6. Використання даних аналізу показників зведеної звітності в управлінні Полтавської облспоживспілки

В умовах ринку власники підприємства зацікавлені в результатах його діяльності, оскільки вклали в нього свій капітал. Підприємство вимушене приймати такі рішення, які б забезпечили йому перемогу в конкурентній боротьбі і необхідній фінансовий результат.

В результаті такої діяльності у підприємства виникає потреба у наявності суттєвої та повної інформації для прийняття управлінських рішень та оцінки їх результатів. Така інформація міститься у чотирьох формах фінансової звітності та у її примітках, які були розглянуті у даній роботі. Отже, для прийняття вигідних економічних рішень, а також для ефективного управління фінансами, підприємство повинно складати усі форми фінансової звітності, які дають змогу оцінити, проаналізувати фінансовий стан підприємства, результати його діяльності та рух грошових коштів за звітний період, та на основі цих даних планувати фінансову політику підприємства на майбутнє, та здійснювати управління фінансами підприємства так, щоб отримати більший прибуток, ніж був за звітний період.

Проблема визначення ефективності діяльності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство – це складна система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих характеристик [2].

Важливою складовою ефективності діяльності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, від рівня робочого місця окремого працівника до рівня підприємства в цілому.

Важливим напрямком пошуку можливостей підвищення ефективності діяльності підприємства є технологічний. Вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому ця проблема є комплексною і має принаймі, два компоненти : матеріальний та нематеріальний. Перший з них – це удосконалення матеріально-технічної бази, підвищення конкурентоспроможності підприємства, а другий – організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребуж не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою.

Одним із засобів успішної фінансової діяльності є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства.

Резервом щодо підвищення ефективності господарювання є використання обігових коштів за рахунок залучення в обіг наднормативних запасів матеріальних ресурсів, прискорення обігу коштів, раціоналізації господарських зв’язків, кращої організації виробництва. Вплив фінансів на ефективність виробництва на рівні господарської структури має свої обмеження, зумовлені обмеженістю ресурсів у кожній одиниці господарювання. Звісно, кожна певна виробнича структура повинна мати можливість створювати за результатами своєї діяльності фонди фінансових ресурсів, достатні за своїм обсягом для стимулювання соціального розвитку, високих результатів виробництва, його розширення та удосконалення. Проте тут фінанси виконують дещо локальну роль у господарських процесах [93].

При нестачі у підприємницьких структур коштів для виробничої діяльності та розширення виробництва вони використовують кредит як джерело формування фінансових ресурсів. При наявності вільних коштів підприємство їх продає банку на певний час.

Досягнення визначеної мети ймовірне при залученні фондів фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, кращому використанні основних засобів через застосування методів прискореної амортизації, забезпечення великих резервів для підтримки зростання ефективності виробництва, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності. Звісно, підвищення якості продукції потребує додаткових затрат фінансових ресурсів, але вони дають значний виробничий ефект і швидко окуповуються.

Фінансова діяльність Полтавської облспоживспілки має бути спрямована на забез­печення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисци­пліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залуче­них коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціону­вання підприємства.

Отже, за результатами проведених вище розрахунків можна сказати, що наведені дані засвідчують якісні зміни у структурі активів, майнового стану підприємства. Облспоживспілці необхідно продовжити роботу щодо оптимізації структури активів з метою підвищення ефективності їх використання.

Оскільки можливість маневрування є невисокою, підприємству необхідно продовжити процес накопичення власних оборотних коштів.

У майні Полтавської облспоживспілки найбільшу питому вагу займають необоротні активи. Їх склад, розміщення, ефективність використання та структура джерел формування мають вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства.

Прискорити оборотність оборотних активів, шляхом виявлення складу товарних запасів, що не користуються попитом у населення, та забезпечити торговельну мережу якомога ширшим асортиментом товарних запасів, що має збільшити суму роздрібного товарообороту.

Розраховані показники вказують на погіршення показників ділової активності підприємства, тому необхідно:

• збільшити обсяги реалізації товарів;

• збільшити розмір власного капіталу;

• підвищити оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості;

• підвищити оборотність запасів за рахунок розширення асортименту.