МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторно-практичних занять з дисципліни

“Аналогові електронні пристрої ”

для студентів спеціальностей 7.090701 “Радіотехніка”,

7.090702 “Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси” спеціалізації

7.090702.01 “Медичні радіоелектронні пристрої та системи”,

7.090703 “Апаратура радіозв'язку, радіомовлення і телебачення”

Затверджено

кафедрою РЕУ

Протокол № 14

від 06.05.2000 р.

Харків 2000

Методичні вказівки до лабораторно-практичних занять з дисципліни “Аналогові електронні пристрої” для студентів усіх форм навчання спеціальностей 7.090701 “Радіотехніка”, 7.090702 “Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси” спеціалізації 7.090702.01 “Медичні радіоелектронні пристрої та системи”, 7.090703 “Апаратура радіозв'язку, радіомовлення і телебачення” /Упоряд.: Л.П.Тимошенко, В.Л. Басецький – Харків: ХТУРЕ, 2000. - 60 с.

Упорядники: Л.П.Тимошенко

В.Л. Басецький

Загальні положення

Лабораторний практикум з будь-якої дисципліни ставить за мету закріплення та поглиблення знань, які студенти отримують під час лекцій, практичних занять та внаслідок самостійної роботи над темами дисципліни, а також надання їм навичок експериментального дослідження. Згідно з методологією лабораторним заняттям передує самостійна робота студентів з усвідомлення практичних аспектів виконання програми досліджень.

Тому студент під час підготовки до роботи повинен:

- ознайомитися з теоретичним матеріалом щодо теми досліджень за конспектом лекції та літературою, наведеною у переліку посилань; наведені у методичних вказівках контрольні запитання та завдання сформують коло потрібних знань; підготовленість до роботи перевіряє викладач шляхом співбесіди за цими запитаннями;

- вивчити методичні вказівки з експериментального опису лабораторної установки про порядок виконання роботи та ін.; уявіть собі галузі технічного застосування приладів, котрі мають бути досліджені, а також ціль експерименту;

- виконати домашнє розрахункове завдання, що значно скоротить час підготовки та проведення експерименту, а також дозволить порівняти результати розрахунку та експерименту.

Результати виконаних досліджень наводяться у звіті, що затверджується викладачем. Звіт оформляється кожним студентом індивідуально з обов’язковим дотриманням вимог стандартів. Зміст його міститься у вказівках до роботи.

Захист лабораторної роботи – це комплекс, який складається з перевірки правильності оформлення звіту щодо стандартів, знання теоретичних основ та методики дослідження, вміння оцінювати отримані результати та ін.

Перед початком першої лабораторної роботи кожний студент отримує інструктаж з техніки безпеки, про що розписується у лабораторному журналі викладача.

Лабораторний Практикум з схемотехніки аналогових електронНих пристроїв

Метою вивчення дисципліни “Аналогові електронні пристрої” є оволодіння студентами основами аналізу та схемотехнічних рішень базових пристроїв, що реалізують повну систему аналогових функцій, а також удосконалення знань та накопичення досвіду їх проектування. Ці пристрої змінюють первинні параметри аналогових сигналів до потрібних за їх видом (струм/напруга/потужність) рівнем, частотою, спектром, формою. Вони залишаються неодмінною частиною радіотехнічних систем завдяки своїй простоті, кращій економічності, швидкодії, частотним і шумовим властивостям.

Перелік пристроїв дуже великий, тому у відповідності з робочою програмою дисципліни викладач має доцільну можливість варіювати переліком завдань, які виносяться на лабораторну роботу, та методикою проведення роботи : у рамках фізичного або математичного моделювання, або у рамках варіанта використання комп`ютера для дослідження схем. Частина лабораторних робіт може проводитися фронтальним методом, друга – кільцевим.

Так, дослідження аперіодичного каскаду підсилення зі спільним емітуючим електродом (спільним витоком) – найпоширенішого типу підсилювача, з показниками якого порівнюють показники інших каскадів, доцільніше з метою навчання проводити у рамках натурного експерименту. Дослідження ланок нульового порядку на операційних підсилювачах (ОП), операційних перетворювачів, що інтегрують та диференціюють, а також суматора, активних фільтрів на ОП доцільніше проводити методом математичного моделювання. У лабораторному практикумі використана програма Electronics Workbench (EWB). Особливістю програми є наявність контрольно-вимірювальних приладів, які мають зовнішній вигляд та характеристики промислових аналогів. Крім того, значною перевагою програми EWB є те, що студент має можливість запропонувати та випробувати свої технічні рішення, що перетворює навчальний процес у творчість.

Нарешті дослідження аналогових пристроїв на великих інтегрованих мікросхемах (ВІС) доцільніше проводити, якщо до комп`ютера підключити цю ВІС, і з допомогою його отримати будь-які характеристики. Очевидно, що в теперішній час аналіз схем для проектувальника складних пристроїв має більше значення, ніж синтез.

Коли студент виконує усі три методики дослідження схем, він навчиться читати електричні принципові схеми реальних пристроїв лінійного оброблення сигналів в дискретному та інтегрованому виконанні в усіх діапазонах частот, брати участь у розробленні технічного завдання на весь пристрій та його частини, професійно рекомендувати елементну базу для конструювання подібних пристроїв.