Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
31
Добавлен:
14.04.2015
Размер:
375.04 Кб
Скачать

Задача 4. Пучок монохроматичного світла падає нормально на плоску поверхню. Потік енергії Ф = 0,5 Вт. Сила тиску на поверхню

дорівнює F = 3 нН. Визначити коефіцієнт відбиття.

Розв’язання

Сила світлового тиску на поверхню дорівнює

F = PS ,

де P – тиск світла, S – площина поверхні. Тиск світла знаходимо за формулою

P = Ee( ρ+1) , c

де Ee – опроміненість поверхні, c = 3 108 м/с – швидкість світла.

Підставляючи (2) в (1), отримаємо

F = EeS(ρ+1) . c

Але EeS =Ф. Тоді

F = Ф(ρ+c 1) .

Звідки

ρ = cFФ 1.

Підставляючи в (5) числові значення, маємо

ρ = 0,8 .

(1)

(2)

(3)

(4)

(5)

Задача 5. Обчислити радіус п’ятої орбіти в атомі водню і визначити швидкість обертання електрона на цій орбіті.

Розв’язання

Відповідно до теорії Бора умова стаціонарних орбіт в атомі водню визначається співвідношенням

mυnrn = n ,

(1)

де m – маса електрона, υn – його швидкість, r – радіус орбіти,

стала Планка, n – головне квантове число ( n =1, 2, 3,), яке відповідає

номеру орбіти.

 

Для п’ятої орбіти n = 5 . Тоді (1) набуває вигляду

 

mυnrn = 5 .

(2)

При обертанні електрона навколо ядра сили взаємодії між електричними зарядами ядра і електрона надають останньому доцентрове прискорення. Згідно другому закону Ньютона

180

mυ

2

 

1

 

 

e2

 

 

n

=

 

 

 

 

(3)

r

 

4πε

0

 

r2

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

 

або mυ2

=

1

 

 

e2

.

(4)

4πε

 

 

r

 

 

n

 

 

0

 

 

 

З формули (2) знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

υ

 

=

 

.

 

 

 

 

 

(5)

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

mr5

 

 

 

 

 

 

(5) підставляємо в (4).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки радіус п’ятої орбіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r5

 

=

100πε0

2

.

 

(6)

 

 

 

me2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляючи в (6) числові значення величин, знаходимо

 

 

r5 =1,31нм.

 

(7)

Відповідно знаходимо за формулою (5) з урахуванням числового значення (7) швидкість електрона на п’ятій орбіті атома водню

υ5 = 0, 45 Мм/с.

Задача 6. Найменша напруга на рентгенівській трубці, при якій з’являються Kα -лінії в спектрі характеристичного рентгенівського

випромінювання дорівнює Umin = 8 кВ. Визначити, з якого матеріалу виготовлений антикатод цієї трубки. Обчислити частоту ν і енергію фотона, який належить до Kα - лінії в спектрі характеристичного

випромінювання матеріалу антикатода.

Розв’язання

Рентгенівське випромінювання з’являється при бомбардуванні антикатода трубки електронами, які випромінюються катодом, за рахунок енергії, що губиться при гальмуванні електроном. Величина кванта ω не може перебільшувати енергію електрона. Тому квант випромінювання з’явиться тоді, коли його енергія дорівнюватиме мінімальній енергії електрона, який бомбардує антикатод.

Отже,

ω= eUmin ,

(1)

де e – заряд електрона.

 

 

 

Звідси

 

 

 

Umin =

ω

.

(2)

 

 

e

 

181

Якщо енергія електрона достатня, щоб проникнути в глибину електронної оболонки атома, то він здатний вибити електрони, які належать електронним шарам атома. При цьому на фоні суцільного рентгенівського спектра з’являються лінії характеристичного випромінювання.

Частота лінії Kα -серії підпорядковується закону Мозлі

 

ωKα

=

3

 

R(Z 1)2 ,

(3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

де R = 2,07 1016 c1 – стала Рідберга,

 

 

 

 

Z – атомний номер елемента, який випромінює цей спектр.

