Акушерство, гінекологія і біотехнологія відтворення тварин

1. Органи, що належать до статевого апарату самок:

+статеві губи, клітор, сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники;

– мошонка, сім’яниковий мішок, сім’яники;

– препуцій, статевий член, сечостатевий канал;

– надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

2. До зовнішніх статевих органів самок належать:

– шийка, тіло і роги матки;

– піхва, яйцепроводи, яєчники;

+статеві губи, клітор;

– мошонка, сім’яниковий мішок, сім’яники.

3. До внутрішніх статевих органів самок належать:

– промежина, сім’яниковий мішок, сім’яники;

+сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники;

– статеві губи, клітор;

– надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

4. Яєчники виконують функції:

– бар’єрну, виділення;

– захисну, живлення;

+відтворну, гормональну;

– переробну.

5. Яйцепроводи виконують функції:

+Транспорт яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів.

- Виведення плода в період родів.

- Синтез і виділення гормонів.

- Синтез антитіл.

6. Будова клітора:

- Тіло, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, голівка покрита ендотелієм.

+Голівка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, голівка покрита слизовою оболонкою.

- Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, голівка покрита серозною оболонкою.

- Верхівка, тіло, корінь. Тіло вкрите серозною оболонкою.

7. Будова сечостатевого присінка (переддвер’я піхви):

+Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом.

- Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками.

- Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням.

- Утворений твердою, м’якою та павутинною оболонками.

8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:

-У самок жуйних тварин сечостатевий присінок (переддвер’я піхви) відсутній, піхва розпочинається від статевих губ.

- У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози.

+У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках сечостатевого присінка (переддвер’я піхви) кобил розміщується печеристе тіло.

- У великої рогатої худоби відсутній клітор.

9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин:

+Стінка піхви складається із слизової і м’язової оболонок та серозної оболонки (краніальна частина) або адвентиції (каудальна частина).

- Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок.

- Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію.

- Стінка піхви складається із твердої, м’якої та павутинної оболонок.

10. Матка сільськогосподарських тварин складається з:

- Піхви, переддвер’я, яйцепроводів.

- Ампули, уретри, яєчників.

+Шийки, тіла, рогів.

- Твердої, м’якої та павутинної оболонок.

11. Стінку матки формують оболонки:

- Білкова, фіброзна, залозиста.

+Ендометрій, міометрій, периметрій.

- Водна, судинна, сечова.

- Тверда, м’яка та павутинна.

12. У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:

- Велика, широка і мала.

+Краніальна, середня і каудальна.

- Головна, соромітна і сім’яна.

- Зовнішня і внутрішня клубові.

13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин:

- У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок.

+У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

- У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок.

- У суки слизова оболонка шийки матки має численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

14. Гормони, що виробляються в яєчниках, їхній вплив на організм самки:

+Естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, релаксин. Беруть участь у нейрогуморальній регуляції статевої функції.

- Кортизол, інсулін, тироксин. Регулюють функцію травлення.

- Окситоцин, вазопресин, синестрол. Регулюють функцію кровотворення.

- Гідрокортизон, преднізолон. Регулюють функцію росту.

15. Види і функція жовтого тіла:

- Латентне. Виробляє гормон тестостерон.

- Просте. Виробляє гормон окситоцин.

+Статевого циклу, вагітності, персистентне. Виробляє гормон прогестерон.

- Складне. Виробляє гормон преднізолон.

16. Стадії розвитку фолікулів:

+Премордіальні, первинні, вторинні, третинні.

- Малі, середні, великі.

- Морула, бластула, гаструла.

- Раннє дозрівання.

17. Стадії розвитку яйцеклітини:

-Лютеальна, фолікулярна, старіння.

+Гоноцит, овогонія, ооцит першого і другого порядків, яйцеклітина.

-Зиготи, ембріональна, плідна.

-Раннє дозрівання.

18. Органами статевого апарату самця є:

- Яєчники, яйцепроводи, матка.

- Мюллерові канали, піхва, сечостатевий присінок.

+Мошонка, сім’яники та їх придатки, сім’япроводи, сечостатевий канал, додаткові статеві залози, статевий член і препуцій.

- Шийка, тіло, роги.

19. Будова сім’яників:

- Серозна і м’язова оболонки, паралельні, довгі і петлеподібні канальці.

