
DM_1 / Деталі машин КЛ [Стадник В. А
.].pdfs = s* × m = 0 ,5πm . |
(12.7) |
|
|
Інші розміри вінця черв'яка: |
|
діаметр вершин витків |
|
da1 = d1 + 2ha1 = d1 + 2m = m(q + 2); |
(12.8) |
діаметр западин |
|
d f 1 = d1 − 2hf 1 = d1 − 2,4m = m(q − 2,4); |
(12.9) |
довжина нарізуваної частини черв'яка |
|
b1 ³ (11 + 0 ,06 Z2 )m при Z1 =1 або 2; |
(12.10) |
b1 ³ (12,5 + 0 ,09Z2 )m при Z1 =4. |
(12.11) |
Тут Z2 - число зубців черв'ячного колеса. Формули для визначення b1 записані для випадку, коли коефіцієнти зміщення x =0. Для черв'яків, робочі
поверхні яких шліфують, знайдене за формулами (12.10) та (12.11) значення b1
треба збільшити на 25 мм при m <10 мм і на 30…40 |
мм при m =(10…16) |
мм. |
Черв'ячні колеса. Особливістю геометрії |
черв'ячного колеса є |
те, що |
бічні поверхні його зубців утворюються інструментом (черв'ячною фрезою), різальні кромки якого у верстатному зачепленні відтворюють у просторі початковий твірний черв'як. Параметри початкового твірного черв'яка за ДСТУ 2455 – 94: кут профілю витків α =20˚; коефіцієнт висоти головки витка
h |
* |
= h * + c* = 1,2 |
; |
коефіцієнт |
висоти |
ніжки |
витка |
|
h |
f 0 |
* |
не |
||
a0 |
|
a |
|
|
|
|
|
|||||||
регламентується; |
коефіцієнт висоти |
головки |
витка до |
початку |
закруглення |
|||||||||
h |
* |
≥1; коефіцієнт радіуса закруглення кромки на вершині витка |
ρ |
k0 |
* |
|
|
|||||||
ak 0 |
|
|
=0,3. |
|
Для черв'ячного колеса розміри вінця і зубців задають у його середньому перерізі площиною, що проходить через вісь черв'яка перпендикулярно до осі черв'ячного колеса. Тому модуль зубців черв'ячного колеса рівний модулю витків m в осьовому перерізі черв'яка, а кут нахилу зубців черв'ячного колеса дорівнює ділильному куту підйому γ витків черв'яка.
280

Розміри вінця черв'ячного колеса з числом зубців Z2 визначають за формулами (рис. 12.7):
ділильний діаметр
d2 = mZ 2 ; |
(12.14) |
діаметр вершин зубців |
|
da 2 = d2 + 2m = m(Z2 + 2); |
(12.15) |
діаметр западин |
|
d f 2 = d2 − 2,4m = m(Z2 − 2,5). |
(12.14) |
Ширина вінця b2 та найбільший діаметр черв'ячного колеса daм2 , які відповідають куту обхвату черв'яка 2δ =90…110˚, визначають за формулами, наведеними в методичному посібнику [16].
Рис12.7. До визначення геометричних параметрів черв'ячного колеса
Черв'ячна передача. Для черв'ячної передачі без зміщення міжосьова відстань визначається за формулою:
aw = |
d1 + d2 |
= |
m(q + Z2 ) |
. |
(12.15) |
|
|
|
|||||
2 |
2 |
|
|
|||
Інколи, для того, щоб |
вписати черв'ячну передачу в |
задану або |
стандартну міжосьову відстань, її виготовляють із зміщенням (коригованою).
281

Методика розрахунку коригованих черв'ячних передач приведена в методичному посібнику [16].
12.3. Кінематика і передатне число черв'ячної передачі
У зв'язку з тим, що вектори колових швидкостей точок контакту витків черв'яка та зубців черв'ячного колеса знаходяться у взаємно перпендикулярних площах і неоднакові за модулем (величиною), виникає підвищене ковзання в зачепленні (рис. 12.8).
Рис. 12.8. До визначення швидкості ковзання у черв'ячній передачі
Швидкість ковзання VS направлена по дотичній до гвинтової лінії черв'яка. Як відносна швидкість вона дорівнює геометричній різниці абсолютних швидкостей черв'яка і колеса, якими є швидкості V1 і V2 (див. рис. 12.8).
Таким чином VS =V1 −V2 або VS +V2 =V1 і
282