 

Підставляючи в (2) частоту Kα -серії (3), отримаємо

 

 

 

Umin =

3

R(Z 1)2 .

(4)

Звідки

 

4e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z =1+2

 

eUmin

.

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 R

 

Підставляючи числові значення величин у формулу (5), знаходимо

Z =29. Отже, матеріалом антикатода є мідь.

 

Енергію фотона знайдемо за формулою

 

ε

Kα

=

 

3

E (Z 1)2 ,

(6)

4

 

 

i

 

 

 

 

де E = 2,18 1018 Дж – енергія іонізації атома водню.

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляючи в (6) числові значення величин, маємо

 

 

εKα

= 8,01кеВ.

 

Частота фотона

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

ν =

,

 

 

 

(7)

h

де h = 6,63 1034 Дж·с.

Розрахунок дає

ν=19,3 фГц.

Задача 7. Електрон рухається зі швидкістю υ = 212 Мм/с. Визначити

довжину хвилі де Бройля електрона. Порівняти її з комптонівською довжиною хвилі.

182

Розв’язання

Оскільки швидкість електрона дорівнює υ = 212 Мм/с= 2,12 108 м/с,

приходимо до висновку, що імпульс електрона теж релятивістський і має вигляд

p = mυ =

m0υ

,

(1)

 

1υc22

де m0 – маса спокою електрона. Підставляючи (1) в формулу де Бройля, маємо

 

 

 

h

υ2

 

λ =

h

=

1c2

 

 

 

 

.

(2)

p

 

m υ

 

 

 

 

0

 

 

Підставляючи числові значення величин в (2), маємо

 

λ=2,436 пм.

 

 

 

 

 

Таким чином, довжина хвилі де Бройля електрона дорівнює

комптонівській довжині хвилі, тобто λ = λc .

 

Задача 8. Мінімальний діаметр

атома водню

lmin =124 пм.

Застосовуючи співвідношення невизначеностей, знайти кінетичну енергію електрона в атомі водню.

Розв’язання

 

Співвідношення невизначеностей Гейзенберга має вигляд

 

x p .

(1)

Якщо діаметр атома l , тоді електрон буде знаходитися в атомі в межах області з невизначеністю

x = 2l .

Тоді співвідношення (1) можна записати

 

l

p

,

 

 

2

 

 

 

2

 

 

або l

.

(2)

p

 

 

 

 

 

Невизначеність імпульсу не може перебільшувати значення самого імпульсу, тобто

p p .

(3)

183

Імпульс

пов’язаний

з

кінетичною

енергією

електрона

співвідношенням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p =

 

 

2mT .

 

 

 

 

 

Замінемо

p

значенням

 

 

 

2mT ,

а

l на

lmin , і перейдемо від

нерівності (2) до рівності. В результаті маємо

 

 

 

 

 

l

 

=

2

=

 

 

2

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

min

 

 

 

 

p

 

 

 

 

2mT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T =

2

 

 

=10 еВ.

 

 

 

 

 

 

ml

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

min

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 9. Протон знаходиться в нескінченно глибокій одновимірній

прямокутній потенціальній ямі шириною

l =1 A у

збудженому стані

( n = 5 ). Знайти:

1)

різницю

енергій

між

 

рівнями

n = 6 і

n = 5 ; 2)

нормувальний коефіцієнт хвильової функції, яка описує стан протона у потенціальній ямі; 3) імовірність того, що протон знаходиться в ямі в

інтервалі

l

< x <

 

2l

.

 

 

 

5

5

 

 

 

Розв’язання

 

 

 

 

 

 

 

Для розв’язання задачі запишемо рівняння Шредінгера для

стаціонарних станів

 

 

 

 

 

 

ΔΨ +

2m

(E U )Ψ = 0 ,

(1)

 

 

 

 

 

 

де

– оператор Лапласа, Ψ – хвильова функція,

E – повна енергія

частинки,

U

потенціальна енергія силового поля,

в якому рухається

частинка,

 

– стала Планка.