- Слизова і фіброзна оболонки, трубчасті, тонкі і виносні канальці.

+Власна піхвова і білкова оболонки, частки, звивисті і прямі канальці, сітка сім’яника.

- Краніальна, каудальна і додаткова частки.

20. Функції сім’яників – це:

- Кровотворення, газообміну.

- Бар’єрна, виділення.

+Відтворювальна, гормональна.

- Захисна функція та функція гемопоезу.

21. Особливості будови сім’япроводів:

- Стінка сім’япроводу має одну фіброзну оболонку. Сім’япроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин.

+Стінка сім’япроводу має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сім’япроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули.

- Стінка сім’япроводу має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сім’япроводи кнура мають діаметр 5 см.

- Стінка сім’япроводу має тверду та м’яку оболонки.

22. До додаткових статевих залоз самців належать:

- Бартолінієві, сальні, пітні.

+Передміхурова (простата), міхурцева, цибулинно-сечівникова, уретральні.

- Вестибулярні.

- Надниркові, щитоподібна, прищитоподібна.

23. Значення секрету міхурцевих залоз:

- Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою.

+Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем, знижує її температуру.

- Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру.

- Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

24. Значення секрету передміхурової залози (простати):

- Переводить спермії у анабіотичний стан.

-Знижує активність і густину сперміїв.

+Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту.

-Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

25. Значення секрету уретральних залоз:

- Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв.

+Виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми.

-Регулює осмотичний і онкотичний тиск у спермі.

-Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

26. Будова статевого члена:

- Тіло, хвіст, яйцепровід.

+Голівка, тіло, корінь, печеристі тіла, білкова оболонка.

- Основа, паренхіма, звивистий канал.

- Шийка, тіло, верхівка.

27. Будова сечостатевого каналу (уретри):

- Має черевну і маткові ділянки. Стінка складається з серозної і білкової оболонок.

- Має грудну і задню ділянки. Стінка складається із ендотелію і паренхіми.

+Має тазову і статевочленну (удову) частини. Стінка складається із слизової оболонки, оточеної печеристим тілом і м’язами.

- Має шийку, тіло і верхівку.

28. Стадії спермогенезу:

- Брунькування, спороутворення.

+Розмноження, росту, дозрівання і формування.

- Старіння, розсмоктування.

- Раннє та пізнє дозрівання.

29. Акушерське дослідження проводиться:

+У період вагітності, родів та в післяродовий період.

- Під час досягнення самкою статевої зрілості.

- Під досягнення самкою фізіологічної зрілості.

- Під час переведення у родильне відділення.

30. Акушерське дослідження під час родів проводять:

- В усіх випадках родів.

+У разі підозри на патологію родів, із-за наявності передумов для дослідження.

- Під час перших родів.

- Під час переведення у родильне відділення.

31. Дайте визначення положення плода:

- Розміщення його рухомих частин у родовому каналі.

+Відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері.

- Відношення голови плода до його тулуба.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

32. Назвіть правильне положення плода:

- Вертикальне.

- Поперечне.

+Поздовжнє.

- Всі положення є правильними.

33. Передлежання плода – це:

- Відношення частин тіла плода до спини матері.

- Відношення рухомих частин тіла плода до його тулуба.

+Відношення якої-небудь частини тіла плода до входу в родові шляхи.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

34. Назвіть правильне передлежання плода:

- Спинне.

+Головне і тазове.

- Бокове і черевне.

- Всі передлежання є правильними.

35. Позиція плода, це:

- Відношення голови плода до спини матері.

+Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері.

- Відношення спини плода до входу в таз.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

36. Правильна позиція плода:

+Верхня.

- Бокова.

- Нижня.

- Всі позиції є правильними.

37. Членорозміщення плода – це:

- Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз.

- Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері.

+Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба.

- Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

38. Тривалість стадії виведення плода у кобил:

- До 6 годин.

- До 12 годин.

+До 15 хвилин.

- До 3 хвилин.

39. Тривалість стадії виведення плода у корів:

- До 30 хвилин.

+До 6 годин.

- До 15 хвилин.

- До 2-х годин.

40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз:

- До 25 хвилин.

- До 6 годин.

- До 12 годин.

+До 2-х годин.

41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней:

+До 6 годин.

