3.4 Теорія суспільного добробуту як основа для формування принципів ссуспільних відносин, спрямованих на зближення влади й людини.

Магістральним шляхом розвитку українського суспільства є формування соціально орієнтованої, демократичної правової держави, інтегрованої у світове господарство на засадах конкурентоспроможності національної економіки.

(слайд 22)Незважаючи на всю складність політичного життя, певну його нестабільність впродовж останніх років, динаміка зростання ВВП нашої держави складала близько 8%. За даними Міністерства економіки України станом на кінець 2008 р. розмір ВВП України становив майже 950 млрд. грн. (20,5 тис. грн. на одну особу) або понад 123 млрд. дол. США. Динаміка промислового виробництва в Україні складала від 12 до 15%. З початку 2008 р. спостерігалася стала тенденція прискорення економічного зростання -за підсумками січня-квітня реальний приріст ВВП становив 6.2 %, а обсягів промислового виробництва - 8 %. Динаміка приросту сільськогосподарського виробництва становила 3-6%.

(слайд 23)Міжнародні резерви Національного банку України зросли до рекордного значення - 32.5 млрд. доларів США. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на кінець 2008 р. склав 35,7 млрд. дол. (в 2007 р. - 29,5 млрд. дол., в 2006 р. - 21,6 млрд. дол.).

Світова фінансово-економічна криза, що розпочалася у другій половині 2008 р. безумовно серйозно позначилася на стані української економіки (прогноз падіння ВВП в 2009 р. - 20-25%), але. на переконання експертів, її потенціал дозволить не лише відновити попередні показники, а й успішно розвиватися далі.

В економічній сфері демократизація передбачає формування повноцінної іиституційної структури ринкової економіки, гарантування захисту та реалізації прав власності, забезпечення рівноправності суб'єктів господарювання. Синхронно з демократизацією економічних відносин, на основі політики лібералізації, мають бути запроваджене прозоре законодавство та утверджене верховенство права як в політичній, так і в економічній сферах.

(слайд 24)Нагальним завданням є встановлення прямої залежності між показниками економічного розвитку та рівнем добробуту громадян України. Зростання добробуту має відбуватися не за рахунок перерозподілу, а шляхом забезпечення можливостей реалізації творчого, трудового та підприємницького потенціалу. Предметом першочергової уваги держави має стати всебічний розвиток людського капіталу нації - головної конкурентної переваги країни в сучасному постіндустріальному суспільстві.

(слайд 25)Якщо казати про основні права суспільного добробуту, то вони набувають особливого значення у світлі соціальної держави і до них належать:

• захист гідності людини, наприклад, у забезпеченні прийнятних умов праці і відповідного працевлаштування;

• право на цільний розвиток особи;

• заборона дискримінації за статтю, віком, національністю, походженням тощо;

• свобода коаліцій, тобто право об'єднання у спілки, профспілки, товариства та інші організації на основі вільного вибору;

• свобода вибору професії, місця роботи або навчання;

• гарантія приватної власності — щоправда, з одним застереженням, яке допускає певні обмеження власності, якщо її використання не від­повідає інтересам всього суспільства. [10, с. 39-41]

Ці норми, що відповідають ідеї соціально-ринкової економіки, треба не тільки декларувати в Конституції, а й ставити за обов'язок держави і кожного громадянина зокрема привести у відповідність до них спосіб дій та поведінки. Тому соціальна політика не повинна обмежуватися функцією компенсатора (наприклад, соціальний захист при підвищенні цін), а має тепер виконувати запобіжну, превентивну, підтримуючу соціальну роль. Ізольовані соціально-політичні акції, які проводяться для усунення соціальних диспропорцій під час переходу до ринкової економіки, дуже часто не дають потрібних наслідків.

Держава, сформована з урахуванням соціальної орієнтації, виконує в суспільстві функцію оцінювального і перетворювального фактора і гаранта, метою якого є забезпечення для кожного члена суспільства гідного людини існування, зменшення різниці у життєвому рівні, ліквідація відносин залежності та здійснення відповідного контролю.

Однак сама по собі система соціального устрою і соціальної Конституції не може бути сформована без переконливих соціально орієнтованих принципів.

