- •М.О. Клименко, в.Г. Петрук, л.В. Клименко, о.В. Мудрак
- •Перелік скорочень
- •ПЕредмова
- •Розділ 1 Вступ до фахової екологічної і природоохоронної діяльності
- •1.1. Предмет і завдання дисципліни
- •1.2.Основи екологічної термінології. Поява терміну «екологія» та його означення
- •1.3. Суть фахової діяльності еколога
- •1.4. Формування свідомого ставлення до довкілля
- •1.5. Перелік умінь і навиків в процесі навчання за спеціальністю та вивчення дисципліни «Вступ до фаху»
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2 Загальна екологічна ситуація у світі та україні і перспективи людства
- •2.1. Загальна екологічна ситуація у світі
- •2.2. Екологічна ситуація в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.2. Стратегія збалансованого розвитку України
- •3.3. Стратегічні завдання збалансованого розвитку
- •3.4. Освіта в інтересах збалансованого розвитку
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4 Історія виникнення та розвитку науки екології
- •4.1. Історія виникнення науки екології
- •4.2. Календар становлення екології як науки
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5 Система вищої освіти в Україні
- •5.1. Поняття про освіту
- •5.2. Система вищої освіти країн світу
- •5.3. Система вищої освіти України
- •Управління освітою
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 6 Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •6.1. Історія виникнення внз
- •6.2. Класифікація внз за формами власності
- •Форми навчання та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7 Державний стандарт вищої освіти
- •7.1. Структура державного стандарту вищої освіти України
- •7.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні у системі вищої освіти України
- •7.3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців-екологів
- •Освітньо-кваліфікаційні вимоги до випускників з базовою вищою освітою за професійним спрямуванням бакалавра екології.
- •Державна атестація
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 8 Перспективи та проблеми входження України у європейський освітній простір
- •8.1. Характеристика Європейського освітнього простору
- •8.2. Болонський процес як засіб розвитку вищої освіти країн Європи
- •Особливості Болонського процесу
- •8.3. Система європейського трансферного кредиту
- •8.4. Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •8.5. Організація навчання за кредитно-модульною системою
- •8.6. Структура навчальної дисципліни та залікового кредиту
- •Запитання для самоконтролю
1.3. Суть фахової діяльності еколога
Освітньо-кваліфікаційна характеристика встановлює професійний статут спеціаліста-еколога, якого випускає вища школа за денною, вечірньою та заочною формами навчання, а також кваліфікаційні вимоги до спеціаліста.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика повинна застосовуватися при прогнозуванні потреб в спеціалістах, при плануванні підготовки, обґрунтуванні складу і спеціалізацій, організації навчально-виховного процесу в вищих навчальних закладах, розподілі розміщенні та вивченні професійного використання випускників інших навчальних закладів України.
Згідно з вимогами до фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст", "магістр" спеціаліст готується для забезпечення України спеціалістам-екологами в області екологічної експертизи, економіки природокористування, планування, проектування, організації, контролю і прогнозування стану навколишнього середовища в умовах активної господарської діяльності людини, медичної екології, радіоекології, урбоекології, охорони мисливської фауни і організації мисливського господарства та інше. Реалізація цих рівнів потребує високого рівня професіоналізму, який передбачає єдність світоглядної, практичної та психологічної підготовки спеціаліста. Наукова підготовка включає теоретичні та практичні знання і Практичні уміння, а також навики з фундаментальних, загальнонаукових і спеціальних дисциплін.
В світоглядній діяльності фахівець здатний і повинен бути провідником ідей про оптимальні взаємовідносини природи і суспільства, знати існуючі суспільно-політичні рухи, інтелектуальну історію і т.ін., місце і роль екології в аксіології (від грец. аксіа - цінність) - "у вченні про цінності", заснованому на визнанні об’єктивного та історичного характеру моральних, естетичних та інших цінностей сучасної людини, критично оцінювати екологічну ситуацію в світі, в нашій країні і своєму регіоні, проводити сучасну екологічну політику, вірно розуміти Конституцію України, природоохоронне законодавство та регіональні вимоги.
