4. Окресліть коло проблем, що цікавлять філософів.

Основные проблемы философии – это проблемы связанные с познанием. Пожалуй, самым важным относящимся к познанию вопросом является то, познаваем ли мир вообще. Агностики утверждают, что понять его человеку никогда и ни за что не удастся, а гностики же уверяют, что человеческий разум не имеет границ, и рано или поздно ему откроются все тайны мирозданья. Также философов интересует сущность самого познания, особенности познавательных процессов, отношения субъектов и объектов познания и так далее. Философия не игнорирует методы познания, но все-таки отводит им второстепенную роль – сама суть данного процесса интересует философов намного больше. Гносеология – так называется учение о познании.

Основной вопрос философии - вопрос об отношении сознания к бытию, мышления к материи, природе, рассматриваемый с двух сторон: во-первых, что является первичным - дух или природа, материя или сознание - и, во-вторых, как относится знание о мире к самому миру, или, иначе, соответствует ли сознание бытию, способно ли оно верно отражать мир. Последовательное решение О. в. ф. возможно лишь при учете обеих его сторон. Философы, являющиеся сторонниками материализма, признают первичным материю, бытие, вторичным - сознание и считают сознание результатом воздействия на субъекта объективно существующего внешнего мира. Философы-идеалисты принимают за первичное идею, сознание, рассматривая их как единственно достоверную реальность. Поэтому, с их т. зр., познание не является отражением материального бытия, а есть лишь постижение самого сознания в форме самопознания, анализа ощущений, понятий, познания абсолютной идеи, мировой воли и т. п. Промежуточную, непоследовательную позицию в решении О. в. ф. занимают дуализм, агностицизм.

5. Спробуйте визначити предмет філософії та обгрунтуйте його розуміння

Грецьке слово філософія буквально означає любов до мудрості

Філософія – це область духовної діяльності людини, в основі якої лежить критична рефлексія над самою духовною діяльністю, над її змістом, метою і формами, і, у кінцевому рахунку – над з'ясуванням суті самої людини як суб'єкта культури, відношення людини до світу. Як теоретичне зусилля думки філософія є самосвідомістю культури.

У центрі філософії стоїть питання про людину і її місце у світі, в суспільстві, про сенс її життя. І головне призначення філософії – допомогти людині орієнтуватися в нескінченних складностях життя, у рішенні тих рівнянь з безліччю невідомих, котрі постійно виникають на життєвому шляху. Поле діяльності філософії визначається тим, що вона є квінтесенцією культури. Задача цілісного осмислення з філософських позицій як природної, так і соціальної реальності через опозицію людини і світу залишається найважливішою і сьогодні, особливо в зв'язку з докорінними змінами у всіх сферах нашого життя і потребами осмислення цих змін. Тільки філософія може задовольнити потреби мислячої людини в створенні цілісної картини світу й в осмисленні власного призначення в ньому.

Предметом філософії є всезагальні якості та зв’язки відношення до дійсності – природи, суспільства, людини, відношення об’єктивної дійсності та суб’єктивного світу, матеріального та ідеального, буття та мислення, тобто світ у цілому.