Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

pg_met_pr2

.pdf
Скачиваний:
34
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
490.8 Кб
Скачать

Зрозуміло, що молярна теплоємність [C] =Дж/(моль·К). Також, виходячи з умови задачі p = p0eaV , T = T0eaV , неважко з’ясувати, що коефіцієнт a у системі СІ вимірюється в 1/м3.

З іншого боку,

 

 

é

R ù

 

 

 

êCV +

 

ú

=Дж/(моль·К).

 

 

 

 

 

ë

aV û

 

 

 

Тобто

Дж/(моль·К)=Дж/(моль·К).

Таким

чином,

розрахункова формула (5) дає правильні одиниці вимірювання. Зрозуміло, що молярна теплоємність [C] =Дж/(моль·К).

З іншого боку,

é

R ù

 

êCV +

 

ú

=Дж/(моль·К).

 

ë

aV +1û

 

Тобто Дж/(моль·К)=Дж/(моль·К). Таким чином, розрахункова формула (7) дає правильні одиниці вимірювання.

2 Проведемо дослідження розрахункової формули у граничних випадках.

Розглянемо випадок (а), коли в співвідношенні T = T0 ×eaV стала a дорівнює нулю ( a = 0 ). Це означає, що процес є

ізотермічним, тому що T = T ×eaV = T ×e0×V

= T = const . Як

0

0

0

відомо, при ізотермічному процесі теплоємність дорівнює

нескінченності

C = dQ / dT = dQ / 0 = ∞ . З

розрахункової

формули (5)

випливає такий самий результат. Коли a = 0 , то

C = C +

R

 

= C +

R

= ¥ .

 

 

 

 

 

 

V

aV

 

V

0×V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, розрахункова формула (5) не суперечить фізичним

міркуванням.

 

 

 

 

 

p = p0 ×eaV

Розглянемо випадок (б), коли в співвідношенні

стала a дорівнює

нулю

( a = 0 ). Це означає,

що

процес є

ізобаричним,

тому

що

p = p0 ×eaV = p0 ×e0×V = p0 = const . Як

відомо, молярна теплоємність для процесу при постійному тиску відповідно до рівняння Маєра дорівнює Cp = CV + R . З

41

T − ? p − ?
V1 = 1л=1×10-3м3, V2 =3л=3×10-3м3, p1 = 5×104Па,
p2 = 1,5×105Па,
T1 = 273К,
T2 = 373К.

розрахункової формули (7) випливає такий самий результат.

Коли a = 0 , то C = CV +

R

 

= CV +

R

 

= CV + R .

aV +1

0×V +1

 

 

 

Отже, розрахункова формула (7) не суперечить фізичним міркуванням.

Відповідь: а) C = CV + R / aV ; б) C = CV + R /(1+ aV ) .

Приклад 2.5

Дві теплоізольовані посудини місткістю V1 =1л та V2 = 3л з’єднані трубкою з краном. До відкриття крана у першій

посудині міститься

азот

під

тиском

p = 5×104 Па при

 

 

 

 

T1 = 273К ,

 

 

1

 

температурі

 

а в

другій –

аргон під

тиском

p

2

=1,5×105

Па

при

температурі

T = 373К . Якими

стануть

 

 

 

 

 

 

2

 

 

рівноважні значення тиску та температури, якщо відкрити кран?

Розв’язання

Після відкриття крана азот та аргон рівномірно розподіляться в системі двох посудин. При цьому завдяки перемішуванню газів установлюються рівноважна температура T та рівноважний тиск p . Цей

рівноважний тиск p згідно з законом Дальтона буде дорівнювати сумі парціальних тисків азоту p1¢ та аргону p¢2 :

¢

¢

(1)

p = p1

+ p2 .

Для знаходження рівноважної температури T слід взяти до уваги, що система двох посудин теплоізольована. Це означає, що теплообмін з навколишніми тілами відсутній ( Q = 0 ). Об’єм

системи двох посудин не змінюється. Це означає, що робота газів над зовнішніми тілами дорівнює нулю ( A = 0 ). Тому, виходячи з першого закону термодинаміки, можемо записати для системи газів

Q = DUсист + А , Q = 0 , A = 0 ,

42

де DUсист - зміна внутрішньої енергії системи. Звідси знаходимо

DUсист = 0 або Uсист = const .

(2)

Тобто внутрішня енергія системи газів в умовах даної задачі не змінюється.

Таким чином, для розв’язання задачі необхідно використати умову збереження внутрішньої енергії газів, закон Дальтона та рівняння ідеального газу (2.1а).

