Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

pg_met_pr2

.pdf
Скачиваний:
34
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
490.8 Кб
Скачать

V2

V2

nRT1

æ

 

ö

 

A12 = ò pdV = ò

çV2

÷

 

V

dV = nRT1 lnç

 

÷ .

(3)

V

V1

V1

 

è 1

ø

 

Тут використали рівняння Менделєєва-Клапейрона, V1 - об’єм у стані 1, V2 - об’єм в стані 2. Підставляємо (3) та (2) в (1) і отримуємо

Q = nRT ln V2 .

(4)

1

1

V1

 

 

 

 

Таким чином, щоб знайти Q1 , необхідно визначити об’єм

V2 . Для визначення об’єму

V2 розглянемо

ділянку 2-3

(див. рис. 3.1), на якій відбувається адіабатичне розширення. Адіабатичний процес описується рівнянням адіабати, яке в

координатах температура-об’єм має вигляд TV γ−1 = const . Тобто

T V γ−1

= T V γ−1 .

(5)

1

2

2

3

 

Тут використали, що температура в стані 2 дорівнює T1 , а температура в стані 3 – T2 . Зазначимо, що для одноатомного

газу число

ступенів вільності дорівнює 3 ( i = 3 ), тому стала

адіабати

дорівнює

γ = (i + 2) / i = (3+ 2) / 3 ≈ 1,67 .

Із

співвідношення (5) знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

æ T

ö

 

 

 

 

 

γ−1

 

 

V2

ç

2

÷

 

 

(6)

 

 

 

=V3ç T

÷ .

 

 

è 1

ø

 

 

 

Далі підставляємо формулу (6) в (4) і знаходимо кількість теплоти, яку нагрівач передає газу:

 

æ

 

æ T

ö

1

 

ö

 

é æV

ö

1

æ T

 

çV

γ−1

÷

 

 

 

3

ç

2

÷

 

 

 

 

ç

3

÷

 

 

ç

2

Q1

= nRT1 lnç V

 

 

 

÷

= nRT1

 

 

 

 

×ç T

÷

 

 

êlnç V

÷

+ g -1lnç T

 

ç

1

è 1

ø

 

 

÷

 

ë è 1

ø

 

 

è 1

 

è

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

шукану

öù ÷÷ú . (7)

øû

61

Для

знаходження

роботи A

та теплоти, яку робоче тіло

передає

холодильнику,

Q

використаємо

формули

для

ККД

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

теплової машини (2.3а) та ККД циклу Карно (2.3б):

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

Q - Q

 

 

 

T -T

 

 

 

 

 

 

 

 

h =

 

 

=

1

2

,

h =

 

1

 

2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

Звідси знаходимо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T -T

 

 

 

 

 

é æV

 

ö

 

1

æ T

öù

 

 

 

A = Q1 ×

1

2

 

 

 

 

 

 

ç

3

÷

 

 

ç

2

÷

,

(8)

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= nR(T1 -T2 )êlnç V

 

÷ + g -1lnç T

÷ú

 

 

 

1

 

 

 

 

 

ë

è 1

 

ø

 

 

è 1

øû

 

 

 

 

T1 -T2

 

T2

 

é

æ

V3

ö

 

¢

 

 

 

 

ç

÷

 

= Q1 - A = Q1 -Q1 ×

T

= Q1 T

= nRT2

 

 

+

Q2

êlnç V

÷

 

 

1

1

 

ë

è 1

ø

 

1

æ T

öù

.

 

ç

2

÷

 

 

g -1lnç T

÷ú

 

 

è

1

øû

 

(9)

Формули (7), (8) та (9) визначають шукані в задачі величини.

Аналіз отриманого результату

1 Перевіримо, чи дають розрахункові формули (7), (8) та (9) правильні одиниці вимірювання шуканих фізичних величин. Для цього в праву й ліву частини цих співвідношень замість символів фізичних величин підставимо їх одиниці вимірювання.

Зрозуміло, що [Q1] = Дж. З іншого боку,

é

 

é æV

ö

 

 

1

 

 

 

 

 

æ T

öùù

 

 

 

 

 

Дж

 

 

ênRT

 

ln

ç

3

÷

+

 

 

 

 

ln

ç

2

÷

 

ú

= моль

 

 

×К = Дж .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

1

ê

 

ç V

÷

 

 

g -1

 

 

ç

T

÷ú

ú

 

 

 

 

 

К ×моль

 

 

 

ë

 

è

1

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

è

1

ø

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто Дж=Дж. Таким чином, розрахункова формула (7) дає

правильні одиниці вимірювання.

 

 

 

 

 

 

 

Зрозуміло, що [A] = Дж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З іншого боку,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

 

 

 

é æV

ö

 

 

 

 

1

 

 

æ T

öùù

 

 

 

Дж

 

ênR(T -T ) ln

ç

3

÷

+

 

 

 

ln

ç

2

÷

 

ú

= моль

 

 

×К = Дж .

 

 

 

 

 

 

 

ê

1

 

 

2 ê

 

 

ç V

÷

 

 

 

g -1

 

 

ç

T

÷ú

ú

 

 

К ×моль

 

 

 

 

 

ë

 

 

è

1

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

è

1

ø

 

 

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ûû

 

 

 

 

 

Тобто Дж=Дж. Таким чином, розрахункова формула (8) дає правильні одиниці вимірювання.

62

 

Зрозуміло, що [Q′ ] = Дж.

 

 

 

З іншого боку,

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

é

æV

ö

 

1

 

æ T

öù

ù

Дж

 

ênRT

ê

lnç 3

÷

+

 

 

lnç

2

÷

 

ú = моль

 

×К = Дж .

g -1

T

 

К ×моль

ê

2

ç V

÷

 

ç

÷ú

ú

 

 

ë

è 1

ø

 

 

 

è

1

ø

û

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

Тобто Дж=Дж. Таким чином, розрахункова формула (9) дає

правильні одиниці вимірювання.

 

 

 

2 Запишемо фізичні величини,

що входять в розрахункові

формули (7), (8) та (9), в одиницях СІ й виконаємо обчислення:

 

 

é

æV

ö

1

æ T

öù

 

Q1

= nRT1

 

ç

3

÷

 

 

ç

2

÷

=

 

 

 

 

 

êlnç V

÷

+ g -1lnç T

÷ú

 

 

ë

è

1

ø

 

 

è

1

øû

 

 

 

é

æ

20 ×10−3

ö

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

æ 300

öù

 

 

=1×8,3× 400 × êlnç

 

 

 

 

 

−3

÷

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lnç

÷ú Дж=3,18 кДж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

ç

5×10

÷

 

1,67 -1

 

 

è 400 ø

ú

 

 

 

 

è

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

é

æV

ö

 

1

 

 

 

 

æT

öù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

3

÷

 

 

 

 

 

 

ç

 

2

 

÷

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = nR(T1 -T2 )êlnç V

÷ + g -1 lnç T

÷ú

 

 

 

 

 

 

 

ë

è

 

1

ø

 

 

 

 

 

 

è

 

1

 

øû

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

 

æ 20 ×10−3 ö

 

 

 

 

 

1

 

æ 300

öù

=1×8,3×(400 - 300) ×

êlnç

 

 

 

 

 

 

÷

+

 

 

 

 

lnç

÷ú Дж=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

ç

5×10

−3 ÷

 

 

 

1,67 -1

 

è 400 ø

ú

 

 

 

 

 

 

 

è

 

ø

 

 

 

 

=0,80 кДж.

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

æV

ö

 

 

 

1

 

æ T

öù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¢

 

ç

3

÷

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

2

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q2

= nRT2 êlnç V

÷ + g -1lnç T

÷ú =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

è

1

ø

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

1

øû

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

æ 20 ×10−3

ö

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

æ 300

öù

 

 

=1×8,3×300× êlnç

 

 

 

 

 

−3

÷

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lnç

÷ú Дж=2,38 кДж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

ç

5×10

÷

 

1,67 -1

 

 

 

è 400 ø

ú

 

 

 

 

è

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

û

 

 

 

3 Проведемо

 

дослідження

 

 

 

розрахункової

 

