Задача 4. Пучок монохроматичного світла падає нормально на плоску поверхню. Потік енергії Ф = 0,5 Вт. Сила тиску на поверхню
дорівнює F = 3 нН. Визначити коефіцієнт відбиття.
Розв’язання
Сила світлового тиску на поверхню дорівнює
F = PS ,
де P – тиск світла, S – площина поверхні. Тиск світла знаходимо за формулою
P = Ee( ρ+1) , c
де Ee – опроміненість поверхні, c = 3 108 м/с – швидкість світла.
Підставляючи (2) в (1), отримаємо
F = EeS(ρ+1) . c
Але EeS =Ф. Тоді
F = Ф(ρ+c 1) .
Звідки
ρ = cFФ −1.
Підставляючи в (5) числові значення, маємо
ρ = 0,8 .
(1)
(2)
(3)
(4)
(5)
Задача 5. Обчислити радіус п’ятої орбіти в атомі водню і визначити швидкість обертання електрона на цій орбіті.
Розв’язання
Відповідно до теорії Бора умова стаціонарних орбіт в атомі водню визначається співвідношенням
mυnrn = n , |
(1) |
де m – маса електрона, υn – його швидкість, r – радіус орбіти, |
– |
стала Планка, n – головне квантове число ( n =1, 2, 3,…), яке відповідає
номеру орбіти. |
|
Для п’ятої орбіти n = 5 . Тоді (1) набуває вигляду |
|
mυnrn = 5 . |
(2) |
При обертанні електрона навколо ядра сили взаємодії між електричними зарядами ядра і електрона надають останньому доцентрове прискорення. Згідно другому закону Ньютона
180
mυ |
2 |
|
1 |
|
|
e2 |
|
|
n |
= |
|
|
|
|
(3) |
r |
|
4πε |
0 |
|
r2 |
||
|
|
|
|
||||
n |
|
|
|
|
n |
|
або mυ2 |
= |
1 |
|
|
e2 |
. |
(4) |
|||||
4πε |
|
|
r |
|||||||||
|
|
n |
|
|
0 |
|
|
|
||||
З формули (2) знаходимо |
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
||
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
||
υ |
|
= |
|
. |
|
|
|
|
|
(5) |
||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
5 |
|
|
mr5 |
|
|
|
|
|
|
|||
(5) підставляємо в (4). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звідки радіус п’ятої орбіти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r5 |
|
= |
100πε0 |
2 |
. |
|
(6) |
|||||
|
|
|
me2 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Підставляючи в (6) числові значення величин, знаходимо |
|
|||||||||||
|
r5 =1,31нм. |
|
(7) |
Відповідно знаходимо за формулою (5) з урахуванням числового значення (7) швидкість електрона на п’ятій орбіті атома водню
υ5 = 0, 45 Мм/с.
Задача 6. Найменша напруга на рентгенівській трубці, при якій з’являються Kα -лінії в спектрі характеристичного рентгенівського
випромінювання дорівнює Umin = 8 кВ. Визначити, з якого матеріалу виготовлений антикатод цієї трубки. Обчислити частоту ν і енергію фотона, який належить до Kα - лінії в спектрі характеристичного
випромінювання матеріалу антикатода.
Розв’язання
Рентгенівське випромінювання з’являється при бомбардуванні антикатода трубки електронами, які випромінюються катодом, за рахунок енергії, що губиться при гальмуванні електроном. Величина кванта ω не може перебільшувати енергію електрона. Тому квант випромінювання з’явиться тоді, коли його енергія дорівнюватиме мінімальній енергії електрона, який бомбардує антикатод.
Отже,
ω= eUmin , |
(1) |
||
де e – заряд електрона. |
|
|
|
Звідси |
|
|
|
Umin = |
ω |
. |
(2) |
|
|||
|
e |
|
181
Якщо енергія електрона достатня, щоб проникнути в глибину електронної оболонки атома, то він здатний вибити електрони, які належать електронним шарам атома. При цьому на фоні суцільного рентгенівського спектра з’являються лінії характеристичного випромінювання.
