6. Доходи, витрати та фінансові результати

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходи підприємства можуть бути наступних видів:

─ чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

─ інші операційні доходи;

─ дохід від участі в капіталі;

─ інші фінансові доходи;

─ інші доходи.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати підприємства розрізняють за елементами та за видами діяльності.

Витрати за видами звичайної діяльності поділяють на:

1) витрати від операційної діяльності, до них відносяться:

1.1) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

1.2) адміністративні витрати;

1.3) витрати на збут;

1.4) інші операційні витрати;

2) витрати від фінансової діяльності, до них відносяться:

2.1) фінансові витрати;

2.2) втрати від участі в капіталі;

3) витрати від інвестиційної діяльності, до них відносяться:

3.1) інші витрати.

Витрати за елементами поділяють на:

─ матеріальні затрати;

─ витрати на оплату праці;

─ відрахування на соціальні заходи;

─ амортизація;

─ інші операційні витрати.

Фінансовий результат може бути отриманий підприємством у вигляді прибутку або збитку.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

7. Принципи бухгалтерського обліку

Принцип бухгалтерського обліку - правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

─обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

─повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

─автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

─послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

─безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

─нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

─превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

─історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

─єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

─періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.