7.1 Оцінка рівня технологічності конструкції

7.1.1 Визначення показників технологічності конструкції

Абсолютний техніко-економічний показник трудомісткості виготовлення Т_в виражається сумою нормо-годин, витрачених на виготовлення виробу:

,(7.1)

де Т_і – трудомісткість виготовлення та випробувань -ї складової виробу в нормо-годинах.

_(7.2)

Рівень технологічності конструкції _. визначається відношенням досягнутої трудомісткості виробу до базового показника трудомісткості виготовлення Т_б.в.:

(7.3)

Технологічна собівартість визначається як сума витрат на одиницю виробу:

2610,4+6393,82+200=9204,22 грн.(7.4)

де - вартість матеріалів, витрачених на виготовлення виробу;

- заробітна плата виробничих робочих з нарахуваннями;

- цехові витрати на електроенергію, що споживається обладнанням, ремонт та амортизацію обладнання, інструменту та пристроїв, на змащувальні, охолоджуючі, обтиральні та інші матеріали.

Рівень технологічності конструкції за технологічною собівартістю К_р.с. визначається відношенням досягнутої собівартості виробу до технологічної собівартості базового виробу:

(7.5)

7.1.2. Техніко-економічні показники трудомісткості

Відносна трудомісткість заготівельних робіт дорівнює відношенню трудомісткості виготовлення усіх видів заготовокдо загальної трудомісткості виготовлення виробу:

(7.6)

Відносна трудомісткість виду процесу виготовлення визначається як відношення трудомісткості окремого процесу виготовленнядо загальної трудомісткості:

(7.7)

Відносна трудомісткість підготовки до функціонування визначається відношенням трудомісткості підготовки виробу для функціонуваннядо трудомісткості виготовлення:

(7.8)

Питома трудомісткість виготовлення виробу визначається відношенням трудомісткості виготовлення до номінального значення основного технологічного параметру Р виробу (Р = 8,2):

(7.9)

Цей показник є зручною характеристикою для порівняльної оцінки виробу:

(7.10)

7.1.3 Техніко – економічний показник собівартості

Відносна собівартість підготовки виробу до функціонування дорівнює відношенню собівартості підготовки до функціонування та собівартості виготовлення:

(7.11)

Питома технологічна собівартість визначається відношенням технологічної собівартості до номінального значення основного параметру виробу:

(7.12)

Питома собівартість підготовки виробу до функціонування С_п.п.ф. дорівнює відношенню собівартості підготовки функціонування С_п.ф до номінального значення основного технічного параметра виробу:

(7.13)

Питома собівартість виготовлення С_т.в. визначається відношенням собівартості виготовлення до номінального значення основного технічного параметру Р:

(7.14)

7.1.4 Технічні показники уніфікації конструкції

Коефіцієнт уніфікації виробу К_у визначається формулою:

(7.15)

де E_у – кількість уніфікованих складальних одиниць у виробі;

Д_у – кількість уніфікованих деталей;

Е – загальна кількість складальних одиниць у виробі;

Д – загальна кількість деталей.

(7.16)

Визначимо коефіцієнт стандартизації виробу К_ст.:

(7.17)

де Е_ст – кількість стандартизованих складальних одиниць у виробі;

Д_ст – кількість стандартизованих деталей.

(7.18)

Коефіцієнт повторюваності К_пов визначимо за формулою:

(7.19)

де Q – кількість найменувань складових частин.

(7.20)