 

У випадку одновимірної нескінченно глибокої потенціальної ями, в

якій рухається протон ( m =1,675 1027 кг), рівняння (1) набуває вигляду

 

d 2Ψ

+

2m

(E U )Ψ = 0 .

(2)

 

dx2

2

 

 

 

 

Потенціальна яма має вигляд ( рис. 6.1 ).

0 x l і

Потенціальна енергія U

дорівнює нулю при

перетворюється в нескінченність при x <

0 і x > l .

 

184

U

 

 

U = ∞

 

U = ∞

 

U = 0

 

0

l

x

 

Рисунок 6.1

За межі потенціальної ями протон потрапити не може, тому імовірність виявлення його зовні дорівнює нулю. А з умови безперервності випливає, що хвильова функція Ψ повинна бути рівною нулю і на межах ями, тобто

Ψ(0) = Ψ(l) = 0 .

(3)

В областях ями, тобто 0 x l ,

U = 0 ; рівняння Шредінгера має

вигляд

 

 

 

 

 

 

d 2Ψ

+

 

2m

EΨ .

(4)

 

dx2

 

2

 

 

 

 

 

Позначимо

 

 

 

 

 

 

 

2m

E = k2

(5)

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

і запишемо (4) у вигляді

 

 

 

 

 

 

Ψ''+ k2Ψ = 0 .

(6)

Розв’язком рівняння (6) є

 

 

 

 

 

 

Ψ(x) = A sin (kx ) .

(7)

З умови (3) знайдемо сталі k і α.

 

 

 

Передусім, з умови Ψ(0) = 0 отримаємо

 

Ψ(0) = A sin α = 0 ,

 

звідки випливає, що α = 0 .

 

 

 

 

 

З другої межової умови Ψ(l) = 0 маємо

 

Ψ(l) = A sin kl = 0

(9)

і знаходимо, що це можливо лише при

kl = ±nπ ( n =1, 2, 3,) (10) (випадок n = 0 не може бути реалізованим, бо це означає, що протон

ніде не знаходиться).

З рівнянь (5) і (10) знаходимо

185

 

 

 

E

 

=

π2

2

n2 . ( n =1, 2, 3,).

 

 

(11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

2ml

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Знайдемо різницю двох сусідніх

рівнів

з квантовими

числами

n = 6 і n = 5 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E

= E

n+1

E

n

= π2

2

(n +1)2

n2 =

π2 2

(2n +1) .

(12)

n

 

 

 

2ml

2

 

 

2ml

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляючи числові значення величин, знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E6,5 = 22,25 еВ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Для знаходження нормувального коефіцієнта

A підставимо в (7)

значення k , яке отримуємо з (10). В результаті маємо власні функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ψn

(x) = A sin

nπx

.

 

 

 

 

 

 

 

 

(13)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скористаємось умовою нормування

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ψ* ΨdV =1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

яку у даному випадку запишемо так

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

nπx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2 sin2

 

dx =

1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

(14)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Візьмемо інтеграл у лівій частині рівності (14)

 

 

 

 

 

 

l

 

nπx

l

1

 

 

 

2nπx

 

 

 

 

 

 

1 l

 

 

1

 

 

2nπx

 

sin2

 

dx =

 

 

 

1cos

 

 

 

 

 

dx =

 

 

 

 

 

dx

 

 

cos

 

 

dx =

l

2

 

 

l

 

 

 

2

2

l

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

l

 

 

 

 

 

2nπx

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

x

 

l0

 

 

 

sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l0

=

 

 

l .

 

 

 

(15)

 

 

 

 

 

 

2nπ

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

З урахуванням (15) умова нормування набуває вигляду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

l

=1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A =

 

2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(15).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

даної

ширини

 

 

 

 

 

 

o

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нормувальний

коефіцієнт

ями l =1 A =1010 м

дорівнює

A =1,45 105 м-1.

186

3. Знайдемо імовірність того, що протон знаходиться в потенціальній ямі в межах 5l x 25l .

