Реферат на тему:

«Кримінальне право України»

План

1. Поняття і загальна характеристика кримінального права

2. Поняття та ознаки злочину та класифікація злочинів

3. Осудність

4. Стадії скоєння злочину

5. Співучасність у злочині

6. Поняття і підстави кримінальної відповідальності

7. Поняття і мета кримінальних покарань

8. Види кримінальних покарань

9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх

2. Поняття і загальна характеристика кримінального права

Кримінальне право – це система правових норм, що визначають, які діяння є злочинами і які міри покарання належить застосовувати до осіб, що їх скоїли.

Отже, предметом кримінального права є кримінально-правові відносини, тобто відносини, що виникають між державою в особі уповноважених нею органів, з одного боку, і особами, що скоїли злочини, - з другого, у зв’язку зі скоєнням цих злочинів і застосуванням за них покарань.

Основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України (ККУ), який включає Загальну й Особливу частини, що у свою чергу поділяються на розділи і статті (всього 447 статей).

Загальна частина ККУ, що складається з 16 розділів, містить норми, які визначають принципи кримінального права, його завдання, межі чинності у просторі, часі та за колом осіб, поняття злочину, поняття і підстави кримінальної відповідальності, поняття, мету і види покарань, загальні засади призначення покарання і звільнення від нього тощо.

Принципи дії кримінального закону в просторі називається територіальним. Це означає, що, як правило, за скоєний злочин особа підлягає відповідальності за законом місця його скоєння (тобто за законом тієї держави, на території якої цей злочин скоєно). Тому особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за ККУ.

Злочин вважається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України або хоча б один з його учасників діяв на її території.

Щодо чинності кримінального закону у часі, то злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв на час вчинення цього діяння. Закон, що скасовує злочинність діяння або пом’якшує відповідальність, має зворотну дію, тобто поширюється і на діяння, вчинені до набирання ним чинності, закон, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, зворотної дії у часі не має.

За злочини, скоєні на території України, відповідальності підлягають як її громадяни, так і іноземці та особи без громадянства, за винятком осіб, що користуються правом екстериторіальності (дипломатичного імунітету), тобто непідсудності місцевому суду.

Громадяни України, а також особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за ККУ, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Такі особи не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.

Особлива частина ККУ містить норми-заборони, що визначають, які діяння держава визнає злочинами та які покарання належить застосовувати до осіб, що їх скоїли.

Кожен розділ Особливої частини ККУ присвячений конкретному виду злочинів: розділ 1 «Злочини проти основ національної безпеки України»; розділ 2 «Злочини проти життя та здоров`я особи»; розділ 3 «Злочини проти волі, честі та гідності особи»; розділ 4 «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи»; розділ 5 «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина»; розділ 6 «Злочини проти власності»; розділ 7 «Злочини у сфері господарської діяльності»; розділ 8 «Злочини проти довкілля»; розділ 9 «Злочини проти громадської безпеки виробництва»; розділ 11 «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту»; розділ 12 «Злочини проти громадського порядку та моральності»; розділ 13 «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення»; розділ 14 «Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації»; розділ 15 «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян»; розділ 16 «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж»; розділ 17 «Злочини у сфері службової діяльності»; розділ 18 «Злочини проти правосуддя»; розділ 19 «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)»; розділ 20 «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку».