Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
44
Добавлен:
14.04.2015
Размер:
478.65 Кб
Скачать

τ = τ0 , 1Vc22

де τ0 – тривалість події для спостерігача, нерухомого відносно

об’єкта спостереження; τ– тривалість події для спостерігача, що рухається із швидкістю V .

29.

Релятивістська маса, імпульс:

 

G

 

 

 

 

 

 

m =

m0

,

G

=

m0υ

,

 

 

V 2

p = mU

 

 

V 2

 

1

 

 

 

 

1

 

 

c2

 

 

 

 

c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

m0 – маса спокою тіла; υ – швидкість руху в нерухомій системі

відліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30.

Енергія спокою тіла:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E0 = m0c2 .

Повна енергія в релятивістській механіці:

E = mc2 = m0c2 ,

1V 2

c2

де m – релятивістська маса.

Кінетична енергія тіла в релятивістській механіці:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wk = E E0

 

1

 

 

= m0c

 

 

2

1 ,

 

 

1

V

 

 

 

 

 

 

c2

 

 

 

 

де E – повна енергія, E0 – енергія спокою тіла.

Релятивістське співвідношення між повною енергією та імпульсом:

E = p2c2 + E02 .

Механічні коливання і хвилі

31. Кінематичне рівняння гармонічного коливання матеріальної точки:

x(t) = Acos (ω0t 0 ) , ϕ(t) = ω0t 0 ,

29

де x(t) – зміщення частинки від положення рівноваги в момент часу t ; A – амплітуда коливань, ϕ(t) – фаза коливань; ϕ0 – початкова фаза коливань; ω0 – кутова швидкість або циклічна частота.

32.Швидкість та прискорення матеріальної точки, що виконує гармонічні коливання:

υ= −Aω0 sin(ω0t +ϕ0 ) , a = −A0ω02 cos (ω0t 0 ) = −ω02 x .

33.Диференціальне рівняння гармонічних коливань матеріальної

точки:

 

 

d 2 x

2 x = 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ω =

 

 

k

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m – маса точки, k

де ω0 – циклічна частота вільних коливань,

коефіцієнт квазіпружної сили.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

34. Повна енергія

матеріальної

 

 

точки, що

здійснює гармонічні

коливання:

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

E =

mA2ω2

=

kA2 .

 

 

 

2

 

2

 

35. Періоди коливань маятників:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) математичного

 

 

T = 2π

 

 

l

;

 

 

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) пружного

 

 

T = 2π

 

 

m

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

в) фізичного

 

T = 2π

 

 

Jz

 

 

 

 

 

,

 

 

 

mga

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де l – довжина математичного маятника; m – маса тіла; k – коефіцієнт пружності пружини; Jz – момент інерції тіла, що коливається;

a– відстань від центра мас до осі обертання.

36.Приведена довжина фізичного маятника:

lпр = maJz .

37. Амплітуда і початкова фаза результуючого коливання при складанні двох гармонічних коливань одного напрямку:

30

A = A2

+ A2

+2A A cos Δϕ

0

;

 

1

2

1

2

 

 

 

Δϕ0 = ϕ10

−ϕ20 ;

 

 

 

tgϕ

=

A1 sin ϕ10

+ A2 sin ϕ20

.

 

 

0

 

A1 cos ϕ10

+ A2 cos ϕ20

 

 

38. Рівняння траєкторії руху точки, перебуваючої одночасно у двох взаємно перпендикулярних коливаннях:

Ax22 + By22 2 ABxy cos ϕ = sin2 ϕ , де x(t) = Acos ωt , y(t) = B cos (ωt ) .

39. Диференціальне рівняння загасаючих коливань: ddt22x + 2β dxdt 02 x = 0 ;

де β – коефіцієнт загасання, r – коефіцієнт опору, ω0 – циклічна частота вільних незгасаючих коливань, β = 2rm .

Розв’язок диференціального рівняння загасаючих коливань: x(t) = A0 e−βt cos (ωt 0 ) ,

де ω = ω02 −β2 , ω – частота загасаючих коливань.

