Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

pg_met_pr2

.pdf
Скачиваний:
35
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
490.8 Кб
Скачать

é p V - p V

ù

3

2

3

 

ê

3 2 1 1

ú

= Па·м

=(Н/м

)·м

=Дж.

g -1

ë

û

 

 

 

 

Тобто Дж=Дж. Таким чином, розрахункова формула (4) дає правильні одиниці вимірювання.

Зрозуміло, що [Q] = Дж.

Зіншого боку,

ép3V2 - p1V1 + p (V -V )ù =Па·м3=(Н/м2)·м3=Дж.

ê g -1 1 2 1 ú ë û

Тобто Дж=Дж. Таким чином, розрахункова формула (5) дає правильні одиниці вимірювання.

2 Запишемо фізичні величини, що входять в розрахункові формули (3), (4) та (5), в одиницях СІ й виконаємо обчислення:

A = p1(V2 -V1) =2×105·(300×10-3–100×10-3) Дж=40 кДж.

DU = p3V2 - p1V1 =(5×105·300×10-3–2×105·100×10-3)/(1,4-1) Дж= g -1

=325 кДж.

Q = p3V2 - p1V1 + p1 (V2 -V1 ) =[(5×105·3×10-1–2×105·1×10-1)/(1,4-1)+ g -1

+2×105·(3×10-1–1×10-1)] Дж=365 кДж.

3 Проведемо дослідження розрахункових формул (3), (4) та

(5) у граничних випадках.

Припустимо, що кінцеві значення тиску та об’ємів не змінились. Тобто V3 =V2 =V1 , p3 = p2 = p1 . Це буде означати,

що ніяких процесів переходу з одного стану в інший не

відбувається.

Тому

робота

A

 

в

такому

процесі, зміна

внутрішньої

енергії

U та

кількість

теплоти

Q дорівнюють

нулю

A =

U = Q = 0 . З розрахункової формули випливає такий

самий результат. КолиV3 =V2 =V1 ,

p3 = p2 = p1 , то

A = p (V -V ) =0, DU =

p3V2 - p1V1

=0,

 

 

 

1

2

1

 

 

g -1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31

Q =

 

p3V2 - p1V1

 

+ p (V

2

-V ) =0.

 

 

 

 

 

 

 

 

g -1

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, розрахункова формула не суперечить фізичним

міркуванням.

 

 

 

p3V2 - p1V1

 

Відповідь: A = p (V -V ) =40 кДж, DU =

=325 кДж,

 

 

1

2

 

1

g -1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q =

 

p3V2 - p1V1

+ p (V

2

-V ) =365 кДж.

 

 

 

 

 

 

 

 

g -1

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2.2

 

 

 

 

 

 

Три молі ідеального газу, які знаходяться при температурі

T1 = 273 К, ізотермічно

розширили в n = 5,0 разів, а потім

ізохорично нагріли так, що його тиск став дорівнювати початковому. За весь процес газу передали кількість тепла Q = 80 кДж. Знайти постійну адіабати γ для цього газу.

 

 

 

 

Розв’язання

 

γ -?

 

Отримаємо співвідношення, яке пов’язує

 

 

шукану величину γ з відомими з умови задачі

ν = 3, T1

=273K;

 

V2

= n =

5,0 ;

параметрами. Для цього використаємо

 

перший

закон

термодинаміки (2.2а), відомі

 

 

V1

 

формули

для

роботи та внутрішньої енергії

Q =80кДж.

(2.2б), (2.2в), а також рівняння стану (2.1а).

 

 

Для

того щоб були більш зрозумілими процеси, про які

йдеться в умові задачі, зобразимо їх на графіку в координатах p V (див. рис. 2.2).

Стан 1 характеризується тиском p1 , об’ємом V1 та температурою T1 . Із цього стану газ ізотермічно (T1 = const )

розширили в стан 2. Перехід із стану 1 в стан 2 зображуємо, як це випливає з рівняння стану:

p =

1

×nRT ~

1

,

(1)

V

V

 

1

 

 

32

гіперболою. Зазначимо, що згідно з умовою задачі об’єм газу в стані 2 дорівнює

V2 = n ×V1 .

(2)

Із стану 2 в стані 3 газ переходить ізохорично. Тому V3 =V2 . Також з умови задачі відомо, що кінцевий тиск дорівнює

початковому. Тобто p3 = p1 .

 

p

 

1

 

p1 = p3

3

T1 = const

V2 = const

p2 2

V

V1

V2 = V3

Рисунок 2.2

Реалізуємо викладений вище план розв’язання задачі. Знайдемо зв’язок між кількістю теплоти Q , яку газ отримує, з

відомими з умови задачі величинами. Використаємо перший закон термодинаміки (2.2а):

Q = U + A .