Частота лінії Kα -серії підпорядковується закону Мозлі
|
ωKα |
= |
3 |
|
R(Z −1)2 , |
(3) |
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
||||
де R = 2,07 1016 c−1 – стала Рідберга, |
|
|
|
|
|||||||||||
Z – атомний номер елемента, який випромінює цей спектр. |
|
||||||||||||||
Підставляючи в (2) частоту Kα -серії (3), отримаємо |
|
||||||||||||||
|
|
Umin = |
3 |
R(Z −1)2 . |
(4) |
||||||||||
Звідки |
|
4e |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Z =1+2 |
|
eUmin |
. |
(5) |
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 R |
|
||
Підставляючи числові значення величин у формулу (5), знаходимо |
|||||||||||||||
Z =29. Отже, матеріалом антикатода є мідь. |
|
||||||||||||||
Енергію фотона знайдемо за формулою |
|
||||||||||||||
ε |
Kα |
= |
|
3 |
E (Z −1)2 , |
(6) |
|||||||||
4 |
|||||||||||||||
|
|
i |
|
|
|
|
|||||||||
де E = 2,18 10−18 Дж – енергія іонізації атома водню. |
|
||||||||||||||
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підставляючи в (6) числові значення величин, маємо |
|
||||||||||||||
|
εKα |
= 8,01кеВ. |
|
||||||||||||
Частота фотона |
|
|
|
|
|
|
ε |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
ν = |
, |
|
|
|
(7) |
h
де h = 6,63 10−34 Дж·с.
Розрахунок дає
ν=19,3 фГц.
Задача 7. Електрон рухається зі швидкістю υ = 212 Мм/с. Визначити
довжину хвилі де Бройля електрона. Порівняти її з комптонівською довжиною хвилі.
182
Розв’язання
Оскільки швидкість електрона дорівнює υ = 212 Мм/с= 2,12 108 м/с,
приходимо до висновку, що імпульс електрона теж релятивістський і має вигляд
p = mυ = |
m0υ |
, |
(1) |
|
1−υc22
де m0 – маса спокою електрона. Підставляючи (1) в формулу де Бройля, маємо
|
|
|
h |
υ2 |
|
|
λ = |
h |
= |
1− c2 |
|
||
|
|
|
. |
(2) |
||
p |
|
m υ |
||||
|
|
|
|
0 |
|
|
Підставляючи числові значення величин в (2), маємо |
|
|||||
λ=2,436 пм. |
|
|
|
|
|
|
Таким чином, довжина хвилі де Бройля електрона дорівнює |
||||||
комптонівській довжині хвилі, тобто λ = λc . |
|
|||||
Задача 8. Мінімальний діаметр |
атома водню |
lmin =124 пм. |
Застосовуючи співвідношення невизначеностей, знайти кінетичну енергію електрона в атомі водню.
Розв’язання |
|
Співвідношення невизначеностей Гейзенберга має вигляд |
|
x p ≥ . |
(1) |
Якщо діаметр атома l , тоді електрон буде знаходитися в атомі в межах області з невизначеністю
x = 2l .
Тоді співвідношення (1) можна записати
|
l |
p ≥ |
, |
|
|
|
2 |
|
|
||||
|
2 |
|
|
|||
або l ≥ |
. |
(2) |
||||
p |
||||||
|
|
|
|
|
Невизначеність імпульсу не може перебільшувати значення самого імпульсу, тобто
p ≤ p . |
(3) |
183
Імпульс |
пов’язаний |
з |
кінетичною |
енергією |
електрона |
|||||||||||||
співвідношенням |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p = |
|
|
2mT . |
|
|
|
|
|
||||||
Замінемо |
p |
значенням |
|
|
|
2mT , |
а |
l на |
lmin , і перейдемо від |
|||||||||
нерівності (2) до рівності. В результаті маємо |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
l |
|
= |
2 |
= |
|
|
2 |
|
. |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
min |
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
2mT |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Звідки |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
T = |
2 |
|
|
=10 еВ. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
ml |
2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
min |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Задача 9. Протон знаходиться в нескінченно глибокій одновимірній |
||||||||||||||||||
прямокутній потенціальній ямі шириною |
l =1 A у |
збудженому стані |
||||||||||||||||
( n = 5 ). Знайти: |
1) |
різницю |
енергій |
між |
|
рівнями |
n = 6 і |
n = 5 ; 2) |
нормувальний коефіцієнт хвильової функції, яка описує стан протона у потенціальній ямі; 3) імовірність того, що протон знаходиться в ямі в
інтервалі |
l |
< x < |
|
2l |
. |
|
|
|
5 |
5 |
|
||||||
|
|
Розв’язання |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||
Для розв’язання задачі запишемо рівняння Шредінгера для |
||||||||
стаціонарних станів |
|
|||||||
|
|
|
|
|
ΔΨ + |
2m |
(E −U )Ψ = 0 , |
(1) |
|
|
|
|
|
|
|||
де |
– оператор Лапласа, Ψ – хвильова функція, |
E – повна енергія |
||||||
частинки, |
U – |
потенціальна енергія силового поля, |
в якому рухається |
|||||
частинка, |
|