Враховуючи, що протон перебуває у збудженому стані ( n = 5 ), хвильова функція, яка описує його стан, згідно (13) і (15) має вигляд

Ψ5 (x) =

2

sin

5π

x .

 

 

 

l

l

Імовірність виявлення протона в заданих межах ями знайдемо за формулою

 

 

 

 

 

 

 

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W =

5

 

 

 

 

 

2

dx =

5

 

 

2

sin2

5πx

dx =

2

5

 

 

1

 

 

cos

10πx

 

Ψ5

 

 

 

l

 

l

 

 

 

 

l

 

 

2

 

1

 

l

 

dx =

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

5

 

 

 

 

 

 

1

5

 

 

10π

 

 

x

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

10π

 

 

 

1

 

=

 

 

dx

 

cos

xdx =

 

 

 

5

 

 

 

 

sin

x

 

5

=

= 0,2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

l

 

 

 

 

 

 

 

l

 

l

 

 

 

 

l

 

 

 

 

l

 

 

l

 

 

10π

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

l

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.3 Задачі для самостійного розв’язання

6.1 Вважаючи, що муфельна піч випромінює як абсолютно чорне тіло і розсіює стінками 70% потужності, визначити температуру її внутрішньої поверхні при відкритому оглядовому отворі площею S = 20 см2, якщо потужність, яка споживається піччю, дорівнює P =1,4 кВт.

Відповідь: T =1386 К.

6.2 Термодинамічна температура абсолютно чорного тіла зросла у 3 рази. Визначити, у скільки разів збільшилась при цьому його енергетична світність? У скільки разів і як змінилася довжина хвилі, яка відповідає максимуму його випромінювальної здатності?

Відповідь:1) Re2 = 6561 раз; 2) Зменшилась у 3 рази.

Re1

6.3 Енергія, що випромінюється за час t = 2 хв. з оглядового віконця площею S =10 см2 плавильної печі, дорівнює W = 8 кДж. Визначити температуру печі.

Відповідь: T =1025 К.

187

6.4 Куля радіусом R = 8 см випромінює як сіре тіло. Потужність

випромінювання при

сталій

температурі кулі T =1000 К

дорівнює

P = 800 Вт. Визначити коефіцієнт чорноти кулі.

 

Відповідь: α = 0,18 .

 

 

6.5 Довжина хвилі, на яку припадає максимум випромінювальної

здатності, збільшилась

на

λ = 600 нм при охолодженні

абсолютно

чорного тіла. Термодинамічна температура тіла при цьому зменшилась у три рази. Знайти початкову і кінцеву температури і довжини хвиль, на які приходяться максимуми випромінювальної здатності на цих температурах. У скільки разів змінилась випромінювальна здатність?

Відповідь: 1) T1 = 9,66 кК, T2 = 3,22 кК;

2)λ1 = 300 нм, λ2 = 900 нм;

3)r1 = 243 . r2

6.6Довжина хвилі, на яку приходиться максимум випромінювальної здатності абсолютно чорного тіла, зменшилась у три рази при збільшенні

його температури від T1 до T2 . Визначити, у скільки разів і як зміниться

площа, що обмежена графіком функцій випромінювальної здатності тіла від довжини хвилі.

Відповідь: збільшиться у 81 раз.

6.7 Куб, ребра якого a = 20 см, нагрітий до деякої сталої температури. Випромінювальна потужність куба P = 2 кВт, коефіцієнт чорноти α = 0,2 . Знайти температуру куба.

Відповідь: T = 930 К.

6.8 До мідного циліндра довжиною l = 4 см і діаметром d = 2 см підводиться тепло потужністю P = 0,2 Вт, в результаті чого температура циліндра підтримується сталою і рівною t =17°C . Визначити температуру

простору, оточуючого циліндр. Поглинальна здатність міді αT = 0,6 . Відповідь: t0 = −5°C .

6.9 По дроту діаметром d =1мм протікає струм I = 5 А. Температура дроту підтримується сталою і рівною t = 727°C . Питомий опір дроту

188

ρ = 9,2 107 Ом м. Температура оточуючого дріт середовища t =17°C .

Знайти поглинальну здатність дроту, вважаючи його поверхню сірою. Відповідь: αT = 0,165 .

6.10 Зірка масою m =1,98 1030 кг і радіусом R = 6,95 108 м

випромінює як абсолютно чорне тіло. Максимум випромінювальної здатності зірки приходиться на довжину хвилі λ = 480 нм. Знайти її

максимальну випромінювальну здатність r(λ,T )max і час t , за який зірка втратить свою масу внаслідок випромінювання електромагнітних хвиль.

Відповідь: 1) r(λ,T )max =1,04 1024 Вт/м.

2)t =1,24 1013 років.

6.11На вольфрам падає світло з довжиною хвилі λ = 200 нм. Визначити найменшу затримуючу напругу, при якій фотострум припиниться, якщо робота виходу з вольфраму A = 4,52 еВ.

Відповідь: U3 =1,695 В.

6.12 Затримуюча напруга для калієвої пластинки U1 = 0,91 В. Робота виходу електронів з калію A1 = 2,2 еВ. При тих самих умовах для іншої пластинки затримуюча напруга дорівнює U2 = 3 В. Визначити роботу

виходу з цієї пластинки. Відповідь: A2 = 0,113 еВ.

6.13 Максимальна швидкість електронів, які вириваються з деякого металу світлом з довжиною хвилі λ = 500 нм, дорівнює υmax = 540 км/с. Визначити червону межу фотоефекту.

Відповідь: λ0 = 750,5 нм.

6.14 Робота виходу із срібла A = 4,7 еВ. На пластинку із срібла падає монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 208 нм. Визначити максимальний імпульс, який передається поверхні срібла при вилітанні електрона.

Відповідь: pmax = 6,08 1025 кг·м/с.

189

6.15 На поверхню вольфраму (робота виходу A = 4,52 еВ) падає γ -

випромінювання з довжиною хвилі λ =1 пм. Визначити максимальну швидкість фотоелектронів, які вириваються з поверхні вольфраму.

Відповідь: υmax = 287 Мм/с.

6.16 На абсолютно чорну поверхню S = 2 м2, яка розташована перпендикулярно падаючим променям монохроматичного світла,

щосекунди падає N = 8 1019 фотонів. Тиск, який спричиняє світло на поверхню, дорівнює p = 0,1 мкПа. Визначити довжину хвилі світла.

Відповідь: λ = 265,2 нм.

6.17 Тиск монохроматичного світла з довжиною хвилі λ = 400 нм на ідеально відбиваючу поверхню, розташовану нормально до падаючого випромінювання, дорівнює p = 0,2 мкПа. Визначити число фотонів, які

падають на поверхню площею S = 80 см2 за одну секунду. Відповідь: N = 4,85 1017 .

6.18 При розсіянні вузького пучка монохроматичного рентгенівського випромінювання на розсіючій речовині виявилось, що довжини хвиль розсіяного під кутами Θ1 = 45°і Θ2 = 90° випромінювання

відрізняються у два рази. Визначити довжину хвилі падаючого випромінювання, вважаючи, що розсіяння відбувається на вільних електронах.

Відповідь: λ =1,01пм.

6.19Фотон розсіявся на вільному електроні, який знаходився у стані спокою. В результаті цього довжина хвилі розсіяного фотона збільшилася на 15%, а кінетична енергія електрона віддачі складала 45 кеВ. Визначити

енергію фотона до розсіювання на електроні. Відповідь: ε = 0,346 МеВ.

6.20В результаті ефекту Комптона фотон з енергією ε = 0,5 МеВ при

зіткненні з вільним електроном розсіявся під кутом Θ = 60o . Знайти енергію ε' розсіяного фотона.

Відповідь: ε' = 0,312 МеВ.

6.21 На четвертій орбіті атома водню рухається електрон. Визначити орбітальний магнітний момент електрона.

190

Відповідь: pm = 3,69 1023 А·м2.

