• 36. Стратегічне планування: поняття, етапи

Стратегія ― це модель узагальнення дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координування і розподілу ресурсів фірми, тобто розробка стратегії фірми полягає в розробленні планів досягнення цілей, в якому передбачені можливості фірми. Під час розробки стратегії фірми користуються певними показниками. У практиці менеджменту якісні показники називають орієнтирами, а кількісні ― завданнями. Між орієнтирами, цілями та завданнями є тісний взаємозв'язок.

Процес стратегічного планування є тією основою, на якій ґрунтуються всі управлінські функції.

Стратегічне планування ¾ це комплекс заходів, дій і рішень, спрямованих на розробку стратегії розвитку підприемста для досягнення поставлених цілей. Воно передбачає організаційне стратегічне передбачення, адаптацію до зовнішнього економічного середовища, розподіл виробничих ресурсів, координацію внутрігосподарської виробничої структури.

Процес стратегічного планування складається із трьох фаз:

Фаза А ― формулювання стратегії.

Фаза В ― надання стратегії конкретної форми.

Фаза С ― оцінка і контроль.

Фаза А. Формулювання стратегії. В цій фазі виділяють такі кроки:

1. визначення мети економічноїдіяльності підприємства;

2. визначення факторів оточення (зовнішній аналіз). Він дає картину можливостей і небезпек, які підстерігають в зовнішньому середовищі;

3. критичний самоаналіз (внутрішній аналіз):

   1. фінанси (фінансове становище, структура витрат);

   2. трудові ресурси (професійні знання і навички, ставлення до роботи, плинність);

   3. збут і маркетинг (дослідження ринку, апарат збуту);

   4. виробництво продукції (гнучкість, ефективність, технологія);

   5. дослідження і розробки (розробка нових видів продукції, введення новацій).

4. формування стратегії

Якщо все зроблено як слід на першому кроці, тобто розроблена конкретна мета, то після другого кроку відомо, які можливості можуть бути і які небезпеки підстерігають підприємство зовні. Після третього кроку ми знаємо слабкі й сильні сторони самого підприємства. Можливості та небезпеки з одного боку потрібно пов'язати з сильними і слабкими аспектами з іншого. З цієї комбінації викристалізовується стратегія, яка допомагає досягти поставленої мети.

Фаза В. Надання стратегії конкретної форми.

Коли ми говоримо про надання стратегії конкретної форми, то маємо на увазі, що сформульована стратегія реально буде впроваджуватися в діяльність підприємства у формі програм, планів і бюджетів. Оперативний менеджмент (менеджери підрозділів, бізнес-менеджери і менеджери функціонального рівня) якраз за це і відповідає.

Ось проблеми, з якими найчастіше доводиться зустрічатися при наданні стратегії конкретної форми:

1. надання конкретної форми вимагає більше часу, ніж планувалося;

2. була відсутня належна координація дій;

3. вступали в дію некеруючі зовнішні фактори;

4. недостатня поінформованість і підготовка нижчого ешелону.

Фаза С. Оцінка і контроль.

Оцінка і контроль ― це процес детального розгляду всієї діяльності та її результатів, які порівнюються із запланованими. Хоча оцінка і є останньою фазою процесу стратегічного планування, вона служить ніби зворотним зв'язком з попереднім процесом. Усі відхилення реєструються, обмірковуються їх причини та наслідки. Можливе коригування стратегії.