VS = |
V1 |
+ V2 |
2 |
= |
V1 |
|
||
|
|
2 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
cosγ |
|
V |
= πd1n1 |
; |
V |
= πd2 n2 |
|
|||
1 |
|
60 |
2 |
|
|
60 |
(12.16) |
|
|
|
|
|
|
|
V2 = tgγ
V1
де n1 , n2 - частота обертання , відповідно черв'яка і колеса; γ - кут підйому гвинтової лінії черв'яка.
Так як практично γ <30˚, то в черв'ячній передачі V2 завжди значно менше V1 , а VS > V1 .
Велике ковзання в черв'ячних передачах служить причиною низького ККД, підвищеного зношування і схильності до заїдання.
Ступінь точності черв'ячних передач вибирається залежно від
величини швидкості ковзання VS і береться в межах: |
|
|
|
||
VS , м/с |
Ступінь точності |
||||
≥ 2……………………………… |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
≥ 5……………………………… |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
≥10……………………………... |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
≥20……………………………... |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Більш докладно у посібнику [16]. |
|
|
|
|
|
Передатне число черв'ячної передачі. Оскільки |
V2 |
= tgγ , а tgγ = |
Z1 |
, |
|
V1 |
|
||||
|
|
|
q |
то підставивши значення швидкостей V1 і V2 у приведену формулу, одержимо
d2 n2 = tgγ , звідки передатне число визначається за формулою
d1n1
283

u = |
n1 |
= |
|
|
d2 |
= |
mZ 2 |
|
= |
Z2 |
. |
|
|||
n |
d |
|
× tgγ |
|
|
|
(12.17) |
||||||||
|
|
|
|
mq × |
Z |
1 |
|
|
Z |
|
|
||||
2 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
q |
|
|
|
|
|
||
Тут число витків (число |
заходів) |
черв'яка |
Z1 виконує |
роль числа зубців |
шестірні зубчастої передачі. А так як за стандартом Z1 =1; 2; 4, чого не може бути у шестірні, то в одній передачі можна одержати великі передатні числа u .
Мінімальне число зубців колеса визначають із умови відсутності
підрізання і забезпечення достатньої поверхні зачеплення. Для силових передач рекомендується приймати =28, в допоміжних кінематичних передачах
=17÷18. Максимальне число зубців не обмежене, але в силових передачах частіше приймають 50 – 60 ( до 80). В кінематичних передачах Z2
може досягати до 600 – 1000. Виходячи із сказаного, можна зробити висновок,
що число витків черв'яка Z1 вибирають таким чином:
Z1 =1, при u ≥28;
Z1 =2, при
Z1 =4, при
12.4. Коефіцієнт корисної дії .
ККД черв'ячної передачі залежить від втрат на тертя в зачепленні і в підшипниках, а також від барботажних втрат, тобто від втрат на перемішування
ірозбризкування оливи.
Здостатньою точністю ККД черв'ячної передачі, що змащується методом занурювання, можна визначити за формулою
|
|
η = (0 ,95 ¸ 0 ,96 ) |
tgγ |
|
|||
|
|
|
, |
(12.18) |
|||
|
|
tg(γ + ϕ ) |
|||||
в якій |
тертя в |
зачепленні |
враховується, |
як у гвинта і |
гайки, відношенням |
||
tgγ |
(γ + ϕ ), |
відомим |
із дисципліни |
ТММ, а тертя в підшипниках і |
|||
tg |
барботажні втрати приблизно оцінюються числовим коефіцієнтом 0,95÷0,96,
284

більші значення яких відносяться до підшипників кочення. Тут γ - кут підйому гвинтової лінії черв'яка на ділильному циліндрі; ϕ - кут тертя; для сталі по бронзі ϕ ≈1˚÷6˚ в залежності від швидкості ковзання VS , твердості робочих
поверхонь і властивостей мастила. |
|
|
|
|
Для попередніх розрахунків, коли розміри передачі, кут γ |
і величина VS |
|
невідомі, ККД оцінюють орієнтовно за середніми значеннями: |
|
||
Z1 |
1 |
2 |
4 |
η |
0,7…0,75 |
0,75…0,82 |
0,87…0,92 |
Слід відмітити, що для самогальмівних передач η <0,5. Для надійності само гальмівної передачі рекомендують γ ≤ 0 ,5ϕ .
12.5. Навантаження на зубці черв’ячного колеса Сили в зачепленні черв'ячних передач прийнято виражати у вигляді
складових за координатними осями (рис. 12.9),
Рис. 12.9. Сили на зубці черв'ячного колеса і витки черв'яка
285

де сили, розподілені на лініях контакту, умовно зосереджені у полюсі зачеплення. Для якості зображення зачеплення розсунуто. При цьому колова
сила на колесі Ft 2 |
і на черв'яку Ft1 |
рівні відповідно осьовій силі на черв'яку |
|||||||||||||
Fa1 і осьовій силі на колесі Fa2 |
, тобто |
|
|
|
|
||||||||||
|
F |
= F |
; F |
= |
F . |
(12.19) |
|||||||||
|
t 2 |
|
|
a1 |
|
|
t1 |
|
|
a2 |
|
||||
Колові сили Ft 2 і |
Ft1 |
визначають через крутні моменти T2 |
і T1 і ділильні |
||||||||||||
діаметри d2 і d1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
= |
|
2T2 |
= F |
|
; |
(12.20) |
|||||
|
|
2 |
|
|
|
||||||||||
|
|
t |
|
|
|
d2 |
a1 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
F |
|
= |
2T1 |
= F |
|
|
|
(12.21) |
|||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
t |
|
|
|
d1 |
a2 |
. |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Радіальні (розпорні) сили на колесі і на черв'яку рівні між собою: |
|||||||||||||||
|
Fr = Fr |
= Ft |
× tgα . |
(12.22) |
|||||||||||
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||
Нормальна сила Fn , що діє |
на |
зубець, подібно як і |
для косозубої |
||||||||||||
передачі, визначається за формулою: |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
Fn |
= |
|
|
|
Ft 2 |
|
|
. |
(12.23) |
|||||
|
cosα × cos γ |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахункове навантаження на зубці черв'ячного колеса
По аналогії з косозубою передачею для черв'ячних передач
q = |
Fn × K β × KV |
= |
|
|
|
Ft × K β × KV |
|
= |
|
2T2 × K β × KV |
|
(12.24) |
||||||
|
|
l |
|
|
× cosα × cos |
γ |
d |
|
d δ ×ε |
|
ξ cosα |
|||||||
|
l |
Σ |
|
Σ |
|
2 |
α |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||
де lΣ = d1 ×δ × εα ×ξ |
|
cos γ |
- |
сумарна довжина контактної лінії; |
||||||||||||||
2δ =100˚=1,75 рад; |
εα |
|
- торцевий |
коефіцієнт перекриття, який у середній |
||||||||||||||
площині черв'ячного колеса |
дорівнює |
1,8…2,2; |
|
ξ ≈0,75 – |
коефіцієнт, що |
враховує зменшення |
довжини контактної |
лінії у зв'язку з тим, що дотикання |
здійснюється не по |
всій дузі обхвату ( |
2δ ); коефіцієнт K β , що враховує |
|
286 |

розподіл навантаження по ширині вінця черв'ячного колеса та коефіцієнт KV
динамічного навантаження мають той самий зміст, що і в зубчастих передачах.
Для черв'ячних передач приблизно приймають K H = K F = K β × KV .
12.6. Матеріали черв'ячної передачі.
Матеріали в черв'ячній передачі повинні мати в поєднанні низький коефіцієнт тертя, підвищену зносостійкість і понижену схильність до заїдання. Такими властивостями володіють різнорідні матеріали.
Черв'яки виготовляють в основному із конструкційних сталей 40, 45, 50 (рідше із сталей 35, Ст 5) з гартуванням до HRC 45 – 55; 15 Х, 20Х, 40ХН, 12ХНЗ, 18ХГТ з цементацією та гартуванням до HRC 56 – 63.
Черв'ячні колеса (або їх вінці) виготовляють тільки із антифрикційних сплавів.
При швидкостях ковзання VS до 2 м/с і великих діаметрах коліс для їх виготовлення застосовують матеріали ІІІ групи - чавун марок СЧ 15, СЧ 20, СЧ 25; до 6 м/с – застосовують матеріали ІІ групи - безолов'яні бронзи БрАЖ 9-4, БрАЖ Н-10-4-4 (при цьому черв'як повинен мати твердість не менше HRC 45) ; до 25 м/с і тривалій роботі без перерви застосовують матеріали ІІІ групи - олов'яні бронзи БрОФ 10-1, олов'яно нікелеву БрОНФ та ін. Для силових передач малої потужності і в приладах колеса можуть бути виготовлені із неметалічних матеріалів: текстоліту, капрону, нейлону та ін.
|
При виконанні проектного розрахунку, коли швидкість ковзання VS (м/с) |
||||
невідома, її можна визначити за залежністю: |
|
||||
|
VS » 4 ,5 × 10 −4 n1 |
|
|
||
|
3 |
T2 |
, |
(12.25) |
|
де n |
- частота обертання черв'яка, хв-1; T - крутний момент на валу колеса, |
||||
1 |
|
2 |
|
|
Нм.
12.7. Види руйнування зубців черв'ячних коліс.
Найбільш характерні види руйнування: заїдання і зношування зубців черв'ячного колеса, як менш міцного елемента передачі.
287
Заїдання зубців більш небезпечне, ніж втомне руйнування в передачах з колесом із твердих безолов'яних бронз і чавунів. В цьому випадку заїдання переходить в задирку поверхні частками бронзи, що приварюються до витків черв'яка з наступним швидким руйнуванням зубців колеса. В передачах з колесами із олов'яних бронз (м'які матеріали) найбільш небезпечне втомне викришування робочих поверхонь зубців коліс, але можливе і заїдання, яке проявляється в поступовому намазуванні бронзи на черв'як, при цьому передача ще може працювати тривалий час.
Зношування зубців залежить від шорсткості поверхні черв'яка, точності монтажу, ступеня забрудненості оливи, частоти пусків і зупинок передачі, а
також від величини контактних напружень σH . Після зносу виникає злом зубців.
Так як заїдання і зношування зубців залежать від контактних напружень,
то основним критерієм працездатності і розрахунку черв'ячних передач
виявляється контактна міцність робочих поверхонь зубців коліс. При цьому
розрахунок зубців на згин виконують як перевірний.
12.8. Визначення допустимих напружень
ДСТУ ISO 6336-2:2005 рекомендує такі розрахунки зубчастих передач:
1)на контактну витривалість з метою попередження втомного викришування і заїдання активних поверхонь зубців;
2)на контактну міцність при дії максимального навантаження для попередження залишкової деформації або крихкого руйнування поверхневого шару;
3)на витривалість при згині для попередження втомного злому зубців;
4)на міцність при згині максимальним навантаженням для захисту зубців від залишкової деформації або крихкого згину.
288
Формули для визначення допустимих контактних напружень [σ ]HО для
бази випробувань |
N |
HО |
= 107 і |
напружень |
|
згину |
|
|
[σ ] |
|
|
для |
бази |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
FО |
|
|
|
|
|
|
|||
випробування N FО = 106 |
наведено в табл. 12.1 залежно від матеріалу коліс, |
||||||||||||||||||||||||||
твердості черв’яка і швидкості ковзання VS . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
Таблиця 12.1. Допустимі напруження для черв’ячного колеса |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Група |
|
Черв’як |
|
|
Черв’як |
|
Не- |
|
Реверсивна |
|
[σ ]H |
|
|
[σ ] |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
max |
|
|
Fmax |
|
мате- |
|
поліпшений |
|
загартований |
реверсивна |
|
|
передача |
|
|
|
|
, |
||||||||||||||
ріалів |
|
( £ 350 НВ) |
|
|
при нагріві |
передача |
|
|
|
|
|
|
|
МПА |
|
МПА |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СВЧ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( ³ 45 НRC) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
[σ ]HО , МПА |
|
|
[σ ]FО , МПа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
I |
|
СV × 0.75σ M |
|
|
СV × 0.9σ M |
0.08σ M + |
|
|
0.1σ |
М |
|
|
|
4σ П |
|
0.8σ П |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ 0 ,25σ П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
II |
|
250 - 25VS |
|
3000 - 25VS |
|
|
|
|
|
|
|
2σ П |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
III |
|
175 - 35VS |
|
|
200 - 35VS |
0.12σ M 3 |
|
|
0.075σ M 3 |
|
1,65σ M 3 |
|
0.75σ M 3 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1. |
|
СV – коефіцієнт, що враховує спрацювання зубців. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
СV |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
|
6 |
|
|
7 |
|
|
|
³ 8 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
VS |
|
1.33 |
|
1.21 |
1.11 |
|
1.02 |
|
0.95 |
|
|
0.88 |
|
|
0.83 |
|
|
0.8 |
|
|
|
|||||
2. |
|
σ M – границя міцності (рос. предел прочности σВ ); |
σП - границя |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
плинності (рос. предел текучести σТ ). Значення величин |
|
σ M і |
σП |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
наведено в табл.1.2. [16]. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахункові значення допустимих напружень одержують множенням
табличних величин [σ ]HО , [σ ]FО на коефіцієнт довговічності:
289