25. Основи агроекологічного моніторингу.

Агроекологічний моніторинг є важливою складовою загальної системи моніторингу і являє собою загальнодержавну систему спостережень і контролю за станом і рівнем забруднення агроекосистем у процесі інтенсивної сільськогосподарської діяльності.

Мета агроекологічного моніторингу — створення високоефективних, екологічно збалансованих агроценозів на основі раціонального використання і розширеного відтворення природно-ресурсного потенціалу, грамотного застосування засобів хімізації та ін.

Завдання агроекологічного моніторингу:

- організація спостережень за станом агроекосистем;

- одержання систематичної об'єктивної й оперативної інформації з регламентованого набору обов'язкових показників, що характеризують стан і функціонування основних компонентів агроекосистем;

- оцінка одержуваної інформації;

- прогноз можливої зміни стану даного агроценозу чи системи їх у найближчій та віддаленій перспективі;

- вироблення рішень і рекомендацій; консультації; попередження виникнення екстремальних ситуацій і обґрунтування шляхів виходу з них; спрямоване керування ефективністю агроекосистем.

Основними принципами агроекологічного моніторингу є:

1. Комплексність, тобто одночасний контроль за трьома групами показників, що відбивають найбільш істотні особливості мінливості агроекосистем (показники ранньої діагностики змін; показники, що характеризують сезонні чи короткострокові зміни; показники довгострокових змін).

2. Безперервність контролю за агроекосистемою, що передбачає строгу періодичність спостережень по кожному показнику з урахуванням можливих темпів та інтенсивності його змін.

3. Єдність цілей і задач досліджень, проведених різними фахівцями (агрометеорологами, агрохіміками, гідрологами, мікробіологами, ґрунтознавцями і т.д.) по погоджених програмах за єдиним науково-методичним посібником.

4. Системність досліджень, тобто одночасне дослідження блоку компонентів агроекосистеми: атмосфера — вода — ґрунт — рослина — тварина — людина.

5. Вірогідність досліджень, яка передбачає, що точність їх повинна перекривати просторове варіювання, супроводжуватися оцінкою вірогідності розходжень.

6. Одночасність (сполучення, спряженість) спостережень по системі об'єктів, розташованих у різних природних зонах.

В основі агроекологічного моніторингу повинно лежати агроекологічне районування території України, що базується на сучасних географічних і сільськогосподарських позиціях. Відповідно до цього, для проведення агроекологічного моніторингу доцільно виділити чотири робочих рівні.

Зональний; Регіональний; Районний; Локальний.

Агроекологічний моніторинг, Фітобіотичний моніторинг, Мікробіологічний моніторинг, Фітовірусологічний моніторинг, Популяційно-генетичний, Моніторинг землекористування, Агрохімічний моніторинг, Токсикологічний моніторинг, Соціально-економічний моніторинг.

В агроекологічному моніторингу виділяються дві взаємозалежні по інформаційній базі підсистеми: наукова і виробнича.

Використання у якості полігонів агроекологічного моніторингу опорних базових варіантів тривалих досліджень спрямоване на еколого-агрохімічну оцінку:

• різного насичення ґрунтів мінеральними добривами (особливо азотними);

• використання хімічних засобів захисту рослин, стимуляторів росту і т.д.;

• застосування меліорантів (вапна, гіпсу та ін.);

• органічних добрив, рослинних залишків проміжних культур, сидератів;

• біологічних (без чи з мінімальним використанням засобів хімізації) систем землеробства.

Локальний агроекологічний моніторинг проводять у виробничих умовах у дослідно-показових і базових господарствах, розташованих в основних грунтово-кліматичних регіонах країни. У його задачі входять: проведення систематичних спостережень за станом основних компонентів агроекосистеми (ґрунт - вода - рослини) під впливом інтенсивного застосування засобів хімізації; оцінка і прогноз змін стану названих компонентів у залежності від техногенних навантажень; вивчення й оцінка високоефективних екологічно безпечних технологічних прийомів землеробства та розробка заходів для їх широкого застосування у виробничих умовах.

Основними компонентами агроекосистем є атмосфера, вода, ґрунт, рослини. Проведення моніторингу по кожному з цих об'єктів має певні особливості.