5 Пуск, випробування та налагодження робочих режимів системи та її елементів

Після завершення монтажу і зовнішнього огляду система опалення має пройти гідравлічне випробування. Перед заповненням системи водою повинно бути перевірено [22]:

- надійність кріплень всіх горизонтальних трубопроводів, так як при заповненні водою їх маса значно збільшується;

- стан утеплення опалюваних будівель (закладення нещільностей віконних і дверних прорізів, місць проходу комунікацій через стіни будівлі, утеплення сходових клітин тощо);

- справність теплової ізоляції теплового вузла, трубопроводів, арматури та обладнання;

- наявність і справність контрольно-вимірювальних приладів, автоматичних та запобіжних пристроїв;

- відсутність перемичок між подаючим і зворотним трубопроводами теплового вузла та в системі теплоспоживання або їх надійне перекриття;

- відповідність технічним вимогам з'єднань обладнання теплових вузлів з водопроводом і каналізацією.

Пуск водяної системи включає в себе наступні основні операції [18]:

• заповнення мережною водою;

• гідравлічне випробування;

• промивка системи;

• створення циркуляції в системі;

• пускове регулювання.

Перед заповненням системи вся запірна і регулююча арматура і повітряні крани у верхніх точках системи повинні бути відкриті, відкриті крани Маєвського, перші засувки і спускні пристрої - закриті. Також необхідно відкрити зворотні запірні вентилі опалювальних приладів.

Заповнення системи має здійснюватися плавним відкриттям першої з боку мережі засувки на підживлювальному трубопроводі теплового вузла. Подача води, регульована ступенем відкриття засувки, повинна забезпечувати повне видалення повітря із системи.

Під час заповнення необхідно проводити безперервне спостереження за повітряними кранами. Повітряні крани повинні закриватися в міру припинення виходу повітря і появи води.

При наявності на зворотних трубопроводах витратомірів води (водомірів) заповнення має здійснюватися через обвідні лінії, а при їх відсутності - через вставку, що встановлюється на місце водоміра. Наповнювати систему через водомір забороняється.

За показаннями манометрів і повітряними кранами повинно бути встановлено спостереження.

При виявленні незначних течій продовжують наповнення системи, а всі дефекти фіксують. Після заповнення водою всієї системи, про що свідчить поява води в повітровипускних кранах, вентиль на водопроводі закривають. Потім слід випустити воду з системи і ліквідувати дефекти. Далі систему знову заповнюють водою в тому ж порядку.

Гідравлічне випробування системи опалення проводиться при відключених теплообміннику і розширювальному баку гідростатичним методом тиском, рівним 1,5 робочого тиску, але не менше 0,2 МПа в самій нижній точці системи [1]. Робочий тиск 0,2 МПа. Тиск при випробуванні 0,3 МПа. (Додаток Б)

Система визнається такою, що витримала випробування, якщо протягом 5 хв знаходження її під випробувальним тиском падіння тиску не перевищить 0,02 МПа і відсутні течі у зварних швах, трубах, різьбових з'єднаннях, арматури, опалювальних приладах і обладнанні.

При гідравлічному випробуванні використовують манометри з класом точності 0,4 – МТИф (манометр точних вимірів – діапазон до 0,5 МПа) [16].

Теплове випробування систем опалення та теплопостачання при позитивній температурі зовнішнього повітря повинно проводитися при температурі води в подавальних магістралях систем не менше 60 ˚С. При цьому всі опалювальні прилади повинні прогріватися рівномірно. (додаток В)

При відсутності в теплу пору року джерел теплоти теплове випробування систем опалення має бути здійснене з підключенням до джерела теплоти.

Теплове випробування систем опалення при негативній температурі зовнішнього повітря повинно проводитися при температурі теплоносія в подавальному трубопроводі, що відповідає температурі зовнішнього повітря під час випробування по опалювального температурному графіком, але не менше 50˚С, і величиною циркуляційного тиску в системі відповідно до робочої документації.

Теплове випробування систем опалення слід проводити на протязі 7 год, при цьому перевіряється рівномірність прогріву опалювальних приладів (на дотик).

Промивання систем здійснюється для видалення піску, окалини та продуктів корозії. Промивання виконується в обов'язковому порядку після монтажу або капітального ремонту перед включенням систем в експлуатацію.

