівною, охоплює всі сфери суспільного життя.