A

B

 

T1 p1 V1 m1 μ1 g1

T2 p2 V2 m2

μ2 g2

Рисунок 2.3

Перейдемо до безпосереднього розв’язання задачі. Знайдемо рівноважний тиск p , виходячи з співвідношення (1).

Позначимо через m1 та m1 відповідно масу та молярну масу азоту, а через m2 та m2 відповідно масу та молярну масу аргону.

Тоді парціальні тиски газів у кінцевому стані будуть дорівнювати

p1¢ =

 

1

× m1

RT ,

 

(V1

+V2 )

 

 

 

 

m1

 

 

¢

 

 

1

 

m2

 

p2

=

 

 

×

 

RT .

(3)

(V1

+V2 )

m2

 

 

 

 

 

Тут використали рівняння ідеального газу (2.1а), а також те, що обидва гази рівномірно розподілились в об’ємі двох посудин V1 +V2 , через T позначили рівноважну температуру. Щоб

43

знайти m1 / m1 та

m2 / m2 , застосуємо рівняння

Менделєєва-

Клапейрона до початкового стану газів:

 

p V = m1

RT ,

p V = m2 RT .

 

1

1

m1

1

 

 

2

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

m2

 

Звідси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m1

=

 

p1V1

,

m2

=

p2V2

.

(4)

 

 

 

 

 

m

 

 

RT

m

2

 

RT

 

 

1

 

 

1

 

 

 

2

 

 

Тоді рівноважний тиск p знайдемо, підставляючи в (1) формули (3) та (4):

p =

 

1

 

×

p1V1

 

RT +

 

 

1

 

×

 

p2V2

RT

(V

+V )

RT

(V

+V

 

RT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

1

 

 

 

 

1

2)

 

 

 

 

2

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

æ

p1V1

 

 

p2V2

ö

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

÷

 

 

 

 

p =

 

 

×ç

 

 

+

 

 

 

÷ .

(5)

 

 

V +V

 

T

 

 

T

 

 

 

 

 

1

2

è

1

 

 

2

 

ø

 

 

Знайдемо рівноважну температуру T . Для цього використаємо те, що повна внутрішня енергія газів згідно з (2) не змінюється. Вона однакова в початковому та кінцевому станах:

Uсист =U1 +U2 =U1¢ +U2¢ = const .

(6)

Тут через U1 та U2 позначено внутрішні енергії азоту та аргону в початковому стані, U1¢ та U2¢ –внутрішні енергії азоту та

аргону в кінцевому стані. Внутрішні енергії в початковому стані азоту та аргону відповідно дорівнюють

U

1

=

m1

×

RT1

,

U

2

=

m2

×

RT2

.

(7)

 

 

 

 

m

 

g

1

-1

 

 

 

m

2

 

g

2

-1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Внутрішні енергії азоту та аргону в кінцевому стані відповідно дорівнюють

44

¢

 

m1

 

RT

 

¢

 

m2

 

RT

 

U1

=

 

×

 

 

 

,

U2

=

 

 

×

 

.

(8)

m

g

1

-1

m

2

g -1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

Для отримання співвідношень (7), (8) використали формулу (2.2в). У формулах (7) та (8) g1 та g2 - сталі адіабати для азоту

та аргону відповідно. Як відомо, ці сталі пов’язані з кількістю ступенів вільності молекули газу такими співвідношеннями:

g1

=

i1 + 2

, g2

=

i2 + 2

.

 

 

 

 

i1

 

i2

Азот – двоатомний газ, для якого кількість ступенів вільності i1 = 5 . Аргон – одноатомний газ, для якого кількість ступенів

вільності i2 = 3. Тому

g1

=

5 +

2

=1,4,

g2

=

3+

2

=1,67.

5

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі підставляємо (7), (8) в (6) і знаходимо

m1 ×

 

RT1

 

+ m2

×

RT2

 

=

m1 ×

 

 

RT

 

 

+ m2

×

 

 

RT

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

 

-1

 

g

 

-1

 

 

m

g

1

-1

 

 

m

2

 

g

2

 

-1

 

 

m

 

1

 

m

2

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ém1

 

 

 

RT1

 

m2

 

 

 

RT2 ù

ém1

 

 

R m2

 

 

R

ù

. (9)

T = êm

 

×

 

 

 

+ m

 

×

 

 

 

ú

/ê m

×

 

 

 

+ m

 

 

×

 

 

 

ú

 

g

1

-1

 

2

g

2

-1

g

1

-1

2

g

2

-1

ë 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

ë

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

Тепер у (9) підставимо (4) і отримуємо розрахункову формулу рівноважної температури T у кінцевому стані

æ

p1V1

 

p2V2

ö

æ

p1V1

 

p2V2

ö

 

ç

 

÷ ç

 

÷

 

T = ç

 

 

 

+

 

 

 

÷

/ç

 

 

 

+

 

 

 

÷ .

