3. Аудит товарів

Під час аудиту запасів аудитор керується П(С)БО 9 «Запаси».

Завданнями аудиту запасів є:

– перевірка фактичної наявності запасів зі їх видами;

– перевірка стану обліку та внутрішнього контролю запасів на підприємстві;

– перевірка дотримання підприємством методів оцінки та обліку виробничих запасів;

– перевірка стану контролю за збереженням виробничих запасів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;

– перевірка правильності документального оформлення операцій з придбання, відпускання у виробництво виробничих запасів;

– перевірка правильності відображення в звітності інформації щодо виробничих запасів підприємства.

Перевіряючи правильність формування первісної оцінки запасів,, аудитору слід перевірити, чи не включені до складу первісної вартості запасів витрати, що належать до витрат відповідного періоду:

– понаднормові нестачі та втрати запасів;

– проценти за користування позиками;

– витрати на збут;

Загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставлянням запасів та доведенням їх до придатного для використання стану.

Запаси відображаються в обліку за одною з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (очікувана ціна реалізації запасів за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію).

Запаси слід відображати за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсувались, застаріли чи іншим чином втратили очікувану економічну вигоду.

Об’єктами аудиту запасів є:

Процес приймання запасів від постачальника за кількістю та якістю, внутрішнє переміщення між матеріально-відповідальними особами, складами та виробництвом (перевіряється повнота оприбуткування, їх відповідність за кількістю та якістю супровідним документам);

Перевірка умов зберігання і закріплення за матеріально-відповідальними особами (перевіряється стан збереження запасів, наявність договорів про матеріальну відповідальність);

Перевірка норм витрат сировини і матеріалів на виробництво та їх дотримання (обґрунтованість затвердження норм та їх застосування в лімітно-забірних картках і відомостях на витрачання матеріалів);

Перевірка звітності в частині достовірності даних щодо залишків та руху виробничих запасів;

Перевірка інформації у примітках до фінансової звітності (дослідження інформації про методи оцінки запасів, балансову вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп);

Перевірка браку та пошкоджених запасів (досліджуються причини, які зумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, встановлюються особи, винні у завданні шкоди).

4. Аудит грошових коштів

Джерелами аудиту грошових коштів є: прибуткові, видаткові касові ордери, касові чеки, розрахункові квитанції, звіти касира, виписки банку, облікові регістри за рахунками 3 класу – 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 – «Інші кошти»; головна книга, звітність.

Завданнями аудиту каси є:

– перевірка умов зберігання готівкових коштів та інших цінностей у касі, та при доставці та здачі їх у банк;

– дотримання встановленого порядку зберігання чекових книжок;

– дотримання порядку документального оформлення надходження та видачі грошових коштів з каси;

– дотримання ліміту наявності готівки у касі та умов їх видачі підзвіт на господарські потреби;

– своєчасність та повнота оприбуткування грошей;

– стан та організація обліку касових операцій.

Аудит каси починається з перевірки фактичної наявності грошових коштів, цінних паперів, бланків суворої звітності у касі. Фактична наявність звіряється з даними обліку та виводиться результат інвентаризації. Грошові кошти у іноземній валюті заносять у інвентаризаційну відомість, вказавши назву валюти та суму у валюті, курс НБУ на момент інвентаризації та суму у перерахунку на гривню. Ніякі розписки до уваги не беруться.

При інвентаризації грошових коштів у дорозі аудитор звіряє суми на рахунку з даними квитанцій банку, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасатором банку.

Інвентаризація коштів на розрахунковому та валютному рахунку аудитор проводе, звіряючи залишки сум за даними обліку підприємства з даними виписок банку.

Аудитор перевіряє повноту та своєчасність оприбуткування коштів, що надійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності, при цьому записи у касовій книзі звіряються за сумами та датами з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких підтверджуючих документів, як товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних, тощо)

Аудитор перевіряє чи правильно оформлюється надходження грошових коштів у касу підприємства – прибутковими ордерами (форма КО-1), що підписані касиром та бухгалтером, чи завірені вони печаткою або штампом або відтиском касового апарату. Готівка з каси видається за видатковим касовим ордером (форма КО-2) на підставі платіжних відомостей, заявок на видачу грошей, які мають бути підписані керівником, головним бухгалтером та касиром або уповноваженими ними особами. У прибуткових та видаткових касових ордерах та квитанціях до них не допускається наявність виправлень та підчисток, усі вони мають бути зареєстровані у спеціальному журналі. Усі надходження та видачі грошових коштів з каси мають бути занесені до касової книги, яка має бути пронумерована, прошнурована, у кінці опечатана печаткою з вказанням кількості сторінок, підписана керівником та головним бухгалтером. Записи у касову книгу касир має здійснювати одразу після отримання чи видачі грошей по кожному ордеру. Касир у кінці кожного робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок коштів у касі та передає у бухгалтерію звіт касира.

Увага аудитора приділяється перевірці дотримання на підприємстві ліміту каси, який встановлюється за погодженням з установою банку. Тобто, підприємство повинно здавати усю понадлімітну готівку на поточні рахунки в банку.

Аудитор особливу увагу приділяє перевірці цільового використання готівки, яку підприємство одержує у банку. Цільове призначення готівки зазначається при заповненні грошового чека, на основі якого отримується готівка. При перевірці використовуються банківські виписки, касова книга, звіти касира, видаткові касові ордери, журнал-ордер 1 за кредитом рахунку 301 «каса», книги обліку придбання товарів, товарні чеки, розрахункові квитанції, проїзні документи, акти на закупівлю товарів, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, авансові звіти та інші документи.

При перевірці порівнюються відповідні записи у касовій книзі та прибуткових касових ордерах з банківськими виписками щодо цільового призначення одержаних у банку коштів. У разі виникнення розбіжностей з’ясовуються причини

При аудиті каси аудитор застосовує прийоми фактичного та документального контролю, зустрічну перевірку, арифметичні підрахунки.

Найбільш поширеними порушеннями у касовому господарстві є: видача грошей за фіктивними і підробними рахунками та документами, повторне використання рахунків, підробка підписів, завищення сум у відомостях на виплату заробітної плати, відпускних та премій, неоприбуткування грошових коштів у касу, отриманих у банку, повторне списання грошей за одним документом.