формули у

граничних випадках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо випадок, коли температури нагрівача та

холодильника є однаковими T1 = T2

= T . У цій ситуації згідно з

формулою (2,3б) ККД циклу дорівнює нулю η = (T T ) /T = 0 . Отже, робота газу теж дорівнює нулю (див. формулу (2,3а), з якої випливає A = h×Q1 = 0 ). Зрозуміло, в цьому випадку

63

теплота, яка передається холодильнику, дорівнює теплоті, яку газ отримує від нагрівача: Q2= Q1 - A = Q1

З розрахункових формул випливає такий самий результат. Коли T1 = T2 = T , то

 

 

 

 

é

 

æV

ö

 

 

 

 

1

 

æ T

öù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = nR(T1 -T2 )êln

ç

 

3

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

ç

2

÷

~ (T1 -T2 ) = 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç V

÷

+ g -1lnç T

÷ú

 

 

 

 

 

 

ë

 

è

 

1

ø

 

 

 

 

 

 

 

è

1

øû

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é æV

ö

 

 

 

1

 

 

 

 

æ T

öù

 

 

é

æV

ö

 

1

 

æ T öù

 

Q = nRT

 

ln

ç

3

÷

+

 

 

 

 

 

ln

ç

2

÷

= nRT ln

ç

3

÷

+

 

 

lnç ÷

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

ê

 

ç V

÷

 

 

g -1

 

 

ç T

÷ú

 

 

ê

ç V

÷

 

g -1

è T øú

 

 

 

ë

 

è 1

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è 1

øû

 

 

ë

è 1

ø

 

 

 

û

 

 

 

é

æV

ö

 

 

 

1

 

 

 

 

æ T

öù

 

 

é

æV

ö

 

1

 

æ T öù

 

Q¢

= nRT lnç 3

÷

+

 

 

 

 

 

lnç 2

÷

= nRT ln

ç 3

÷

+

 

 

lnç ÷

.

g -1

g -1

2

2

ê

ç V

÷

 

 

 

 

ç T

÷ú

 

 

ê

ç V

÷

 

è T øú

 

 

 

ë

è 1

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è 1

øû

 

 

ë

è 1

ø

 

 

 

û

 

 

Ці співвідношення показують,

що

A = 0 ,

Q2¢ = Q1 . Отже,

розрахункові формули не суперечать фізичним міркуванням.

 

 

é

æV

ö

1

æ T

öù

 

Відповідь: Q1

= nRT1

 

ç

3

÷

 

 

ç

2

÷

= 3,18 кДж,

 

 

 

 

 

êlnç V

÷

+ g -1lnç T

÷ú

 

 

ë

è

1

ø

 

 

è

1

øû

 

 

 

 

é

æV

ö

 

1

 

 

æT

öù

 

A = nR(T1

 

 

 

ç

 

3

÷

 

 

 

 

ç

 

2

÷

=0,80 кДж,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-T2 )êlnç V

÷

+ g -1 lnç T

÷ú

 

 

 

ë

è

1

ø

 

 

 

 

è

 

1

øû

 

 

 

é

æV

ö

 

 

 

1

æ T

öù

 

 

 

¢

= nRT2

 

ç

3

÷

 

 

 

 

 

ç

2

÷

 

=2,38 кДж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q2

êlnç V

÷

+ g -1lnç T

÷ú

 

 

ë

è 1

ø

 

 

 

 

 

è 1

øû

 

 

 

Приклад 3.3

Знайти ККД циклу, що складається з двох ізобар та двох адіабат, коли в межах циклу тиск змінюється в n разів. Робоча речовина – ідеальний газ із показником адіабати γ .

 

 

 

 

Розв’язання

 

η-?

 

Для розв’язання задачі використаємо формулу

 

 

 

 

для ККД теплової машини (2.3а):

 

 

p1

 

= n, g.

 

 

 

 

Q - Q

 

 

p3

 

 

 

 

h =

1 2

.

(1)

 

 

 

 

 

 

 

Q1

 

64

Кількість теплоти, яку передає нагрівач газу Q1 , та кількість теплоти, яку газ передає холодильнику Q2′ , знайдемо за

допомогою першого закону термодинаміки. Також використаємо рівняння стану ідеального газу та рівняння адіабати.