(10)

g

1

-1

g

2

-1

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

è

 

 

 

 

 

ø

è

1

 

2

 

ø

 

Тиск газів у кінцевому стані знаходимо, підставивши в (5) знайдену рівноважну температуру (10):

45

æ

 

p1V1

+

p2V2

ö

æ

p1V1

+

p2V2

ö

 

 

ç

 

÷

×ç

÷

 

 

ç

 

T

 

 

 

T

÷ ç

g

1

-1

 

g

2

-1

÷

 

 

p =

è

1

 

 

 

2

 

ø è

 

 

 

 

 

 

ø

.

(11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ö

 

 

 

 

æ

 

p1V1

 

 

 

 

p2V2

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

+

 

 

 

 

÷(V1 +V2 )

 

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

 

 

è

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

Аналіз отриманого результату

1 Перевіримо, чи дають розрахункові формули (10) та (11) правильні одиниці вимірювання шуканої фізичної величини. Для цього в праву й ліву частини цих співвідношень замість символів фізичних величин підставимо їх одиниці вимірювання.

Зрозуміло, що [T] = К.

 

 

 

 

З іншого боку,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

éæ

 

p V

p V

ö æ

 

 

p V

 

 

 

 

 

 

p V

 

öù

Па ×м3 ×К

 

êç

 

 

1 1

 

+

 

 

2 2

 

÷

/ç

 

 

1 1

 

 

+

 

 

 

 

2 2

÷ú =

Па ×м3

= К .

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç g

1

-1

 

2

-1÷ ç T (g

1

-1)

 

T (g

2

-1)

÷

 

ëè

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø è

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

øû

 

 

 

 

 

 

Тобто К=К. Таким чином, розрахункова формула (10) дає

правильні одиниці вимірювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зрозуміло, що [ p] = Па.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З іншого боку,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é æ

 

p V

p V

 

 

ö æ

 

p V

 

 

 

p V

 

 

ö ù

 

 

 

 

 

 

 

ê

ç

 

 

1 1

+

 

2 2

 

÷×

ç

 

 

1 1

 

 

+

 

2 2

 

÷

ú

 

 

 

Па ×м3

/ К Па ×м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

ç

 

 

T

T

 

 

 

÷ ç g

1

-1

 

2

-1

÷

 

 

 

 

ê

è

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

ø

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

ú

=

 

 

 

×

= Па .

êæ

 

 

 

p V

 

 

 

 

 

 

p V

 

ö

 

 

 

 

 

 

ú

 

Па ×м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

/ К м3

 

 

ç

 

 

 

1 1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç T (g -1)

T (g

 

 

-1)

 

 

(V +V )ú

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

 

2

 

÷

1 2

 

ú

 

 

 

 

 

 

 

ë

è

 

 

1 1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

Тобто Па=Па. Таким чином, розрахункова формула (11) дає правильні одиниці вимірювання.

2 Запишемо фізичні величини, що входять в розрахункові формули (10) та (11), в одиницях СІ й виконаємо обчислення:

æ

p1V1

 

p2V2

ö

æ

p1V1

 

p2V2

ö

 

ç

 

÷ ç

 

÷

 

T = ç

 

 

 

+

 

 

 

÷

/ç

 

 

 

+

 

 

 

÷

=

g

1

-1

g

2

-1

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

è

 

 

 

 

 

ø

è

1

 

2

 

ø

 

46

æ

5×104 ×1×10−3

 

 

1,5×105

 

×3×10−3 ö

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

1,4 -1

 

 

 

 

 

 

 

1,67 -1

 

 

÷

 

 

=

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

К = 353 К.

 

5×104 ×1×10−3

 

 

1,5×105

 

×3×10−3 ö

æ

+

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

ç

273×(1,4 -1)

 

 

 

373×(1,67 -1)

÷

 

 

è

 

 

 

ø

 

 

 

 

æ

 

p1V1

+ p2V2

ö

æ

p1V1

+

p2V2

ö

 

 

 

ç

 

÷

×ç

÷

 

 

 

ç

 

T

 

 

 

T

 

÷ ç

g

1

-1

 

g

2

-1

÷

 

p =

è

1

 

 

2

 

ø è

 

 

 

 

 

 

ø

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

æ

 

p1V1

 

 

 

p2V2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

+

 

 

 

 

