3.5 Опис лабораторної установки
До складу установки входить макет, генератор Г3-56/1, осцилограф С1-72, вольтметр В3-2А, вимірювач нелінійних спотворень С6-1. Принципова електрична схема потужного підсилювача зображена на лицевій панелі макета. У схему включені елементи, значення яких отримані внаслідок розрахунку схеми на практичному занятті.
3.6 Завдання та порядок виконання роботи
1. Включити тумблери джерела живлення, за допомогою перемикача, розміщеного у центрі макета, вибрати схему, що досліджується.
2. Підключити С6-1 до гнізда Х4, вольтметр до гнізда Х3, гніздо Х2 заземлити за допомогою дроту з кінцевими штекерами (коло ЗЗ розімкнуто). Переконатися, що точка спокою А має нульовий потенціал.
3. На вхід підсилювача (гніздо Х1) подати сигнал Uвх частотою 1 кГц. Збільшувати Uвх до такого значення, поки коефіцієнт гармонік не збільшиться до заданої величини. Зафіксувати значення Uвх макс.
4. На вхід підсилювача подати напругу Uвх< Uвх макс частотою 1кГц. Виміряти вхідний опір Rвх. Для підвищення точності визначення Rвх треба вибрати опір додаткового резистора R одного порядку з Rвх.
5. Виміряти напругу Uвих двічі: при підключеному навантаженні Rн та при вимкнутому навантаженні (тумблер S розміщується зверху панелі). Розрахувати вихідний опір
коефіцієнт підсилення напруги, струму та потужності
а
також інші показники підсилювача: ККД
-;
коефіцієнти використання
і
;
потужність втрат
.
6. Включити послідовний зворотній зв’язок за допомогою з’єднання клем Х2 і Х3. Виміряти RвхЗЗ, RвихЗЗ, КuЗЗ згідно умов таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Результати вимірювання характеристик підсилювача
|
Параметри |
Коло ЗЗ розімкнуто |
Коло ЗЗ замкнено | ||||
|
UВИХ, В |
-10 |
0 |
10 |
-10 |
0 |
10 |
|
RВХ, кОм |
|
|
|
|
|
|
|
RВИХ, кОм |
|
|
|
|
|
|
|
Коеф. підсилення |
|
|
|
|
|
|
7. Вимкнути тумблери живлення.
3.7 Зміст звіту
Звіт повинен містити наступні дані: мету роботи; схеми, що досліджуються; результати експериментів (таблиці та осцилограми вхідних та вихідних сигналів); висновки та критичну оцінку одержаних результатів; пропозиції щодо поліпшення спеціальних параметрів підсилювачів.
3.8 Контрольні запитання та завдання
1. Дайте означення підсилювача потужності.
2. Поясніть механізм істотного проявлення впливу нелінійності вхідних та передаточних ВАХ транзистора та виникнення нелінійних спотворень.
3. Назвіть три види двотактних вихідних каскадів за способом збудження активного елемента.
4. Яка принципова відмінність однотактного потужного каскаду від каскаду попереднього підсилення.
5. У чому проявляється дія зворотного зв’язку на роботу схеми потужного підсилювача.
6. Наведіть детальну принципову схему підсилювача та поясніть її дії. Як збільшити вихідну потужність підсилювача?
7. Вихідні каскади потужних ОП виконують на складених транзисторах. Чому?
8. Якщо треба орієнтуватись тільки на частотні спотворення на НЧ, яку схему вибрати: трансформаторну чи безтрансформаторну?
9. Однією з властивостей двотактного вихідного каскаду є компенсація парних гармонік сигналу. Чому?
10. Які кінцеві потужні каскади та режими транзисторів використовують у перспективних розробках?