- •Annotation
- •1 Аналіз способів очистки питних вод
- •1.3.1 Джерела забруднення поверхневих вод суші
- •Значення води для здоров’я людини
- •2.1.1 Джерела забруднення вод та вплив забруднення на здоров'я людини
- •2.1.2 Вплив на людину хімічного складу води
- •2.2 Економія водних ресурсів
- •2.3 Різновиди колодязів та їх будова
- •7 Дощата обшивка оголовка
- •3 Відстійник; 4гирло; 5оголовок; 6шахта (для установки арматури)
- •2.4 Захворювання, що спричиняє хлор
- •2.4.1 Проблема хлорування води
- •3 Методологія стерилізації води
- •3.1 Хлорування
- •3.2 Озонування
- •3.4 Знезараження питної колодязної (криничної) води дезінфікація колодязя (криниці)
- •4 Розрахунок еколого-економічних показників стерилізації води
- •4.1 Дезінфекція шахтних колодязів
- •4.2 Знезараження води при децентралізованому водопостачанні із застосуванням дезінфекційного засобу «Жавель-Клейд»
- •5 Технологічна вода та стічні води
- •5.1 Характеристика стічних вод окремих виробництв
- •5.2 Вимоги до якості води, що скидається в централізовані біологічні очисні споруди та природні водойми
- •5.3 Основні методи очистки стічних вод
- •6 Розрахунок економічної ефективності
- •6.1 Розрахунок економічної ефективності антрацит-фільтрату у порівнянні з кварцовим піском
- •6.2 Вартість фільтруючого завантаження
- •7.2.1 Вартість електроенергії, затрачуваної на промивання фільтруючого завантаження
- •7.2.2 Вартість води, що витрачає на промивання фільтрів
- •7.2.3 Фактичні витрати при експлуатації фільтрів з піщаним і антрацитовим завантаженнями
- •7.2.4 Розрахунок окупності витрат
- •7.2.5 Розрахунок прибутку
- •7.3 Визначення госпрозрахункової порівняльної й загальної ефективності капітальних вкладень
- •7.3.1 Розрахунок приведених витрат
- •7.3.2 Розрахунок коефіцієнта порівняльної ефективності
- •7.3.3 Розрахунок терміну окупності додаткових капітальних вкладень
- •7.3.4 Розрахунок науково-технічного ефекту антрацит-фільтрату
- •8 Вибір методу очищення стічних вод
- •8.1 Визначення розрахункових витрат стічних вод
- •8.2 Визначення концентрації забруднень
- •8.3 Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •8.4 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод
- •8.4.1 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод за вмістом завислих речовин
- •8.4.2 Розрахунок необхідного ступеню очищення стічних вод за бпк
- •8.4.3 Визначення необхідного ступеню очищення стічних вод за розчиненим у воді водойми киснем
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Технічне завдання Міністерство освіти і науки України
- •Технічне завдання
- •Додаток б Деякі показники якості води
- •Додаток в Оцінка найбільш ефективних способів покращення якості питної води серед різних груп експертів
- •Додаток г Вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
- •Додаток д Закони України які регулюють водогосподарську діядьність
- •Додаток е
- •Додаток є Викиди шкідливих речовин та розміщення відходів не відбувається
5.3 Основні методи очистки стічних вод
Очистка стічних вод - це руйнування або видалення з них визначених речовин, знезаражування і видалення патогенних організмів.
За рядом особливих принципів методи очистки стічних вод можна розділити на наступні основні групи:
1. Механічні. Вони засновані на процедурах проціджування, фільтрування, відстоювання, інерційного поділу. Дозволяють відокремити нерозчинні домішки. По вартості механічні методи очищення відносяться до одних з найдешевших методів.
2. Хімічні. Застосовуються для виділення зі стічних вод розчинних неорганічних домішок. При обробці стічних вод реагентами відбувається їхня нейтралізація, знебарвлення і знезаражування. У процесі хімічного очищення може накопичуватися досить велика кількість осаду.
3. Фізико-хімічні. При цьому використовуються процеси коагуляції, окислювання, сорбції, екстракції, електролізу, іонообмінного очищення, зворотного осмосу. Це високопродуктивний спосіб очищення, що відрізняється високою вартістю. Дозволяє очистити стічні води від дрібно- і грубодисперсних часток, а також розчинених з'єднань.
4. Біологічні. В основі цих методів лежить використання мікроорганізмів, що поглинають забруднювачі стічних вод. Застосовуються біофільтри з тонкою бактеріальною плівкою, біологічні ставки з їхніми мікроорганізмами, що населяють, аеротенки з активним мулом з бактерій і мікроорганізмів.
Аналіз літературних джерел показав, що більшість вчених всі методи очистки поділяють всетаки на три основні групи – механічні і механо-хімічні, хімічні і фізико-хімічні та біохімічні (рис. 5.1).