÷(V1 +V2 )

 

 

 

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

 

 

 

 

è

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

æ

5×104 ×10−3

+

1,5×105 ×3×10−3 öæ

5×104

×10−3

+

1,5×105 ×3×10−3 ö

ç

 

 

 

 

 

 

֍

 

 

 

 

÷

 

ç

273

 

 

 

 

373

 

֍

1,4

-1

 

1,67 -1

÷

 

=

è

 

 

 

 

 

øè

 

ø

Па =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

5×10

4

×10

−3

 

5

×3

×10

−3

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

+ 1,5×10

 

 

÷(1×10

−3

+ 3×10−3 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

273

×(1,4 -1)

373×(1,67 -1)

÷

 

 

 

 

 

 

è

ø

 

 

 

 

=1,23×105 Па.

3 Проведемо дослідження розрахункової формули у граничних випадках.

Розглянемо випадок, коли тиски та температури газів у вихідному стані є однаковими ( p1 = p2 , T1 = T2 ). Зрозуміло, що

в цьому випадку після відкриття крана тиск та температура змінюватись не будуть. Тобто в кінцевому стані рівноважні тиск та температура будуть такими самими, як і у вихідному стані ( p = p1 = p2 ). З розрахункової формули випливає такий самий

результат. Коли p1 = p2 , T1 = T2 , то

æ

 

p1V1

 

 

p2V2

ö

æ

 

p1V1

 

 

 

 

 

p2V2

 

 

ö

 

 

 

ç

 

 

 

÷ ç

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

=

 

T = ç

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

÷

/ç

 

 

 

 

 

+

 

 

 

÷

 

g

1

-1

 

g

2

-1

 

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

è

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

æ

 

V

 

 

 

 

V

ö

æ

 

p

æ

 

 

V

 

 

p V

 

 

öö

 

= p

ç

 

 

1

 

+

 

 

 

 

2

 

÷

/ç

 

1

ç

 

 

 

1

 

+

 

 

2 2

 

 

÷÷

= T .

 

 

 

 

 

g

 

 

 

T

 

 

 

-1)

 

 

 

 

 

1

ç g -1

 

 

2

-1÷

ç

 

ç (g

1

 

T (g

2

-1)

÷÷

1

 

è

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

è

1

è

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

øø

 

47

æ

 

p1V1

 

p2V2

ö æ

p1V1

 

p2V2

ö

 

 

p1

 

 

 

 

 

æ

 

V1

 

 

V2

ö

 

ç

 

 

÷ ç

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

÷

 

ç

 

 

 

+

 

 

 

÷×ç

 

 

 

 

+

 

 

 

÷

 

 

 

(V1

+V2 )× p1ç

 

 

+

 

 

 

÷

 

T

 

T

g

1

-1

g

2

-1

T

g -1

g

2

-1

p =

è

1

 

 

2

 

ø è

 

 

 

 

 

 

ø

=

 

1

 

 

 

 

 

è

 

1

 

 

 

 

ø

= p .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

p1V1

 

 

 

p2V2

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

p1

æ

 

V1

 

 

V2

ö

 

 

 

1

ç

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

+

 

 

 

 

÷(V1

+V2 )

 

ç

 

 

 

+

 

 

 

 

÷(V1

+V2 )

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

 

T

(g

1

-1)

(g

2

-1)

 

è

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

1

è

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

Отже, розрахункові формули не суперечать фізичним

міркуванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

p1V1

 

 

 

p2V2

 

ö

æ

 

 

p1V1

 

 

p2V2

ö

 

Відповідь:

T =

ç

 

+

 

÷ ç

 

 

+

 

÷

= 353 К,

ç

 

 

 

 

 

 

 

÷

/ç

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

g

1

-1

g

2

-1

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

è

 

1

 

 

 

2

 

ø

 

æ

 

p1V1

+

 

p2V2

ö

 

æ

p1V1

+

p2V2

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

÷

×ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

T

 

 

 

 

T

 

 

÷

 

ç

g

1

-1

 

 

g

2

-1

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p =

è

1

 

 

 

2

 

 

ø

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

=1,23×105

Па.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

p1V1

 

 

 

 

 

 

p2V2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

+

 

 

 

 

÷(V1

+V2 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T (g

1

-1)

T (g

2

-1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Задачі для самостійного розв’язання

2.1Обчислити питомі теплоємності сv і сp газів: 1) гелію; 2) водню; 3) вуглекислого газу.

2.2Різниця питомих теплоємностей cV - cp деякого

двоатомного газу дорівнює 260 Дж/(кг×К). Знайти молярну масу

μгазу та його питомі теплоємності cV і cp .