– стала Планка. |
|
|||||
У випадку одновимірної нескінченно глибокої потенціальної ями, в |
якій рухається протон ( m =1,675 10−27 кг), рівняння (1) набуває вигляду
|
d 2Ψ |
+ |
2m |
(E −U )Ψ = 0 . |
(2) |
|
dx2 |
2 |
|||
|
|
|
|
||
Потенціальна яма має вигляд ( рис. 6.1 ). |
0 ≤ x ≤ l і |
||||
Потенціальна енергія U |
дорівнює нулю при |
||||
перетворюється в нескінченність при x < |
0 і x > l . |
|
184
U |
|
|
U = ∞ |
|
U = ∞ |
|
U = 0 |
|
0 |
l |
x |
|
Рисунок 6.1
За межі потенціальної ями протон потрапити не може, тому імовірність виявлення його зовні дорівнює нулю. А з умови безперервності випливає, що хвильова функція Ψ повинна бути рівною нулю і на межах ями, тобто
Ψ(0) = Ψ(l) = 0 . |
(3) |
||||||
В областях ями, тобто 0 ≤ x ≤ l , |
U = 0 ; рівняння Шредінгера має |
||||||
вигляд |
|
|
|
|
|
||
|
d 2Ψ |
+ |
|
2m |
EΨ . |
(4) |
|
|
dx2 |
|
2 |
||||
|
|
|
|
|
|||
Позначимо |
|
|
|
|
|
||
|
|
2m |
E = k2 |
(5) |
|||
|
|
|
|||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
і запишемо (4) у вигляді |
|
|
|
|
|
||
|
Ψ''+ k2Ψ = 0 . |
(6) |
|||||
Розв’язком рівняння (6) є |
|
|
|
|
|
||
|
Ψ(x) = A sin (kx +α) . |
(7) |
|||||
З умови (3) знайдемо сталі k і α. |
|
|
|
||||
Передусім, з умови Ψ(0) = 0 отримаємо |
|
||||||
Ψ(0) = A sin α = 0 , |
|
||||||
звідки випливає, що α = 0 . |
|
|
|
|
|
||
З другої межової умови Ψ(l) = 0 маємо |
|
||||||
Ψ(l) = A sin kl = 0 |
(9) |
і знаходимо, що це можливо лише при
kl = ±nπ ( n =1, 2, 3,…) (10) (випадок n = 0 не може бути реалізованим, бо це означає, що протон
ніде не знаходиться).
З рівнянь (5) і (10) знаходимо
185
|
|
|
E |
|
= |
π2 |
2 |
n2 . ( n =1, 2, 3,…). |
|
|
(11) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
n |
|
2ml |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1. Знайдемо різницю двох сусідніх |
рівнів |
з квантовими |
числами |
||||||||||
n = 6 і n = 5 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E |
= E |
n+1 |
− E |
n |
= π2 |
2 |
(n +1)2 |
−n2 = |
π2 2 |
(2n +1) . |
(12) |
||
n |
|
|
|
2ml |
2 |
|
|
2ml |
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підставляючи числові значення величин, знаходимо |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E6,5 = 22,25 еВ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
2. Для знаходження нормувального коефіцієнта |
A підставимо в (7) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
значення k , яке отримуємо з (10). В результаті маємо власні функції |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ψn |
(x) = A sin |
nπx |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
(13) |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Скористаємось умовою нормування |
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∫ Ψ* ΨdV =1, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
яку у даному випадку запишемо так |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
nπx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
A2 ∫sin2 |
|
dx = |
1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
(14) |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Візьмемо інтеграл у лівій частині рівності (14) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
l |
|
nπx |
l |
1 |
|
|
|
2nπx |
|
|
|
|
|
|
1 l |
|
|
1 |
|
|
2nπx |
|
||||||||||||||
∫sin2 |
|
dx = ∫ |
|
|
|
1−cos |
|
|
|
|
|
dx = |
|
|
|
|
|
∫dx − |
|
|
∫cos |
|
|
dx = |
||||||||||||
l |
2 |
|
|
l |
|
|
|
2 |
2 |
l |
||||||||||||||||||||||||||
0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
2nπx |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
= |
|
|
|
x |
|
l0 − |
|
|
|
sin |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l0 |
= |
|
|
l . |
|
|
|
(15) |
||||
|
|
|
|
|
|
2nπ |
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
З урахуванням (15) умова нормування набуває вигляду |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A2 |
l |
=1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Звідки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = |
|
2 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(15). |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Для |
даної |
ширини |
|
|
|
|
|
|
o |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нормувальний |
коефіцієнт |
||||||||||||
ями l =1 A =10−10 м |
дорівнює
A =1,45 105 м-1.
