- •1 Огляд літератури 9
- •1 Огляд літератури
- •1.1 Огляд стенда для контролю динамічної погрішності астровимірювального приладу
- •1.1.1 Призначення стенда
- •1.2 Стенд контролю визначення орієнтації астровимірювального приладу в динамічному режимі
- •12 ‑ Портативний комп'ютер (ноутбук); 13 ‑ кабель; 14 ‑ перетворювач інтерфейсів rs485 - usв; 15 - кабель.
- •1.3 Оптико – електронна система автоколімаційного виміру деформацій елементів конструкції повноповоротного радіотелескопу
- •1.5 Автоколіматор
- •1.5.1 Автоколіматор з окуляром Аббе
- •1.5.2 Автоколіматор з окуляром Гауса
- •1.5.3 Автоколіматор з окуляром – куб
- •2 Фізико – математична модель
- •3 Габаритний розрахунок
- •3.1 Вибір (розрахунок) об’єктива:
- •3.1.1 Розрахунок параметрів об'єктиву і окуляра
- •3.1.1.1 Вибір окуляра:
- •3.1.1.2 Вибір об’єктива
- •4 Енергетичний розрахунок
- •5 Розробка конструкції прилада
- •6 Економічний розрахунок
- •6.1 Оцінка рівня якості виробу
- •6.1.1 Обгрунтування системи параметрів виробу
- •6.1.2 Визначення показників якості нової системи
- •6.1.3 Розрахунок коефіцієнтів вагомості
- •6.2 Розрахунок кошторису витрат на проведення ндкр
- •6.3 Висновки до розділу
- •7 Технологічна частина Вступ
- •7.1 Оцінка рівня технологічності конструкції
- •7.1.1 Визначення показників технологічності конструкції
- •7.1.2. Техніко-економічні показники трудомісткості
- •7.1.3 Техніко – економічний показник собівартості
- •7.1.4 Технічні показники уніфікації конструкції
- •7.1.5 Технологічні показники витрат матеріалів
- •7.1.6 Технічні показники обробки
- •7.1.7 Технічні показники уніфікації конструкції
- •7.2. Обґрунтування схем технологічного процесу складання вузла приладу
- •7.2.1. Розрахунок точності складальних робіт
- •7.2.2. Розробка схеми складального складу
- •7.2.3. Розробка технологічної схеми складання
- •6.3 Розробка технологічного процесу виготовлення оптичної деталі
- •6.3.1 Визначення типу виробництва
- •7.3.2. Розрахунок припусків
- •7.3.3. Розробка ескізу заготовки
- •7.3.4 Складання схеми маршруту технологічного процесу
- •7.3.5 Проектування операційних карт технологічного процесу виготовлення оптичної деталі
- •8 Охорона праці
- •8.1 Оцінка приміщення
- •8.2 Аналіз мікрокліматичних умов
- •8.3 Електробезпека
- •8.3.1 Розрахунки з електробезпеки
- •8.4 Оцінка системи освітлення
- •8.5 Заходи пожежної безпеки
- •8.6 Заходи безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •9 Висновок
- •10 Додаток
- •11 Список використаної літератури
6 Економічний розрахунок
6.1 Оцінка рівня якості виробу
6.1.1 Обгрунтування системи параметрів виробу
На основі даних про зміст основних функцій , які повинен реалізовувати виріб, вимог замовника до них , а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначають основні параметри приладу, які будуть використані для розрахунку коефіцієнтів технічного рівня виробу. Система параметрів, прийнята для розрахунку, повинна достатньо повно характеризувати споживчі якості виробу.
1) Маса – цей параметр є критичним для автономних (переносних) приладів. Для стаціонарних пристроїв він є не таким важливим, хоча по можливості її потрібно намагатися зменшувати, оскільки дуже часто від маси приладу залежить величина його вартості. Даний прилад є лабораторним (стаціонарним), тому величина маси для нього не є першорядною.
2) Габаритні розміри – грають важливу роль в тих випадках коли прилад не являється лабораторним, хоча в наш час компактність грає не останню роль при покупці приладу.
3) Споживана потужність – характеризує економічність приладу. Ця величина є дуже критичною для автономних приладів, хоча для стаціонарних пристроїв її також необхідно зменшувати.
4) Час прогрівання – необхідний час для підготовки приладу до роботи.
5) Границі допустимої основної похибки приладу – параметр, який відіграє основну роль у роботі приладу по визначенню характеристик об’єкту вимірюва
6) Чутливість – параметр, що характеризує спроможність приладу визначати характеристики досліджуваного об’єкту. При збільшенні чутливості – зростає його вартість.
6.1.2 Визначення показників якості нової системи
1. Оцінка технічного рівня якості виробів виконується з ціллю порівняння їх характеристик й виявлення найбільш ефективних варіантів технічних рішень.
2. При оцінці рівня якості необхідно враховувати максимальну кількість показників.
3. При визначенні узагальнюючого показника рівня якості необхідно показники що мають однакові значення по приладам виключити. Розрахунок показників якості виконується лише по показникам призначення.
Узагальнюючий показник нового виробу визначається за формулою:
(6.1)
де
- коефіцієнт вагомостіi-го
параметра якості в сукупності прийнятих
для розгляду параметрів якості;
- відносний (одиничний)i-й
показник якостіj-ого
варіанта виробу ;
n- кількість порівнюваних показників.
Відносні показники якості за будь-яким
параметром
,
якщо вони знаходяться в лінійній
залежності від якості, визначаються за
формулами:

(6.2)
Причому величина
повинна бути більше одиниці, якщо
проходить покращення i-го показника і
менше одиниці, якщо проходить погіршення
i-го показника.
Технічні характеристики базового та нового приладу наведено в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1
|
Показники |
Базова система |
Нова система |
|
1. Маса, кг |
10 |
5 |
|
2. Габаритні розміри, мм |
3150×400×120 |
2100×350×80 |
|
3. Споживана потужність, Вт |
45 |
9 |
|
4. Границі допустимої основної похибки |
10 |
5 |
|
5. Чутливість |
0,04 |
0,04 |
;
;
;
;
;(6.3)
Визначення коефіцієнтів вагомості.
Вагомість кожного параметра визначає експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 5 чол.).
