- •31. Захист економічної конкуренції: способи і порядок, види порушень і міри відповідальності, правова основа.
- •Групи правопорушень:
- •4. Недобросовісна конкуренці
- •Санкції:
- •32. Поняття, функції, види цін (тарифів) і порядок їх встановлення.
- •Порядок встановлення цін
- •Державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення
- •33. Стандартизація: поняття, мета, зміст, правова основа.
- •Стаття 7. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації -Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів
- •Стаття 10. Інші суб’єкти, що займаються стандартизацією
- •Відповідальність
- •Сертифікація продукції, робіт і послуг: поняття, мета, види, зміст і правова основа.
- •Відповідальність:
- •Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення законодавства про сертифікацію і стандартизацію.
- •34. Агентська діяльність: поняття, суб'єкти, умови здійснення, відповідальність, правова основа. Агентський договір.
- •Відповідальність за порушення агентського договору
- •Агентський договір
- •35. Надання в оренду та лізинг майна господарсько-виробничого призначення: суб'єкти, об’єкти, умови надання, правова основа, відповідальність.
- •36. Спеціальний режим господарювання: поняття, види, зміст, правова основа.
- •Залежно від правових засобів спеціальні режими господарювання поділяються на групи, які в свою чергу охоплюють певні види, а саме:
- •Правова основа:
- •37. Концесійна діяльність: поняття, принципи, суб'єкти, умови здійснення, правова основа. Концесійний договір.
- •VI. Припинення концесійної діяльності може мати місце у випадках:
- •38. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, принципи, суб'єкти, державне регулювання, відповідальність, правова основа.
- •Державне регулювання зед
- •Спеціальні санкції
- •39. Інвестиційна діяльність: поняття, суб'єкти, об'єкти, державне регулювання, гарантії, правова основа.
- •Правова основа:
- •Стаття 5. Суб’єкти інвестиційної діяльності
- •Стаття 18. Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності
- •Стаття 19. Захист інвестицій
- •Стаття 12. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності
- •40. Іноземне інвестування: поняття іноземних інвестицій, їх види, суб'єкти, об'єкти, правовий режим, оцінка і державна реєстрація, форми здійснення, гарантії.
- •Стаття 390. Іноземні інвестори – суб’єкти
- •Види іноземних інвестицій
- •Форми здійснення іноземних інвестицій
- •Оцінка іноземних інвестицій
- •Правовий режим іноземних інвестицій
- •Державна реєстрація іноземних інвестицій
- •Стаття 397. Гарантії здійснення іноземних інвестицій
Сертифікація продукції, робіт і послуг: поняття, мета, види, зміст і правова основа.
Cертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам. (ЗУ Про підтвердження відповідності). (цей орган повинен пройти акредитацію і тільки потім сертифікує).
Акредитація здійснюється національним органом України з акредитації. Це - Національне агентство з акредитації України
Правова основа: 1.ГКУ. 3.ЦКУ. 4.ЗУ «Про технічні регламенти та процедуру оцінки відповідності». 5. ЗУ «про підтвердження відповідності». 6. ЗУ «Про акредитацію органів підтвердження відповідності».
Сертифікація продукції здійснюється з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.
Субєкти сертифікації: випробувальна лабораторія — лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою.
аудитор з сертифікації — особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру.
Акредитація органів з оцінки відповідності (далі — акредитація) — засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.
Підтвердження відповідності – видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог. Підтвердження відповідності регламентується ЗУ Про підтвердження відповідності. Цей НПА вводить такі поняття як система якості, система управління якістю (наприклад, ISO), декларування відповідності, сертифікація, сертифікат відповідності.
декларування відповідності — процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі — виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам. система якості — сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам;
система управління якістю — сукупність органів і об’єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції;
система екологічного управління — сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики.
сертифікат відповідності — документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством
Добровольная сертификация проводится на основе договора с органом сертификации по инициативе субъекта хозяйствования, продукция которого не подлежит обязательной сертификации. Такую сертификацию вправе осуществлять аккредитованные предприятия и организации.
Необходимо различать добровольную сертификацию, осуществляемую при участии независимых органов сертификации и самосертификацию, когда выдается сертификат соответствия самим производителем, имеющим высокоэффективную систему контроля качества продукции. С этой целью предприятие-производитель создает на правах самостоятельного подразделения службу качества.