Висновки до розділу іі

Твір «Саламбо» можна сміливо називати історичним шедевром французької літератури ХІХ століття. Після прочитання цього твору залишається незгладиме прагнення поближче дізнатися про події минулого.

Роман був написаний в 1862 році. Сюжет узятий з історії Стародавнього Карфагена (III ст до н.е.). Проте це не історичний роман в традиційному для XIX століття розумінні. Автор не ставить своїм завданням показати логіку вибраної їм історичної епохи, розглянути історичні закономірності. Тут центральним є також психологічний конфлікт, пов'язаний із зображенням любові між Саламбо – високородною жрицею богині Таніт, і Мато – вождем лівійських військ.

Флобер тяжко працював над написанням роману, дуже багато сил та часу він приділив цьому твору. Було перечитано сотні джерел літератури, щоб найточніше відобразити історичні події минулого. Саме тому цей роман відноситься до жанру історичного роману.

Загальні висновки

Дуже важливе місце в літературі посідає історичний роман.

Формування цього жанру, що дало потужний імпульс у цьому напрямку усій європейській творчості, зв’язано з іменем Вальтера Скотта, за словами А. С. Пушкіна, «шотландського чародія», яким захоплювалися натовпи людей. Дуже багато письменників імітували цей жанр, але не в багатьох це виходило добре.

Одним з його наступників був Гюстав Флобер, який написав історичний роман «Саламбо», але його роман не можна назвати схожим на інші. Він використав свої, несхожі методи та прийоми.

Картини життя і побуту древнього Карфагена, повні «гармонії незв'язних явищ», завдання правдивого відтворення дійсності, психологічної достовірності характерів. Причинно-наслідкові зв'язки знаходить він і на відтворюваному їм світі III ст до н.е. «Саламбо» — роман історичний, приступаючи до роботи над ним, Флобер перечитав сотні томів спеціальної літератури. Він називав свій твір навіть археологічним. У романі він змалював катастрофічний момент в історії Карфагена, використовуючи при цьому досягнення Скотта, і одночасно він відтворив переломний етап в розвитку свідомості правителів Карфагена, виступивши як реаліст-аналітик.

Усе це він підпорядкував «єдності колориту» і вірності психології, чого не було у його попередників.

Значення Флобера та його вплив на світову літературу велике. Продовжувач реалістичних традицій О. Бальзака, уважний читач російської літератури, він виховав плеяду талановитих письменників, деяких, наприклад Р. Мопассана, безпосередньо навчивши письменницькому ремеслу. Великий стиліст, він став зразком творчої сумлінності, відданості своєму покликанню, гарячій любові до слова, рідної мови.

Список використаних джерел

1. Галич О. Теорія літератури / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. – К. : Либідь, 2001. – 451 с.

2. 1. Андреева Л. Г. Зарубежная литература XX века. Учебник для вузов / Л. Г. Андреева, А. В. Карельский, Н. С. Павлова. – М. : Высш. шк.; Изд. Центр « Академия», 2000. – 559 с.

3. Рейзов Б. Г. Французкий роман ХІХ века / Б. Г. Рейзов. – М. : Высш. шк., 1977. – 302 с.

4. Луков В. А. История литературы. Зарубежная литература от истоков до наших дней / В. К. Луков. – М. : Академия, 2006. – 510 с.

5. Хализев В. Е. Теория литературы / В. Е. Хализев. – М. : Высш. шк., 1999. – 425 с.

6. Елизарова М. Е. История зарубежной литературы XIX века / М. Е. Елизарова,С. П. Гиждеу, Б. И. Колєсніков и др.. – М. : Госиздат Мин-ва образования РСФСР, 1960. – 561 с.

7. История всемирной литературы : в 8 т. / АН СРСР, ИМЛИ им. А. М. Горького ; гл. ред. Г. П. Бердников. – М. : Наука, 1983-1994.

8. История французской литературы / под ред. И. И. Анисимова. – М. : АН СССР, 1956. – 730 с.

9. Художественная специфіка жанра исторического романа [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://cyberleninka.ru/article/n/hudozhestvennaya-spetsifika-zhanra-istoricheskogo-romana

10. Г. Флобер Саламбо. Книга[Электронный ресурс] : http://royallib.ru/book/flober_gyustav/salambo.html

11. Wikipedia [Электронный ресурс].- Режим доступа : http://uk.wikipedia.org/wiki/Саламбо