- До 30 хвилин.

- До 12 годин.

- До 2-х годин.

42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць:

- До 6 годин.

+До 30 хвилин.

-До 15 хвилин.

- До 2-х годин.

43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок:

- До 6 годин.

- До 30 хвилин.

+До 12 годин.

- До 2-х годин.

44. Мета акушерського дослідження у післяродовий період:

- Визначення готовності самок до осіменіння.

+Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика хвороб.

- Діагностика вагітності.

- Визначення раннього дозрівання.

45. Гінекологічне дослідження, це:

+Дослідження статевих органів неплідних самок.

- Дослідження статевих органів вагітних самок.

- Дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості.

- Визначення раннього дозрівання.

46. Неплідною вважають корову:

+1. Яка не вагітна через 30 днів після родів.

2. У післяродовий період.

3. Після осіменіння до діагностики вагітності.

4. До 10 днів після отелення.

47. Середня тривалість вагітності у корів:

- 114 днів.

+285 днів.

- 340 днів.

- 725 днів.

48. Середня тривалість вагітності у кобил:

- 285 днів.

- 150 днів.

+340 днів.

- 725 днів.

49. Середня тривалість вагітності у свиней:

- 150 днів.

- 340 днів.

+114 днів.

- 725 днів.

50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз:

- 285 днів.

+150 днів.

- 114 днів.

- 725 днів.

51. Визначення андрологічного дослідження:

+Дослідження статевих органів самців сільськогосподарських тварин.

- Дослідження органів травної системи плідників.

- Дослідження органів дихальної системи плідників.

- Дослідження органів серцево-судинної системи.

52. Під час андрологічного дослідження плідників оцінюють рефлекси:

- Вуха, ока, вінчика.

- Тактильну і больову чутливість.

+Локомоторний, обіймальний, ерекції, парувальний, еякуляції.

- Умовний, безумовний.

53. Під час повного андрологічного дослідження застосовують методи:

- Перкусію, аускультацію, визначення частоти скорочень рубця.

+Збір анамнезу, огляд, пальпацію, ректальне дослідження, сонографію,

оцінювання якості сперми, відбирають проби слизу з препуція для бактеріологічних і серологічних досліджень.

- Рентгенографію, кардіографію.

- Лапароскопію.

54. Під час андрологічного дослідження визначають ректально стан органів:

- Нирок і наднирникових залоз.

- Прямої кишки, ануса і рубця.

+Тазової частини уретри, передміхурової і міхурцевих залоз, ампул сім’япроводів і сечового міхура.

- Печінки, жовчного міхура.

55. Дослідження вроджених статевих рефлексів у самців проводять:

- Після фіксації самця у станку.

- Після анестезії за І.І. Вороніним.

+Під час парування або одержання сперми.

- Під час годівлі.

56. Огляд статевого члена у бугаїв проводять:

+Під час ерекції, або анестезії за І.І. Вороніним.

- Після повалу і фіксації тварини.

- Під час сечовиділення.

- Під час годівлі.

57. Для дослідження мошонки і препуція використовують методи:

+Огляд, пальпацію, сонографію.

- Рентгенографію, ректальне дослідження.

- Лапароскопію, перкусію, аускультацію.

- Кардіографію, ехокардіографію.

58. Інструмент 1 з набору В.В. Павловського складається:

+Із внутрішньої і зовнішньої запобіжних трубок, стержня, який згвинчується з двох половинок і має наконечник, що знімається на одному кінці та рукоятку на іншому.

- Із скляної трубки і металевого штовхача.

- Із скляної трубки і штовхача з гумовою пробкою.

- Із скляного спермоприймача.

59. Інструмент 3 з набору В.В. Павловського застосовують:

- Для взяття змивів із піхви овець і кіз.

-Для взяття слизу із піхви корів.

+Для взяття слизу із препуція бугаїв.

- Для одержання сперми плідника.

60. Прилад конструкції А.Н. Жабоєдова для одержання слизу з препуція бугаїв застосовують у поєднанні:

- З фонендоскопом.

- З ложкою Г.К. Корчака.

+З піхвовим дзеркалом для овець.

- З мікроскопом.

61. Використовують для відбору проб цервікального слизу за методикою Ю.М. Серебрякова інструмент:

+Полістиролові піпетки і поліетиленові ампули разового використання.

