1. Загальне поняття методу бухгалтерського обліку та його складових елементів

Метод бухгалтерського обліку – це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації.

Основними прийомами бухгалтерського обліку є:

─ документація,

─ інвентаризація,

─ оцінка,

─ калькуляція,

─ система рахунків,

─ подвійний запис,

─ баланс.

─ звітність.

Всі елементи тісно пов’язані між собою.

Документація – спосіб первинної реєстрації об’єктів обліку. Документ є єдиним можливим обґрунтуванням відображення в обліку фактів господарського життя.

Інвентаризація – співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей.

Оцінка – відображення у грошовій формі об’єктів обліку для їх узагальнення.

Калькуляція – грошова оцінка об’єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат.

Система рахунків – це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками.

Подвійний запис – процес відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі.

Баланс – метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату активів, власного капіталу та зобов’язань.

Звітність – це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників господарської діяльності підприємства за звітний період.

Звітність складається за певними правилами і стандартами на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку з певною системою їх групування (основними формами фінансової звітності є Баланс (Звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності (додаток В).

2. Бухгалтерський баланс як елемент методу бухгалтерського обліку

Бухгалтерський баланс схематично відображають у вигляді таблиці, що має дві частини: актив (А) і пасив (П).

В активі балансу відображаються активи підприємства, у пасиві – власний капітал і зобов’язання.

Основне балансове рівняння має такий вигляд:

Активи (А) = Власний капітал (ВК) + Зобов'язання (3), (2.1)

тобто

А = ВК + З (2.2)

Із цього рівняння випливає:

ВК = А – З (2.3)

На момент створення підприємства, балансове рівняння має вигляд:

А = ВК (2.4)

У балансі підсумок активу завжди дорівнює підсумку пасиву балансу. Цей підсумок називається валютою балансу.

Актив і пасив балансу поділяються на окремі розділи, у межах яких виділяють статті балансу.

Інформація за статтями балансу відображає стан активів, власного капіталу та зобов’язань на конкретну дату.

Рівність активу та пасиву балансу пояснюється тим, що гроші, вкладені в активи, надаються власниками та кредиторами.

3. Типи господарських операцій та їх вплив на структуру та валюту балансу

Процеси здійснення господарської діяльності складаються з окремих господарських операцій. Під їх впливом відбуваються різноманітні зміни у активах, зобов’язаннях та власному капіталі підприємства та їхніх структурах.

Залежно від характеру цього впливу господарські операції поділяються на 4 типи.

Для їх розгляду використаємо такі умовні позначення:

АБ – актив балансу,

ПБ – пасив балансу,

В – валюта балансу;

Z – загальна сума змін.

І тип (АБ↑↓; В – без змін)

Приклад: на поточний рахунок надійшли гроші від дебіторів за відвантажену готову продукцію в сумі 10 000 грн.

Результат: сума коштів на поточному рахунку збільшилася на 10 000 грн.; дебіторська заборгованість зменшилась на 10 000 грн.

АБ+ Z – Z = ПБ (2.5)

Зміни відбуваються лише в структурі активу балансу (одна стаття збільшується, друга – зменшується), загальна сума активу залишається без змін.

ІІ тип (ПБ↑↓; В – без змін)

Приклад: через відсутність вільних коштів зобов’язання перед постачальником за отримані товари (кредиторська заборгованість) в сумі 50 000 грн. була оплачена за рахунок кредиту банку.

Результат: поточні зобов’язання перед банком збільшилися на 50 000 грн.; кредиторська заборгованість перед постачальником зменшилась на 50 000 грн.

АБ = ПБ + Z – Z (2.6)

Зміни відбуваються лише в структурі пасиву балансу (одна стаття збільшується, друга – зменшується), загальна сума пасиву залишається без змін.

ІІІ тип (АБ↑; ПБ↑; В↑).

Приклад: підприємство придбало товари на суму 20 000 грн., але гроші за нього ще не сплатило.

Результат: товари збільшилися на 20 000 грн.; заборгованість перед продавцем автомобіля збільшилася на 20 000 грн. На цю ж суму збільшилась і валюта балансу.

АБ + Z = ПБ + Z (2.7)

Відбулося збільшення статей активу і пасиву балансу.

ІV тип (АБ↓; ПБ↓; В↓)

Приклад: з поточного рахунка у банку погашена заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 1000 грн.

Результат: грошові кошти на поточному рахунку зменшилися на 1000 грн., заборгованість перед бюджетом зменшилася на 1000 грн. На цю ж суму зменшилась і валюта балансу.

АБ – Z = ПБ – Z (2.8)

Відбулося зменшення активу і пасиву балансу.

Отже, незалежно від типу господарських операцій:

– кожна операція змінює не менше ніж дві статті балансу;

– при будь-якому типі операцій рівність загального підсум­ку активу та пасиву не порушується.