160. Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:

+Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл.

- Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл.

- Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл).

- Коровам– 15–20 мл; кобилам – 50–150 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 45 мл).

161. Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:

- Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд.

+Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям,

козам – 80–240 млн.

- Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн.

- Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.

162. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:

- Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний.

- Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний.

+Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.

163. Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:

+У шийці матки можуть розміститися невеликі об’єми сперми, а у матці – більші.

- Шийка матки розміщена ближче до яйцепроводів, ніж тіло і роги матки.

- Самкам великої і дрібної рогатої худоби вводиться більша кількість сперміїв з ППР.

164. Назвіть типи природного осіменіння:

- Ректоцервікальний, візоцервікальний, маноцервікальний, фракційний.

+Піхвовий, матковий.

- Трансабдомінальний, перкутанний, моноклональний.

- Моноклональний, перкутанний.

165. Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:

- На підставі опитування господарів, операторів машинного доїння та керівників.

+Щоденним переміщенням карток або позначок відповідно до об’єктивних змін стану тварин стада.

- На основі передбачуваних планів відтворення стада.

-На основі даних родоводу.

166. Індивідуальна картка корови оформляється:

+На окремому паперовому або електронному носії із зазначенням №, клички, року народження, походження, дати осіменінь, запуску, отелення, діагнозів та лікування.

- Зазначається країна, область, район і метеоумови за останні 10 років.

- Зазначаються параметри макро- і мікроклімату, фотоперіод, раціон агодівлі, умови утримання.

-Зазначаються індивідуальні дані батьків.

167. У "Куточку техніка" висвітлюється інформація:

- Стан відтворення тварин у Європі, Азії, Америці і Близькому Сході та Україні.

- Стан відтворення тварин та характеристика племпідприємств у області; останні політичні події, дати народження працівників ферми та передвиборчі програми кандидатів і партій.

+Календар техніка, стенд фізіологічного стану тварин, інформація про стан відтворення стада.

- Індивідуальні дані батьків корів.

168. Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться:

- Шляхом розміщення календаря техніка у садибі господаря.

+Внесення інформації до журналу „Реєстрація осіменіння корів приватного сектору”.

- У спеціальний журнал, що знаходиться у сільській раді.

- В індивідуальному журналі господаря.

169. Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин:

+Клінічні (анамнез, самця-пробника, зовнішні: огляд, пальпація, аускультація; внутрішні: піхвовий, трансректальний і сонографії) та лабораторні (мікроскопія зскрібків із піхви, вміст пргестерону в крові, молоці, секретах).

- За густиною, рухливістю, виживаністю крові, сперми, вмістом фолікулів.

- За фазами місяця, гороскопом.

- фолікулярними фазами, реакцією на собак і жаб та методом „лозоходів”.

170. Методи діагностики, які належать до ранніх:

- Анамнез, огляд, пальпація.

+Самця-пробника, сонографії.

- Вагінальний, трансректальний.

- Фолекулярний, фістульний.

171. Різні методи діагностики вагітності базуються:

+На змінах поведінки у присутності самця, форми тіла, розмірів і конфігурації матки, візуалізації ембріона або плода.

- На змінах фізичних показників крові, сперми, вмісту фолікулів, поведінки у присутності собак, жаб, аури самок.

- На змінах фаз місяця, тривалості світлового періоду протягом доби.

- На змінах настрою тварини.

172. Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:

+Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: серцебиття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода.

- Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців.

- Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговчого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій.