- •1 Огляд літератури 9
- •1 Огляд літератури
- •1.1 Огляд стенда для контролю динамічної погрішності астровимірювального приладу
- •1.1.1 Призначення стенда
- •1.2 Стенд контролю визначення орієнтації астровимірювального приладу в динамічному режимі
- •12 ‑ Портативний комп'ютер (ноутбук); 13 ‑ кабель; 14 ‑ перетворювач інтерфейсів rs485 - usв; 15 - кабель.
- •1.3 Оптико – електронна система автоколімаційного виміру деформацій елементів конструкції повноповоротного радіотелескопу
- •1.5 Автоколіматор
- •1.5.1 Автоколіматор з окуляром Аббе
- •1.5.2 Автоколіматор з окуляром Гауса
- •1.5.3 Автоколіматор з окуляром – куб
- •2 Фізико – математична модель
- •3 Габаритний розрахунок
- •3.1 Вибір (розрахунок) об’єктива:
- •3.1.1 Розрахунок параметрів об'єктиву і окуляра
- •3.1.1.1 Вибір окуляра:
- •3.1.1.2 Вибір об’єктива
- •4 Енергетичний розрахунок
- •5 Розробка конструкції прилада
- •6 Економічний розрахунок
- •6.1 Оцінка рівня якості виробу
- •6.1.1 Обгрунтування системи параметрів виробу
- •6.1.2 Визначення показників якості нової системи
- •6.1.3 Розрахунок коефіцієнтів вагомості
- •6.2 Розрахунок кошторису витрат на проведення ндкр
- •6.3 Висновки до розділу
- •7 Технологічна частина Вступ
- •7.1 Оцінка рівня технологічності конструкції
- •7.1.1 Визначення показників технологічності конструкції
- •7.1.2. Техніко-економічні показники трудомісткості
- •7.1.3 Техніко – економічний показник собівартості
- •7.1.4 Технічні показники уніфікації конструкції
- •7.1.5 Технологічні показники витрат матеріалів
- •7.1.6 Технічні показники обробки
- •7.1.7 Технічні показники уніфікації конструкції
- •7.2. Обґрунтування схем технологічного процесу складання вузла приладу
- •7.2.1. Розрахунок точності складальних робіт
- •7.2.2. Розробка схеми складального складу
- •7.2.3. Розробка технологічної схеми складання
- •6.3 Розробка технологічного процесу виготовлення оптичної деталі
- •6.3.1 Визначення типу виробництва
- •7.3.2. Розрахунок припусків
- •7.3.3. Розробка ескізу заготовки
- •7.3.4 Складання схеми маршруту технологічного процесу
- •7.3.5 Проектування операційних карт технологічного процесу виготовлення оптичної деталі
- •8 Охорона праці
- •8.1 Оцінка приміщення
- •8.2 Аналіз мікрокліматичних умов
- •8.3 Електробезпека
- •8.3.1 Розрахунки з електробезпеки
- •8.4 Оцінка системи освітлення
- •8.5 Заходи пожежної безпеки
- •8.6 Заходи безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •9 Висновок
- •10 Додаток
- •11 Список використаної літератури
6.3 Розробка технологічного процесу виготовлення оптичної деталі
6.3.1 Визначення типу виробництва
Тип виробництва по ГОСТ 3.1107-84 характеризується коефіцієнтом закріплення операцій Кз.о. , який є відношенням всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються на одному робочому місці:
(7.38)
де
-
сумарне число різноманітних операцій;
Рм – явочне число робочих місць, на яких виконуються дані операції.
Тип виробництва – одиничне, Кз.м. = 20.
Серійне виробництво характеризується:
Переважання технологічної спеціалізації цехів, дільниць та відсутність закріплення за ними певних виробів.
Використання універсального обладнання та його розміщення за однотипними групами.
Відносно велика питома вага ручної праці.
Наявність робітників високої кваліфікації.
7.3.2. Розрахунок припусків
Припуск zt на товщину по осі заготівки лінз та пластин встановлюють від верхньої межі допуску на розмір готової деталі. Величину zt , яка лежить в межах від 1,8 до 8,0 мм. призначають в залежності від діаметра Do округлих або найбільшої сторони не округлих пластин:
мм (7.39)
мм (7.40)
Припуск zd на діаметр встановлюють від номінального розміру готової деталі – від 1,5 до 12 мм. Призначають zd так само, як і допуск на товщину по осі, в залежності від діаметра деталі. При товщині краю більше 0,3 мм:
(7.41)
(7.42)
Припуски на радіуси кривизни Rз сферичних поверхонь пресованих заготівок встановлюють в залежності від призначеного раніше допуску zt на товщину по осі і коефіцієнта k, передбачаючи потовщення, або потоншення заготівок по краю. Для випуклих поверхонь:
(7.43)
де

Ro – радіус кривизни поверхні готової деталі;
Do – діаметр деталі.
K1=
;k2=
(7.44)
(7.45)
Номінальні розміри заготовок – товщину, діаметр, довжину, ширину – визначають з врахуванням відповідного номінального розміру готової деталі, поля допуску на даний розмір заготовок, виготовлених методом пресування.
7.3.3. Розробка ескізу заготовки
Ескіз заготовки виконується згідно з розрахованими допусками на товщину, діаметр і радіус кривизни. Ескіз заготовки та креслення деталі наведені нижче.
7.3.4 Складання схеми маршруту технологічного процесу
Одним з основних етапів при проектуванні технологічного процесу є розробка схеми маршруту, який являє собою перелік операцій в порядку їхнього виконання. При встановленні послідовності операцій необхідно керуватися наступними загальними принципами:
операції, що передують, не повинні ускладнювати виконання наступних операцій і в наступних операціях точність обробки
повинна зростати;
при точній обробці розбивка процесу на операції диктується режимами обробки, при чому час, що витрачається на виконання кожної операції, повинен бути рівним чи кратним;
операції, на яких можливий брак, виконується операція контролю.
Маршрутний технологічний процес оформлюється в маршрутні карти згідно ГОСТ 3.1105-74. Операції позначаються римськими цифрами, переходи – арабськими цифрами, установи – прописними літерами української абетки. Автоматизовані операції позначаються арабськими цифрами. Нижче наведено схему маршруту технологічного процесу виготовлення оптичної деталі – лінзи.
