
- •Філософія
- •Тема 1. Філософія, її предмет і функції в житті людини і суспільства
- •1. Визначте. Що таке світогляд. Чи всі люди його мають?
- •2. Окресліть історичні типи світогляду.
- •3. Що таке філософський світогляд? Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду?
- •4. Окресліть коло проблем, що цікавлять філософів.
- •5. Спробуйте визначити предмет філософії та обгрунтуйте його розуміння
- •6. Поясніть причину існування матеріалістичної та ідеалістичної лінії у філософії
- •7. У чому полягає відмінність між діалектикою та метафізикою?
- •8. В чому полягає значення філософії для людини і суспільства, які функції виконує філософія?
- •9. Чим філософія відрізняється від науки, релігії, мистецтва?
- •10. Яка структура філософського знання?
- •11. Чи може філософія змінити світ? Як?
- •1.Які фактори виникнення філософії у Стародавній Греції?
- •2. У чому проявляється космоцентризм філософії Стародавнього світу?
- •3. Як філософи Мілетської школи відповідали на питання: «Що є першоосновою усього існуючого?»
- •4. Що таке атом у Демокрита і якими властивостями він наділений?
- •5. Як називався метод Сократа й у чому він полягає?
- •6. У чому полягає особливість філософії Платона? Розкрийте сутність його філософії
- •7. У чому складається утопізм вчення Платона про державу?
- •8. Как соотносятся материя и форма в философии Аристотеля?
- •9. Особенности философии эплохи эллинизма
- •1. Какие особенности философии Нового вермени?
- •2. Доведіть вплив наукової революції XVI – XVII ст. На подальший розвиток філософії.
- •3. У чому полягає значення емпіризму і раціоналізму? Які особливості цих напрямків?
- •4. Что имел в виду Бэкон под “идолами”,от которых он призывал избавиться?
- •5. Що означає «я мислю, отже я існую» р. Декарта?
- •6. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму б. Спінози.
- •7. Чому монадологія Лейбніца мала плідні наслідки в критиці механістичного світогляду?
- •8.Визначте ключові моменти французької філософії XVIII століття.
- •9. Как представляли себе общественный прогресс мыслители эпохи Просвещения - Вольтер, Кондорсе, Тюрго, Гердер?
- •10. Назвіть основних представників німецької класичної філософії; що притаманно їх вченням?
- •11. В чому суть «коперніканського повороту» в пізнанні, який здійснив і. Кант?
- •12. Визначте і обґрунтуйте сутність діалектики Гегеля.
- •13. Яка загальна картина системи філософії Гегеля?
1. Какие особенности философии Нового вермени?
Новое время, начавшееся в 17 веке стало эпохой утверждения и постепенной победы в Западной Европы капитализма, как нового способа производства, эпохой быстрого развития науки и техники. Под влиянием таких точных наук, как механика и математика, в философии утвердился механицизм. В рамках этого типа мировоззрения природа рассматривалась, как огромный механизм, а человек, как инициативный и деятельный работник.
Основной темой философии Нового времени стала тема познания. Сложились два крупных течения: эмпиризм и рационализм, по-разному трактовавшие источники и природу человеческого знания.
Сторонники эмпиризма (Бэкон, Гоббс, Локк) утверждали, что основным источником достоверного знания о мире являются ощущения и опыт человека. Наиболее обстоятельно эта позиция изложена в творчестве Бэкона. Бэкон был сторонником эмпирических методов познания (наблюдение, эксперимент). Философию он считал опытной наукой, основанной на наблюдении, а ее предметом должен быть окружающий мир, включая и самого человека. Сторонники эмпиризма призывали во всем полагаться на данные опыта, человеческой практики.
Сторонники рационализма считали, что основным источником достоверного знания является знание (Декарт, Спиноза, Лейбниц). Основателем рационализма считается Декарт - автор выражения "подвергай все сомнению". Он считал, что во всем надо полагаться не на веру, а на достоверные выводы, и ничто не принимать за окончательную истинную.
Наряду с позитивной оценкой возможностей познания, в 17 веке возрождается и философский агностицизм, отрицавший возможность познания мира человеком. Он проявил себя в творчестве Беркли и Юма, полагавших, что человек познает всего лищь мир явлений, но не способен проникнуть в глубину вещей, дойти до знания законов окружающей природы.
2. Доведіть вплив наукової революції XVI – XVII ст. На подальший розвиток філософії.
Развитие нового – буржуазного – общества порождает изменения не только в экономике, политике и социальных отношениях, оно меняет и сознание людей. Важнейшим фактором такого изменения обшественного сознания оказывается наука, и прежде всего экспериментально-математическое естествознание, которое как раз в XVII в. переживает период своего становления: не случайно XVII век обычно называют эпохой научной революции.
В XVII в. разделение труда в производстве вызывает потребность в рационализации производственных процессов, а тем самым – в развитии науки, которая могла бы эту рационализацию стимулировать.
И поэтому возникают такие философы как Декарт, Бэкон и так далее которые строят свою мысль на «методе научного познания» (каждый по-своему правда), вот как-то так…
3. У чому полягає значення емпіризму і раціоналізму? Які особливості цих напрямків?
Емпіризм - напрям в теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом достовірного знання. Протистоїть раціоналізму і містицизму. Для емпіризму характерна абсолютизація досвіду, чуттєвого пізнання, приниження ролі раціонального пізнання (понять, теорії). Як цілісна гносеологічна концепция емпіризму сформувався в XVII - XVIII ст. Елементи емпіризму властиві позитивізму, неопозитивизму (логічний емпіризм).
Раціоналізм - метод, згідно з яким основою пізнання і дії людей є розум. Серед представників можна назвати Бенедикта Спінозу, Готфрида Лейбніца, Рене Декарта, Георга Гегеля та ін. Раціоналізм виступає протилежністю як ірраціоналізму, так і сенсуалізму. При усіх відмінностях в поглядах прибічники раціоналізму дотримувалися головного принципу - порядку ідей відповідає порядок речей.
Р. Декарт - яскравий представник раціоналізму, звертає увагу на потенційні можливості людини, підкреслюючи, що головним у свідомості є внутрішній аналіз власного "Я", саме самосвідомість Людини. Проте, не менше значення в аналізі проблем свідомості грає і точка зору сенсуалізму, що підкреслює первинне значення почуттів у формуванні свідомості людини і його пізнавальних можливостей. Ці позиції обгрунтовувалися в працях Дж. Локка, одного з найбільш яскравих представників сенсуалізму і емпіричної тенденції в пізнанні. Дж. Локк вважав, що в "інтелекті немає нічого, чого не було б в почуттях", що знання, емпіричні дані мають характер загальності, і вони є джерелом усіх ідей, а можливість загального знання досягається за допомогою мови. Локк стояв на тій точці зору, що пізнання нерозривно пов'язане з практичним життям людини, а отже пізнавальні завдання, що стоять перед людиною завжди відповідають здібностям особи.