(3)

Зрозуміло, що робота

 

A = A12 + A23 ,

(4)

де A12 - робота, яку газ виконує при переході із стану 1 в стан 2, A23 - робота при переході із стану 2 в стан 3.

Використовуючи (2.2б), (1), знаходимо

33

V2

V2

1

æ

V2

ö

= nRT1 ln(n). (5)

 

 

ç

÷

A12 = ò pdV = òV

 

(nRT1)dV =nRT1 lnç V

÷

V1

V1

 

è 1

ø

 

Тут використали співвідношення (1) та (2). Через те що в процесі 2-3 процес відбувається ізохорично, то робота такого процесу дорівнює нулю: A23 = 0 . Тоді повна робота буде мати

вигляд

A = nRT1 ln(n).

(6)

Як випливає з співвідношення (2.2в), зміна внутрішньої енергії

залежить від початкової T1 та кінцевої T3 температур:

 

 

DU =

nR

 

(T -T ) .

(7)

 

g -1

 

 

3

1

 

Бачимо,

що для знаходження

U потрібно знайти температуру

T3 газу

в кінцевому стані. Для

цього розглянемо

зміну

температури під час ізохорного процесу 2-3. Виходячи з рівняння ідеального газу, знаходимо:

p3V3 = nRT3 ,

p2V2 = nRT2 ,

V3 = V2 .

(8)

Візьмемо до уваги, що за умовою задачі

 

p3 = p1 . Тоді з (8)

отримуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T = T

p3V3

= T

p1V2

= T

p1

.

(9)

p V

 

 

 

3 2

 

1

p V

1

p

2

 

 

 

2

2

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

Для знаходження відношення

 

 

p1

 

розглянемо

ізотермічний

 

p2

процес 1-2:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1V1 = nRT1,

p2V2 = nRT2 ,

T1 = T2 .

(10)

Звідси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

= V2

= n .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

2

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

34

Таким чином, з (9) знаходимо

T = T

p1

= T

V2

= T n .

(11)

 

3 1

p

2

1 V

1

 

 

 

 

1

 

 

Далі підставляємо в (3) формули (6), (7) з урахуванням (11) і отримуємо

Q =

nR

(nT -T ) + nRT ln(n) .

 

 

 

 

g -1

1

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси знаходимо шукану сталу адіабати γ :

 

 

g =1+

 

nRT1(n -1)

 

.

(12)

 

Q - nRT ln(n)

 

 

 

 

1

 

 

 

Аналіз отриманого результату

1 Перевіримо, чи дає розрахункова формула (12) правильну одиницю вимірювання шуканої фізичної величини. Для цього в праву й ліву частини цього співвідношення замість символів фізичних величин підставимо їх одиниці вимірювання.

Зрозуміло, що [γ] = 1.

 

З іншого боку,

 

 

 

 

é

 

nRT1(n -1)

ù

 

моль×Дж/(моль×К) ×К

=1.

 

ê1

+

 

 

ú =

 

Дж

 

Q - nRT ln(n)

 

ë

1

û

 

 

 

 

 

 

Тобто 1=1. Таким чином, розрахункова формула (12) дає

правильні одиниці вимірювання.

 

 

 

2 Запишемо фізичні величини, що входять в розрахункову

формулу (12), в одиницях СІ й виконаємо обчислення:

 

 

 

nRT1(n -1)

3×8,3×273×(5 -1)

 

g =1+

 

 

=1+

 

=1,4.

Q - nRT ln(n)

8×104 -3×8,3×273×ln(5)

 

1

 

 

 

 

 

 

Відповідь: g =1+

nRT1(n -1)

=1,4.

Q - nRT ln(n)

1

 

35

Приклад 2.3

Ідеальний газ з показником адіабати γ розширили за законом p = αV , де α – стала. Початковий об’єм газу V1 . У результаті розширення об'єм збільшився в η разів. Знайти: а)

збільшення внутрішньої енергії газу; б) роботу, виконану газом; в) молярну теплоємність газу в цьому процесі.

U -? A − ?

 

 

Розв’язання

 

 

 

 

 

 

Для

розв’язання

задачі

використаємо

Cμ − ?

 

відомі

формули

для

роботи

та

збільшення

 

 

 

внутрішньої енергії газу (2.2б), (2.3в), а також

γ,

p = αV ,

 

 

визначення

 

молярної

теплоємності.

Також

α = const,

 

 

 

застосуємо

 

для

розв’язання задачі рівняння

 

V2 = η.

 

 

V ,

 

ідеального газу (2.1а).

 

 

 

 

 

1

V1

 

Перейдемо до

 

розв’язання задачі.

