Питання для контролю:

1. Назвіть галузеві об'єкти і роботи підвищеної небезпеки

2. Вимоги що пред’являють до організації проведення робіт з підвищеною небезпекою.

3. Які вимоги пред’являють до працівників при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

4. Дайте характеристику інструкціям, що діють на підприємстві.

5. Основні розділи інструкції, що діє на підприємстві.

6. Хто затверджує, складає і з ким узгоджується інструкція, що діє на підприємстві.

Література:

1. Збірник примірних інструкцій з охорони праці. Частина 1,2. Київ, 2000.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовсьеий М.О. Основи охорони праці. Київ, 2003.С.228-339.

3. .Федоров М.І., Лапенко Т.Г., Дрожчана О.У. Охорона праці в галузі. –Полтава:ПДАА, 2005. С. 6-14, 32-35, 43-47.

4. Москальова В.М. Основи охорони праці. Київ. Професіонал. 2005. –С.352-505.

5. Купчик М.П., Гандзюк М.П. Основи охорони праці. Київ, 2000. –С.230-267.

Іср № 6. Обґрунтування раціональних заходів і засобів поліпшення стану виробничого середовища за факторами.

(2 год.)

1.Розрахунок систем повітрообміну та нормалізація повітря робочої зони.

2. Розрахунок освітлення та його оптимізація.

3. Розрахунок сили струму, що проходить через тіло людини при доторканні до струмоведучих частин.

4. Розрахунок заземлення та блискавкозахисту приміщень.

Вентиляція в виробничих приміщеннях призначена для підтримання оптимального температурно-вологого режиму і хімічного складу повітря у відповідності з встановленими нормами: забезпечення необхідного повітрообміну на працюючого в залежності від періоду року; попередження конденсації парів на внутрішній поверхні; рівномірного розподілу і циркуляції повітря всередині приміщення; створення нормальних умов для роботи працюючих.

Розрахунок повітрообміну проводиться по надлишку тепла, по надлишку вологи, по забрудненню повітря шкідливими речовинами.

Природне освітлення має важливе фізіологічне та гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Розрахунок природного освітлення проводиться методом визначення площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності з нормованим значенням КПО.

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи:

• світлового потоку (коефіцієнту використання),

• точковий,

• питомої потужності.

Ступінь ураження людини електричним струмом залежить від величини напруги мережі, стану організму людини і інших причин. Можуть бути наступні види ураження людини електричним струмом:

• при дотику до двох фаз мережі;

• при дотику до однієї фази електромережі з заземленою нейтраллю;

• при дотику до однієї фази електромережі з ізольованою нейтраллю.

Залежно від цього ведуться розрахунки сили струму, що проходить через тіло людини та визначається ступінь ушкодження людини.

Метою розрахунку захисного заземлення є визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлюючого пристрою розтікання струму або напруга дотику при замиканні фази на заземлені частини електроустановок не перевищують допустимих значень.

Надійність захисного заземлення залежить від величини опору заземлюючого пристрою. Опір розтіканню струму при одиночних заземлювачах залежить від конфігурації заземлювача, розташування його в землі та питомого опору ґрунту.

Грозові розряди атмосферної електрики небезпечні для життя людей. Крім того блискавка при попаданні в будівлю або споруду може зруйнувати їх і викликати пожежу. Люди давно знайшли спосіб захисту від блискавки у вигляді встановлення блискавкозахисту. Конструкції блискавкозахисту можуть бути різними: стержневі, антенні і сітчасті. Найбільш розповсюджені стержневі. Блискавкозахист всіх типів складаються з трьох елементів: блискавкоприймача, струмовідводу та заземлювача.

Блискавкозахист будівель і споруд залежить від їх призначення, інтенсивності грозової діяльності та від очікуваної кількості уражень блискавкою за рік згідно з категоріями пристроїв блискавкозахисту і типу захисту.

Завдання:виконати розрахунок ситуаційної задачі.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• методи розрахунки систем повітрообміну;

• методи розрахунки природного та штучного освітлення;

• методи розрахунки сили струму, що проходить через тіло людини при доторканні до струмоведучих частин;

• методи розрахунки заземлення та блискавко захисту приміщень.

вміти:

• визначити раціональні заходи і засоби поліпшення стану виробничого середовища;

• розраховувати параметри вентиляції, опалення, кондиціювання повітря, виробничого освітлення, шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань та інших показників виробничих приміщень та робочого місця.