
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кірсенко Тетяна Володимирівна, канд. Хім. Наук, доц.
- •Визначення молярної маси леткої рідини
- •Виконання роботи
- •Калориметрія
- •Виконання роботи
- •Хімічна рівновага
- •Виконання роботи
- •Тиск насиченої пари рідини
- •Виконання роботи
- •Необмежено розчинні рідини
- •Виконання роботи
- •Обмежено розчинні рідини
- •Виконання роботи
- •7. Коефіцієнт розподілу
- •Виконання роботи
- •Кріоскопія
- •Виконання роботи
- •Термічний аналіз
- •Виконання роботи
- •Список рекомендованої літератури
Виконання роботи
Мета роботи: побудувати діаграму температура кипіння – склад для бінарної системи.
Для побудови діаграми потрібно експериментально визначити температури кипіння чистих рідин та декількох їх розчинів різного складу, а також відповідні концентрації компонентів у парі, яка перебуває в рівновазі з цими киплячими розчинами.
За
вказівкою викладача у сухих пробірках
сухими піпетками готують з двох
необмежено розчинних рідин 4 – 5 розчинів
різного складу загальним об’ємом 10 мл
кожен. Закриті пробками пробірки з
розчинами добре збовтують для того,
щоб рідини повністю розчинились. Після
цього за допомогою рефрактометра
визначають показники заломлення
(відношення синуса кута падіння до
синуса кута заломлення на межі двох
середовищ з різними оптичними густинами)
чистих розчинників та приготовлених
розчинів. За одержаними результатами
будують калібрувальний графік залежності
показника заломлення
від об’ємної частки компонентів у
розчині. Ця залежність має бути
прямолінійною. Якщо деякі точки не
потрапляють на пряму, то необхідно
переміряти показник заломлення, або
приготувати заново відповідний розчин.
У подальшому калібрувальний графік
використовуватиметься для визначення
складу конденсату, який відповідає
складу пари, рівноважної з киплячим
розчином.
Після побудови калібрувального графіка вимірюють температури кипіння рідин на установці, схему якої наведено на рис. 9. Температури кипіння чистих розчинників визначають або за довідником, або вимірюють на цій установці (за вказівкою викладача).
Для
того, щоб рідина рівномірно нагрівалась,
в колбу кладуть шматочок порцеляни.
Колбу обережно нагрівають на азбестовій
сітціневеликим
полум’ям пальника.
Коли рідина закипить, тобто коли температура рідини не змінюватиметься, її значення записують у табл. 5.1 (див. звіт). Не припиняючи нагрівання, повертають холодильник Лібіха в положення для відбору конденсату (стрілка на рис. 9). У суху пробірку збирають приблизно 0,5 мл рідини, закривають пробірку пробкою, вимірюють показник заломлення конденсату та за калібрувальним графіком визначають склад пари. Холодильник після відбору конденсату повертають у вертикальне положення і знов записують значення температури кипіння. Різниця між температурами кипіння розчину до та після відбору проби не повинна перевищувати 2 градуса.
Звіт
Досліджувана система:
Дані експерименту:
Таблиця 5.1 – Експериментальні дані для побудови калібрувального графіка та діаграми температура кипіння – склад системи ___________
№
|
Об’ємний вміст компоненту , % |
Показник заломлення n |
Температура кипіння t, 0 С | ||||
|
в рідині |
в конденсаті |
рідини |
конденсату |
до відбору конденсату |
після відбору конденсату |
середня |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
Побудова за даними табл. 5.1 графіка залежності показника заломлення від об’ємного складу системи.
Побудова діаграми температура кипіння – склад (нижню криву будують за складом вихідних розчинів та температурами кипіння до відбору конденсату, верхню криву – за відповідними об’ємними відсотками компонентів у конденсаті та середніми температурами кипіння до та після відбору проби).
Висновок.
ЛІТЕРАТУРА: [1, с. 388 – 393; 2, с. 214 – 222; 3, с. 94 – 102; 4, с. 196 – 205; 5, с. 159 – 166, 180 – 183; 7, с. 18 – 22].