Рівняння амплітуди загасаючих коливань:

A(t) = A0 e−βt .

Логарифмічний декремент загасання:

λ = ln

A(t)

= βT .

A(t +T )

 

 

40. Диференціальне рівняння вимушених коливань під дією періодичної зовнішньої сили:

ddt22x + 2β ddtϕ 02 x = Fm0 cos Ωt ,

де F0 – амплітуда періодичної сили, Ω – частота вимушуючої сили.

Частинний розв’язок диференціального рівняння вимушених коливань:

x(t) = Acos (Ωt −φ0 ) ,

де φ0 – зсув фази усталених коливань відносно вимушуючої сили. 41. Амплітуда вимушених коливань:

31

 

F

 

A = m (ω02 −Ω20)2 + 4β 2Ω2 .

Зсув фази:

2βΩ

 

tgϕ0 =

.

ω2 −Ω2

 

 

 

0

 

42.Резонансна частота і резонансна амплітуда:

ωрез = ω02 2β2 ;

Aрез =

 

F0

 

.

2β

ω2

 

 

−β2

 

 

0

 

 

43. Зв’язок довжини хвилі з періодом і частотою коливань:

λ=υT = νυ .

44.Різниця фаз коливань двох точок середовища, в якому розповсюджується плоска хвиля:

Δϕ = 2λπ x ,

де x – найкоротша відстань між хвильовими поверхнями. 45. Рівняння стоячої хвилі:

ξ(x,t) = 2A0 cos kx cos ωt ,

де A = 2 A0 cos kx – амплітуда хвилі.

46. Швидкість поздовжньої хвилі в пружному середовищі:

υn = Eρ ,

де E – модуль Юнга, ρ – густина речовини. 47. Швидкість звуку в ідеальному газі:

 

 

υ =

γ

RT

 

= γ

p

,

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ

 

 

де γ =

Cp

– показник адіабати,

 

R –універсальна газова стала,

T

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

υ

 

M

 

молярна маса, p – тиск газу,

 

 

термодинамічна температура,

ρ

густина газу.

48. Середня об’ємна густина енергії пружної хвилі:

32

w = 12 ρξ02 = 12 ρω2 A2 ,

де ξ0 – амплітуда швидкості частинок середовища, ω – кругова

частота звукових хвиль.

49. Енергія звукового поля в об’ємі:

W = w V .

50. Потік звукової енергії:

Φ = Wt ,

де W – енергія, що переноситься через дану поверхню за проміжок часу t .

51. Інтенсивність звуку ( густина потоку енергії ):

I = w υ , G

де υ – швидкість звуку у середовищі; I – вектор Умова.

1.2 Приклади розв’язання задач.

Задача 1. Матеріальна точка рухається згідно рівнянням:

x = b t + d t3 , y = b t +c t2 , z = 0 , де b = 27 м/с; d

1

= −1 м/с3; b = 32 м/с;

 

1

1

2

2

1

 

 

 

2

c

= −8 м/с2.

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Знайти тангенціальне, нормальне прискорення та радіус кривизни

 

траєкторії в момент часу t1 = 2 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання

 

 

 

 

 

За

умовою

задачі координата

z = 0 ,

тобто рух

відбувається в

площині xOy .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тангенціальне і нормальне прискорення можна знайти, якщо відомі

модулі та напрямки векторів a та υ

в заданий момент часу. Вектори a і

υG

можна знайти по їх проекціях на координатні осі. Проекції векторів a і

υG

можна одержати послідовним диференціюванням x(t)

та y(t) :

 

 

 

 

aτ

 

τ

υ

 

 

n

aan

Рисунок 1.1

33

 

 

G

 

dυ

G

 

G

υ2 G

 

 

 

aτ

=

 

τ ,

an =

R

n

 

 

 

dt

 

де τG і nG – одиничні вектори (орти) спрямовані по дотичній і нормалі

до траєкторії відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проекції швидкості:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

υ

x

= b +3d t 2 ,

υ

y

= b + 2c

2

t .

 

1

1

 

 

2

 

 

 

Проекції прискорення:

ax = 6d1t , ay = 2c2 .

Вмомент часу t = 2c :

υx = 27 +3 4(1) =15 (м/с),

υy = 32 32 = 0 .

Отже, в момент часу t = 2 с вектор швидкості спрямовано по горизонталі υG =υx .

Прискорення в момент часу t = 2 с дорівнюють: ax = 6 (1) 2 = −12 (м/с2), ay = 2 (8)= −16 (м/с2).

Оскільки υy = 0 , то ax = aτ ,

ay = an .

 

 

 

 

Таким чином, a = −12 м/с2,

a

n

= −16 м/с2.

 

 

 

τ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Радіус кривизни R

знаходиться

із

виразу

для

нормального

прискорення:

 

υ2

 

 

 

 

υ2

 

 

 

 

a =

 

 

R =

 

 

 

 

 

 

=14 (м).

 

 

 

n

R

 

 

 

 

an

 

 

 

Задача 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

Парашутист,

маса

 

якого

m =100 кг,

виконує затяжний

стрибок. Його

початкова швидкість υ0 = 0 .

Знайти

закон

зміни його

швидкості до розкриття парашуту, якщо сила опору повітря пропорційна швидкості руху парашутиста: F0 = −kυG , де k = 20 кг/с.

Розв’язання

Парашутист починає рух із точки O . Вісь Ox спрямуємо вертикально вниз. На парашутиста діють дві сили: сила тяжіння mg та сила опору

повітря FGc = −kυG (рис 1.2).

34

o

h Fc

x

Рисунок 1.2

За другим законом Ньютона:

m ddtυ = mg kυ

Звідки після розподілу змінних:

 

dυ

 

=

k

dt

mg

 

 

m

 

 

 

 

 

 

k

υ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mg

 

 

 

 

d

 

 

υ

 

 

 

 

 

або

k

 

 

 

= −

k

dt .

mg

υ

 

m

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

Після інтегрування одержуємо:

ln mgk υ = − mk t +C .

Сталу C знаходимо з початкових умов (υ =υ0 = 0 при t = 0 ):

C= ln mg ,

k

 

mg

 

 

k

mg

тоді

ln

 

υ

= −

 

t +ln

 

 

k

m

k

 

 

 

 

 

 

і закон зміни швидкості буде мати вигляд:

 

 

 

 

 

 

k

 

 

mg

 

 

 

 

t

 

 

 

 

υ =

e

 

 

m

k

1

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При t → ∞ швидкість

наближається до свого максимального

значення υmax = mg / k .

Задача 3. Потенціальна енергія частинки в центральному силовому полі задана рівнянням :

35

 

U (r) =

A

B

,

 

r2

 

 

 

 

r

де A = 6 106 Дж·м2,

B = 3 104 Дж·м, r – відстань від центра поля

до будь-якої точки поля.

Знайти ті значення r , при яких потенціальна

енергія і сила, що діє на частинку, мають екстремальні значення; знайти ці

екстремальні значення; побудувати графіки залежності U (r)

та Fr (r) , де

Fr – проекція вектора F на напрямок радіус-вектора r .

 

 

Розв’язання

 

Частинка знаходиться у потенціальному полі. Потенціальна енергія

частинки в цьому полі – задана функція однієї координати

r . Проекція

сили на напрямок радіус-вектора r :

 

 

dU

 

 

 

 

 

 

F = −

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

Для заданої функції

U (r) =

 

A

 

B

,

 

 

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

F = 2

A

B

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r3

 

 

r2

 

 

 

 

 

 

Оскільки A та B додатні величини, то перший член вiдповiдає силі відштовхування; другий – силі притягання.

Щоб знайти екстремальні значення потенціальної енергії, необхідно

знайти такі значення r , при яких перша похідна

dU

= 0

, тобто:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

 

dU

= −2

 

A

+

B

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r3

 

 

 

 

 

 

 

2

A

+

B

=

1

 

(2A + Br)= 0 .

 

 

 

r2

r3

 

 

 

 

 

 

r3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dU

 

= 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при r = r =

2A

= 4 102

м, U =U (r ) = −3,8 103 Дж.

 

 

1

B

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Очевидно, що

dU

> 0 при r не набагато більшим за r .

 

 

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U =Umin

і при r = r1 дана

Отже, знайдене екстремальне значення

частинка знаходиться в положенні рівноваги.

 

 

 

 

При U (r) = 0 ( крім r → ∞ ):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36

 

 

 

 

 

 

A

B

= 0 ;

1

(A Br )=

0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

r

 

 

 

r2

 

 

 

 

 

 

 

при r = r

=

= 2 102 м;

 

U (r ) = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графік U (r)

наведений на рис. 1.3а.

 

 

 

 

 

 

Аналогічно для F (r) знайдемо такі r , при яких

dFr

= 0 ;

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dFr

= −

6A

+

2B

=

2

(3A + Br ),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r4

 

 

 

 

 

 

 

dr

 

 

 

r4

 

 

r3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

(3A + Br)= 0 ,

 

 

 

 

 

dFr

 

 

 

 

 

 

r4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r = r′ =

 

2

 

 

звідки

 

 

= 0

 

 

при

 

 

 

= 6

10

 

м.

При цьому

dr

 

 

 

 

 

B

 

Fr (r) = −0,028 Н. Знак “-” показує, що при r = r

на частинку діють сили.

Значення r , при яких Fr

= 0 , вже відомі;

Fr = 0

при r → ∞ і при

r = r1 . Графік Fr (r)

наведено на рис. 1.3б.

 

 

 

 

U.1 0-3,

 

 

F, H

 

 

 

 

Дж

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

4

 

0,05

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

0 2 4 6 8

r.1 0-2,H

0

2 4 6 8

r.1 0-2,м

 

-2

 

 

 

 

 

 

 

-4

 

-0,05

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

б)

 

 

 

 

Рисунок 1.3

 

 

 

Задача 4. В однорідному диску

,

маса

якого

m =1 кг,

радіус

r = 30 см зроблено

круглий

отвір діаметром

d = 20 см, центр

якого

знаходиться на відстані l =15 см від осі диска. Знайти момент інерції J тіла відносно осі, яка проходить перпендикулярно площині диска через його центр.

37

Розв’язання d

l

r O

Рисунок 1.4

Момент інерції тіла:

J = J0 Jотв ,

(1)

де J0 – момент інерції диска, якби він був заповнений речовиною; Jотв – момент інерції отвору.

Момент інерції отвору відносно осі диска знайдемо згідно з теоремою Штейнера:

 

 

Jотв = J ′+ mотв l2 ,

 

 

 

 

m r 2

 

 

 

d

де J ′ =

1 1

– момент інерції вирізаного диска радіусом

r1

=

 

2

2

 

 

 

 

відносно осі, що проходить через його центр мас; m1 ,r1 – маса і радіус цього диска.

Маси вирізаного диска та заданого відносяться як їх площини:

 

 

 

 

 

m

 

=

 

S

;

m

=

πr2 4

m =

πd 2

m ,

 

 

 

 

 

m

 

 

S

 

m

 

 

πd 2

 

 

 

1

 

4πr2

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

= m =

d 2

m .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

отв

 

 

1

 

 

4r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Момент інерції одержаного тіла дорівнюватиме:

 

 

mr

2

 

 

d 2m d 2

 

d 2m

 

 

 

 

mr

2

 

d 2m

 

J =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

l2

 

=

 

 

 

 

 

(d 2 +8l2 )=

 

2

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

2

 

2

 

32r

2

 

 

 

 

 

4r

 

4 4r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 4,19 102 кг м2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 5. Маховик, маса якого

m = 5

кг рівномірно розподілена по

ободу радіуса

r = 20

 

см,

вільно

обертається

з частотою n = 720 хв-1

навколо горизонтальної осі, яка проходить через його центр інерції.

38

Соседние файлы в папке fizika_dlja_flehshki_zaochniki