Робота

 

 

 

 

 

 

газу, як відомо, визначається співвідношенням

(2.2б). Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V2

V2

 

 

αV 2

αV 2

=

αV 2η2

αV 2

,

 

A = ò pdV = òαVdV =

2

 

 

1

1

1

 

V1

V1

 

2

 

 

 

2

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A =

αV 2

2

−1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

У

формулі

(1) використали,

 

що

 

за

умовою

задачі

p = αV , V2 /V1 = η .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Збільшення внутрішньої енергії визначається формулою

(2.2в):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U =

 

νR

 

(T T ),

 

 

 

(2)

 

 

 

 

 

γ −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

де T2 , T1 - температура газу відповідно в кінцевому та початковому станах; ν - кількість молів газу. Знайдемо зміну температури T2 T1 , використовуючи рівняння Менделєєва-

Клапейрона (2.1а). Для початкового і кінцевого станів можемо записати:

36

p1V1 = nRT1 , p2V2 = nRT2 ,

 

p1 = aV1 ,

p2 = aV2 ,

V2 = V1h .

Звідси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

aV 2

 

aV 2

 

 

aV 2

 

T -T =

 

 

2

 

1

 

 

1

2

 

 

 

 

-

 

=

 

 

(h -1) .

(3)

 

 

 

 

 

 

2

1

 

nR

 

nR

 

 

nR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді збільшення внутрішньої енергії буде дорівнювати

 

 

nR

 

 

 

 

aV 2

(h2 -1).

 

DU =

 

 

 

(T -T ) =

 

1

(4)

g -1

 

 

 

 

2

1

 

g -1

 

 

 

Для визначення молярної теплоємності використаємо її визначення:

Cμ =

1

×

dQ

=

1

× lim

æ

DQ ö

=

 

dT

 

ç

÷

n

n

 

 

 

T →0è DT ø

 

 

æ

 

Q

 

ö

 

lim

ç

 

 

 

 

÷ .

(5)

 

 

 

 

T2 T1

ç n(T

 

-T ) ÷

 

 

è

2

 

1

ø

 

Кількість теплоти Q знайдемо з першого закону

термодинаміки: Q =

U + A . Також, використовуючи (4), (3) та

(1), знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

 

 

=

 

 

DU + A

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n(T - T )

 

n(T -T )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

aV 2

 

 

 

aV 2

 

 

 

 

ù

é

 

aV 2

 

 

 

 

 

ù

 

 

 

 

R

 

 

R

 

=

ê

1

(h2 -1) +

1 (h2 -1)

ú

/

n

 

1

 

(h2

-1)

ú

=

 

 

 

 

 

 

+

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(g -1)

 

 

 

2

 

 

 

 

ê

 

nR

 

 

 

 

 

 

 

 

g -1 2

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

û ë

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

Виходячи з (5), знаходимо молярну теплоємність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

Q

ö

 

 

 

 

 

æ

 

R

 

 

 

 

 

R ö

 

 

R

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

C = lim

ç

 

 

÷ =

lim

ç

 

 

 

 

+

 

 

÷

=

 

 

 

 

+

 

 

. (6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g -1

2

 

 

μ

T2 T1

ç n(T -T ) ÷

T2

T1

ç g -1

 

 

2 ÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

2 1

ø

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином отримали формули (1), (4), (6), які є розв’язками цієї задачі.

Аналіз отриманого результату

1 Перевіримо, чи дають розрахункові формули (1), (4), (6) правильні одиниці вимірювання шуканої фізичної величини. Для

37

цього в праву й ліву частини цих співвідношень замість символів фізичних величин підставимо їх одиниці вимірювання.

 

Зрозуміло,

що [A] = Дж.

Також, виходячи з умови задачі

p = aV ,

неважко з’ясувати,

що

коефіцієнт

a в системі СІ

вимірюється в Па/м3 .

 

 

 

 

 

 

 

 

З іншого боку,

 

 

 

 

 

 

 

éaV 2

(h2

ù

Па ×м6

=

Н ×м3

 

 

 

ê

1

 

-1)ú =

м3

м2

= Дж .

 

 

ë

2

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

Тобто Дж=Дж. Таким чином, розрахункова формула (1) дає

правильні одиниці вимірювання.

 

 

 

 

Зрозуміло, що [ U] = Дж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nR

 

 

aV 2

 

 

З іншого боку, DU =

 

 

(T -T ) =

1 (h2

-1).

 

g -1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

g -1

 

éaV 2

(h2

ù

Па ×м6

=

Н×м3

 

 

 

ê

1

 

-1)ú =

м3

м2

= Дж .

 

 

ë g -1

 

 

û

 

 

 

 

 

 

Тобто Дж=Дж. Таким чином, розрахункова формула (4) дає

правильні одиниці вимірювання.

 

 

 

 

Зрозуміло, що [Cμ ] = Дж/(моль·К).

 

 

 

З іншого боку,

 

 

 

 

 

 

 

é

R

 

R

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

 

+

 

ú = Дж/(моль·К).

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

ë g -1

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто Дж/(моль·К)=Дж/(моль·К). Таким чином, розрахункова формула (6) дає правильні одиниці вимірювання.

2 Проведемо дослідження розрахункової формули у граничних випадках.

Розглянемо випадок, коли об’єм газу не змінюється. Тобто V2 /V1 = h =1. Зрозуміло, що в цьому випадку газ перебуває в

сталому стані. Тому зміна внутрішньої енергії газу та робота, яку газ виконує, дорівнюють нулю U = 0 , A = 0 . З розрахункової формули випливає такий самий результат. Коли η =1, то

38

A =

αV 2

2 −1)

=

αV 2

(1−1)

= 0 ,

U =

αV 2 2 −1)

=

αV 2 (1−1)

= 0 .

 

 

1

 

 

1

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

γ −1

 

 

 

γ −1

 

 

 

 

 

 

 

Отже, розрахункові формули не суперечать фізичним

міркуванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: а)

U =

 

αV 2

2

−1)

; б) A =

αV 2 2

−1)

; в) C =

R

+

R

.

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

γ −1

2

 

 

γ −1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2.4

Є ідеальний газ, молярна теплоємність CV якого відома. Знайти молярну теплоємність цього газу як функцію його об’єму V , якщо газ здійснює процес за законом: а) T = T0 ×eaV ; б) p = p0 ×eaV , де T0 , p0 і a - сталі.

Cμ = Cμ (V ) - ?

CV ,

a) T = T0eaV ,

б) p = p0eaV .

Розв’язання

Для розв’язання задачі використаємо визначення молярної теплоємності, перший закон термодинаміки та рівняння стану ідеального газу.

Згідно з визначенням молярної теплоємності можемо записати

C =

1 dQ

,

(1)

 

n dT

 

 

де ν - кількість молей газу, який бере участь у тепловому процесі. Відповідно до першого закону термодинаміки (2.2а) для елементарної кількості теплоти можемо записати

dQ = dU + dA = nCV dT + pdV .

Підставимо (2) в (1) і отримаємо

 

1

æ

 

dT

 

dV ö

 

p dV

 

C =

 

çnC

 

+ p

÷

= C +

 

dT

.

n

 

n

 

è

V dT

 

dT ø

V

 

Таким чином, задача зводиться до знаходження

функції об’єму.

(2)

(3)

p dV як n dT

39

Розглянемо випадок (а). Знайдемо величину dT , виходячи з умови T = T0eaV . Як відомо,

dT =

dT

dV =

d(T eaV )

dV = aT eaV dV = aTdV , p =

nRT

. (4)

 

0

 

 

dV

 

dV

0

V

 

 

 

 

 

Друге рівняння в (4) отримали з рівняння стану (2.1а). Далі підставляємо (4) в (3) і отримуємо

C = CV + np dVdT = CV + nnRTV × aTdVdV ,

C = C +

R

.

(5)

V aV

Розглянемо випадок (б). Знайдемо величину dT , виходячи з рівняння стану та умови p = p0eaV :

 

 

pV = νRT ,

 

 

 

pV

 

p

eaV

×V

 

 

 

 

 

T =

 

 

=

0

 

 

 

,

 

 

 

 

 

nR

 

 

nR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dT

 

d

æ

p

eaV

×V ö

 

 

 

ap

eaV ×V + p

eaV

dT =

 

dV =

 

ç

0

 

 

÷

×dV =

 

 

0

 

 

0

 

dV . (6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dV

 

 

ç

 

nR

÷

 

 

 

 

 

 

nR

 

 

 

 

dV è

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі підставляємо формулу (6) та

 

умову

p = p0eaV

в (3) і

отримуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p dV

 

 

p

eaV

 

 

 

 

dV ×nR

 

 

C = C +

 

 

 

= C +

0

 

 

×

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

n dT

 

V

n (ap0eaV ×V + p0eaV )dV

 

 

 

 

 

 

 

 

C = CV +

 

 

R

 

.

 

(7)

 

 

 

 

 

aV

+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз отриманого результату

 

 

 

 

 

 

1 Перевіримо,

чи

дають

розрахункові

формули

(5), (7)

правильні одиниці вимірювання шуканої фізичної величини. Для цього в праву й ліву частини цих співвідношень замість символів фізичних величин підставимо їх одиниці вимірювання.

40

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]