- ПСК-1 Казєєва.

- ПСЖ-1 Жабоєдова.

- Мікроскоп.

62. Прилад ПСК-1 Казєєва використовують для:

- Відбору проб цервікального слизу.

+Відбору препуціального слизу.

- Відбору змивів із піхви у корів.

- Одержання сперми.

63. Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи:

+Огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози.

- Аускультацію, перкусію.

- Рентгенографію, кардіографію.

- Мікро- та макроскопчні.

64. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів:

+Планово щомісяця протягом періоду сухостою.

- У перші 10-15 днів до родів.

- Перед ставленням на сухостій.

- У перші дні після отелення.

65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:

- Один раз на квартал протягом лактації.

+Один раз на місяць перед діагностикою субклінічного маститу та щоденно після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини.

- У разі переведення у родильне відділення.

- У перші дні після отелення.

66. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:

- Протягом усього доїння.

+Двічі: до і після доїння.

- Тричі з інтервалом 10 хвилин.

- Кожні 10 днів.

67. Техніка пальпації молочної залози:

+Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я.

- Пальпацію проводять однією рукою.

- Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я.

- Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.

68. Техніка пальпації соска і його цистерни:

- Пальпацію проводять двома руками, притискаючи сосок до його чверті.

+Сосок захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи його до верхівки.

- Сосок і його цистерну не пальпують.

- Пальпують тільки цистерну.

69. Прохідність соскового каналу визначають:

+Кататеризацією.

- За товщиною молочного струменя.

- За кількістю молока, видоєного за одну хвилину.

- За кількістю наявності жирових кульок.

70. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:

+У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень.

- У пробірках визначають запах, смак.

- Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок.

- Шляхом визначення редуктазної проби.

71. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:

+Затримки посліду, ендометрит, метрит.

- Гепатит, гепатодистрофія, анемія.

- Остеомаляція, остеопороз, гіповітаміноз.

- Пневмонія, гастрит.

72. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент:

- Троакар, фетотом, акушерська клюка.

+ПОС–5, шприц Жане, кружка Есмарка.

- Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп.

- Кружка Есмарка.

73. Патогенетична терапія, це:

+Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму.

- Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження.

- Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини.

- Підбірантипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.

74. Новокаїнотерапія – це використання:

+Антипарабіотичних препаратів.

- Антиалергійних препаратів.

- Антидепресивних препаратів.

- Антигістамінних препаратів.

75. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:

- Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна.

- Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна.

+Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.

- Антиалергійна, антидепресивна.

76. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:

- Блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини.

- Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови.

+Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини.

- Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.

77. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:

- Розчині Рінгера.

+Фізіологічному розчині.

- Сироватці крові.

- Спирту.

78. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою:

+30-40 мл на хвилину.

- 5-10 мл на хвилину.

- 15-20 мл на хвилину.

- 50-70 мл на хвилину.

79. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:

+0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла.

- 1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

- 5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

- 10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.

80. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

+З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

- Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

- Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

81. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

+0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси ).

- 2% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 5% – 300-450 мл.

- 7 % – 420-450 мл.

82. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять:

+Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку.

- З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

- Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см.

- У яремній борозні.

83. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є:

+1% – 100-150 мл.

- 1% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 1% – 300-400 мл.

- 2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

84. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:

- Швидким рухом під великим тиском.

+Повільно вводять розчин під невеликим тиском.

- Контролюють самовільне всмоктування розчину.

- З попереднім підігріванням розчину до температури 40º С.

85. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є:

+Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

- У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклаком.

- Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини.

- Яремна борозна.

86. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою:

- 1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 10% р-н – 100 мл з одного боку.

+0,5% р-н – 20 мл в кожній точці.

- 0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці.

87. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою:

+ Сіднична ямка.

- Голодна ямка.

-. Між третім та четвертим поперековим хребцями.

- Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.

88. Доза та відсоток новокаїну під час промежинної блокади за І.І. Магдою?

+5-10 мл – 5% розчину.

- 20 30 мл – 0,5% розчину.

- 50-70 мл – 1% розчину.

- 55-80 мл – 1% розчину.

89. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться:

+У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки.

- Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща.

- Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії

- Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки

90. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним:

- 0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

- 5% – 100-110 мл.

+2% – 100 мл.

- 7 % – 100 мл.

91. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

+Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста.

- Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

- На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

- На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

92. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

- 5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

- 2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

+0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла.

- 0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.

93. Про правильне введення голки під час надплевральної блокади за В.В. Мосіним свідчить:

- Всмоктування повітря.

- Витікання крові.

+Кров не витікає та не всмоктується повітря.

- Кров витікає і всмоктується.

94. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують:

- 20-50 мл 2-5% розчину новокаїну.

+80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну.

- 200-350 мл 1-2% розчину новокаїну.

- 400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.

95. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить:

- Голка входить без зусиль, виділяється кров.

- Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров.

+Хрустіння, потім провал голки.

- Під час введення провал голки і виділення крові.

96. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

- Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см.

- Голодна ямка.

+Підхвостова ямка.

- Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.

97. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

+3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл

- Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл

- Більше 15 см – 5% – 2-5 мл

- Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.

98. Кров для гемотерапії готують:

+Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3, дні витримують за температури 2-4˚С.

- Заморожують на 2-3 дні, потім після розморожування добавляють

10% розчин глюкози.

- Витримують 5 діб за температури -15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3.

- Витримують 8 діб за температури - 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5

99. Лактотерапію використовують лише для:

- Запобігання утворенню парааортальної гематоми.

- Лікування інфекційних хвороб.

+Профілактики родових та післяродових ускладнень.

- Профілактики раннього дозрівання.

100. Препарати для лізатотерапії виготовляють з:

- Екстрактів лікарських рослин

+Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів.

- Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин.

- Печінки, надниркових залоз.

101.Серотерапія – це використання:

- Сировотки молока.

+Алогенної сироватки.

- Цільної крові.

- Залоз внутрішньої секреції.

102. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою:

- Змащують тубус.

- Змащують спермоприймач.

+Змащують внутрішню поверхню камери штучної вагіни з метою слизнення гумової камери штучної вагіни

- Змащують ебонітовий краник.

103. Кріобіологічний посуд за кімнатної температури перед стерилізацією витримують:

- Не менше трьох діб.

- Дві години.

+Не менше двох діб.

- Не менше 10 діб.

104. Проводять знезараження кріобіологічного посуду:

- Через 5 років.

- Через 10 років.

- 1 раз в рік.

+1 раз в 6 місяців.

105. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно:

- 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату.

+198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату.

- 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату.

- 200 мл дистильованої води і 5 г натрію гідрокарбонату

106. Термін зберігання свіжеприготовленого 1% розчину натрію гідрокарбонату, це:

+Одна доба.

- Один тиждень.

- Один місяць.

- 60 діб.

107. Для приготування одного літра 0,85% розчину натрію хлориду потрібно:

- 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

+8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

- 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

- 10 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

108. 2,9%-й розчин натрію цитрату знезаражують:

+У водяній бані за температури 90°С протягом 10 хв.

- Кип’ятінням.

- Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду.

- Додають на 100 мл десять крапель 3 % спиртового розчину йоду

109. Стерилізують кип’ятінням:

- 1% розчин натрію гідрокарбонату.

+0,9% розчин натрію хлориду.

- 2,9% розчин натрію цитрату.

- 3,5% розчин натрію цитрату.

110. 2,9% розчин натрію цитрату використовують з метою:

- Довготривалого зберігання сперми.

+Відтаювання сперми.

- Стерилізації інструментів.

- Знезаражування інструментів.

111. Визначають концентрацію спирту:

+За допомогою спиртометра.

- За допомогою зважування.

- За допомогою спалювання.

- За допомогою жирометра.

112. Для знезараження піхвових дзеркал використовують:

+70% спирт.

- Перманганат калію у розведенні 1:1000.

- 4% розчин каустичної соди.

- 96 % спирт.

113. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях:

+1:5000.

- 1:10000.

- 1:100.

- 1 : 200.

114. Використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння:

- Для розморожування і розрідження сперми.

- Для санації піхви перед введенням сперми.

+Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми.

- Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.

115. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують:

- 70% етиловий спирт.

- 2-3% розчин натрію гідрокарбонату.

- 3% спиртовий розчин йоду.

+96 % етиловий спирт.

116. Приготування хромової суміші:

+До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти.

117. Хромову суміш застосовують для:

- Прання халатів і рушників.

+Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду.

- Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду.

- Знезаражування інструментів.

118. Фільтрувальний папір стерилізують:

+За допомогою гарячої праски.

- Просочують хромовою сумішшю.

- Просочують 3% розчином каустичної соди.

- Просочують 70% етиловим спиртом.

119. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів:

+Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник.

- Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки.

- Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини.

- Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю.

120. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали:

+Біла гігроскопічна вата і марля.

- Фільтрувальний папір.

- Негігроскопічна вата.

- Стерильні ножиці.

121. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують:

+70% спиртом.

- Рідким азотом.

- Ізотонічним розчином натрію хлориду.

- 0,02 % розчином фурациліну.

122. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують:

- 3%-им спиртовим розчином йоду.

+У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин.

- 0,02 % розчином фурациліну.

- Рідким азотом

123. Марлеві серветки використовують:

- Для виймання гранул з посудин Дьюара.

- Для фламбування приладів.

+Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо.

- Для знезаражування інструментів.

124. Стерилізують марлеві серветки:

+За допомогою гарячої праски.

- 3 %-м спиртовим розчином йоду.

- 3 %-м розчином перекису водню.

- 3%-м розчином каустичної соди.

125. Чи можна 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С?

+Не можна, тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв.

- Можна, так як його стерилізують кип’ятінням.

- Можна, тільки у скляному посуді.

- Можна, тільки в емальованому посуді.

126. Штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана має будову:

+Тубус, гумова камера, спермоприймач.

- Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення.

- Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см.

- Шкіряний чохол діаметром 10 см та довжиною 50 см.

127. Методи знезаражування штучної вагіни:

- Фламбування.

- Ультрафіолетове опромінення.

+Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату.

- Фільтрування, сушіння.

128. Нагнітання повітря в штучну вагіну проводиться:

+За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери.

- Вливанням через патрубок 500 мл води.

- Закриванням патрубка і підігріванням штучної вагіни до температури 60-70°С.

- За допомогою ебонітового краника.

129. Робоча температура у вагіні:

+40–42 °С.

- 36–38,5 °С

- 55–70 °С

-. 60–65 °С.

130. Відносять до хірургічних методів отримання сперми:

- Масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції.

- Мастурбації, спермозбирача.

+Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника.

- Використання спермоприймача.

131. Для одержання сперми використовують метод мастурбації у самців:

+Собак та хутрових звірів.

- Бугаїв.

- Жеребців.

- Баранів.

132. Методи, які полягають в одержанні еякуляту із піхви самки після статевого акту з плідником:

- Уретральні.

- Хірургічні.

+Піхвові.

- Гінекологічні.

133. Методи одержання сперми відносять до уретральних:

- Піхвові.

- Хірургічні.

+Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни.

- Гінекологічні.

134. Метод, яким одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами:

- Методом спермозбирача.

+Методом масажу ампул сім’япроводів.

- Фістульним методом.

- Методом штучної вагіни.

135. Для отримання сперми в бугаїв частіше використовують метод:

+Метод штучної вагіни.

- Метод мастурбації.

- Метод кастрації самця.

- Фістульний метод.

136. Використовують метод масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів для одержання сперми яких тварин:

- Баранів і козлів.

+Бугаїв.

- Кобелів.

- Жеребців.

137. Одержують сперму у кнура:

- Методом електроеякуляції.

- Методом спермозбирача.

+Методом штучної вагіни.

- Фістульним методом.

138. Методи дослідження якості сперми, які є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння:

+Визначення рухливості.

- Визначення відсотка живих і мертвих сперміїв.

- Визначення концентрації сперміїв.

- Визначення стерильності сперміїв.

139. Нормальний об’єм еякуляту у бугая:

- 50-100 мл

- 1–2 мл

+4–5 мл

- 5-10 мл.

140. Сперму вважають густою:

+Коли в полі зору мікроскопа між сперміями майже немає проміжків.

- Коли проміжки між сперміями добре виражені.

- Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія.

- Коли проміжки між сперміями не перевищують довжину спермія.

141. Використовують для визначення відсотка живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця фарбу:

- Конго-рот.

+Еозин.

- Метиленовий синій.

- Гематоксилін.