186
3. Знайдемо імовірність того, що протон знаходиться в потенціальній ямі в межах 5l ≤ x ≤ 25l .
Враховуючи, що протон перебуває у збудженому стані ( n = 5 ), хвильова функція, яка описує його стан, згідно (13) і (15) має вигляд
Ψ5 (x) = |
2 |
sin |
5π |
x . |
|
|
|||
|
l |
l |
Імовірність виявлення протона в заданих межах ями знайдемо за формулою
|
|
|
|
|
|
|
2l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
W = |
5 |
|
|
|
|
|
2 |
dx = |
5 |
|
|
2 |
sin2 |
5πx |
dx = |
2 |
5 |
|
|
1 |
|
|
−cos |
10πx |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
∫ |
Ψ5 |
|
|
|
∫ |
l |
|
l |
|
|
|
|
l |
|
|
∫ |
2 |
|
1 |
|
l |
|
dx = |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
2l |
|
|
|
|
|
|
|
|
2l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2l |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
1 |
5 |
|
|
|
|
|
|
1 |
5 |
|
|
10π |
|
|
x |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
10π |
|
|
|
1 |
|
||||||||||||||||||
= |
|
|
dx − |
|
cos |
xdx = |
|
|
|
5 |
− |
|
|
|
|
sin |
x |
|
5 |
= |
= 0,2 . |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
∫ |
|
|
|
|
∫ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
l |
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
l |
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
l |
|
|
l |
|
|
10π |
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
l |
|
|
5 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.3 Задачі для самостійного розв’язання
6.1 Вважаючи, що муфельна піч випромінює як абсолютно чорне тіло і розсіює стінками 70% потужності, визначити температуру її внутрішньої поверхні при відкритому оглядовому отворі площею S = 20 см2, якщо потужність, яка споживається піччю, дорівнює P =1,4 кВт.
Відповідь: T =1386 К.
6.2 Термодинамічна температура абсолютно чорного тіла зросла у 3 рази. Визначити, у скільки разів збільшилась при цьому його енергетична світність? У скільки разів і як змінилася довжина хвилі, яка відповідає максимуму його випромінювальної здатності?
Відповідь:1) Re2 = 6561 раз; 2) Зменшилась у 3 рази.
Re1
6.3 Енергія, що випромінюється за час t = 2 хв. з оглядового віконця площею S =10 см2 плавильної печі, дорівнює W = 8 кДж. Визначити температуру печі.
Відповідь: T =1025 К.
187
6.4 Куля радіусом R = 8 см випромінює як сіре тіло. Потужність
випромінювання при |
сталій |
температурі кулі T =1000 К |
дорівнює |
P = 800 Вт. Визначити коефіцієнт чорноти кулі. |
|
||
Відповідь: α = 0,18 . |
|
|
|
6.5 Довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної |
|||
здатності, збільшилась |
на |
λ = 600 нм при охолодженні |
абсолютно |
чорного тіла. Термодинамічна температура тіла при цьому зменшилась у три рази. Знайти початкову і кінцеву температури і довжини хвиль, на які приходяться максимуми випромінювальної здатності на цих температурах. У скільки разів змінилась випромінювальна здатність?
Відповідь: 1) T1 = 9,66 кК, T2 = 3,22 кК;
2)λ1 = 300 нм, λ2 = 900 нм;
3)r1 = 243 . r2
6.6Довжина хвилі, на яку приходиться максимум випромінювальної здатності абсолютно чорного тіла, зменшилась у три рази при збільшенні
його температури від T1 до T2 . Визначити, у скільки разів і як зміниться
площа, що обмежена графіком функцій випромінювальної здатності тіла від довжини хвилі.
