Розділ 1 методологічні підходи до проведення аналізу фінансового стану підприємства

1.1. Сутність та необхідність оцінки фінансового стану підприємства

Важливе значення для кожного підприємства відіграє своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств, розрахунок основних показників, які його характеризують.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Перш за все на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого знижується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже і у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість періодичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Також, щоб розвиватися в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства, підприємству потрібно знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні засоби, а яку – позикові. Необхідно знати і такі поняття ринкової економіки, як фінансова стійкість, платоспроможність, ділова активність, рентабельність і ін.

Головна мета оцінки – вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Для оцінки стійкості фінансового стану підприємства використовується система показників, що характеризують зміни:

– структури капіталу підприємства по його розміщенню і джерелам утворення;

– ефективності та інтенсивності використання капіталу;

– платоспроможності та кредитоспроможності підприємства;

– запасу фінансової стійкості підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції складно привести до порівнянного виду. Відносні показники фінансового стану аналізованого підприємства можна порівняти з:

– загальноприйнятими «нормами» для оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

– аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;

– аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденції поліпшення чи погіршення фінансового стану підприємства.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори – з метою вивчення ефективності використання ресурсів; банки – для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику; постачальники – для своєчасного одержання платежів; податкові інспекції – для виконання плану надходження засобів у бюджет і т.д. Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства, його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - забезпечити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові засоби таким чином, щоб дістати максимальний прибуток і виключити банкрутство.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, що контролюються органами на основі опублікованої звітності. Його мета – встановити можливість вигідного вкладення засобів, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити втрати.

Основними джерелами інформації для оцінки фінансового стану підприємства служать:

– бухгалтерський баланс (форма №1);

– звіт про фінансові результати (форма № 2);

– пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки;

– звіт про рух грошових коштів (форма №3),

– звіт про власний капітал (форма №4),

– примітки до річної фінансової звітності (форма № 5),

Аналіз фінансового стану підприємства на етапі аналізу фінансових звітів починається з «читання» бухгалтерського балансу, при цьому виявляються найважливіші характеристики:

– загальна вартість майна підприємства;

– вартість іммобілізованих і мобільних засобів;

– величина власних і позикових засобів підприємства й ін.

Зіставляючи окремі види активів з відповідними видами пасивів, визначають ліквідність балансу підприємства. У такий спосіб аналіз фінансової звітності є по суті попереднім аналізом фінансового стану підприємства, що дозволяє судити про його фінансову стійкість і характер використання фінансових ресурсів.

Отже, фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу, що уможливить критичну оцінку фінансових результатів як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів.