fizika_dlja_flehshki_zaochniki / Final_1
.pdf1 Фізичні основи класичної механіки
1.1Основні закони і формули
1.Кінематичне рівняння руху математичної точки:
r = r (t) ,
або |
rG(t) = x(t)i + y(t)Gj + z(t)k , |
|||
де rG |
– радіус-вектор матеріальної точки, i , Gj, k – одиничні вектори |
|||
(орти) координатних осей x, y, z . |
|
|
||
2. Середня швидкість: |
|
rG |
||
|
G |
|
||
|
<υ >= |
|
t , |
|
де |
rG = rG2 − rG1 – вектор переміщення матеріальної точки. |
|||
Миттєва швидкість: |
|
|
||
|
υG = |
dr |
, |
|
|
dt |
|||
або |
υG =υxi +υy j +υz k , |
|||
де υx ,υy ,υz – проекції вектора швидкості на координатні осі. |
||||
Модуль вектора швидкості: |
|
|
||
|
υG =υG = υGx2 +υGy2 +υGz2 , |
|||
або |
υ = dS . |
|||
|
|
|
dt |
Шлях, як першотвірна від модуля вектора швидкості:
S = ∫υG(t)dt + S0 ,
де S0 – стала інтегрування. 3. Середнє прискорення:
< aG >= υt ,
де υ =υ2 −υ1 – вектор зміни швидкості за проміжок часу t .
Миттєве прискорення:
aG = ddtυ , 19
або |
aG = axi + ay Gj +az k , |
де ax ,ay ,az – проекції вектора прискорення на координатні осі. Модуль вектора прискорення:
a = ax2 + a2y +az2 .
Вектор прискорення у випадку криволінійного руху:
aG = dυτG +υ2 nG . dt R
Тангенціальна та нормальна складові вектора прискорення та їх зв’язок з повним прискоренням:
G |
|
|
dυ |
G |
υ2 |
G |
|
aτ |
= |
|
, aτ = |
R n ; |
|
||
dt |
|
||||||
a = aG |
|
+ aG |
; a = a2 |
+a2 |
, |
||
n |
|
τ |
|
τ |
n |
|
|
де R – радіус кривизни траєкторії, τ, nG |
– одиничні вектори дотичної |
та нормалі до траєкторії.
Модуль вектора швидкості як першотвірна від тангенціальної складової прискорення:
υ = ∫aτ (t)dt +υ0 ,
де υ0 – стала інтегрування, яку можна знайти з початкових умов.
4. Кутова швидкість:
ωG = dϕG , dt
де dϕG – вектор кутового переміщення.
Кутове прискорення:
βG = ddtω .
5.Частота та період рівномірного обертання:
ν= Nt ,
T = Nt = ν1 ,
де N – число повних обертів тіла за проміжок часу t .
Кутова швидкість при рівномірному обертанні та її зв’язок з частотою та періодом обертання:
20
ω = 2π Nt = 2πν = 2Tπ .
Шлях, який матеріальна точка проходить по дузі кола:
S = R ϕ ,
де R – радіус кола, ϕ – кут повороту точки.
6.Зв’язок між лінійною та кутовою швидкостями:
υ=[ω×r ] ,
або |
υ =ωr sinϕ =ωR , |
де rG |
– радіус-вектор точки, ϕ – кут між векторами ω і r , R – |
радіус обертання точки.
Зв’язок між тангенціальним і кутовим прискореннями:
|
aGτ =[β ×rG] , |
або |
aτ = βr sinϕ = β R . |
Кут повороту, кутова швидкість тіла при рівноприскореному та рівноуповільненому обертанні:
ϕ=ω0t ± β2t 2 ,
ϕ= 2πN ,
ω=ω0 ± βt .
де ω0 – початкова кутова швидкість, ω – кутова швидкість в момент часу t , N – число повних обертів тіла.
7.Радіус-вектор центра мас (центра інерції) системи, що складається
зN частинок:
|
|
G |
|
1 |
|
N |
|
G |
|
|
|
rc = |
|
|
|
∑miri , |
|||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
m i=1 |
|
|
||
де mi |
і rGi |
|
|
|
|
|
|
|
N |
– маса і радіус-вектор |
i -ої частинки; m = ∑mi – маса |
||||||||
системи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
i=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Швидкість центра мас: |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
G |
|
1 |
|
N |
|
G |
|
|
|
υc |
= |
|
∑ |
miυi , |
|||
|
|
m |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
i=1 |
|
|
де mi |
і υi |
– маса і швидкість i -ої частинки. |
8. Імпульс матеріальної точки та системи матеріальних точок, що складається з N частинок:
21
pi = miυi
|
|
|
pG |
|
|
N |
|
|
|
|
|
|
та |
|
|
|
= ∑miυGi |
або p = mυc , |
|||||||
|
G |
|
|
i=1 |
|
|
|
|
|
|||
де |
маса |
і вектор |
швидкості i -ої частинки, m – маса |
|||||||||
mi і υ |
– |
|||||||||||
системи, υc – швидкість центра мас. |
|
|
|
|||||||||
Другий закон Ньютона: |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
dpG |
G |
G |
|
1 G |
|||
|
|
|
|
|
|
= F або a |
= |
|
F , |
|||
|
|
|
|
|
dt |
m |
||||||
де |
pG – імпульс матеріальної точки (тіла), F – зовнішня сила, a – |
|||||||||||
прискорення точки, |
m – маса цієї точки. |
|
|
|
10. Рівняння руху (диференціальне рівняння другого порядку):
md 2rG = FG(rG,t) , dt2
де rG – радіус-вектор матеріальної точки, F(rG,t) – результуюча сила,
яка діє на матеріальну точку.
Рівняння руху в проекціях на координатні осі:
m |
d 2 x |
= F ; |
m |
d 2 y |
= F |
; |
|
m |
d 2 z |
= F |
, |
||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
dt2 |
x |
|
dt2 |
y |
|
|
|
dt2 |
z |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
де Fx , Fy , Fz – проекції вектора результуючої сили F , що діє на |
|||||||||||||||
точку, на осі x, y, z . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11. Сила сухого тертя: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
Fтр = μNG , |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
де μ – коефіцієнт тертя, |
N – сила реакції опори. |
|
|
||||||||||||
Сила пружності (закон Гука): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
F = −kx , |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
де k – коефіцієнт пружності, x – абсолютна деформація. |
|||||||||||||||
Сила тяжіння: |
|
FТ = mgG , |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
де g – прискорення вільного руху. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Сила гравітаційної взаємодії: |
|
|
G |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
FG = G |
m1m2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
rG |
, |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
r 2 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
|
22
де G – гравітаційна стала, |
|
|
rG |
– одиничний вектор. |
|
|||||||||||
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12. Елементарна робота: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dA = (F dl ) , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
де FG – вектор сили, dl – елементарний вектор переміщення. |
||||||||||||||||
Робота змінної сили: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = ∫F( r )dlG. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Інтегрування ведеться вздовж траєкторії l . |
|
|
rG |
|
|
= s): |
||||||||||
Робота постійної сили при прямолінійному русі ( |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|||||||||||||||
|
A = Fs cosα , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
де s – шлях, який тіло пройшло, α – кут між напрямком вектора |
||||||||||||||||
сили та вектора переміщення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13. Середня потужність на відрізку часу від t |
до t + |
t : |
||||||||||||||
|
|
|
N = |
A |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де A – робота, здійснена за проміжок часу |
t . |
|
||||||||||||||
Миттєва потужність: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N = |
dA |
|
або N = Fυcosα , |
|
||||||||||||
dt |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де dA – елементарна робота, здійснена за проміжок часу dt , F – |
||||||||||||||||
сила, яка здійснює роботу dA . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14. Кінетична енергія поступального руху: |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
W = mυ2 |
або W |
= |
p2 |
, |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
k |
2 |
|
|
k |
|
2m |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де m , υ – маса і швидкість тіла, p – імпульс тіла.
Потенціальна енергія:
а) пружньодеформованого тіла:
U = kx22 ,
де k – коефіцієнт пружності, x – абсолютна деформація тіла; б) гравітаційної взаємодії двох точок (тіл):
U = −G m1m2 , r
23
де m1 і m2 – маси взаємодіючих точок, r – відстань між цими
точками; в) тіла в однорідному гравітаційному полі (полі сили тяжіння Землі):
|
|
|
U = mgh , при (h << RЗ ), |
|
|
||||||||||||
де |
g |
– |
напруженість гравітаційного |
|
поля |
(прискорення вільного |
|||||||||||
падіння), h – відстань від нульового рівня, |
|
RЗ |
– радіус Землі. |
||||||||||||||
15. Зв’язок сили з потенціальною енергією: |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
F = −gradU , |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
∂U G |
+ |
∂U |
G |
+ |
|
∂U |
|
K |
|||||
|
|
|
gradU = |
∂x |
i |
∂y |
j |
|
∂z |
k , |
|||||||
де iG, Gj ,kG |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
– одиничні вектори. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
16. Напруженість гравітаційного поля Землі: |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
G |
|
|
|
M з |
|
|
rG |
|
|
|
|
|||
|
|
|
g = G |
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
(Rз + h)2 |
|
r |
|
|
|
|
||||||||
де |
MЗ |
– маса Землі, RЗ |
– радіус Землі, |
h |
|
– відстань від поверхні |
Землі до місця розташування матеріальної точки (тіла), r – радіус-вектор точки поля, що розглядається.
Потенціал гравітаційного поля Землі:
|
|
|
|
|
|
ϕ = − |
|
GMЗ |
. |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
+ h |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З |
|
|
|
|
|
|
|
|
17. Момент сили F відносно нерухомої точки O : |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
G |
|
G |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
×F |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
M = r |
, |
|
|
|||||||
|
|
або |
|
M |
|
= Fr sin α = Fl , |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
де rG |
|
|
|
|
|
r |
||||||||
та |
G |
– радіус-вектор матеріальної точки, |
α – кут між векторами |
|||||||||||||
F |
, l = r sin α – плече сили. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Момент сили F відносно нерухомої осіOz : |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
M z = [rG×F ]z . |
|
|
||||||||
|
|
18. Момент інерції матеріальної |
|
точки |
відносно будь-якої |
осі |
||||||||||
обертання: |
|
|
|
|
|
= m r2 |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
J |
i |
, |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
i |
|
|
|
|
|
|
|
де mi |
– маса матеріальної точки, |
ri |
– відстань її від осі обертання. |
|
Момент інерції тіла відносно нерухомої осі:
24
n
J = ∑miri2 .
i=1
При неперервному розподілі маси:
J = ∫ρr2dV ,
V
де ρ – густина тіла, dV – елемент об’єму. Для однорідного тіла:
J = ρ∫ r2dV .
V
Моменти інерції деяких тіл масою m відносно осі, що проходить крізь центр мас:
а) тонкостінного циліндра (кільця) радіуса R , якщо вісь обертання співпадає з віссю циліндра:
J = mR2 ;
б) суцільного циліндра (диска) радіуса R , якщо вісь обертання співпадає з віссю циліндра:
J = 12 mR2 ;
в) кулі радіуса R :
J = 52 mR2 ;
г) тонкого стержня довжиною l , якщо вісь обертання перпендикулярна стержню:
J = 121 ml2 .
Момент інерції тіла масою m відносно будь-якої осі (теорема Штейнера):
J = J0 +md 2 ,
де J0 – момент інерції відносно паралельної осі, що проходить крізь
центр мас, d – відстань між осями.
19. Момент імпульсу матеріальної точки відносно нерухомої точки
(полюса): |
|
|
|
|
=[rG |
× pG |
], |
|
|
|
|
L |
|||
|
|
|
|
i |
i |
i |
|
або |
|
L |
|
= ri pi sin α = pl , |
|||
|
|
25
деrGi – радіус-вектор матеріальної точки, pi – імпульс матеріальної точки, α – кут між векторами ri і pi , l = r sin α – плече імпульсу.
Проекція вектора L на вісь обертання z :
Lz = Jzω,
де ω – кутова швидкість точки.
Основний закон динаміки обертального руху: dLdt = MG або Jβ = M ,
де β – кутове прискорення матеріальної точки, J – її момент інерції
відносно осі обертання.
20. Диференціальне рівняння, що описує обертання тіла навколо нерухомої осі:
Jz ddt22ϕG = MG ,
де Jz – моментG інерції тіла відносно осі обертання, ϕ – кутове
переміщення, M – момент зовнішніх сил.
21. Кінетична енергія при обертальному русі
Wk = 12 Jω2 або Wk = 2L2J ,
де J |
– момент інерції тіла, ω – кутова швидкість. |
||||||
Кінетична енергія тіла, що котиться без ковзання: |
|||||||
|
|
|
|
mυ2 |
Jω2 |
|
|
|
|
|
Wk = |
c |
+ |
|
, |
|
|
|
2 |
2 |
|||
|
|
|
|
|
|
||
|
mυ2 |
|
|
|
|
|
|
де |
|
c |
– кінетична енергія поступального руху тіла, υc – швидкість |
||||
|
2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
центра мас, Jω2 2 – кінетична енергія обертання навколо осі, що проходить
крізь центр мас.
22. Елементатна робота при обертанні:
де MG – момент сили, dϕ – вектор кутового переміщення. Робота, що здійснюється змінним моментом сили при обертанні:
26
A =ϕ∫2 (MG dϕG),
ϕ1
де ϕ1 і ϕ2 – початкове і кінцеве значення кута повороту.
Робота сталого моменту сили при обертанні навколо нерухомої осі:
A = M z ϕ,
де M z – момент сили, що діє на тіло, яке обертається, ϕ – кут
повороту тіла.
23. Закон збереження імпульсу:
n |
G |
n |
G |
∑ pi = const , або ∑miυi = const . |
|||
i=1 |
|
i=1 |
|
Швидкості після зіткнення:
абсолютно пружного центрального удару:
u1 = −υ1 + 2 m1υ1 + m2υ2 ,
m1 + m2
u2 = −υ2 + 2 m1υ1 + m2υ2 ;
m1 + m2
абсолютно непружного удару:
u1 = u2 = m1υ1 + m2υ2 ,
m1 + m2
де υ1 та υ2 – швидкості частинок до зіткнення.
24. Закон збереження механічної енергії замкненої системи, в якій діють лише консервативні сили:
Wk +U = const ,
де Wk – кінетична енергія, U – потенціальна енергія тіл замкненої
системи.
Зауваження. При абсолютно непружному зіткненні тіл закон збереження механічної енергії не виконується. Зберігається сумарна енергія усіх видів – механічної та внутрішньої.
25. Закон збереження моменту імпульсу:
n |
G |
n |
G |
∑Li = const |
або ∑ Jiωi = const . |
||
i=1 |
|
i=1 |
|
27
Елементи спеціальної теорії відносності
26. Перетворення координат Галілея:
|
|
x = x'+υt' ; |
y = y′; |
z = z′; |
t = t' , |
||
|
|
де x, y, z – координати точки в нерухомій системі відліку K ; |
|||||
′ |
|
′ |
′ |
– координати тієї ж самої точки в рухомій системі відліку |
|||
x , y |
, z |
|
|||||
K′; |
t , |
t′ – час в K і K′. |
|
|
|||
Закон складання швидкостей в ньютонівській механіці: υG =υG'+V , |
|||||||
де |
υ – швидкість точки в системі K ; υ' |
– швидкість точки в системі |
|||||
K′; VG |
– швидкість руху системи K′ |
відносно системи K . |
27. Перетворення Лоренца координат і часу:
x = x'+Vt' ; 1−β2
|
|
|
|
|
y = y′; |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
z = z′; |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
t'+ x' |
V |
|
|
|
|
|
|||
|
|
t = |
c2 |
, |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
1−β2 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
де t′ |
– час в |
системі K′, що |
рухається вздовж осі x відносно |
|||||||||||
системи відліку K , |
c – швидкість світла в вакуумі, β = |
V |
. |
|||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
28. Закон складання швидкостей в релятивістській механіці: |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
υ' |
+V |
|
|
|
|
||
|
|
υ |
x |
= |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
υ' V |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
1 + |
|
x |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
c2 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
де υx |
– швидкість точки в системі K ; υx' – швидкість точки в |
системі K′.
Релятивістське скорочення довжини:
l = l 1− |
V 2 |
, |
|
||
0 |
c2 |
|
|
|
де l0 – довжина тіла в системі відліку, відносно якої тіло знаходиться
у стані спокою; l – довжина тіла в системі відліку, відносно якої тіло рухається зі швидкістю V .
Релятивістське сповільнення часу:
28