- •А)Поняття і види влади. Особливості державної влади.
- •Особливості державної влади
- •Б) Держави , що існували на території сучасної України.
- •В)Правові пом’ятки історії України
- •Г) право як суспільне явище (об активне право)
- •Д) Співвідношення права і закону. Види підзаконних актів. Поняття та види систематизації нормативних актів.
- •Класифікацію підзаконних нормативно-правових актів можна здійснювати за такими критеріями:
- •3. За юридичною силою:
- •Функції державного апарату
Г) право як суспільне явище (об активне право)
Суб'єктивне право — це передбачена нормами права міра можливої поведінки учасника правовідносин. Іншими словами, це міра поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.
Ознаки суб'єктивного права:
-
можливість певної поведінки;
-
можливість, яка належить лише уповноваженому суб'єкту, яка надається для задоволення інтересів уповноваженої особи;
-
наявне у правовідносинах;
-
є мірою можливої поведінки, порушення якої вважається зловживанням правом;
-
існує лише відповідно до юридичних обов'язків;
-
встановлюється нормами права;
-
забезпечується (гарантується) державою. Елементами суб'єктивного права є:
1) право на здійснення певних дій (право на власні дії);
2) право вимоги від зобов'язаної особи здійснити певні дії (право на чужі дії);
3) право звертатися до держави за захистом порушеного права (право на дії держави).
Д) Співвідношення права і закону. Види підзаконних актів. Поняття та види систематизації нормативних актів.
Зміст зв'язку права і закону полягає в тому, що закон як відображення державної волі має бути адекватним формулюванням права, яке об'єктивно виникає в суспільстві. Коли говориться про відповідність закону праву, під останнім розуміється передусім так зване "природне право" - мораль, свобода, справедливість, рівність. Саме воно (як ідеал) і служить критерієм для оцінки діючого позитивного права, закону.
Співвідношення права і закону полягає в такому:
1) лише праву має надаватися законна сила, оскільки закон може бути правовим явищем лише як форма вираження права;
2) закон зобов'язаний бути завжди правовим, щоб стати обов'язковим - "дух закону" і "буква закону" не повинні мати розбіжностей.
Правовий закон - законодавчий акт, що створений на основі принципу верховенства права і має на меті своїм регулюванням забезпечити розвиток людини, громадянського суспільства і держави в правових межах. Інакше кажучи, правовий закон - це право, що набуло офіційного, формального вираження, конкретизації і забезпечення, тобто набуло легалізованої, законної сили завдяки суспільному визнанню.
Загально-соціальні ознаки правового закону.
1) втілює справедливість, розуміння якої властиве певному суспільству (поняття справедливості історичне);
2) є формалізованою мірою свободи, що сформувалася в суспільстві, слугує формою закріплення права;
3) виражає потреби, інтереси, солідарну волю народу;
4) проголошує і забезпечує права і свободи, честь і гідність людини і громадянина;
5) відповідає нормам конституції і має в своєму складі розумне співвідношення дозволів, обов'язків, заборон, без переваги останніх;
6) відповідає міжнародним актам про права людини, враховує також рішення Європейського Суду з прав людини;
7) є нормативною основою законності і правопорядку в суспільстві;
8) стимулює розвиток правосвідомості і культури суспільства, має високий ступінь впливу на суспільство.