142. Використовують для визначення інтенсивності дихання сперміїв фарбу:

- Конго-рот.

- Еозин.

+Метиленовий синій.

- Гематоксилін.

143. Концентрація сперми, це:

+Кількість статевих клітин в 1 мл сперми.

- Кількість сперміїв з ППР в еякуляті.

- Кількість живих сперміїв в еякуляті.

- Кількість статевих клітин в 3 мл сперми

144. Визначають виживаність сперміїв:

+Одразу після отримання сперми.

- Перед заморожуванням сперми.

- Після певного строку зберігання.

- Після 10 діб зберігання.

145. Розріджують сперму з метою:

+Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом терміну зберігання.

- Щоб краще транспортувалася у статевих органах самки.

- Щоб підвищити заплідненість самок.

- Щоб підвищити дозрівання фолікулів.

146. Розводять сперму кнура:

+У 2–10 разів.

- У 50 разів.

- У 20 разів.

- У 30 разів.

147. Компоненти середовищ для розрідження сперми, які підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання:

- Лактоза, цитрат натрію.

- Бідистильована вода, молоко.

+Лецитин, жовток курячого яйця.

- 0,2 -0,3 % розчин перманганату калію.

148. Час збереження розрідженої сперми кнура за температури -18–20 °С, це:

- До 24 год.

+72 год.

- До 60 діб.

- До 30 діб.

149. Еквілібрація, це:

+Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв.

- Процес осідання сперміїв після розрідження сперми.

- Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом.

- Насичення розрідженої сперми перманганатом калію.

150. Використовують для приготування середовищ для розрідження спермии воду:

+Бідистильовану.

- Артезіанську.

- Мінеральну, з високим вмістом гідрокарбонатів.

- Дистильовану.

151. Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження:

+Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця.

- Анафродизії.

- Овуляції.

- Спокую.

152. Метод, яким одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність:

- Трансректальним дослідженням внутрішніх органів.

+Самцем пробником.

- Оглядом, пальпацією і аускультацією.

- Дослідженням зовнішніх органів.

153. Методи виявлення оптимального часу для введення сперми, це:

- За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові.

+Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, за допомогою собак, електрометричні.

- На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул.

154. Методи, які найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук:

+У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника.

- У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу.

- У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний.

- Ректо-цервікальний.

155. Помилки під час визначення оптимального часу для введення сперми призводять до:

+Зниження ймовірності запліднення через старіння яйцеклітини або загибель сперміїв.

- Ускладнень перебігу вагітності й родів.

- Необхідності збільшення кількості сперміїв у дозі.

-Неплідності тварини.

156. Суть рефлексологічного, клініко-візуального та інших методів виявлення оптимального часу для введення сперми:

+Рефлексологічного – виявлення статевої охоти; клініко-візуального та інших – виявлення ознак і симптомів, які можуть вказувати їх наявність.

- Рефлексологічного – виявлення локомоторного рефлексу; клініко-візуального та інших – виявлення параметрів макро- та мікроклімату.

- Рефлексологічного – виявлення рефлексу ерекції; клініко-візуального та інших – виявлення похибки правил розморожування і якості сперми.

- Рефлексологічного – виявлення статевої охоти.

157. Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:

- Вивчення локомоторного, ерекції, еякуляції рефлексів та якості сперми.

- Розміщення самців у приміщенні, де утримуються самки.

+Дозовані дворазові на добу контакти самців і самок із метою виявлення позитивної сексуальної реакції у самок – статевої охоти.

158. Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:

- Щомісячне обстеження самок на вагітність і неплідність.

+Щоденне виявлення ознак тічки і симптомів загального збудження.

- Щоденне ректальне дослідження неплідних самок для визначення гінекологічного діагнозу.

159. Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:

+Глибокозаморожену сперму розморожують за температури -38±0,5⁰С, і поміщають у інструменти для введення; сперму, що зберігається за t -2-4⁰С та -1,8⁰С, поміщають у інструменти і у разі необхідності підігрівають.

- Глибокозаморожену сперму розморожують за t -38-40⁰С, подрібнюють, поміщають у інструменти для введення; у разі інших методів зберігання обов’язково сперму заморожують і діють, як показано вище.

- Глибокозаморожену сперму поміщають у інструменти для введення; у разі інших методів зберігання сперму розливають у лунки для підігрівання.