Відповідь: збільшиться у 81 раз.
6.7 Куб, ребра якого a = 20 см, нагрітий до деякої сталої температури. Випромінювальна потужність куба P = 2 кВт, коефіцієнт чорноти α = 0,2 . Знайти температуру куба.
Відповідь: T = 930 К.
6.8 До мідного циліндра довжиною l = 4 см і діаметром d = 2 см підводиться тепло потужністю P = 0,2 Вт, в результаті чого температура циліндра підтримується сталою і рівною t =17°C . Визначити температуру
простору, оточуючого циліндр. Поглинальна здатність міді αT = 0,6 . Відповідь: t0 = −5°C .
6.9 По дроту діаметром d =1мм протікає струм I = 5 А. Температура дроту підтримується сталою і рівною t = 727°C . Питомий опір дроту
188
ρ = 9,2 10−7 Ом м. Температура оточуючого дріт середовища t =17°C .
Знайти поглинальну здатність дроту, вважаючи його поверхню сірою. Відповідь: αT = 0,165 .
6.10 Зірка масою m =1,98 1030 кг і радіусом R = 6,95 108 м
випромінює як абсолютно чорне тіло. Максимум випромінювальної здатності зірки приходиться на довжину хвилі λ = 480 нм. Знайти її
максимальну випромінювальну здатність r(λ,T )max і час t , за який зірка втратить свою масу внаслідок випромінювання електромагнітних хвиль.
Відповідь: 1) r(λ,T )max =1,04 1024 Вт/м.
2)t =1,24 1013 років.
6.11На вольфрам падає світло з довжиною хвилі λ = 200 нм. Визначити найменшу затримуючу напругу, при якій фотострум припиниться, якщо робота виходу з вольфраму A = 4,52 еВ.
Відповідь: U3 =1,695 В.
6.12 Затримуюча напруга для калієвої пластинки U1 = 0,91 В. Робота виходу електронів з калію A1 = 2,2 еВ. При тих самих умовах для іншої пластинки затримуюча напруга дорівнює U2 = 3 В. Визначити роботу
виходу з цієї пластинки. Відповідь: A2 = 0,113 еВ.
6.13 Максимальна швидкість електронів, які вириваються з деякого металу світлом з довжиною хвилі λ = 500 нм, дорівнює υmax = 540 км/с. Визначити червону межу фотоефекту.
Відповідь: λ0 = 750,5 нм.
6.14 Робота виходу із срібла A = 4,7 еВ. На пластинку із срібла падає монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 208 нм. Визначити максимальний імпульс, який передається поверхні срібла при вилітанні електрона.
Відповідь: pmax = 6,08 10−25 кг·м/с.
189
6.15 На поверхню вольфраму (робота виходу A = 4,52 еВ) падає γ -
випромінювання з довжиною хвилі λ =1 пм. Визначити максимальну швидкість фотоелектронів, які вириваються з поверхні вольфраму.
Відповідь: υmax = 287 Мм/с.
6.16 На абсолютно чорну поверхню S = 2 м2, яка розташована перпендикулярно падаючим променям монохроматичного світла,
щосекунди падає N = 8 1019 фотонів. Тиск, який спричиняє світло на поверхню, дорівнює p = 0,1 мкПа. Визначити довжину хвилі світла.
Відповідь: λ = 265,2 нм.
6.17 Тиск монохроматичного світла з довжиною хвилі λ = 400 нм на ідеально відбиваючу поверхню, розташовану нормально до падаючого випромінювання, дорівнює p = 0,2 мкПа. Визначити число фотонів, які
падають на поверхню площею S = 80 см2 за одну секунду. Відповідь: N = 4,85 1017 .
6.18 При розсіянні вузького пучка монохроматичного рентгенівського випромінювання на розсіючій речовині виявилось, що довжини хвиль розсіяного під кутами Θ1 = 45°і Θ2 = 90° випромінювання
відрізняються у два рази. Визначити довжину хвилі падаючого випромінювання, вважаючи, що розсіяння відбувається на вільних електронах.
Відповідь: λ =1,01пм.
6.19Фотон розсіявся на вільному електроні, який знаходився у стані спокою. В результаті цього довжина хвилі розсіяного фотона збільшилася на 15%, а кінетична енергія електрона віддачі складала 45 кеВ. Визначити
енергію фотона до розсіювання на електроні. Відповідь: ε = 0,346 МеВ.
6.20В результаті ефекту Комптона фотон з енергією ε = 0,5 МеВ при
зіткненні з вільним електроном розсіявся під кутом Θ = 60o . Знайти енергію ε' розсіяного фотона.
Відповідь: ε' = 0,312 МеВ.
6.21 На четвертій орбіті атома водню рухається електрон. Визначити орбітальний магнітний момент електрона.
190
Відповідь: pm = 3,69 10−23 А·м2.
6.22 Електрон переходить із збудженого стану в основний і випромінює фотон з довжиною хвилі λ =102,6 нм. Визначити, на якій
орбіті знаходився електрон. Обчислити радіус цієї орбіти і орбітальний механічний момент електрона, коли він знаходився на даній орбіті.
Відповідь: 1) n = 3 ; 2) r3 = 47,61нм; 3) L = 9,45 10−34 Дж·с.
6.23 Визначити швидкість і частоту обертання електрона на четвертій орбіті атома водню та еквівалентний струм.
Відповідь: υ4 = 0,55 Мм/с; ν =1,03 1014 Гц.
6.24Визначити період обертання електрона на третій орбіті атома
водню.
Відповідь: 4,1фс; I = 39 мкА.
6.25Частота світла, яку випромінює атом водню при переході
електрона на рівень з головним квантовим числом n = 3 , дорівнює ν = 3,29 1014 Гц. Визначити, у скільки разів змінився при цьому радіус
орбіти електрона. Відповідь: у 10 разів.
6.26 Електрон обертається в атомі водню з частотою ν = 8,22 1014 Гц.
Визначити, на якій орбіті знаходиться цей електрон. Відповідь: n = 2 .
6.27 Атом випромінює фотон з довжиною хвилі λ = 486 нм. Визначити зміну орбітального механічного моменту електрона при переході із збудженого стану в основний.
Відповідь: L =1,14 10−35 Дж·с.
6.28 При зменшенні різниці потенціалів у три рази короткохвильова межа суцільного рентгенівського спектра змінилась на 50 пм. Знайти початкову і кінцеву довжини хвиль короткохвильової межі даного спектра.
Відповідь: λ1min = 25 пм; λ2 min = 75 пм.
191
6.29 Максимальна швидкість електронів, що долітають до антикатода рентгенівської трубки, дорівнює υmax =18 Мм/с. Визначити довжину хвилі
короткохвильової межі рентгенівського спектра. Відповідь: λmin =1,35 нм.
6.30 Рентгенівська трубка має антикатод з ніобію. Яку напругу прикладено до рентгенівської трубки, якщо різниця довжини хвиль Kα -
лінії та короткохвильової межі суцільного спектра дорівнює 20 пм? Відповідь: U = 22,3 кВ.
6.31 Електрон в атомі водню переходить з шостої орбіти на другу. Як зміниться при цьому довжина хвилі де Бройля?
Відповідь: λ6 = 3 .
λ2
6.32 Електрон був прискорений різницею потенціалів U = 600 В. Визначити довжину хвилі де Бройля для цього електрона.
Відповідь: λ = 50,1 пм.
6.33 Довжина хвилі де Бройля для електрона, який знаходиться в атомі водню, дорівнює λ =1,27 нм. Визначити номер цієї орбіти і радіус.
Відповідь: n = 4 ; r = 0,85 нм.
6.34 Довжина хвилі де Бройля нейтрона, який рухається в середовищі з найбільш імовірною швидкістю, дорівнює λ =177 пм. Знайти температуру t°C оточуючого середовища.
Відповідь: t = 30°C .
6.35Знайти довжину хвилі де Бройля для протона, кінетична енергія якого дорівнює: 1) 1 еВ; 2) 1 кеВ; 3) 1 МеВ.
Відповідь: 1) 23,15 пм; 2) 0,91 пм; 3) 28,6 фм.
6.36Електрон рухається в однорідному магнітному полі з індукцією B = 0,1 Тл по колу. Визначити довжину хвилі де Бройля для електрона і
швидкість його обертання.
Відповідь: λ = 82,9 фм; υ = 8,8 Гм/с.
192
6.37 Короткохвильова межа гальмового рентгенівського спектра, виникаючого при бомбардуванні антикатода рентгенівської трубки електронами, дорівнює λmin = 2 нм. Визначити довжину хвилі де Бройля
електронів.
Відповідь: λ = 49,2 пм.