В процесі експлуатації системи промиваються в міру необхідності, але не рідше одного разу на два роки. Водяні системи і конденсатопроводи парових систем рекомендується промивати гідропневматичним способом, тобто водою із стисненим повітрям. Після проведення промивання складають акт промивки (додаток А).

При неможливості проведення гідропневматичної промивки і промиванні системи тільки водою швидкість останньої повинна в 3-5 разів перевищувати експлуатаційну. Для промивання систем теплоспоживання використовується технічна або водопровідна вода.

Промивання виробляється до повного освітлення промивної води.

Після закінчення промивання системи теплоспоживання повинні бути заповнені хімічно очищеною деаерованою водою відповідної якості.

Після того, як система відпрацювала необхідний період і в ній усунуті всі неполадки, приступають до регулювання системи. Регулювання виконують в такій послідовності:

1. Відкривають всю запірну та регулюючу арматуру в котлі, магістралях, відгалуженнях і опалювальних приладах, вмикають циркуляційні насоси;

2. Після створення циркуляції випуск повітря з повітрозбірників необхідно повторювати кожні 2-3 год до повного його видалення.

3. Перевіряють, чи видалилось повітря зі всіх повітрозбірників;

4. Після встановлення стійкого режиму роботи системи виконують її огляд і на дотик визначають які зворотні стояки перегріті, а які нагріваються недостатньо;

5. На сильно перегрітих стояках регулюють оборотами ключа перекриття регуляторів перепаду тиску і через 1-2 години перевіряють ці стояки знову;

6. Вирівнюють також температуру на опалювальних приладах, регулюючи оборотами ключа перекриття запірних вентилів на зворотному трубопроводі радіатора.

Налагодження системи є закінченим, якщо всі опалювальні прилади кожного стояка добре прогріваються, а дренажні пристрої і арматура працюють справно.

Здаючи систему опалення в експлуатацію, подають комплект виконавчої документації (робочі креслення з внесеними змінами), всі акти приймання прихованих робіт, паспорти обладнання, акти гідравлічного і теплового випробування системи. (Додатки А, Б, В, Г).

6. Технічне обслуговування системи

Технічне обслуговування системи опалення передбачає контроль за її роботою й усунення несправностей як в опалювальний, так і в літній період та вчасну підготовку до експлуатації. Технічне обслуговування систем опалення здійснюють відповідно до правил та інструкцій. Експлуатаційний персонал повинен насамперед добре вивчити систему за технічною доку­ментацією та в натурі 1.

На стіні котельної чи теплового пункту повинні бути вивішені [4]:

схема системи опалення з позначенням номерів стояків, запірно-регулювальної апаратури і повітрозбірників, діаметрів трубопроводів, чис­ла секцій радіаторів (або кількості інших опалювальних приладів), номерів приміщень, що обслуговуються кожним стояком і опалювальним прила­дом; графік температури води в подаючій та зворотній лініях; основні правила експлуатації обладнання; основні правила техніки безпеки.

У процесі експлуатації обслуговуючий персонал зобов'язаний до­тримуватися розрахункового режиму роботи насосних установок, не допус­кати перевитрат мережної води, оперативно виконувати вказівки диспет­чера тепломережі, знати й виконувати правила та вимоги техніки безпеки.

Організація експлуатації та своєчасне проведення ремонту опалюва­льних систем регламентується положенням про планово-запобіжний ремонт житлових та громадських будинків. Відповідно до цього положення проводяться періодичний огляд діючої системи та окремих її елементів, усунення несправностей, плановий поточний ре­монт, вибірковий та капітальний ремонт.

Проводять весняний та осінній огляди. Весняний огляд - для складання обсягу ремонту на літній період. Осінній огляд - визначення готовності систем опалення та вентиляції до роботи в зимовий період.

Відповідно до зазначеного графіка черговий персонал проводить об­хід системи опалення, стежить за її щільністю й не допускає витікання во­ди, контролює параметри теплоносія. У журнал обліку роботи регулярно заносять покази водомірів (тепломірів) і термометрів, а в оперативний жур­нал записують усі неполадки в роботі, позначають час відключення і під­ключення теплових вводів. В аварійних випадках відключають ІТП і не­гайно повідомляють про це в районне управління тепломережі. 4