Контрольні запитання

1. Чому дорівнює потенціал одиночного півкульового заземлювача?

2. Дайте визначення напруги кроку. Як вона виражається математично?

3. Як визначаються коефіцієнти напруги крону ₁ і ₂?

4. На якій відстані від заземлювача дія напруги кроку буде найбільшою /найменшою/?

5. Як визначається нормоване значення напруги дотику?

6. Що називається напругою дотику? Як вона виражається ма­тематично?

7. Як визначаються коефіцієнти напруги дотику ₁₂?

8. На якій відстані від заземлювача дія напруги дотику буде найбільшою /найменшою/?

9. Поясніть чому крива зміни напруги дотику з відстанню від одиночного заземлювача є дзеркальним відображенням кривої зміни потенціалу основи.

10. Заходи по зниженню небезпечних наслідків дії напруги кроку і напруги дотику.

11. Пояснити як нормується напруга дотику.

12. Показати на графіку U_кр (U_дот) = f(x) напруги кроку (напруги дотику).

13. Розкажіть про послідовність роботи на стенді при дослід­женні змін напруги кроку і напруги дотику.

Література

1. ГОСТ 12.1.038-82. CСБТ. Электробеэопасность. Предельно допустимые уровни напряжений прикосновения и токов.

2. Правила устройства электроустановок /Минэнерго СССР. -6-е изд., перераб. и доп. --М.; Энергоатомиздат. 1987. - 648 с.

3. Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках: Учеб. пособие для вузов. - М.: Энергоатомиздат, 1984. -448 с.

Лабораторна робота № 8 Вимірювання опору розтіканню струму заземлюючих пристроїв, питомого опору грунту, ізоляції мереж та електроустановок

Мета: Ознайомлення з нормуванням допустимих значень опору розтіканню струму заземлюючих пристроїв і опору ізоляції, встановлених допустимими нормами.

Оволодіння методикою вимірювання опору розтіканню струму заземлюючих пристроїв, питомого опору грунту та ізоляції мереж і електроустановок з використанням приладів.

Підготовка звіту

Вивчити теоретичний матеріал і підготувати форму звіту. Засвоєння теоретичного матеріалу контролюється на початку заняття за контрольними запитаннями. Без знань теорії і відсутності заготівки звіту студент не допускається до виконання лабораторної роботи.

Форма звіту повинна включати:

– титульну сторінку;

– таблиці 1 ... З до кожного з трьох завдань;

– електричну схему вимірювання методом амперметра-вольтметра;

–електричну схему вимірювання ізоляції мережі;

– розрахункові формули, які необхідні для виконання роботи.

Електричні схеми повинні бути виконані акуратно, з використанням олівця і лінійки.

1.Теоретичні відомості

1.1 Розтікання струму в землі

Замикання фазного проводу мережі на корпус будь-якої електроустановки, яка має з’еднання з землею (заземлена), супроводжується протіканням через заземлювач і через землю аварійного струму І_З, який називається струмом замикання на землю.

На рис. 1 показаний заземлювач, розміщений в однородному грунті з питомим опором ρ=const. Сталість питомого опору грунту змушує струм замикання розтікатися в усі боки рівномірно і симетрично від заземлювача, що обумовлює наявність різниці потенціалів на поверхні землі.

Заземлюючий пристрій 2 знижує потенціал φ_к на корпусі електроустановки 1 до значення спаду напруги на заземлювачі

φ_к=І_ЗR_З, В, (1)

де R_З – опір розтікання струму або опір захисного заземлення, 0м.

Опір заземлювача 2 визначається за формулою [1] :

, 0м (2)

На відстані 20 м від місця замикання потенціал на поверхні землі знижується настільки, що можна вважати його нульовим.

Зона землі навколо заземлювача, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмом замикання на землю, може бути умовно прийнятий нульовим, називається зоною розтікання електричного струму.

Висновки. 1. Виходячи з формули (1), величина опору захисного заземлення впливає на величину потенціала, який виникає на корпусі електроустановки, тобто впливає на безпеку людини. Чим менший опір захисного заземлення, тим менший потенціал виникає на корпусі.

2. Виходячи з формули (2), опір розтіканню струму захисного заземлення залежить від геометричних розмірів заземлювача: довжини l та його діаметра d.