![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки
- •1. Вища освіта у Сполучених Штатах Америки
- •1.1. Широка доступність вищої освіти
- •1.2. Вибір вищого навчального закладу абітурієнтом
- •1.3. Процедура вступу до вищого навчального закладу
- •1.4. Особливості навчання
- •1.5. Організація навчального процесу
- •1.6. Контроль знань і самостійної роботи студентів
- •1.7. Проблеми вищої освіти у сша
- •2. Вища освіта у Канаді
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Вища освіта
- •2.3. Мовні школи і навчання іноземців
- •2.4. Кваліфікації
- •3. Вища освіта у Великій Британії
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Ступеневість освіти
- •3.3. Доступність вищої освіти
- •4. Вища освіта у Франції
- •4.1. Основні відомості
- •4.2. Принципи організації
- •5. Вища освіта у Німеччині
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Доступність вищої освіти
- •5.3. Навчальний процес
- •6. Вища освіта у Чехії
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Організація навчального процесу
- •7. Вища освіта у Польщі
- •7.1. Загальні відомості
- •Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- •Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
- •Нова модель, що ілюструє деталізацію інформації в Додатку до диплома (приклад)
- •Тема 5. Європейська кредитно-трансферна
- •II. Загальна практична інформація
- •IV – словник
- •V – приклади хорошої практики
- •Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи ects у вищу освіту України
- •Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
3. Вища освіта у Великій Британії
3.1. Загальні відомості
Університетська система Великобританії бере початок у XII ст., коли були засновані Оксфордський і Кембріджський університети. До початку XIX ст. інших університетів в Англії не було. Однак заснувалися університети в Шотландії - наприклад, у Сент-Эндрюсі (1411р.), Глазго (1451 р.), Абердині (1495 р.) і Единбурзі (1583 р.).
В XIX ст. були засновані: Лондонський університет (1836 р.), універ-ситети у Манчестері – (1851 р.), у Бірмінгемі – (1900 р.), у Ліверпулі – (1903 р.), у Брістолі – (1909 р.), у Редінгу – (1926 р.).
Століття технічного і технологічного прогресу, XX століття продиктувало свої вимоги. Після Другої світової війни в країні були засновані університети в Ноттингемі (1948 р.), Ексетері (1922 р.), Суссексі, Ворвіку, Кенті і Ессексі (60-і роки).
У 1992 р. На базі 33 політехнікумів було створено ряд університетів. Розходження між старими і новими університетами поступово стираються, але усе ще існують. Нові університети, тісно пов’язані з промисловими і торговельними підприємствами, прагнуть сформувати свої навчальні програми, виходячи з запитів роботодавців. Старі університети також виходять на цей шлях, намагаючись налагодити зв’язки з місцевою і національною економікою. Проте в них і понині переважають теоретичні дисципліни - філософія, літературознавство, історія, природничі науки. Старі університети завжди запрошували до себе іноземних студентів, саме тому вони добре відомі у нас, чого не скажеш про нові. Тепер ця тенденція змінюється.
Як і у інших розвинених країнах світу, методика викладання у Великобританії така, що відповідальність за успіх навчання багато в чому покладається на студента. Уся дослідницька робота, що складає левову частку університетського курсу, виконується самостійно, а отже, потрібно багато працювати.
3.2. Ступеневість освіти
Учені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, що успішно завершили курс навчання. Формально однакові ступені, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються один від одного, але на практиці їх „вага” визначається репутацією університету.
Система учених ступенів увібрала в себе багато традицій. Приміром, слово „бакалавр” (англійською це ще і „холостяк”) ведеться з тих днів, коли в університетах навчалися тільки юнаки. Мабуть усі вони були неодружені, оскільки мати родину підчас навчання було занадто обтяжливо.
От деякі з учених ступенів першої ступеня, присвоюванні університетами Англії й Уельсу: ВА - бакалавр гуманітарних наук; BEd - бакалавр педагогічних наук; ВEng - бакалавр технічних наук; BSc - бакалавр природничих наук; LLB - бакалавр права; BMus - бакалавр музики; ВМ - бакалавр медицини.
Назви ступенів у різних університетах часом різні, існують і виключення з правил. У деяких шотландських університетах власник першого ступеня в гуманітарних науках - магістр (МА), а не бакалавр (ВА). У деяких університетах, включаючи Оксфорд і Кембридж, ВА присвоюється з гуманітарних і природничих науках, однак кваліфікації бакалавра природничих наук (BSc) у Кембриджі та в Оксфорді є вищим ступенем.
Щоб отримати ступінь бакалавра, необхідно вчитися три (Англія й Уельс) або чотири (Шотландія) роки. Однак є ступені, для одержання яких необхідний ще і досвід практичної роботи, а термін навчання відповідно зростає. Майбутнім дизайнерам, наприклад, потрібно пройти підготовчий курс, а потім - основний трирічний. Для одержання ступеня в галузі медицини, стоматології та архітектури потрібно навчатися до 7 років.