У виборі засобів регулювання державна соціальна політика повинна керуватися певними правилами або принципами. Поряд із принципом соціальної держави сюди слід залічити і принцип солідарності та особистої відповідальності. Суть його полягає в тому, що почуття згуртованості дає змогу виявити й оцінити однакові інтереси, типові для тієї чи іншої групи населення, подібні загальні риси, а також однорідний соціальний ризик. Це в свою чергу створює конструктивну основу для того, щоб разом протистояти таким небезпекам чи ризику. На цьому принципі будується соціальне страхування.

Разом з цим однією із характерних рис ринкової економіки є те, що кожна людина самостійно вирішує, яким чином їй брати участь в економічному житті і як влаштовувати власне життя. Свобода жити відповідно до власних уявлень пов'язана, одначе, з відповідальністю за індивідуально прийняті рішення та їхні наслідки. Тому треба завжди надавати перевагу самозахисту, самовідповідальності та самореалізації перед допомогою збоку, щоб запобігти перекладенню відповідальності на суспільство.

У структурі соціальної держави почуття власної гідності, віра в себе і почуття особистої відповідальності повинні стимулюватись і відроджуватись, а крім того, має забезпечуватись їх функціональний зв'язок.

Важливе значення в соціальній ринковій економіці має принцип соціальної справедливості відповідно до трудового внеску. Наприклад, кожен, хто протягом своєї трудової діяльності вніс вклад у соціальне забезпечення, може претендувати на отримання своєї частки у вигляді гарантованої пенсії. Право на справедливу компенсацію слід оцінювати набагато вище, ніж просто «подарунок держави». Надання справедливої компенсації за працю викликає задоволення у суспільстві і з боку самого індивіда. Навпаки, позароблений доход на довгий час послаблює почуття особистої відповідальності, знижує прагнення особистості до самовдосконалення та активної зацікавленої участі у вільному розвитку суспільства.

У соціальній ринковій економіці особливого значення набуває принцип соціально-політичної координації, за яким визнається градація застосовуваних соціально-політичних інструментів або їхніх комбінацій з іншими політичними засобами. Залежно від того, які основоположні принципи підходять для вирішення специфічних проблем, для реалізації концепції соціального захисту використовуються точно визначені методи: соціальної допомоги, страхування або принцип повного забезпечення. При цьому соціальна політика завжди повинна враховувати загальні інтереси суспільства і стан його благополуччя. Це вимагає такого планування і такої господарсько-фінансової політики, які враховували б соціальні потреби.

Особливого значення тут треба надавати інструментам політики забезпечення повної зайнятості, стабільності і кон'юнктури, які у взаємодії із спеціальними положеннями політики у галузі цін (стабільність), у галузі конкуренції (максимальність і антимонополізм), структурної політики (повне забезпечення споживчого ринку), податкової політики (поєднання інтересів), валютної політики (стабільність) тощо повинні відповідати головній меті соціальної ринкової економіки. Іншими словами, інструменти політики повинні бути однаковими із соціальною системою і ринком, а отже, соціальне орієнтованими.

(слайд 26)Соціальна політика в умовах соціальної ринкової економіки завдяки принципу соціальної держави набуває самостійності та рівноправного становища серед інших видів державної політики. Вона передбачає вирішення таких завдань:

1) забезпечення рівних можливостей реалізації права на освіту і частки у суспільному достатку шляхом справедливого розподілу доходу та майна (капіталу);

2) зменшення небажаних, спричинених ринком, відмінностей між багатими і бідними у розподілі доходів і капіталу;

3) забезпечення більшої свобода, справедливості, поважання гідності людини, забезпечення розвитку особи, активної участі у громадському житті і права на частку відповідальності перед суспільством;

4) подальше удосконалення громадсько-політичного і соціально-політичного інструментарію та положень, які регулюють існуючий соціальне економічний устрій, з метою досягнення основних соціальних прав і поширення мережі соціального забезпечення.[10, с. 39-41]

У соціальній ринковій економіці важливого значення набувають напрями соціальної політики та їх взаємозв'язок з іншими галузями державної політики.

(слайд 27) Дякую за увагу!

10