 

p

 

 

 

 

 

p = p1

= p2

= const

 

 

 

1

 

 

 

p1

= p2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q41 = 0

 

 

 

 

Q23 = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p3

= p4

 

 

 

 

3

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p = p3

= p4

= const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

Рисунок 3.2

Розглянемо детально процеси, про які йде мова в задачі. Зобразимо процес, що складається з двох ізобар (ділянки 1-2 та 3-4) і двох адіабат (ділянки 2-3 та 4-1), в координатах p V

(див. рис. 3.2).

На ділянці 1-2 відбувається ізобарне розширення газу за рахунок передачі теплоти Q1 від нагрівача. Тиск у цьому ізобарному процесі не змінюється. Тому тиск у стані 1 дорівнює тиску в стані 2 ( p1 = p2 ). Теплоту Q1 визначимо за допомогою першого закону термодинаміки

Q1 = DU12 + A12 .

(2)

Зміну внутрішньої енергії DU12 на ділянці 1-2 знайдемо за допомогою формули (2.2в):

 

 

 

p2V2

 

p1V1

 

 

æ

 

ö

 

 

 

 

 

 

p1V2 ç

 

 

V1 ÷

 

DU12

= U2 -U1

=

 

-

 

=

 

ç1

-

 

 

÷ .

(3)

g -1

g -1

g -1

 

 

 

 

 

 

è

 

V2 ø

 

65

У цій формулі об’єм у стані 1 позначено через V1 , об’єм у стані 2 позначено через V2 . Тут також використали, що p1 = p2 . Роботу на цій самій ділянці A12 знайдемо за допомогою співвідношення (2.2б):

V2

æ

V1

ö

 

A12 = ò p1dV = p1(V2

 

ç

÷

(4)

-V1 )= p1V2 ç1

- V

÷ .

V1

è

2

ø

 

Далі підставимо співвідношення (3) та (4) в (2) і отримаємо

 

p V

æ

V

ö

æ

V

ö

æ

V

öé

1

 

ù

Q1 =

1 2

ç

1

÷

ç

1

÷

ç

1

÷

 

 

+1ú . (5)

g -1

 

 

ç1

- V

÷

+ p1V2 ç1

- V

÷

= p1V2 ç1

- V

֐ g -1

 

 

è

2

ø

è

2

ø

è

2

øë

 

 

û

На ділянці 2-3 має місце адіабатичне розширення. Тобто тут теплообмін відсутній Q23 = 0 .

На ділянці 3-4 відбувається ізобарне стискання, в процесі якого газ охолоджується і передає холодильнику теплоту Q2¢ . Цей процес можемо трактувати як процес передачі газу від’ємної теплоти Q2 = -Q2¢ . Через те що процес 3-4 як і 1-2 ізобаричний, то кількість теплоти, що передається газу Q2 , знаходиться аналогічно, як і у випадку 1-2:

 

Q2 = DU34

+ A34 .

 

 

 

 

(6)

Зміну внутрішньої

енергії DU34

знаходимо

 

аналогічно

до

формули (3):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p4U4

 

p3V3

 

p3V3

æ

V4

ö

 

 

 

 

 

ç

÷

 

DU34 = U4

-U3 =

 

-

 

= -

 

ç1-

 

÷ .

(7)

g -1

g -1

g -1

V

 

 

 

 

 

 

 

 

è

3

ø

 

Тут ураховано, що p4 = p3 . Роботу на ділянці знаходимо аналогічно до формули (4):

V4

æ

 

V4

ö

A34 = ò pdV =p3 (V4

 

ç

 

÷

- V

-V3 )= - p3V3ç1

÷.

V3

è

3

ø

Далі підставляємо (8) та (7) в (6) і отримаємо

66

циклу 3-4

(8)

 

p3V3

æ

V4

ö

 

Q2 = -

ç

÷

 

 

ç1

-

 

÷

-

g -1

V

 

 

è

3

ø

 

æ

 

V4

ö

æ

 

V4

ç

 

÷

ç

 

- V

- V

p3V3 ç1

÷

= - p3V3 ç1

è

3

ø

è

3

ö

1

 

ù

 

֎

 

. (9)

֐

 

 

+1ú

 

 

øë g -1

û

 

На ділянці циклу 4-1 теплообмін відсутній Q41 через те, що

тут процес є адіабатичним.