6.38 Відношення ширини енергетичного рівня, на якому знаходиться збуджений електрон, до енергії, що випромінює атом, дорівнює
E |
=1,5 10−7 . Приймаючи, що час життя збудженого стану t =10−8 с, |
|
E |
||
|
знайти довжину хвилі випромінюваного атомом фотона. Відповідь: λ = 0,45 мкм.
6.39Визначити невизначеність координати електрона, який рухається
ватомі водню по другій борівській орбіті, якщо невизначеність швидкості
складає 15% від її числового значення. Відповідь: x = 4,43 нм.
6.40 Визначити відносну неточність |
p |
імпульсу протона, кінетична |
||
|
|
|
p |
|
енергія якого |
T =1 кеВ, |
якщо ширина |
його сліду в камері Вільсона |
|
дорівнює x =1 мкм. |
|
|
|
|
Відповідь: |
p = 9,06 |
10−7 . |
|
|
|
p |
|
|
|
6.41 Електрон знаходиться в одновимірній прямокутній потенціальній нескінченно глибокій ямі шириною l . Визначити імовірність виявлення електрона в першій чверті ями, якщо електрон знаходиться у збудженому стані ( n = 4 ).
Відповідь: w = 0,25 .
6.42 Визначити імовірність виявлення частинки у лівій чверті одновимірної прямокутної потенціальної нескінченно глибокої ями шириною l . Частинка знаходиться в основному стані.
Відповідь: w = 0,09 .
193
6.43 Визначити імовірність виявлення частинки у третій чверті одновимірної прямокутної потенціальної нескінченно глибокої ями шириною l . Частинка знаходиться у збудженому стані ( n = 2 ).
Відповідь: w = 0,25 .
6.44 Визначити, в яких точках одновимірної прямокутної потенціальної нескінченно глибокої ями шириною l густина імовірності виявлення частинки буде максимальною і мінімальною. Частинка знаходиться у збудженому стані ( n = 4 ).
Відповідь: максимуми: x = |
3l |
; |
|
5l |
; |
7l |
; |
|
|
||||||
8 |
|
|
8 |
8 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
мінімуми: x = |
l |
|
; |
|
l |
; |
|
3l |
. |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
2 |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|||
6.45 Визначити, у скільки разів зміниться відношення різниці енергій |
|||||||||||||||
сусідніх енергетичних рівнів |
до |
|
енергії |
"нижнього" стану |
En−1,n |
|
|||||||||
|
En |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
частинки, яка знаходиться в одновимірній прямокутній потенціальній нескінченно глибокій ямі шириною l при переході цієї частинки із стану n = 4 у стан n' =10 .
Відповідь: зменшиться у 2,68 рази.
6.46 Хвильова функція, яка описує деяку частинку, має вигляд
−r3
Ψ= Ae 3a3 , де r – відстань частинки від силового центра; a – деяка стала. Визначити найбільш імовірну відстань ri частинки від силового
центра.
Відповідь: ri = a .
6.47Визначити ширину одновимірної прямокутної потенціальної ями
знескінченно високими стінками, якщо електрон знаходиться у збудженому стані ( n = 4 ) і дискретність його енергетичного спектра
порівняна з його середньою кінетичною енергією при температурі t = 20°C .
Відповідь: l = 9,4 нм.
194
6.48 Протон рухається в одновимірній прямокутній потенціальній ямі нескінченної глибини. Знайти ширину ями, якщо різниця між четвертим і третім збудженими станами дорівнює 0,5 еВ.
Відповідь: l = 20,14 пм.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3πx |
|
||
6.49 Хвильова |
функція |
частинки має вигляд |
Ψ = A sin |
|
|
і |
||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
визначена в області 0 ≤ x ≤ l . Знайти нормувальний коефіцієнт A . |
|
|
||||||||||||||
Відповідь: A = |
2 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.50 Хвильова функція частинки має вигляд |
Ψ(r) = |
A |
sin kr , де |
r |
– |
|||||||||||
|
||||||||||||||||
відстань цієї частинки до силового центра, k – |
|
|
r |
|
|
|||||||||||
деяка стала величина. |
||||||||||||||||
Визначити нормувальний |
коефіцієнт |
A . Хвильова функція визначена |
||||||||||||||
лише в області 0 ≤ r ≤ R , де R – радіус цієї області. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Відповідь: A = |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
2π R − |
|
|
sin 2kR |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
2k |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
195