2.5 Завдання та порядок виконання роботи

2.5.1 Для створення креслення схеми ДК засобами програми EWВ необхідно підготувати ескіз схеми з взірцевим розміщенням компонентів та їх значеннями, котрі були розраховані під час практичних занять.

2.5.2 Розташувати на робочому полі EWВ компоненти схеми та контрольно-вимірювальні прилади від бібліотек програми у відповідності з ескізом. З`єднати виводи компонентів та затискачі приладів дротами.

Рисунок 2.2 - Схема дослідження диференційного каскаду підсилення

2.5.3 До входів підключити джерела змінної напруги U_ефект., ƒ, Ψ (ефективне значення напруги, частота, фаза). Змінюючи фазу джерел вхідних сигналів імітувати:

а) синфазні сигнали (фаза обох джерел однакова, U_вх- не більше Е_к);

б) диференційні сигнали (до входу 1 підключити джерело 1мВ, 1кГц, 180 deg, до входу 2 - 1мВ, 1кГц, 0 deg);

в) змішаний режим (фази відрізняються на декілька градусів (deg), амплітуда – дещо менше Е_к).

На осцилографі спостерігати вихідні сигнали.

2.5.4 Встановити режим підсилення диференційних сигналів. За допомогою вольтметрів, підключених до колекторів VT1, VT2 і емітера VT3, визначити напруги зміщення, струм спокою (за напругою на R_е) та порівняти отримані результати з розрахованими.

2.5.5 Дослідження коефіцієнта передачі диференційного сигналу К_д:

а) підключити осцилограф до контрольних точок 1,2 (TIME BASE – 1,00 ms/div; x.pos – 0,00; Y/T; CHANNEL A – 100mv/div, y.pos – “- 0,80”, AC; CHANNEL B – 100mv/div, y.pos – 0,80, AC) та спостерігати вихідні сигнали. Визначити амплітуду напруги в режимі ZOOM, перевести це значення у ефективне та визначити К_д;

б) обчислити теоретичне значення К_дз формули

К_д = α R_к/ [R`<sub>е</sub>+( 1- α )( R<sub>в</sub>+R`_б )],

де R`<sub>е</sub>- об`ємний опір емітера (Emitter ohmic resistance);

R`<sub>б</sub>- об`ємний опір бази (Base ohmic resistance);

α - коефіцієнт підсилення струму в схемі з СБ (прийняти α =0,99).

Порівняти теоретичні та експериментальні дані, пояснити їх розбіжність;

в) шляхом зменшення значень параметрів транзистора R`<sub>е</sub>, R`_б , α та в залежності від ступеню неідентичності R_і1і R_і2уявити поведінку К_д(зручною для вас методикою).

2.5.6 Дослідження коефіцієнта підсилення синфазного сигналу К_с:

а) подати на обидва входи сигнал від одного джерела. Експеримент провести для двох значень вхідних сигналів U_вх=0,1E_кта U_вх=0,9E_к. Визначити К_ста уявити його поведінку;

б) обчислити теоретичне значення К_сз формули

К_с= α R_к / 2R_тр ;

в) шляхом зміни опору R_трта α встановити поведінку К_с.

2.5.7 Дослідження коефіцієнта подавлення синфазної завади:

а) обчислити коефіцієнт К_пз формули

К_п = 20lg(К_д / К_с);

б) уявити поведінку К_Пна підставі досліджень п.2.4.5, п.2.4.6.

2.5.8 Дослідження схеми ДК з “струмовим дзеркалом”:

а) замінити генератор стабільного струму на VT3 на “струмове дзеркало” (рис. 2.3), використовуючи в якості резистора R_брезистор R_еДК, колектор VT2 “дзеркала” з`єднати з емітерами VT1, VT2 ДК;

Рисунок 2.3 - Схема генератора стабільного струму “струмове дзеркало”

б) шляхом підбору опорів R1 і R2 “дзеркала” поновити початковий статичний режим ДК. Потім виконати п.2.4.5, п.2.4.6, п.2,4,7 та порівняти отримані дані.

2.6 Зміст звіту

1. Схеми ДК, що досліджуються у даній роботі.

2. Результати експериментів, осцилограми вхідних та вихідних сигналів.

3. Висновки та критична оцінка одержаних результатів.

4. Запропонувати можливі варіанти виконання схем ДК.