Тема 2.3. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг

З даної теми планується одна лекція і одне практичне заняття, отже найважливіші питання теми студенти розглянуть аудиторно. Підсумком вивчення теми є самостійна домашня робота за індивідуальними варіантами.

Питання для самостійної підготовки і обговорення на практичному занятті:

1. Значення та завдання аналізу виробництва продукції, робіт та послуг. Інформаційна база аналізу обсягу виробництва

2. Система показників, що характеризують обсяг виробництва продукції. Аналіз динаміки виробництва продукції. Оцінка рівня спеціалізації і кооперування виробництва.

3. Прийоми оцінки виконання виробничої програми за номенклатурою та асортиментом продукції.

4. Аналіз рівномірності та ритмічності випуску продукції.

5. Узагальнюючі, індивідуальні та непрямі (опосередковані) показники якості продукції. Аналіз виробничого браку.

6. Оцінка резервів збільшення випуску продукції.

Теми рефератів

1. Аналіз впливу екстенсивних та інтенсивних факторів на обсяг виробництва продукції.

2. Особливості аналізу виробництва продукції на підприємствах споживчої кооперації.

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11, !2, 16, 20.

Термінологічний словник

Валовий виробничий оборот (ВВО) – це загальна вартість продукції, виробленої у звітному періоді всіма промисловими цехами підприємства, незалежно від її подальшого використання

Внутрішньозаводський оборот – це вартість напівфабрикатів власного виробництва, спожитих у звітному періоді.

Валова продукція (ВП) обчислюється як різниця між ВВО та внутрішньозаводським оборотом.

Товарна продукція (ТП) – це продукція, призначена для реалізації на сторону в звітному періоді. Її можна визначити відніманням від валової продукції зміни залишків напівфабрикатів на складах, зміни залишків незавершеного виробництва та вартості давальницької сировини (ДС).

Вироблена продукція, відображувана в статистичній звітності, за своїм складом відповідає показникові валової продукції, але не включає давальницької сировини;

Реалізована продукція (РП) – це відвантажена продукція, гроші за яку надійшли до підприємства у звітному періоді. За складом вона відповідає відвантаженій продукції, але кількісно відрізняється від неї на зміну залишків відвантаженої, але не оплаченої продукції

Номенклатура - перелік найменувань продукції.

Асортимент - перелік найменувань продукції із зазначенням кількості по кожному з них.

Рівномірність — це випуск продукції рівними частинами за рівні проміжки часу.

Ритмічність — це випуск продукції у суворій відповідності до планового завдання.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми

При вивчені даної теми студент повинен перш за все чітко розрізняти систему показників, що характеризують обсяг продукції, завдання та послідовність проведення аналізу.

Вивчення теми починають з усвідомлення ролі виробництва продукції у формуванні прибутку, рентабельності, платоспроможності та конкурентоспроможності підприємства в ринковомусередовищі.

Динаміка обсягів виробництва повинна оцінюватись за системою показників (натуральних, умовно-натуральних, вартісних у діючих та порівняних цінах), що дозволить дати більш реальну оцінку діяльності підприємства.

Випуск продукції оцінюється також за номенклатурою та асортиментом. Оцінка виконання плану по асортименту може здійснюватись побудовою узагальнюючого показника способами:

• найменшого проценту (з числа позицій, по яких план недовиконаний);

• за питомою вагою виробів, по яких план не виконаний;

• середнього проценту (у залік виконання плану по асортименту приймається фактичний обсяг виробництва по кожній позиції, але не більше запланованого).

Склад продукції вивчається в залежності від часу освоєння її на виробництві, за видами, за призначенням, за категоріями якості, за відповідністю спеціалізації виробництва, за використаними матеріальними ресурсами. Структурні зрушення у складі продукції впливають на її трудомісткість, собівартість, рентабельність.

Аналіз рівномірності і ритмічності виробництва ускладнюється тим, що в ряді підручників ці поняття чітко не визначені і часто взаємопідмінюються, що призводить до некоректного розрахунку оціночних показників та невірності їх інтерпретації.

Рівномірність може оцінюватись:

• за питомою вагою обсягу виробництва за окремі проміжки часу у загальному обсязі виробництва за період;

• за допомогою коефіцієнта варіації:

; ;;

декоефіцієнт рівномірності;

—коефіцієнт варіації;

—середньоквадратичне відхилення;

х — обсяг виробництва за конкретний проміжок часу;

—середній обсяг виробництва за проміжок часу (квартал, місяць тощо);

n — число проміжків часу в періоді.

Показниками ритмічності можуть бути:

• частота виконання планових завдань;

• коефіцієнт ритмічності, який може бути розрахований методом заліку (аналогічно до коефіцієнта асортиментності) або через коефіцієнт варіації.

При розрахунку коефіцієнта ритмічності як різниці між 100% і коефіцієнтом варіації середньоквадратичне відхилення розраховується як зважене:

;

де х — ступінь виконання плану за окремий проміжок часу;

—не розраховується а приймається на рівні, що відповідає ритмічній роботі, тобто за 100% (або за 1, якщо ступінь виконання плану розраховано у вигляді коефіцієнта);

f — обсяг випуску продукції за планом;

• числа аритмічності.

Значення аналізу якості продукції полягає в тому, що підвищення якості дозволяє збільшити вартісний обсяг виробництва без збільшення його фізичного обсягу. Студенту необхідно: усвідомити зміст узагальнюючих, індивідуальних та непрямих показників, за якими оцінюється якість виробництва; вміти розраховувати основні узагальнюючі показники сортності однорідної продукції — середній сорт (як середню арифметичну зважену), коефіцієнт сортності (як відношення вартості всієї різносортної продукції до вартості цієї ж продукції, взятої за цінами першого сорту), засвоїти порядок розрахунку суми додаткового обсягу (втрат) продукції за рахунок змін її якості.