5. Етапи проведення аудиту

Етапи проведення аудиту:

1) організаційний, який включає:

– діяльність до початку аудиту (попереднє знайомство з підприємством-клієнтом, складання договору).

– діяльність з планування аудиту (одержання відомостей про бізнес клієнта, попередня аналітична перевірка, оцінка ризику, розробка загального плану аудиту, визначення ступеня довіри до системи внутрішнього контролю, складання програми аудиту).

2) дослідження (вибір процедур аудиту, вибір методів та прийомів, проведення аналітичних процедур, одержання інформації з зовнішніх та внутрішніх джерел, від третіх осіб, оформлення відповідних робочих документів аудитора)

3) заключний (оформлення думки аудитора та складання висновку та звіту).

6. Планування аудиту

Аудитору слід планувати свою роботу з метою ефективного проведення аудиторської перевірки, належної організації і визначення послідовності аудиторських процедур, створення передумов для наступного контролю за процесом аудиту.

Планування – неодмінний організаційний елемент, що є необхідним для висловлення об’єктивної незалежної думки аудитора щодо перевіреної ним фінансової звітності.

МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів» визначає, що адекватне планування аудиту допомагає впевнитись у тому, що важливим сферам аудиту приділяється належна увага, виявляються потенційні проблеми і робота виконується у стислі строки. Планування також допомагає розподілити роботу серед асистентів аудитора, а також координувати роботу інших фахівців та експертів, дає можливість раціонально спланувати витрати на аудит; дозволить уникнути непорозумінь з клієнтами.

Принципи планування:

Цілісність – охоплення планом усіх аспектів аудиторської перевірки для висловлення об’єктивної думки щодо достовірності фінансової звітності;

Безперервність – розроблення поточних та перспективних планів аудиту на конкретному підприємстві, їх взаємоув’язка та узгодженість з планами роботи аудиторської фірми, коригування плану та програми аудиту у разі необхідності у процесі аудиту;

Доречність – заплановані аудиторські процедури повинні давати змогу отримати найважливішу інформацію для складання висновку і стосуватися безпосередньо бухгалтерської звітності контрольованого звітного періоду, який перевіряється;

Ефективність та оптимальність – розробка оптимальних планів і програм, виконання яких забезпечить отримання достовірних та достатніх аудиторських доказів із найменшими затратами праці та часу.

Гнучкість – можливість оперативного коригування планів у зв’язку з виявленням непередбачуваних обставин перевірки;

Контроль – план і програма аудиту повинні бути дієвим засобом контролю повноти і своєчасності здійснення аудиту шляхом виявлення відхилень від визначених напрямів контролю та аудиторських процедур і строків їх виконання.

Завдання планування:

– визначення обсягу перевірки, видів та кількості аудиторських тестів та процедур;

– загальне ознайомлення з бізнесом клієнта;

– попередня оцінка надійності системи обліку та ефективності системи внутрішнього контролю;

– визначення розміру аудиторського ризику і значень окремих його складових;

– вибір підходу до проведення аудиту;

– оцінка загальних витрат на здійснення перевірки;

– досягнення взаєморозуміння із керівництвом підприємства із усих важливих питань до початку перевірки;

– визначення головних напрямів перевірки та аудиторських доказів, на основі узагальнення яких аудитор зможе сформувати думку про перевірену звітність;

– визначення строків виконання аудиту.