- •М.О. Клименко, в.Г. Петрук, л.В. Клименко, о.В. Мудрак
- •Перелік скорочень
- •ПЕредмова
- •Розділ 1 Вступ до фахової екологічної і природоохоронної діяльності
- •1.1. Предмет і завдання дисципліни
- •1.2.Основи екологічної термінології. Поява терміну «екологія» та його означення
- •1.3. Суть фахової діяльності еколога
- •1.4. Формування свідомого ставлення до довкілля
- •1.5. Перелік умінь і навиків в процесі навчання за спеціальністю та вивчення дисципліни «Вступ до фаху»
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 2 Загальна екологічна ситуація у світі та україні і перспективи людства
- •2.1. Загальна екологічна ситуація у світі
- •2.2. Екологічна ситуація в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 3
- •3.2. Стратегія збалансованого розвитку України
- •3.3. Стратегічні завдання збалансованого розвитку
- •3.4. Освіта в інтересах збалансованого розвитку
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4 Історія виникнення та розвитку науки екології
- •4.1. Історія виникнення науки екології
- •4.2. Календар становлення екології як науки
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5 Система вищої освіти в Україні
- •5.1. Поняття про освіту
- •5.2. Система вищої освіти країн світу
- •5.3. Система вищої освіти України
- •Управління освітою
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 6 Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •6.1. Історія виникнення внз
- •6.2. Класифікація внз за формами власності
- •Форми навчання та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 7 Державний стандарт вищої освіти
- •7.1. Структура державного стандарту вищої освіти України
- •7.2. Освітньо-кваліфікаційні рівні у системі вищої освіти України
- •7.3. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців-екологів
- •Освітньо-кваліфікаційні вимоги до випускників з базовою вищою освітою за професійним спрямуванням бакалавра екології.
- •Державна атестація
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 8 Перспективи та проблеми входження України у європейський освітній простір
- •8.1. Характеристика Європейського освітнього простору
- •8.2. Болонський процес як засіб розвитку вищої освіти країн Європи
- •Особливості Болонського процесу
- •8.3. Система європейського трансферного кредиту
- •8.4. Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •8.5. Організація навчання за кредитно-модульною системою
- •8.6. Структура навчальної дисципліни та залікового кредиту
- •Запитання для самоконтролю
8.6. Структура навчальної дисципліни та залікового кредиту
Навчальна дисципліна складається із декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу.
Заліковий кредит – це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, вивчення якої для студентів, як правило, завершується підсумковим оцінюванням (тестування, залік або семестровий екзамен). Заліковий кредит складається із модулів (частина програми навчальної дисципліни поєднана із формами навчання -лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, навчальні практики та консультації, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів), кожний з яких у свою чергу складається із змістових модулів (одна або декілька тем).
Кількість балів за весь курс по кожній навчальній дисципліні – 100. Схему розподілу балів, що присвоюються студентам по окремих дисциплінах, наведено на рис.8.1
Слід зауважити, що кількість балів за окремі види робіт можуть бути різні по кожній конкретній дисципліні – вони залежать від навчального обсягу дисципліни.
Зарахування змістових модулів (призначення залікових кредитів) студенту проводиться за умови виконання ним всіх вимог, визначених у програмі навчальної дисципліни (змістового модуля) і описаних в інформаційному пакеті, після підсумкової атестації з даного змістового модуля.
В академічних журналах, заліково-екзаменаційних відомостях; залікових книжках, академічній довідці в графі "Години" (у тих документах, де вона є) через дріб зазначається кількість кредитів ECTS (наприклад, 54/1,5 кредиту ECTS), а в графі "Оцінка" через дріб - оцінка за шкалою ECTS (табл. 8.1). З дисциплін, що мають формою контролю залік, виставляється диференційована оцінка за шкалою ECTS - наприклад, "добре"/ "ВС", або "зараховано"/оцінка за шкалою ECTS.
Рис. 8.1 Схема розподілу балів по дисципліні, що присвоюються студентам
Таблиця 8.1. Шкала оцінювання студентів за кредитно-модульною системою
За шкалою ECTS |
За національ-ною шкалою |
Залікові оцінки |
За шкалою в балах | |
Екзамен |
Залік | |||
А |
відмінно |
відмінно |
зараховано |
90-100 |
ВС |
добре |
добре |
|
75-89 |
DE |
задовільно |
задовільно |
|
60-74 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не задовільно |
не зараховано |
35-59 |
F |
незадовільно з обов'язковим повторним курсом |
1-34 |
Примітка: FX – означає "незадовільно" - необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання: F – означає "незадовільно" – необхідна значна подальша робота.
Кожний змістовний модуль супроводжується перевіркою знань студентів, що виражається в тестуванні і оцінці результатів у балах. На період адаптації кредитно-модульної системи можуть використовуватися і діючі контрольні питання, індивідуальні завдання та інші контрольні матеріали, що затверджені і використовувалися в навчальному процесі, але необхідно встановити шкалу відповідності оцінки результатів за 100-бальною і п'ятибальною шкалою.