План семінарського заняття

1.   Характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів.

2.   Організаційні типи виробництва.

3.   Методи організації виробництва.

4.   Виробничий цикл, його складові.

5.   Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства.

Термінологічний словник

Виробнича процес – сукупність взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетво­рю­ються на готову продукцію.

Диверсифікація – одночасний розвиток декількох технологічно не пов’язаних між собою видів виробництв, що значно розширює но­менклатуру та асортимент виробленої продукції.

Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств та служб, які забезпечують необхідні умови для функціонування під­приємства. Розрізняють виробничу і соціальну інфраструктуру під­при­ємства.

Конверсія – істотне (іноді повне) перепрофілювання виробничого потенціалу підприємства на випуск іншої продукції під впливом до­корінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників роз­витку економіки.

Концентрація – процес зосередження засобів виробництва на ве­ликих підприємствах.

Кооперування – форма виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції.

Масове виробництво – тип виробництва, який характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску продукції, яка безперервно виробляється протягом тривалого часу.

Одиничне виробництво – тип виробництва, який характеризується широкою номенклатурою продукції і мали обсягом її випуску.

Організація виробництва – певним чином упорядкована і зкоординована у часі і просторі система взаємодії особистих і речових елементів виробничого процесу – людей, як персоналу підприємства, знарядь і предметів праці.

Серійне виробництво – тип виробництва, який характеризується обмеженою номенклатурою і відносно великим обсягом випуску продукції, яка виробляється періодично повторюваними партіями.

Спеціалізація – поділ традиційних та формування нових галузей суспільного виробництва.

Теми рефератів

1.   Процес виробництва продукції, його складові та принципи ра­ціо­нальної організації.

2.   Типи і методи організації виробництва.

3.   Соціальна Інфраструктура, її значення і тенденції розвитку на підприємствах за ринкових умов господарювання.

Питання для самостійного вивчення

1.   Характеристика суспільних форм організації виробництва.

2.   Технічна підготовка виробництва, її сутність.

3.   Конкурентоспроможність, її визначення.

4.   Оцінка нормативно-технічної документації з регламентування показників якості.

 

Літературні джерела

1.    Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покро­пив­ного. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 89–95.

2.    Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С. 246–275; 326–345.

3.    Івашина Г.М., Данілов О.Д. та ін. Інвестування: Навч. посіб. / О. Да­нілов, Г. Івашина, О. Чумаченко. – К.: Видавничий дім «Комп’ю­терпрес», 2001. – С. 117–150.

 

Тести

1.       Організація виробництва являє собою:

а) практичну реалізацію напрямків технічного розвитку підпри­ємства;

б) певним чином упорядковану і зкоординовану у часі і просторі систему взаємодії особистих і речових елементів виробничого процесу;

в) джерело збільшення продуктивності праці робітників.

2.       Організація виробництва охоплює:

а) удосконалення знарядь і предметів праці;

б) матеріальні і фінансові ресурси підприємства;

в) усі ланки виробництва.

3.       Концентрація виробництва – це:

а) прискорення впровадження досягнень НТП;

б) прискорення розвитку комп’ютерних технологій;

в) процес зосередження засобів виробництва на великих підпри­ємствах.

4.       Концентрація виробництва слугує технологічною основою для:

а) концентрації капіталу;

б) підвищення продуктивності праці;

в) розвитку роздрібної торгівлі.

5.       Горизонтальна інтеграція виробництва – це:

а) підвищення гнучкості виробництва;

б) збільшення кількості підприємств у межах однієї галузі;

в) прискорений розвиток сфери послуг.

6.       Концентрація капіталу – це:

а) державна допомога розвитку малого бізнесу;

б) прискорений розвиток малих підприємств;

в) збільшення розмірів капіталу у процесі його нагромадження за рахунок капіталізації частини прибутку.

7.       Концентрація капіталу дозволяє:

а) зміцнити позиції підприємства, зробити його більш стійкішим до циклічних коливань, збільшити прибутки;

б) прискорити розвиток малих підприємств;

в) швидко оновити асортимент продукції.

8.       Спеціалізація виробництва являє собою:

а) зміцнення позицій підприємства;

б) суспільну форму поділу праці;

в) швидке оновлення асортименту продукції.

9.       Кооперація – це:

а) зміцнення позицій підприємства;

б) розвиток людського чинника у процесі виробництва;

в) організаційно оформлене добровільне колективне об’єднання влас­ності або зусиль праці для досягнення спільних цілей.

10.    Комбінування виробництва побудована на:

а) технологічному та організаційному поєднанні на одному підпри­ємстві різноманітних виробництв;

б) поєднання економічних і соціальних мотивів до праці;

в) поєднання зусиль науки і практики.

11.    У лізинговому контракті право власності переходить до орендаря у разі:

а) затвердження контракту у райдержадміністрації;

б) підписання контракту;

в) підписання колективної угоди на підприємстві.

12.    Агрегатна концентрація виробництва – це:

а) укрупнення виробничих одиниць підприємства (цехів, підроз­ділів);

б) збільшення одиничної потужності одиниць устаткування;

в) процес збільшення розміру самостійних підприємств.

13.    Технологічна концентрація виробництва – це:

а) укрупнення виробничих одиниць підприємства (цехів, підроз­ділів);

б) збільшення одиничної потужності одиниць устаткування;

в) процес збільшення розміру самостійних підприємств.

14.    Заводська (фабрична) концентрація виробництва – це:

а) укрупнення виробничих одиниць підприємства (цехів, підроз­ділів);

б) збільшення одиничної потужності одиниць устаткування;

в) процес збільшення розміру самостійних підприємств.

15.    Виробничий процес – це:

а) сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та сил при­роди, потрібних для вироблення продукції;

б) сукупність дій щодо зміни та визначення стану предмета праці;

в) процес, який здійснюється під впливом сил природи.

16.    Процес виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів називають:

а) основним процесом;

б) допоміжним процесом;

в) обслуговуючим процесом.

17.    Дискретні процеси – це виробничі процеси…

а) які не потребують технологічної циклічності;

б) яким притаманна циклічність, пов’язана із виготовленням ви­ро­бів певної форми;

в) які виконуються робітником за допомогою машин.

18.    За яким критерієм виробничі процеси поділяються на дискретні та безперервні?

а) за призначенням;

б) за перебігом у часі;

в) за ступенем автоматизації.

19.    Автоматичні процеси – це процеси, які:

а) виконуються робітником за допомогою машин;

б) виконуються машинами під наглядом робітника;

в) виконуються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.

20.    Принцип спеціалізації виробничого процесу означає:

а) безперервне здійснення суміжних технологічних операцій;

б) обробку предметів праці без зустрічних і зворотних переміщень на усіх стадіях виробничого процесу;

в) зменшення номенклатури продукції, яка виробляється на кожній дільниці підприємства.

[Вверх] [Вниз]