2.3Які питомі теплоємності сv і сp суміші газів, що містить кисень масою m1=10 г і азот масою m=20 г?

2.4Визначити питому теплоємність сv суміші газів, що містить V1=5 л водню і V2=3 л гелію. Гази знаходяться в однакових умовах.

2.5Визначити питому теплоємність сp суміші кисню і азоту,

якщо кількість речовини n1

першої компоненти дорівнює

2

молям,

а кількість речовини

n2 другої компоненти дорівнює

4

молям.

 

 

48

2.6У балоні містяться аргон і азот. Визначити питому

теплоємність сv суміші цих газів, якщо масові частини аргону (ω1) і азоту (ω2) однакові і дорівнюють ω=0,5.

2.7Суміш газів складається з хлору і криптону, взятих в однакових умовах і в однакових об'ємах. Визначити питому теплоємність сp суміші.

2.8Визначити питому теплоємність сv суміші ксенону і кисню, якщо кількості речовини газів у суміші однакові і дорівнюють ν .

2.9Знайти показник адіабати γ для суміші газів, що містить гелій масою m1=10 г і водень масою m2=4 г.

2.10Суміш газів складається з аргону і азоту, взятих в однакових умовах і в однакових об'ємах. Визначити показник

адіабати γ такої суміші.

2.11Знайти показник адіабати γ суміші водню і неону, якщо масові частини обох газів у суміші однакові і дорівнюють ω=0,5.

2.12Знайти показник адіабати γ суміші газів, що містить кисень і аргон, якщо кількості речовини того й іншого газу в суміші однакові і дорівнюють ν .

2.13 На нагрівання кисню масою m=160 г на T=12 К було витрачено кількість теплоти Q=1,76 кДж. Як проходив процес: при постійному об'ємі або постійному тиску?

2.14 При адіабатному стисканні газу його об'єм зменшився в n=10 разів, а тиск збільшився в k=21,4 разів. Визначити відношення Cp /CV теплоємностей газів.

2.15Водень масою m=4 г був нагрітий на T=10 К при постійному тиску. Визначити роботу А, яку виконує газ під час розширення.

2.16Газ, що займав об'єм V1=12 л під тиском p=100 кПа, був ізобарно нагрітий від температури T1=300 К до T2 =400 К. Визначити роботу розширення газу А.

2.17Яка робота А виконується при ізотермічному розширенні водню масою m=5 г, узятого при температурі T=290 К, якщо об'єм газу збільшується в три рази?

49

2.18 При адіабатному стисканні кисню масою m=1 кг здійснена робота А =100 кДж. Визначити кінцеву температуру T2 газу, якщо до стискання кисень знаходився при температурі

T1=300 К.

2.19 Визначити роботу А адіабатного розширення водню масою m=4 г, якщо температура газу зменшилась на T=10 К.

2.20 Азот масою т=2 г, мав температуру T1=300 К, був адіабатично стиснутий так, що його об'єм зменшився в n=10 разів. Визначити кінцеву температуру T2 газу і роботу А на стискання газу.

2.21Кисень, що займав об'єм V1=l л під тиском p1=1,2 МПа, адіабатично розширився до об'єму V2=10 л. Визначити роботу розширення газу А.

2.22Азот масою m=5 кг нагріли на T=150 К при постійному об'ємі. Знайти: 1) кількість теплоти Q, що надана

газу; 2) зміну U внутрішньої енергії; 3) виконану газом роботу

А.

2.23 Водень займає об'єм V1=10 м3 при тиску p1=100 кПа. Газ нагріли при постійному об'ємі до тиску p2=300 кПа. Визначити: 1) зміну U внутрішньої енергії газу; 2) роботу А, виконану газом; 3) кількість теплоти Q, одержану газом.

2.24При ізохорному нагріванні кисню об'ємом V=50 л тиск газу змінився на p=0,5 МПа. Знайти кількість теплоти Q, одержану газом.

2.25Балон ємністю V=20 л містить водень при температурі

T=300 К під тиском p=0,4 МПа. Якими будуть температура T1 і тиск p1, якщо газу передати кількість теплоти Q=6 кДж?

2.26Кисень нагрівається при постійному тиску р=80 кПа. Його об'єм збільшується від V1=1 м3 до V2=3 м3. Визначити:

1)зміну U внутрішньої енергії кисню; 2) роботу А, що виконана ним при розширенні; 3) кількість теплоти Q, одержану газом.

2.27Азот нагрівається при постійному тиску. При цьому йому було надано кількість теплоти Q=21 кДж. Визначити

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]