Рисунок 5.1 Біологічна схема очищення господарчо-побутових стічних вод
Часто застосовуються комбіновані методи, які передбачають використання на декількох етапах різні методи очищення. Застосування того або іншого методу залежить від концентрації і шкідливості домішок.
У залежності від того, чи вилучаються компоненти забруднюючих речовин зі стічних вод, усі методи очищення можна розділити на регенеративні і деструктивні [30].
Систематизація забруднювальних домішок на основі їх дисперсного стану та фізико-хімічних властивостей дає змогу згрупувати всі способи очистки також у чотири групи, як і власне домішки. Вихідні положення цього принципу можна сформулювати так: 1) фазово-дисперсний стан домішок води зумовлює їх поведінку в процесі очистки; 2) кожному фазово-дисперсному стану забруднювальних домішок відповідає сукупність методів, що дає змогу досягти необхідних якісних показників очищеної води шляхом зміни цього стану або без зміни його[33].
Рисунок 5.2 Конструкція установки для знезаражування води
Технологія очистки води
Рідкий хлор на насосну станцію 2-го підйому в контейнерах ємністю 800 л надходить із складу 1-го підйому в помешкання видаткового складу, сполученого з хлоратором. Помешкання видаткового складу і хлораторной відповідає вимогам для складів збереження СДЯВ.
Наповнені контейнера з рідким хлором і порожні розміщаються роздільно. Хлор подається по хлоропроводу у повітряно-віддільну камеру. Цей процес називається первинним хлоруванням.
Повторне хлорування подається в трубопровід фільтрованої води перед входом у резервуар - це контактні освітлювачі. Хлор подається по хлоропроводу в змішувачі на фільтри - це первинне хлорування. Повторне хлорування подається в трубопровід фільтрованої води після фільтрації перед входом у резервуар чистої води. Залишковий хлор за Держстандартом повинний підтримуватися у воді 0,5 мг/л.
Хлорована вода з дозою хлору 3-4 мг/л за допомогою насосів 1-го підйому подається по двум водоводам діаметром 600мм у змішувачі вихрового типу.
Вертикальний змішувач являє собою циліндр із конусним днищем. Оброблювана вода підводиться до днища змішувача і піднімається угору з поступово спадною швидкістю.
Реагенти (хлор, коагулянт, флокулянт) вводяться в трубопровід перед змішувачем.
Перемішування води з реагентами здійснюється завдяки зміні швидкості прямування води при переході її в конічній частині змішувача від вузького перетину до широкого.
Після змішувачів вода надходить у камеру пластівціутворення вихрового типу.
Призначення камер пластівціутворення - забезпечити утворення пластівців коагулянта. Процес пластівціутворення, що починається після змішування води з реагентами, протікає відносно повільно і для отримання достатньо значних пластівців потрібно від 10 до 30 млн. Процесу хлопьеобразования сприяє плавне перемішування води. Швидкість прямування води при перемішуванні повинна бути достатньої для запобігання випадання пластівців коагулянта в межах камери, але не настільки великий, щоб викликати разбивание пластівців, що утворилися.
Оброблювана вода подається у нижню частину камери (рис.5.2)
З кишені вода надходить через торцеву дірчасту стінку у відстійнику, у кількості 8 шт.
Робота 8-го відстійника пов'язана з блоком повторного використання води. Під час промивання фільтрів і контактних освітлювачів вода з БПИВ подається на відстійник №8.
Після відстійників вода надходить на кінцеве очищення від суспензії на швидкі безнапорні фільтри у кількості - 16 шт. корисною площею 25 м2.
Фільтр являє собою резервуар, у нижній частині якого розташований дренаж великого опору, що складається із системи дірчастих труб діаметром 150 мм і призначені для відводу фільтрованої води.
Підтримуючий прошарок має конструктивне значення, перешкоджає виносу зерен матеріалу , що фільтрує.
Фільтруючий матеріал повинен забезпечувати необхідну пористість, мати достатню механічну міцність проти стирання в процесі промивання і достатньою хімічною усталеністю проти дії води , що розчиняється..
Освітлююча вода подається на фільтр по жолобах, розташованим над фільтруючою загрузкою, проходить через прошарок піску і гравію і відводиться за допомогою дренажних пристроїв.
У процесі фільтрування фільтр постійно заповнений водою до рівня, розташованого не менше, ніж на 2 м вище поверхні матеріалу, що фільтрує.
При промиванні фільтр виключається з роботи, промивна вода подається під напором через дренаж на устрій, а з нього через розподільну систему проходить прошарок гравію і піску.
Перші порції профільтрованої води, так званий «перший фільтрат» після кожного промивання скидають [32].