- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кірсенко Тетяна Володимирівна, канд. Хім. Наук, доц.
- •Визначення молярної маси леткої рідини
- •Виконання роботи
- •Калориметрія
- •Виконання роботи
- •Хімічна рівновага
- •Виконання роботи
- •Тиск насиченої пари рідини
- •Виконання роботи
- •Необмежено розчинні рідини
- •Виконання роботи
- •Обмежено розчинні рідини
- •Виконання роботи
- •7. Коефіцієнт розподілу
- •Виконання роботи
- •Кріоскопія
- •Виконання роботи
- •Термічний аналіз
- •Виконання роботи
- •Список рекомендованої літератури
Обмежено розчинні рідини
Існують рідини, які внаслідок змішування при деяких температурах утворюють у певному діапазоні концентрацій гетерогенні системи. Це явище називається обмеженою розчинністю в рідкому стані.
Я
кщо,
наприклад, за умови сталої температури
до води (компонент А на рис. 10) поступово
додавати фенол або анілін (компонент
В), то спочатку утворюються розчини
органічної речовини у воді (діапазон
концентрацій Аа).
Коли розчин стає насиченим (точка
),
відбувається розшарування, внаслідок
якого система перетворю-ється
в гетерогенну, що містить дві рідкі
фази різного складу – насичений розчин
органічного компоненту у воді (точка
)
та насичений розчин води в органічній
рідині (точка
).
Подальше додавання органічного
компоненту до певної межі (точка
)
не призводить до зміни фазового стану
системи. Вона залишається гетерогенною
(в діапазоні складуаb),
концентрації компонентів у рівноважних
фазах не змінюються, а змінюються лише
маси шарів. При співвідношенні
компонентів, що відповідає точці b,
розшарування в системі зникає і внаслідок
подальшого збільшення в ній вмісту
компоненту В утворюються гомогенні
ненасичені розчини води в органіці
(діапазон концентрацій bВ).
Крива на діаграмі взаємної розчинності рідин (рис. 10) називається кривою розшарування. Ліва частина цієї кривої характеризує залежність розчинності В в А, а права – залежність розчинності А в В від температури. Будь-яка точка під кривою розшарування відповідає гетерогенній двошаровій системі. Наприклад, система, яку позначено на діаграмі точкою О, складається з насиченого розчину В в А складу а та насиченого розчину А в В складу b. Внаслідок нагрівання система О стає гомогенною при температурі, що відповідає точці С.
Взаємна розчинність рідин залежить від температури. Якщо рідини розчиняються одна в одній з поглинанням теплоти, то згідно з принципом Ле Шательє внаслідок зростання температури їх розчинність збільшується і діапазон концентрацій, в якому рідини утворюють гетерогенні системи, зменшується. Тобто зростання температури призводить до зближення концентрацій рівноважних шарів і за деякої температури, коли вони стають однаковими, розшарування в системі зникає.
Якщо процес розчинення двох рідин є екзотермічним, то за принципом Ле Шательє для збільшення взаємної розчинності необхідно зменшувати температуру, внаслідок чого концентрації компонентів у рівноважних шарах наближатимуться одна до одної і за деякої температури система стане гомогенною.
Температури,
вище або нижче за які рідини розчиняються
одна в одній у будь-яких співвідношеннях,
називаються критичними температурами
розчинення: верхньою критичною
температурою розчинення (ВКТР) або
нижньою критичною температурою
розчинення (НКТР). Якщо склад системи
виражений у масових частках або
відсотках, положення ВКТР або НКТР
визначають за правилом В.Ф. Алексєєва,
згідно з яким середини нод лежать на
прямій, яка перетинає криву розшарування
в точці, що відповідає критичній
температурі розчинення (нода – це
відрізок, який сполучає склади рівноважних
фаз, наприклад, відрізок
).
Існують системи, які мають як верхню,
так і нижню критичні температури
розчинення. Це пов’язано з температурною
зміною знака теплоти розчинення.
Обмежена розчинність може існувати також в системах, які утворені трьома рідинами. Графічно трикомпонентну систему зображують як рівносторонній трикутник, вершини якого відповідають чистим розчинникам, сторони – двокомпонентним системам, а точки всередині трикутника – трикомпонентним системам.
С
клад
трикомпонентної системи можна визначити
за методом Розебума (рис. 11): з точки
всередині трикутника, яка відповідає
певному складу системи, проводять до
будь-якої сторони прямі, паралельні
двом іншим сторонам трикутника. Відрізки,
на які ці лінії поділяють сторону
трикутника, відповідають вмісту кожного
компоненту в системі. Наприклад, у
системі, що позначена на діаграмі точкоюО,
міститься 40 % А, 20 % В та 40 % С. Точки, що
лежать на прямій, паралельній одній із
сторін трикутника, відповідають системам
з однаковим вмістом компоненту,
розташованого у вершині навпроти
зазначеної сторони. Наприклад, будь-яка
точка на відрізку DF,
паралельному стороні АВ,
відповідає
системам з однаковим вмістом компоненту
С (80 %). Точки, що лежать на лінії, яка
сполучає вершину трикутника та протилежну
їй сторону, відповідають системам з
однаковим співвідношенням
компонентів,
розташованих на цій стороні. Наприклад,
точки на лінії СK
належать системам з однаковим
співвідношення компонентів А та В
.
Я
кщо,
наприклад, компоненти А і В та А і С
необмежено розчинні, а рідини В та С
нерозчинні одна в одній, то крива
розшарування з’єднує вершини В та С і
обмежує область розшарування, яка є
прилеглою до сторони ВС (рис. 12).
Внаслідок зростання температури область розшарування може і збільшуватись, і зменшу-ватись залежно від знаку теплоти розчинення рідин.
