4. Поняття аудиторських документів

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації – робочої та підсумкової.

Рекомендації щодо документування в процесі аудиторської перевірки викладено у МСА 230 «Аудиторська документація».

Аудиторська документація – запис виконаних аудитором процедур, отриманих доречних аудиторських доказів і висновків, яких дійшов аудитор (іноді також вживаються такі терміни, як «робочі документи» або «робоча документація»).

Мета складання робочих документів:

– планування аудиторської перевірки;

– здійснення поточного контролю самим аудитором за ходом виконання аудиту згідно з планом і програмою;

– контроль робочого часу аудитора і обґрунтування оцінки його гонорару;

– контроль якості проведеної перевірки;

– забезпечення можливості отримати відповіді на зворотні питання до аудитора від клієнта, акціонерів та інших зацікавлених осіб, тобто, довести правоту аудитора чи внести додаткову ясність у деякі питання;

– отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок;

– обґрунтування вибору методів, прийомів проведення аудиту;

– документальне підтвердження виконаних аудитором процедур та робіт;

– документальне оформлення встановленого чи визначеного аудиторського ризику з зазначенням його величини;

– формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію, компетентність аудитора;

– збирання матеріалів з перевірки фінансової звітності з наступним їх узагальненням для складання висновку і звіту;

Вимоги до робочих документів аудитора:

– містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб аудитор, який не брав участь у цій перевірці міг скласти уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки;

– документи мають складатися у ході перевірки а не після її закінчення;

– документи мають відображати найсуттєвіші моменти, з приводу яких аудитору слід висловити думку, охоплювати найважливіші напрями перевірки і завдання, поставлені і вирішені аудитором;

– давати можливість оцінити фінансову звітність згідно з установленими критеріями та ознаками;

– містити інформацію, корисну для наступного аудиту;

– відображати стан внутрішнього контролю та ступінь довіри до нього;

– фіксувати аудиторські процедури з перевірки та оцінки системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання облікової політики, відповідність бухгалтерського обліку клієнта встановленим принципам, стандартам, вимогам і законам;

– документи складаються чітко та розбірливо, усі використані скорочення пояснюють на початку папки (файла) з робочими документами;

– сторінки файлу (папки) нумеруються, на кожному документі ставиться дата і підпис, місце складання;

5. Види та класифікація аудиторських документів

В залежності від змісту, тривалості використання, охопленого проміжку часу та інших параметрів робочі документи класифікуються:

1) за часом ведення та використання:

– довгострокові;

– короткострокові;

2) за способом та джерелами отримання:

– від третіх осіб;

– від підприємства-клієнта;

– складені аудитором;

3) за характером інформації:

– документи з планування;

– документи з перевірки внутрішнього контролю;

– документи з перевірки окремих статей балансу;

– документи з оформлення аудиторських процедур;

– копії документів клієнта;

– підсумкові документи.

4) за призначенням:

– оглядові;

– інформативні;

– перевірочні;

– підтверджуючі;розрахункові;

– аналітичні.

5) за ступенем стандартизації:

– стандартизовані;

– довільної форми;

6) за формою надання:

– графічні;

– табличні;

– текстові;

– комбіновані.

за технікою складання:

– складені в ручну;

– на електронних носіях.

Аудиторська документація з конкретного завдання збирається в аудиторському файлі.

Відповідно МСА 230 «Аудиторська документація» аудиторський файл – одна чи кілька тек або інші носії інформації у фізичній чи електронній формі, що містять записи, які становлять аудиторську документацію для конкретного завдання.

Після завершення аудиту робочі документи залишаються у аудитора і є його власністю. Однак, його право власності обмежується етичними нормами та умовами конфіденційності. Ніхто не має права вимагати робочі документи у аудитора, за виключенням рішень судових або слідчих органів.