10. Географічний принцип
Єдина ціна
Зональна ціна
Ціна базисного пункту
78.Диверсифікація цін
Диверсифікація цін - цінова стратегія, яку застосовують підприємства з метою охоплення якомога більшого сегмента ринку через залучення максимального числа потенційних споживачів із різними фінансовими можливостями (рівнем доходів).
Ціни диференціюють:
за рівнем доходів споживачів - на товари масового попиту для менш забезпечених категорій споживачів встановлюють цінові знижки, а на товари й послуги індивідуального попиту ціни підвищують;
за обсягом споживання - споживачам, котрі роблять гуртові закупи товарів, встановлюють цінові знижки;
за категоріями товарів - на престижні чи «модні» товари ціни підвищують;
за часом - на нові товари встановлюють вищі ціни, на товари, що є сезонними, у разі продажу в не сезон - надаються знижки тощо.
Кінцевою метою диверсифікація цін є максимальне збільшення обсягів продажів зі збереженням середньої рентабельності.
79. Основні показники які знаходять відображення у ціні
Загальними показниками, що визначають ціни на товари (продукцію, послуги), переважно є:
- гнучкість пропозиції: зростання цін зумовлює зменшення попиту, і навпаки;
- високі технічні параметри та низька вартість експлуатації: вони важливі для потенційного покупця не менше, ніж ціна;
- орієнтація на одержання прибутку та оцінка потенційних покупок з урахуванням їх ефективності (показники, що впливають на вибір товару покупцем, за ступенем їх важливості розміщуються в такій послідовності: якість, технічне обслуговування , ціна);
- можливість надати готовому виробу більше привабливості для покупців: зрозуміло, що доступні ціни, узгоджені з показниками якості товарів, є більш привабливими для потенційних покупців.
80. Вплив уряду на прийняття рішень щодо цін.
Вплив уряду на прийняття рішень щодо цін може здійснюватись через:
регулювання фіксуванням цін;
заборону цін, які дискримінують окремих учасників каналів збуту;
закони про нечесну торгівлю;
закони про встановлення цін на одиницю продукції;
обмеження в рекламуванні цін.
Маркетингово-нормативний механізм, що виникає з маркетингового в напрямі нормативного, як і маркетинговий, функціонує в умовах незалежності товаровиробників у формуванні вартісних і натуральних показників. Однак, на відміну від останнього, припускає посилення ролі уряду в прийнятті рішень за цінами. Так, наприклад, уряд США:
обмежує можливості фіксації цін по горизонталі і вертикалі (антитрестовський закон Шермана; закон про федеративну торгову комісію; закон про ціноутворення споживчих товарів);
вводить заборони на ціни, що дискримінують окремих учасників каналів збуту (закон Рибонсона—Патмана);
забороняє продаж за цінами нижче собівартості (закони Шермана і Клейтона);
встановлює стандарти припустимої поведінки під час здійснення цінової реклами.
З посиленням ролі уряду у формуванні цін відбуваються зміни у механізмі інноваційного розвитку: не змінюючи свого економічного змісту, зі стихійно-ринкового він перетворюється в регульовано-ринковий, за якого уряд робить регулюючий вплив не тільки на цінову політику, про що було сказано вище, а через фінансову політику (бюджетне фінансування) й на розвиток ключових напрямів науково-технічного прогресу.
82.Еластичність попиту
Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку поцінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.
Закон попиту
Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x). Тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ж ціни викликає підвищення ціни попиту.
Нецінові фактори, які впливають на попит:
рівень доходів у суспільстві;
розміри ринку;
мода, сезонність;
наявність товарів-субститутів (замінників);
інфляційні очікування.
Еластичність попиту
Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці
У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний.
Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.
Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар,
Еластичність попиту вимірюється кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:
Ko — коефіцієнт еластичності попиту
Q — відсоток зміни кількості продажів
P — відсоток зміни ціни
Крива попиту
Крива попиту. Р — це ціна, Q — це кількість.
Графік попиту (Крива попиту) — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.
Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час та за певною ціною. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар. Еластичність попиту — це реакція ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники.