Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

DM_1 / Деталі машин КЛ [Стадник В. А

.].pdf
Скачиваний:
338
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
25.35 Mб
Скачать

s = s* × m = 0 ,5πm .

(12.7)

 

Інші розміри вінця черв'яка:

 

діаметр вершин витків

 

da1 = d1 + 2ha1 = d1 + 2m = m(q + 2);

(12.8)

діаметр западин

 

d f 1 = d1 − 2hf 1 = d1 − 2,4m = m(q − 2,4);

(12.9)

довжина нарізуваної частини черв'яка

 

b1 ³ (11 + 0 ,06 Z2 )m при Z1 =1 або 2;

(12.10)

b1 ³ (12,5 + 0 ,09Z2 )m при Z1 =4.

(12.11)

Тут Z2 - число зубців черв'ячного колеса. Формули для визначення b1 записані для випадку, коли коефіцієнти зміщення x =0. Для черв'яків, робочі

поверхні яких шліфують, знайдене за формулами (12.10) та (12.11) значення b1

треба збільшити на 25 мм при m <10 мм і на 30…40

мм при m =(10…16)

мм.

Черв'ячні колеса. Особливістю геометрії

черв'ячного колеса є

те, що

бічні поверхні його зубців утворюються інструментом (черв'ячною фрезою), різальні кромки якого у верстатному зачепленні відтворюють у просторі початковий твірний черв'як. Параметри початкового твірного черв'яка за ДСТУ 2455 – 94: кут профілю витків α =20˚; коефіцієнт висоти головки витка

h

*

= h * + c* = 1,2

;

коефіцієнт

висоти

ніжки

витка

 

h

f 0

*

не

a0

 

a

 

 

 

 

 

регламентується;

коефіцієнт висоти

головки

витка до

початку

закруглення

h

*

≥1; коефіцієнт радіуса закруглення кромки на вершині витка

ρ

k0

*

 

 

ak 0

 

 

=0,3.

 

Для черв'ячного колеса розміри вінця і зубців задають у його середньому перерізі площиною, що проходить через вісь черв'яка перпендикулярно до осі черв'ячного колеса. Тому модуль зубців черв'ячного колеса рівний модулю витків m в осьовому перерізі черв'яка, а кут нахилу зубців черв'ячного колеса дорівнює ділильному куту підйому γ витків черв'яка.

280

Розміри вінця черв'ячного колеса з числом зубців Z2 визначають за формулами (рис. 12.7):

ділильний діаметр

d2 = mZ 2 ;

(12.14)

діаметр вершин зубців

 

da 2 = d2 + 2m = m(Z2 + 2);

(12.15)

діаметр западин

 

d f 2 = d2 2,4m = m(Z2 2,5).

(12.14)

Ширина вінця b2 та найбільший діаметр черв'ячного колеса daм2 , які відповідають куту обхвату черв'яка 2δ =90…110˚, визначають за формулами, наведеними в методичному посібнику [16].

Рис12.7. До визначення геометричних параметрів черв'ячного колеса

Черв'ячна передача. Для черв'ячної передачі без зміщення міжосьова відстань визначається за формулою:

aw =

d1 + d2

=

m(q + Z2 )

.

(12.15)

 

 

2

2

 

 

Інколи, для того, щоб

вписати черв'ячну передачу в

задану або

стандартну міжосьову відстань, її виготовляють із зміщенням (коригованою).

281

Методика розрахунку коригованих черв'ячних передач приведена в методичному посібнику [16].

12.3. Кінематика і передатне число черв'ячної передачі

У зв'язку з тим, що вектори колових швидкостей точок контакту витків черв'яка та зубців черв'ячного колеса знаходяться у взаємно перпендикулярних площах і неоднакові за модулем (величиною), виникає підвищене ковзання в зачепленні (рис. 12.8).

Рис. 12.8. До визначення швидкості ковзання у черв'ячній передачі

Швидкість ковзання VS направлена по дотичній до гвинтової лінії черв'яка. Як відносна швидкість вона дорівнює геометричній різниці абсолютних швидкостей черв'яка і колеса, якими є швидкості V1 і V2 (див. рис. 12.8).

Таким чином VS =V1 V2 або VS +V2 =V1 і

282

VS =

V1

+ V2

2

=

V1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosγ

 

V

= πd1n1

;

V

= πd2 n2

 

1

 

60

2

 

 

60

(12.16)

 

 

 

 

 

 

V2 = tgγ

V1

де n1 , n2 - частота обертання , відповідно черв'яка і колеса; γ - кут підйому гвинтової лінії черв'яка.

Так як практично γ <30˚, то в черв'ячній передачі V2 завжди значно менше V1 , а VS > V1 .

Велике ковзання в черв'ячних передачах служить причиною низького ККД, підвищеного зношування і схильності до заїдання.

Ступінь точності черв'ячних передач вибирається залежно від

величини швидкості ковзання VS і береться в межах:

 

 

 

VS , м/с

Ступінь точності

≥ 2………………………………

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

≥ 5………………………………

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

≥10……………………………...

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

≥20……………………………...

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більш докладно у посібнику [16].

 

 

 

 

 

Передатне число черв'ячної передачі. Оскільки

V2

= tgγ , а tgγ =

Z1

,

V1

 

 

 

 

q

то підставивши значення швидкостей V1 і V2 у приведену формулу, одержимо

d2 n2 = tgγ , звідки передатне число визначається за формулою

d1n1

283

u =14…30; u =8…15.
Z2 min
Z2 min
Z2 min

u =

n1

=

 

 

d2

=

mZ 2

 

=

Z2

.

 

n

d

 

× tgγ

 

 

 

(12.17)

 

 

 

 

mq ×

Z

1

 

 

Z

 

 

2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

Тут число витків (число

заходів)

черв'яка

Z1 виконує

роль числа зубців

шестірні зубчастої передачі. А так як за стандартом Z1 =1; 2; 4, чого не може бути у шестірні, то в одній передачі можна одержати великі передатні числа u .

Мінімальне число зубців колеса визначають із умови відсутності

підрізання і забезпечення достатньої поверхні зачеплення. Для силових передач рекомендується приймати =28, в допоміжних кінематичних передачах

=17÷18. Максимальне число зубців не обмежене, але в силових передачах частіше приймають 50 – 60 ( до 80). В кінематичних передачах Z2

може досягати до 600 – 1000. Виходячи із сказаного, можна зробити висновок,

що число витків черв'яка Z1 вибирають таким чином:

Z1 =1, при u ≥28;

Z1 =2, при

Z1 =4, при

12.4. Коефіцієнт корисної дії .

ККД черв'ячної передачі залежить від втрат на тертя в зачепленні і в підшипниках, а також від барботажних втрат, тобто від втрат на перемішування

ірозбризкування оливи.

Здостатньою точністю ККД черв'ячної передачі, що змащується методом занурювання, можна визначити за формулою

 

 

η = (0 ,95 ¸ 0 ,96 )

tgγ

 

 

 

 

,

(12.18)

 

 

tg(γ + ϕ )

в якій

тертя в

зачепленні

враховується,

як у гвинта і

гайки, відношенням

tgγ

(γ + ϕ ),

відомим

із дисципліни

ТММ, а тертя в підшипниках і

tg

барботажні втрати приблизно оцінюються числовим коефіцієнтом 0,95÷0,96,

284

більші значення яких відносяться до підшипників кочення. Тут γ - кут підйому гвинтової лінії черв'яка на ділильному циліндрі; ϕ - кут тертя; для сталі по бронзі ϕ ≈1˚÷6˚ в залежності від швидкості ковзання VS , твердості робочих

поверхонь і властивостей мастила.

 

 

 

Для попередніх розрахунків, коли розміри передачі, кут γ

і величина VS

невідомі, ККД оцінюють орієнтовно за середніми значеннями:

 

Z1

1

2

4

η

0,7…0,75

0,75…0,82

0,87…0,92

Слід відмітити, що для самогальмівних передач η <0,5. Для надійності само гальмівної передачі рекомендують γ ≤ 0 ,5ϕ .

12.5. Навантаження на зубці черв’ячного колеса Сили в зачепленні черв'ячних передач прийнято виражати у вигляді

складових за координатними осями (рис. 12.9),

Рис. 12.9. Сили на зубці черв'ячного колеса і витки черв'яка

285

де сили, розподілені на лініях контакту, умовно зосереджені у полюсі зачеплення. Для якості зображення зачеплення розсунуто. При цьому колова

сила на колесі Ft 2

і на черв'яку Ft1

рівні відповідно осьовій силі на черв'яку

Fa1 і осьовій силі на колесі Fa2

, тобто

 

 

 

 

 

F

= F

; F

=

F .

(12.19)

 

t 2

 

 

a1

 

 

t1

 

 

a2

 

Колові сили Ft 2 і

Ft1

визначають через крутні моменти T2

і T1 і ділильні

діаметри d2 і d1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

=

 

2T2

= F

 

;

(12.20)

 

 

2

 

 

 

 

 

t

 

 

 

d2

a1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

=

2T1

= F

 

 

 

(12.21)

 

 

1

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

d1

a2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Радіальні (розпорні) сили на колесі і на черв'яку рівні між собою:

 

Fr = Fr

= Ft

× tgα .

(12.22)

 

 

1

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

Нормальна сила Fn , що діє

на

зубець, подібно як і

для косозубої

передачі, визначається за формулою:

 

 

 

 

 

 

Fn

=

 

 

 

Ft 2

 

 

.

(12.23)

 

cosα × cos γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахункове навантаження на зубці черв'ячного колеса

По аналогії з косозубою передачею для черв'ячних передач

q =

Fn × K β × KV

=

 

 

 

Ft × K β × KV

 

=

 

2T2 × K β × KV

 

(12.24)

 

 

l

 

 

× cosα × cos

γ

d

 

d δ ×ε

 

ξ cosα

 

l

Σ

 

Σ

 

2

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

де lΣ = d1 ×δ × εα ×ξ

 

cos γ

-

сумарна довжина контактної лінії;

2δ =100˚=1,75 рад;

εα

 

- торцевий

коефіцієнт перекриття, який у середній

площині черв'ячного колеса

дорівнює

1,8…2,2;

 

ξ ≈0,75 –

коефіцієнт, що

враховує зменшення

довжини контактної

лінії у зв'язку з тим, що дотикання

здійснюється не по

всій дузі обхвату (

2δ ); коефіцієнт K β , що враховує

 

286

розподіл навантаження по ширині вінця черв'ячного колеса та коефіцієнт KV

динамічного навантаження мають той самий зміст, що і в зубчастих передачах.

Для черв'ячних передач приблизно приймають K H = K F = K β × KV .

12.6. Матеріали черв'ячної передачі.

Матеріали в черв'ячній передачі повинні мати в поєднанні низький коефіцієнт тертя, підвищену зносостійкість і понижену схильність до заїдання. Такими властивостями володіють різнорідні матеріали.

Черв'яки виготовляють в основному із конструкційних сталей 40, 45, 50 (рідше із сталей 35, Ст 5) з гартуванням до HRC 45 – 55; 15 Х, 20Х, 40ХН, 12ХНЗ, 18ХГТ з цементацією та гартуванням до HRC 56 – 63.

Черв'ячні колеса (або їх вінці) виготовляють тільки із антифрикційних сплавів.

При швидкостях ковзання VS до 2 м/с і великих діаметрах коліс для їх виготовлення застосовують матеріали ІІІ групи - чавун марок СЧ 15, СЧ 20, СЧ 25; до 6 м/с – застосовують матеріали ІІ групи - безолов'яні бронзи БрАЖ 9-4, БрАЖ Н-10-4-4 (при цьому черв'як повинен мати твердість не менше HRC 45) ; до 25 м/с і тривалій роботі без перерви застосовують матеріали ІІІ групи - олов'яні бронзи БрОФ 10-1, олов'яно нікелеву БрОНФ та ін. Для силових передач малої потужності і в приладах колеса можуть бути виготовлені із неметалічних матеріалів: текстоліту, капрону, нейлону та ін.

 

При виконанні проектного розрахунку, коли швидкість ковзання VS (м/с)

невідома, її можна визначити за залежністю:

 

 

VS » 4 ,5 × 10 4 n1

 

 

 

3

T2

,

(12.25)

де n

- частота обертання черв'яка, хв-1; T - крутний момент на валу колеса,

1

 

2

 

 

Нм.

12.7. Види руйнування зубців черв'ячних коліс.

Найбільш характерні види руйнування: заїдання і зношування зубців черв'ячного колеса, як менш міцного елемента передачі.

287

Заїдання зубців більш небезпечне, ніж втомне руйнування в передачах з колесом із твердих безолов'яних бронз і чавунів. В цьому випадку заїдання переходить в задирку поверхні частками бронзи, що приварюються до витків черв'яка з наступним швидким руйнуванням зубців колеса. В передачах з колесами із олов'яних бронз (м'які матеріали) найбільш небезпечне втомне викришування робочих поверхонь зубців коліс, але можливе і заїдання, яке проявляється в поступовому намазуванні бронзи на черв'як, при цьому передача ще може працювати тривалий час.

Зношування зубців залежить від шорсткості поверхні черв'яка, точності монтажу, ступеня забрудненості оливи, частоти пусків і зупинок передачі, а

також від величини контактних напружень σH . Після зносу виникає злом зубців.

Так як заїдання і зношування зубців залежать від контактних напружень,

то основним критерієм працездатності і розрахунку черв'ячних передач

виявляється контактна міцність робочих поверхонь зубців коліс. При цьому

розрахунок зубців на згин виконують як перевірний.

12.8. Визначення допустимих напружень

ДСТУ ISO 6336-2:2005 рекомендує такі розрахунки зубчастих передач:

1)на контактну витривалість з метою попередження втомного викришування і заїдання активних поверхонь зубців;

2)на контактну міцність при дії максимального навантаження для попередження залишкової деформації або крихкого руйнування поверхневого шару;

3)на витривалість при згині для попередження втомного злому зубців;

4)на міцність при згині максимальним навантаженням для захисту зубців від залишкової деформації або крихкого згину.

288

Формули для визначення допустимих контактних напружень [σ ]для

бази випробувань

N

= 107 і

напружень

 

згину

 

 

[σ ]

 

 

для

бази

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

випробування N = 106

наведено в табл. 12.1 залежно від матеріалу коліс,

твердості черв’яка і швидкості ковзання VS .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 12.1. Допустимі напруження для черв’ячного колеса

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група

 

Черв’як

 

 

Черв’як

 

Не-

 

Реверсивна

 

[σ ]H

 

 

[σ ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

max

 

 

Fmax

мате-

 

поліпшений

 

загартований

реверсивна

 

 

передача

 

 

 

 

,

ріалів

 

( £ 350 НВ)

 

 

при нагріві

передача

 

 

 

 

 

 

 

МПА

 

МПА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СВЧ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( ³ 45 НRC)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[σ ], МПА

 

 

[σ ], МПа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

СV × 0.75σ M

 

 

СV × 0.9σ M

0.08σ M +

 

 

0.1σ

М

 

 

 

4σ П

 

0.8σ П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 0 ,25σ П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II

 

250 - 25VS

 

3000 - 25VS

 

 

 

 

 

 

 

2σ П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III

 

175 - 35VS

 

 

200 - 35VS

0.12σ M 3

 

 

0.075σ M 3

 

1,65σ M 3

 

0.75σ M 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

 

СV – коефіцієнт, що враховує спрацювання зубців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СV

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

 

6

 

 

7

 

 

 

³ 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VS

 

1.33

 

1.21

1.11

 

1.02

 

0.95

 

 

0.88

 

 

0.83

 

 

0.8

 

 

 

2.

 

σ M – границя міцності (рос. предел прочности σВ );

σП - границя

 

 

 

плинності (рос. предел текучести σТ ). Значення величин

 

σ M і

σП

 

 

 

наведено в табл.1.2. [16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахункові значення допустимих напружень одержують множенням

табличних величин [σ ], [σ ]на коефіцієнт довговічності:

289

Соседние файлы в папке DM_1