
- •Філософія
- •Тема 1. Філософія, її предмет і функції в житті людини і суспільства
- •1. Визначте. Що таке світогляд. Чи всі люди його мають?
- •2. Окресліть історичні типи світогляду.
- •3. Що таке філософський світогляд? Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду?
- •4. Окресліть коло проблем, що цікавлять філософів.
- •5. Спробуйте визначити предмет філософії та обгрунтуйте його розуміння
- •6. Поясніть причину існування матеріалістичної та ідеалістичної лінії у філософії
- •7. У чому полягає відмінність між діалектикою та метафізикою?
- •8. В чому полягає значення філософії для людини і суспільства, які функції виконує філософія?
- •9. Чим філософія відрізняється від науки, релігії, мистецтва?
- •10. Яка структура філософського знання?
- •11. Чи може філософія змінити світ? Як?
- •1.Які фактори виникнення філософії у Стародавній Греції?
- •2. У чому проявляється космоцентризм філософії Стародавнього світу?
- •3. Як філософи Мілетської школи відповідали на питання: «Що є першоосновою усього існуючого?»
- •4. Що таке атом у Демокрита і якими властивостями він наділений?
- •5. Як називався метод Сократа й у чому він полягає?
- •6. У чому полягає особливість філософії Платона? Розкрийте сутність його філософії
- •7. У чому складається утопізм вчення Платона про державу?
- •8. Как соотносятся материя и форма в философии Аристотеля?
- •9. Особенности философии эплохи эллинизма
- •1. Какие особенности философии Нового вермени?
- •2. Доведіть вплив наукової революції XVI – XVII ст. На подальший розвиток філософії.
- •3. У чому полягає значення емпіризму і раціоналізму? Які особливості цих напрямків?
- •4. Что имел в виду Бэкон под “идолами”,от которых он призывал избавиться?
- •5. Що означає «я мислю, отже я існую» р. Декарта?
- •6. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму б. Спінози.
- •7. Чому монадологія Лейбніца мала плідні наслідки в критиці механістичного світогляду?
- •8.Визначте ключові моменти французької філософії XVIII століття.
- •9. Как представляли себе общественный прогресс мыслители эпохи Просвещения - Вольтер, Кондорсе, Тюрго, Гердер?
- •10. Назвіть основних представників німецької класичної філософії; що притаманно їх вченням?
- •11. В чому суть «коперніканського повороту» в пізнанні, який здійснив і. Кант?
- •12. Визначте і обґрунтуйте сутність діалектики Гегеля.
- •13. Яка загальна картина системи філософії Гегеля?
5. Як називався метод Сократа й у чому він полягає?
Діалектика Сократа — це рухоме слово, подвижна думка. Це рух логосу, тобто рух думки до розуміння ідеї. Тобто пошук істини у сфері філософських вивчень пов'язаний у Сократа з етичним і естетичним ідеалом.
Відкритий Сократом діалектичний метод спирається на три складові: іронію, майєвтику та індукцію. Суть іронії полягає у тому, що Сократ розмовляв з афінянами, в процесі чого ставив їм запитання, які примушували співбесідника замислюватися, сумніватися у вираженій ним раніше думці, а найбільш самокритичні починали розчаровуватися у своїй колишній самовпевненості. Тут і починається філософія. Іронія — очищає від самовпевненості на шляху досягнення людиною істини у всій її повноті і глибині. Тому Сократ і висунув принцип «Я знаю, що нічого не знаю».
Друга сторона методу Сократа — майєвтика. Під нею мислитель мав на увазі останню стадію іронічного процесу, коли він допомагав тим людям, хто звільнився від фальшивих ілюзій, від самовпевненості «народити» істину. Сократ говорив про те, що треба навчитися приймати духовні пологи, адже філософія — пошук істини, філософія повинна сприяти народженню достеменної думки. У Сократа це полягало у тому, що він ставив запитання, вирішення яких у підсумку приводило до істини. Отже, викладання — це самонавчання, адже не можна навчити, якщо немає потенції на навчання в самого об'єкта навчання. Народження істини — це народження її нами самими.
Третя сторона методу Сократа — індукція — наведення. Вона полягає у тому, що Сократ не доходить до істини ніколи, але рух до неї у нього відбувається методом наведення. У філософії не можна, як у стрільбі, прямо попасти в ціль, а відбувається лише рух до істини, тобто наведення на істину. Мета руху до істини - визначення, тобто визначення предмета в думці — словом, логосом. Зрозуміти, на думку Сократа, означає визначити мету руху думки. Істина ж, — це те, що вже визначене і виражене в понятті. Логос — це і є як би думка, що отримала межу. А ідея — це те, що ще потребує подальшого визначення. Ідея — це енергетичний рух в думці. Ідеї немовби світяться. Ми їх вловлюємо (у поняттях). Тому наприкінці сократівських діалогів питання залишається відкритим. А філософія, як наголошувалося вище, це пошук все нових і нових ідей про світ і людину.
Такий метод Сократа. Він називається діалектичним, оскільки приводить думку в рух (суперечка думки з самою собою, постійне направлення її до істини).
6. У чому полягає особливість філософії Платона? Розкрийте сутність його філософії
Головне місце в філософії Платона посідає вчення про ідеї. Платон пробує вирішити проблему, яка постала в філософії елеатів, але так і не була розв'язана, а саме: яким чином із єдиного, невизначеного і незмінного буття виникають конкретні, одиничні утворення. Після тривалого дослідження цього питання Платон, зрештою, приходить до висновку, що крім світу речей існує світ ідей. Ідеї — це досконалі, нематеріальні вічні сутності, а речі є недосконалими, спотвореними матеріальними «тінями» ідей. Речей і предметів кожного класу існує велика кількість, тоді як ідея всіх речей класу всього одна. Ідея, у Платона, виступає в якості ідеального зразка та ідеальної схеми творення речі. В даному випадку Платон відобразив у специфічній формі дійсний процес людської діяльності: в людській свідомості є одне поняття якогось класу предметів (наприклад, «книга»), яке включає в себе технологію створення, вироблення цього предмету. Ідеї — вічні, незмінні, досконалі й тому являють собою повноту буття; саме вони є тими зразками, за якими створюються речі. Отже, в філософії Платона ідеальне єдине буття Парменіда набуває статусу ідеального буття конкретний ідей, за якими створюється світ.
Платон вперше створює концепцію досконалої («ідеальної») держави.