6.22 Електрон переходить із збудженого стану в основний і випромінює фотон з довжиною хвилі λ =102,6 нм. Визначити, на якій

орбіті знаходився електрон. Обчислити радіус цієї орбіти і орбітальний механічний момент електрона, коли він знаходився на даній орбіті.

Відповідь: 1) n = 3 ; 2) r3 = 47,61нм; 3) L = 9,45 1034 Дж·с.

6.23 Визначити швидкість і частоту обертання електрона на четвертій орбіті атома водню та еквівалентний струм.

Відповідь: υ4 = 0,55 Мм/с; ν =1,03 1014 Гц.

6.24Визначити період обертання електрона на третій орбіті атома

водню.

Відповідь: 4,1фс; I = 39 мкА.

6.25Частота світла, яку випромінює атом водню при переході

електрона на рівень з головним квантовим числом n = 3 , дорівнює ν = 3,29 1014 Гц. Визначити, у скільки разів змінився при цьому радіус

орбіти електрона. Відповідь: у 10 разів.

6.26 Електрон обертається в атомі водню з частотою ν = 8,22 1014 Гц.

Визначити, на якій орбіті знаходиться цей електрон. Відповідь: n = 2 .

6.27 Атом випромінює фотон з довжиною хвилі λ = 486 нм. Визначити зміну орбітального механічного моменту електрона при переході із збудженого стану в основний.

Відповідь: L =1,14 1035 Дж·с.

6.28 При зменшенні різниці потенціалів у три рази короткохвильова межа суцільного рентгенівського спектра змінилась на 50 пм. Знайти початкову і кінцеву довжини хвиль короткохвильової межі даного спектра.

Відповідь: λ1min = 25 пм; λ2 min = 75 пм.

191

6.29 Максимальна швидкість електронів, що долітають до антикатода рентгенівської трубки, дорівнює υmax =18 Мм/с. Визначити довжину хвилі

короткохвильової межі рентгенівського спектра. Відповідь: λmin =1,35 нм.

6.30 Рентгенівська трубка має антикатод з ніобію. Яку напругу прикладено до рентгенівської трубки, якщо різниця довжини хвиль Kα -

лінії та короткохвильової межі суцільного спектра дорівнює 20 пм? Відповідь: U = 22,3 кВ.

6.31 Електрон в атомі водню переходить з шостої орбіти на другу. Як зміниться при цьому довжина хвилі де Бройля?

Відповідь: λ6 = 3 .

λ2

6.32 Електрон був прискорений різницею потенціалів U = 600 В. Визначити довжину хвилі де Бройля для цього електрона.

Відповідь: λ = 50,1 пм.

6.33 Довжина хвилі де Бройля для електрона, який знаходиться в атомі водню, дорівнює λ =1,27 нм. Визначити номер цієї орбіти і радіус.

Відповідь: n = 4 ; r = 0,85 нм.

6.34 Довжина хвилі де Бройля нейтрона, який рухається в середовищі з найбільш імовірною швидкістю, дорівнює λ =177 пм. Знайти температуру t°C оточуючого середовища.

Відповідь: t = 30°C .

6.35Знайти довжину хвилі де Бройля для протона, кінетична енергія якого дорівнює: 1) 1 еВ; 2) 1 кеВ; 3) 1 МеВ.

Відповідь: 1) 23,15 пм; 2) 0,91 пм; 3) 28,6 фм.

6.36Електрон рухається в однорідному магнітному полі з індукцією B = 0,1 Тл по колу. Визначити довжину хвилі де Бройля для електрона і

швидкість його обертання.

Відповідь: λ = 82,9 фм; υ = 8,8 Гм/с.

192

6.37 Короткохвильова межа гальмового рентгенівського спектра, виникаючого при бомбардуванні антикатода рентгенівської трубки електронами, дорівнює λmin = 2 нм. Визначити довжину хвилі де Бройля

електронів.

Відповідь: λ = 49,2 пм.

6.38 Відношення ширини енергетичного рівня, на якому знаходиться збуджений електрон, до енергії, що випромінює атом, дорівнює

E

=1,5 107 . Приймаючи, що час життя збудженого стану t =108 с,

E

 

знайти довжину хвилі випромінюваного атомом фотона. Відповідь: λ = 0,45 мкм.

6.39Визначити невизначеність координати електрона, який рухається

ватомі водню по другій борівській орбіті, якщо невизначеність швидкості

складає 15% від її числового значення. Відповідь: x = 4,43 нм.

6.40 Визначити відносну неточність

p

імпульсу протона, кінетична

 

 

 

p

 

енергія якого

T =1 кеВ,

якщо ширина

його сліду в камері Вільсона

дорівнює x =1 мкм.

 

 

 

Відповідь:

p = 9,06

107 .

 

 

 

p

 

 

 

6.41 Електрон знаходиться в одновимірній прямокутній потенціальній нескінченно глибокій ямі шириною l . Визначити імовірність виявлення електрона в першій чверті ями, якщо електрон знаходиться у збудженому стані ( n = 4 ).

Відповідь: w = 0,25 .

6.42 Визначити імовірність виявлення частинки у лівій чверті одновимірної прямокутної потенціальної нескінченно глибокої ями шириною l . Частинка знаходиться в основному стані.

Відповідь: w = 0,09 .

193

6.43 Визначити імовірність виявлення частинки у третій чверті одновимірної прямокутної потенціальної нескінченно глибокої ями шириною l . Частинка знаходиться у збудженому стані ( n = 2 ).

Відповідь: w = 0,25 .

6.44 Визначити, в яких точках одновимірної прямокутної потенціальної нескінченно глибокої ями шириною l густина імовірності виявлення частинки буде максимальною і мінімальною. Частинка знаходиться у збудженому стані ( n = 4 ).

Відповідь: максимуми: x =

3l

;

 

5l

;

7l

;

 

 

8

 

 

8

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мінімуми: x =

l

 

;

 

l

;

 

3l

.

 

 

 

 

 

4

 

 

 

2

 

4

 

 

 

 

 

 

6.45 Визначити, у скільки разів зміниться відношення різниці енергій

сусідніх енергетичних рівнів

до

 

енергії

"нижнього" стану

En1,n

 

 

En

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

частинки, яка знаходиться в одновимірній прямокутній потенціальній нескінченно глибокій ямі шириною l при переході цієї частинки із стану n = 4 у стан n' =10 .

Відповідь: зменшиться у 2,68 рази.

6.46 Хвильова функція, яка описує деяку частинку, має вигляд

r3

Ψ= Ae 3a3 , де r – відстань частинки від силового центра; a – деяка стала. Визначити найбільш імовірну відстань ri частинки від силового

центра.

Відповідь: ri = a .

6.47Визначити ширину одновимірної прямокутної потенціальної ями

знескінченно високими стінками, якщо електрон знаходиться у збудженому стані ( n = 4 ) і дискретність його енергетичного спектра

порівняна з його середньою кінетичною енергією при температурі t = 20°C .

Відповідь: l = 9,4 нм.

194

6.48 Протон рухається в одновимірній прямокутній потенціальній ямі нескінченної глибини. Знайти ширину ями, якщо різниця між четвертим і третім збудженими станами дорівнює 0,5 еВ.

Відповідь: l = 20,14 пм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3πx

 

6.49 Хвильова

функція

частинки має вигляд

Ψ = A sin

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

визначена в області 0 x l . Знайти нормувальний коефіцієнт A .

 

 

Відповідь: A =

2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.50 Хвильова функція частинки має вигляд

Ψ(r) =

A

sin kr , де

r

 

відстань цієї частинки до силового центра, k

 

 

r

 

 

деяка стала величина.

Визначити нормувальний

коефіцієнт

A . Хвильова функція визначена

лише в області 0 r R , де R – радіус цієї області.

 

 

 

 

 

 

Відповідь: A =

 

 

 

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π R

 

 

sin 2kR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

195

Соседние файлы в папке fizika_dlja_flehshki_zaochniki