Підставимо вирази (5) та (9) в (1). При цьому візмемо до уваги, що Q2¢ = -Q2 , і знайдемо

 

 

 

æ

 

 

V4

ö

 

1

 

ù

 

 

 

 

æ

 

V4

ö

 

 

 

ç

 

 

֎

 

 

 

 

 

 

ç

 

÷

 

¢

 

- V

 

+1ú

 

 

 

 

- V

 

 

p3V3ç1

֐g -1

 

1

 

V3

ç1

÷

h =1-

Q2

=1-

è

3

øë

 

 

 

û

=1-

×

× è

3

ø .

æ

 

 

V

öé 1

 

ù

 

 

 

V

 

Q

 

 

 

 

 

n V

æ

 

ö

 

1

 

ç

 

1

÷

 

 

 

 

 

 

2

ç

 

1

÷

 

 

 

- V

 

 

 

+1ú

 

 

 

 

- V

 

 

 

p1V2 ç1

֐g -1

 

 

 

 

ç1

÷

 

 

 

è

2

øë

 

 

 

û

 

 

 

 

è

2

ø

(10)

У формулі (10) використали, що згідно з умовою задачі p3 = 1 . p1 n

З’ясуємо, чому дорівнюють відношення об’ємів, які входять у формулу (10). Для цього запишемо рівняння адіабати для адіабатичних процесів 2-3 та 4-1:

p V γ = p V γ ,

p V γ = p V γ .

1

1

4

4

2

2

3

3

Звідси знаходимо з урахуванням того, що p1 = p2 та

 

p V γ

 

p V γ

 

 

V γ

 

 

V γ

 

V

 

V

4

 

 

1

1

 

=

4

4

 

Þ

 

1

 

=

 

 

4

Þ

1

=

 

 

.

p V

γ

p V γ

V γ

V γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

2

V

2

2

 

3

3

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

3

 

Це означає, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

V4

ö

æ

 

 

V1

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

÷

ç

 

 

÷

=1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- V

- V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç1

÷

/ç1

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

3

ø

è

 

 

 

2

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

(11) p4 = p3 ,

(12)

Також із другого рівняння (11) знаходимо

p æ V öγ

 

V

æ p

 

1

æ p

ö

1

 

1

 

 

 

 

öγ

γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

ç

3

÷

 

3

ç

 

2

÷

 

ç

1

÷

 

= (n)

γ

 

 

p

 

 

Þ V

 

 

 

 

.

(13)

3

= çV

÷

= ç p

÷

 

= ç p

÷

 

 

 

è 2

ø

2

è

 

3

ø

 

è 3

ø

 

 

 

 

 

67

Тепер підставимо (13) та (12) в (10) і знайдемо шуканий ККД цього циклу:

 

1

1

1

−1 =1- n

γ−1

 

h =1-

×n

γ

= 1- n

γ

γ

.

(14)

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз отриманого результату

1 Перевіримо, чи дає розрахункова формула (14) правильну одиницю вимірювання шуканої фізичної величини. Для цього в праву й ліву частини цього співвідношення замість символів фізичних величин підставимо їх одиниці вимірювання.

 

Зрозуміло, що [η] = 1.

 

З іншого боку,

é

γ−1

ù

 

ê

γ

ú

=1.

1

- n

 

ú

ê

 

 

 

ë

 

 

û

 

Таким чином, розрахункова формула (14) дає правильні одиниці вимірювання.

2 Проведемо

дослідження розрахункової формули у

граничних випадках.

