
- •Філософія
- •Тема 1. Філософія, її предмет і функції в житті людини і суспільства
- •1. Визначте. Що таке світогляд. Чи всі люди його мають?
- •2. Окресліть історичні типи світогляду.
- •3. Що таке філософський світогляд? Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду?
- •4. Окресліть коло проблем, що цікавлять філософів.
- •5. Спробуйте визначити предмет філософії та обгрунтуйте його розуміння
- •6. Поясніть причину існування матеріалістичної та ідеалістичної лінії у філософії
- •7. У чому полягає відмінність між діалектикою та метафізикою?
- •8. В чому полягає значення філософії для людини і суспільства, які функції виконує філософія?
- •9. Чим філософія відрізняється від науки, релігії, мистецтва?
- •10. Яка структура філософського знання?
- •11. Чи може філософія змінити світ? Як?
- •1.Які фактори виникнення філософії у Стародавній Греції?
- •2. У чому проявляється космоцентризм філософії Стародавнього світу?
- •3. Як філософи Мілетської школи відповідали на питання: «Що є першоосновою усього існуючого?»
- •4. Що таке атом у Демокрита і якими властивостями він наділений?
- •5. Як називався метод Сократа й у чому він полягає?
- •6. У чому полягає особливість філософії Платона? Розкрийте сутність його філософії
- •7. У чому складається утопізм вчення Платона про державу?
- •8. Как соотносятся материя и форма в философии Аристотеля?
- •9. Особенности философии эплохи эллинизма
- •1. Какие особенности философии Нового вермени?
- •2. Доведіть вплив наукової революції XVI – XVII ст. На подальший розвиток філософії.
- •3. У чому полягає значення емпіризму і раціоналізму? Які особливості цих напрямків?
- •4. Что имел в виду Бэкон под “идолами”,от которых он призывал избавиться?
- •5. Що означає «я мислю, отже я існую» р. Декарта?
- •6. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму б. Спінози.
- •7. Чому монадологія Лейбніца мала плідні наслідки в критиці механістичного світогляду?
- •8.Визначте ключові моменти французької філософії XVIII століття.
- •9. Как представляли себе общественный прогресс мыслители эпохи Просвещения - Вольтер, Кондорсе, Тюрго, Гердер?
- •10. Назвіть основних представників німецької класичної філософії; що притаманно їх вченням?
- •11. В чому суть «коперніканського повороту» в пізнанні, який здійснив і. Кант?
- •12. Визначте і обґрунтуйте сутність діалектики Гегеля.
- •13. Яка загальна картина системи філософії Гегеля?
10. Назвіть основних представників німецької класичної філософії; що притаманно їх вченням?
Найбільший вклад в розвиток німецької класичної філософії внесли такі мислителі, як І.Кант, Г.Гегель і П.Фейєрбах.
Кант ділить філософію на теоретичну і практичну. Він вважав, що вирішенню таких проблем філософії, як проблеми буття, моралі і релігії повинно передувати дослідження можливостей людського пізнання. Найвищою цінністю Кант проголошує людину, людське щастя і разом з тим гідність, високий моральний обов'язок. Вічні надії на щастя філософ ставить в тісний зв'язок з моральним правом на це, з тим, наскільки людина зросла себе гідною щастя, заслужила його своєю поведінкою.
Гегель пропонує абсолютно нове розуміння суб'єкта пізнавального процесу. Суб'єкт — це не окремий індивід, і не свідомість окремого індивіда, а всезагальний дух в його історичному розвитку. У Гегеля — свідомість відірвана від людства — це і є всезагальний дух. Філософ пропонує розглядати процес освоєння світу ніби «драбину», піднімаючись по східцях якої, окремий індивід прилучається до духовної культури, накопиченої людством, і піднімається з точки зору буденної свідомості до точки зору філософської. На вершині цих сходинок індивід в змозі подивитись на світ і себе з точки зору світової історії, «світового, духу», для якого більше нема протилежності суб'єкта і об'єкта, «свідомості» і «предмета», а є тотожність мислення і буття.
Будь-який розвиток, вважає Гегель, протікає за певною схемою: ствердження (теза), заперечення цього ствердження (антитеза) і заперечення заперечення, зняття протилежностей (синтез). В синтезі ніби примиряються між собою теза і антитеза, з яких виникає новий якісний стан.
Основні риси, що притаманні німецькій класичній філософії ХІХ століття:
ґрунтовна розробка теорії діалектики, її логіки і методології, законів, категорій і принципів;
змістовна критика традиційної метафізики;
перехід від суб’єктивного ідеалізму до об’єктивного;
теоретичне обґрунтування агностицизму;
змістовна розробка матеріалістичної концепції світорозуміння;
постановка питання про розвиток суспільства як закономірний процес.
11. В чому суть «коперніканського повороту» в пізнанні, який здійснив і. Кант?
Кант вважає, що вихід може бути знайдений на шляху перегляду пізнавального суб'єкт-об'єктного відношення, допустивши, що активною стороною в пізнавальному відношенні виступає суб'єкт, і наше знання є результатом діяльності суб'єкта. У цьому і полягає, за виразом Канта, суть його "коперниканського перевороту" у філософії. Але тоді завдання самої філософії, з погляду Канта, полягає в тому, щоб з'ясувати здатність людини до пізнання, що є апріорним, переддослідним, розкрити механізм пізнавального процесу. Це завдання Кант вирішує в найважливішій, можна сказати, основній для розуміння його концепції праці "Критика чистого розуму", опублікованій у 1781 р.
12. Визначте і обґрунтуйте сутність діалектики Гегеля.
Гегель намагається подолати суб'єктивістське тлумачення логічних форм і дати їх об'єктивне тлумачення як форм живого, реального змісту, форм розвитку всього конкретного змісту світу і його пізнання. Гегель поділяє свою логіку на об'єктивну, в яку включає вчення про буття і сутність, та на суб'єктивну логіку — вчення про поняття (зовні схожу на традиційну формальну логіку, хоч цей поділ і носить умовний характер). Вся логіка, за його думкою, має об'єктивне значення, збігається з наукою про речі, що осягаються в думках.
Гегелівська ідея розвиває сама себе за правилами діалектичної тріади: теза — антитеза — синтез.
Вчення Гегеля про поняття поглиблювало арістотелівськутеорію проформу, яка формує інші форми. Усе, що існує, перебуває у процесі формування того, що ще не існує. Разом з цим те, що не існує, перебуває у формі поняття в тому, що існує, в зародковому стані.