Спеціаліст повинен орієнтуватися в соціально-політичних екологічних рухах і течіях, надавати їм професійного забарвлення, розуміти взаємовідносини природи ї суспільства, їх залежність від історичної епохи, соціально-класової структури і рівня економічного розвитку.
В науково-практичній діяльності спеціаліст повинен вміти визначати стратегію і тактику в галузі досліджень і управління станом навколишнього середовища на шляху ліквідації протиріч між інтересами економічного, екологічного та морально-етичного характеру з метою оптимізації природокористування.
Психолого-педагогічна підготовка спеціаліста забезпечує вирішення поточних і перспективних професійних задач з врахуванням закономірностей формування взаємовідносин природи і суспільства на рівні соціальної групи, колективу, окремої особи.
Сферою діяльності спеціаліста є науково-дослідні та проектні організації, навчальні заклади, адміністративні органи різних відомств та інші структурні виробничі, експлуатаційні, які забезпечують функціонування системи "природа - господарство - населення".
Державний інспектор, зокрема, екологічний у своїй роботі керується: Конституцією України; Постановами Верховної Ради України, законами України „Про охорону атмосферного повітря”, „Водним Кодексом України”, „Земельним Кодексом України”, „Про державну службу”, „Про боротьбу з корупцією” та іншими законодавчими актами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України.
Державний інспектор повинен знати і вміти:
– Законодавчі і нормативні документи;
– Порядок організації роботи і підпорядкування працівників управління інспекторської діяльності;
– Порядок документування роботи управління інспекторської діяльності;
– Практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції управління інспекторської діяльності;
– Порядок складання звітності;
–Досконало володіти питаннями, які входять до компетенції управління інспекторської діяльності.
Державний інспектор готує клопотання про надання рішень та розпоряджень щодо дотримання вимог діючого законодавства; здійснює державний контроль за проведенням державної експертизи; вносить пропозиції щодо перевірки об’єктів; готує пропозиції щодо анулювання ліцензій; складає акти та протоколи правопорушень природоохоронного законодавства. Інспектор повинен мати – службове посвідчення при необхідності допуск встановленого зразка. Державні інспектори під час виконання своїх службових обов’язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка, а також на носіння та використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів активної самооборони відповідно до законодавства.
Спеціаліст з охорони навколишнього середовища повинен знати:
– екологічне законодавство;
– нормативні та методичні матеріали з охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів;
– систему екологічних стандартів і нормативів;
– виробничу та організаційну структуру підприємства і перспективи його розвитку;
– технологічні процеси і режими виробництва продукції підприємства;
– порядок проведення екологічної експертизи перед планових, перед проектних і проектних матеріалів;
– методи екологічного моніторингу;
– засоби контролю відповідності технічного стану устаткування підприємства вимогам охорони навколишнього середовища.
Повинен вміти:
Здійснювати контроль за додержанням у підрозділах підприємства чинного законодавства, інструкцій, стандартів і нормативів з охорони навколишнього середовища, сприяє зниженню шкідливого впливу виробничих факторів на життя і здоров’я працівників.
Розробляти проекти перспективних і поточних планів з охорони навколишнього середовища, контролює їх виконання.
Брати участь у проведенні екологічної експертизи техніко-екологічних обґрунтувань, проектів розширення і реконструкції діючих виробництв, а також створюваних нових технологій і устаткування, розроблені заходів з упровадження нової техніки.
Брати участь у проведенні науково-дослідних робіт з очищення промислових стічних вод, запобігання забрудненню навколишнього середовища, викидів шкідливих речовин в атмосферу, зменшення або повної ліквідації технологічних відходів, раціонального використання земельних і водних ресурсів.
Здійснювати контроль за додержанням технологічних режимів природоохоронних об’єктів, аналізує їх роботу, стежить за додержанням екологічних стандартів і нормативів, за станом навколишнього середовища в районі розташування підприємства.
Складає технологічні регламенти, графіки аналітичного контролю, паспорти, інструкції та іншу технічну документацію.