Розглянемо випадок, коли в межах циклу тиск не

змінюється. Тобто

p1 / p3 = n =1. У цій ситуації стани 2 та 3, а

також

стани

4 та

1 будуть відповідно збігатись. На діаграмі

p V

цикл

1-2-3-4 (див. рис. 3.2) перетвориться у відрізок,

площа якого дорівнює нулю. А як відомо, площа циклу 1-2-3-4 на діаграмі p V чисельно дорівнює роботі, яку газ у цьому

циклі виконує. Тому можемо зробити висновок: коли n =1, то робота газу дорівнює нулю, а отже, і ККД циклу дорівнює нулю

η = 0 . З розрахункової формули

випливає такий самий

 

γ−1

 

γ−1

 

результат. Коли n =1, то h =1- n

γ

=1-1

γ =1-1 = 0 .

Отже, розрахункова формула не суперечить фізичним

міркуванням.

γ−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: h =1- n

γ .

 

 

 

 

 

68

Приклад 3.4

У скільки разів потрібно збільшити ізотермічно об’єм

ідеального газу в

кількості

ν =4,0 молей,

щоб

його ентропія

мала приріст

S =23 Дж/К?

 

 

 

 

 

Розв’язання

 

 

V2 /V1 -?

 

Для розв’язання задачі використаємо вираз

 

для зміни ентропії (2.3в) при оборотному

ν =4 моля,

S =23Дж×К,

процесі, перший закон термодинаміки та рівня

стану ідеального газу. Знайдемо співвідношення

T = const .

 

між

зміною

ентропії

S та

параметрами

оборотного процесу. Використовуючи це співвідношення, знайдемо шукане відношення V2 /V1 .

Як відомо з (2.3в), зміна ентропії при оборотному процесі має вигляд

2

 

 

DS = ò dQ .

(1)

1

T

 

 

 

Щоб виконати інтегрування в (1), використаємо перший закон термодинаміки у вигляді

dQ = dU + dA = nR ×dT + pdV . g -1

Підставимо (2) в (1) і знайдемо

2

nR

 

× dT

2

p

 

DS = ò

+ ò

dV .

g -1

 

1

T

1

T

 

 

 

 

 

Візьмемо до уваги рівняння стану (2.1а), з якого знаходимо pV = nRT Þ Tp = nVR .

Тоді формула (3) набере вигляду

(2)

(3)

69

 

 

T2

 

V2

 

 

 

æ

 

ö

æ

 

ö

 

 

nR dT

 

dV nR

 

 

 

 

 

ç T2

÷

çV2

÷

 

DS =

 

ò

T

+ nR ò

V

=

 

lnç

 

÷

+ nR lnç

 

÷

. (4)

g -1

g -1

T

V

 

 

T1

 

V1

 

 

 

è 1

ø

è 1

ø

 

Рівняння (4) описує зміну ентропії при оборотному процесі. Далі

використаємо

умову, що

процес

ізотермічний

T2 = T1

æ

æ

T2

ö

= ln(1)= 0

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

çlnç

÷

÷

, і знайдемо з формули (4):

 

T

 

ç

ç

÷

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

è

è

1

ø

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

V2

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

DS = n × R ×lnç V

÷ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è 1

ø

 

Звідси знаходимо шукане відношення об’ємів

 

 

 

 

 

 

 

 

V

æ

DS ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

= expç

÷ .

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

è nR ø

 

 

Аналіз отриманого результату

1 Перевіримо, чи дає розрахункова формула (5) правильну одиницю вимірювання шуканої фізичної величини. Для цього в праву й ліву частини цього співвідношення замість символів фізичних величин підставимо їх одиниці вимірювання.

Зрозуміло, що éêVV2 ùú = 1.

ë 1 û

З іншого боку,

 

éDS ù

=

Дж/К

=1.

ê ú

 

моль×Дж/(К×моль)

ënR û

 

 

 

 

Таким чином, розрахункова формула (5) дає правильні

одиниці вимірювання.

 

 

 

 

2

Запишемо фізичні величини, що входять в розрахункову

формулу (5), в одиницях СІ й виконаємо обчислення:

V

 

æ DS

ö

æ

 

23

ö

 

2

= expç

÷

= expç

 

 

÷ = 2.

V1

 

×8,3

 

 

è nR

ø

è 4

ø

 

 

3

Проведемо дослідження розрахункової формули у

граничних випадках.

 

 

70

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]